Справа № 159/2535/24
Провадження № 2/159/881/24
(заочне)
21 травня 2024 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Денисюк Т.В.
з участю секретаря судового засідання Пустової А.Ф.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду позовом про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 5000 гривень щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що 20.10.2015 шлюб між позивачем та відповідачем розірваний, ІНФОРМАЦІЯ_1 у шлюбі народилась дочка ОСОБА_3 . Неповнолітня дочка проживає з матір'ю та перебуває на її утриманні. Періодично відповідач надає кошти на дитину, проте ця допомога не є постійною та не містить чіткого грошового еквіваленту, доходів матері не достатньо для забезпечення базових потреб дитини, тому позивач просить ухвалити рішення про стягнення аліментів у заявленому розмірі з дня звернення до суду з позовом.
Відповідач не скористався правом подати відзив на позовну заяву.
На підставі п.3 ч.6 ст.19, ч.1 ст.274 ЦПК України справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
У судове засідання позивач та її представник не з'явились, представник подала заяву про розгляд справи у відсутності сторони позивача, не заперечила проти ухвалення заочного рішення.
Належним чином повідомлений відповідач в судове засідання не з'явився, подав до суду письмову заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги визнав у повному обсязі, не заперечив проти їх задоволення.
Враховуючи згоду позивача, керуючись саттею 280 ЦПК України, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.
Фіксування судового засідання технічними засобамине здійснювалось у зв'язку з неявкою всіх учасників справи (частина друга статті 247 ЦПК України).
Дослідивши письмові докази у справі суд дійшов висновку про задоволення позову з таких мотивів.
Сторони з 14.07.2011 перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірваний рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 20.10.2015. Рішення набрало законної сили 02.11.2015.
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 17.06.2013, сторони у справі є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ОСОБА_5 зареєстрована та проживає разом із позивачем за адресою: АДРЕСА_1 (довідка № 663 видана 22.03.2024 Колодяжненською сільською радою).
Відповідач не спростував факт проживання дитини з позивачкою.
Стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначає, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Згідно з вимогами статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Відповідно до статті 180 СК України батьки повинні утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За загальним правилом спосіб виконання батьками своїх обов'язків по утриманню неповнолітніх дітей, зокрема по сплаті аліментів, залежить від домовленості між ними. Однак, у разі відсутності такої домовленості той з батьків, з ким проживають діти, має право звернутися до суду з відповідним позовом.
Суд встановив, що сторони в добровільному порядку не домовились про участь батька в утриманні дитини, тому вимога про стягнення аліментів є підставною.
Визначаючи суму аліментів, належну до виплати, суд керується таким.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (стаття 181 СК України).
При визначенні розміру аліментів суд враховує обставини, передбачені статтею 182 СК України, а саме: стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років з 01.01.2024 становить 3196 гривень.
Розмір аліментів суд визначає з урахуванням усіх обставин справи, які встановлює на підставі поданих сторонами доказів.
При визначенні розміру аліментів суд, враховує матеріальний стан сторін, вік та потреби дитини, стан її здоров'я, реалії сьогодення, вартість продуктів харчування, послуг, ліків, одягу для дитини.
Враховуючи обставини справи, положення чинного законодавства, що регулюють правовідносини пов'язані зі сплатою аліментів, виходячи із засад справедливості та захисту прав неповнолітньої дитини, з врахуванням того, що приймати участь в утриманні дитини повинні обоє батьків, зважаючи на визнання позову відповідачем, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на утримання дочки заявленої позивачем суми аліментів.
Визначений розмір аліментів не є надмірним, ає об'єктивним та справедливим з врахуванням наведених вище обставин.
Відповідно до частини першої статті 191 СК України аліменти призначаються від дня пред'явлення позову, а саме з 18.04.2024.
В силу пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України рішення підлягає до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд виходить з такого.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів.
Враховуючи визнання відповідачем позову та ухвалення рішення про задоволення позову, на підставі положень частини першої статті 142 ЦПК України з відповідача на користь держави необхідно стягнути 50 відсотків суми судового збору, що підлягала сплаті за подання позову, а саме у розмірі 605,60 гривень. Інша частина судового збору компенсується за рахунок держави, оскільки позивач звільнена від сплати судового збору за подання позовної заяви про стягнення аліментів.
Керуючись статтями 12, 76-81, 141, 142, 258, 259, 263-265, 273, 279, 280, 430 Цивільного процесуального кодексу України, на підставі статей 7, 18, 181, 182, 183, 185, 191 Сімейного кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 18.04.2024 і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складання.
Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення рішення може бути оскаржене відповідачем до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .
Представник позивача - ОСОБА_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , паспорт НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_3 .
Повне судове рішення складене 21.05.2024.
ГоловуючийТ. В. ДЕНИСЮК