Номер справи 766/96/23 Головуючий в 1 інстанції Гонтар Д.О.
Номер провадження 22-ц/819/128/24 Доповідач Орловська Н.В.
21 травня 2024 року м. Херсон
Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої Орловської Н.В.,
суддів: Воронцової Л.П.,
Кутурланової О.В.,
секретар Доброва К.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 04 січня 2024 року у справі за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Дніпровський відділ державної виконавчої служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на дії (бездіяльність) державних виконавців Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у виконавчому провадженні № 40191044,
16.06.2023 року ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернувся до Херсонського міського суду Херсонської області зі скаргою на дії (бездіяльність) державних виконавців Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), а 13.09.2023 року надав заяву про уточнення своїх вимог. (а.с.66-73)
Скарга обґрунтована тим, що на виконанні у Дніпровському РВ ДВС міста Херсон Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебуває виконавче провадження №40191044 на підставі виконавчого листа №2-1208/11, виданого 17.05.2011 року Суворовським районним судом м. Херсона про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 28.01.2011 року і до досягнення дитиною повноліття.
ІНФОРМАЦІЯ_2 дитина ОСОБА_3 досяг повноліття.
Скаржник зазначає, що в електронній формі звертався до виконавчої служби та управління ПФУ з заявами про надання інформації щодо розміру заборгованості по аліментах та розмір фактично сплачених коштів. Згідно наданих відповідей сума аліментів, яка підлягала сплаті боржником за період з січня 2019р. по 19.07.2022р. становить 52 553,00 грн. При цьому, за період з листопада 2018р. по вересень 2023р. з пенсії ОСОБА_1 утримано кошти в загальній сумі 52 749,50 грн, тобто на 196,50 грн більше, ніж підлягало сплаті.
З огляду на викладене ОСОБА_1 просив суд: «визнати дії та бездіяльність державної виконавчої служби у ВП№40191044 Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) неправомірними, після закінчення строку, передбаченого законом для стягнення аліментів було утримано з ОСОБА_1 у ВП№40191044 до погашення у повному обсязі заборгованості, переплата станом на 07.09.2023 року становить 52 749,5 - 52 553 = 196,5 грн».
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 04.01.2024р. у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.
Вказане судове рішення мотивовано тим, що скаржником не надано достовірних та достатніх доказів порушень, допущених державним виконавцем, що б стало підставою для визнання неправомірними їх дій та бездіяльності. Крім того судом враховано, що виконавче провадження №40191044 закінчено у зв'язку з повним погашенням заборгованості та скаржнику повернуто надмірно стягнуті грошові кошти. З огляду на викладене суд дійшов висновку про безпідставність заявлених скаржником вимог та, як наслідок, відсутність підстав для задоволення скарги.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 04.01.2024 року скасувати та постановити нове судове рішення, яким провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю предмету спору.
В обґрунтування своєї позиції апелянт зазначає, що виконавче провадження №40191044 закінчено у зв'язку з повним погашенням заборгованості та скаржнику повернуто надмірно стягнуті грошові кошти. Оскільки істотні для справи обставини, юридичні факти, які мають істотне значення у ВП №40191044, а також для розгляду справи були виправлені представником Дніпровського відділу ДВС у м.Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), тому справа підлягала закриттю на підставі п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України.
Відзив на апеляційну скаргу не надійшов, що відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України не є перешкодою у перегляді судового рішення.
В судове засідання учасники справи не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу у їх відсутність.
Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Враховуючи, що за змістом доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 не заперечує висновки суду першої інстанції, а не погоджується із здійсненням судом розгляду справи по суті, вважаючи наявними підстави для закриття провадження у справі, тому предметом апеляційного перегляду є ухвала суду першої інстанції в межах вказаних доводів апеляційної скарги.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах, визначених статтею 367 ЦПК України, відповідність ухвали суду нормам цивільного процесуального закону, апеляційний суд встановив наступне.
Нормою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» на державного виконавця покладено обов'язок вживати передбачених цим законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Судом встановлено, що на виконанні Дніпровського РВ ДВС міста Херсона Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебувало виконавче провадження №40191044 на підставі виконавчого листа №2-1208/11, виданого 17.05.2011 року Суворовським районним судом м. Херсона про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 28.01.2011 року і до досягнення дитиною повноліття.
Реалізовуючи визначене ст.447 ЦПК України право, боржник ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця, які з огляду на зміст заяви про уточнення вимог (а.с.66-73) полягають у стягненні з ОСОБА_1 аліментів після закінчення строку, передбаченого для такого стягнення, а також у розмірі, більшому ніж визначено законом.
У ході розгляду справи судом першої інстанції представником Дніпровського відділу ДВС у м.Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) надано до суду інформацію про те, що 20.10.2023 року старшим державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №403191044 згідно п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» та повернуто надмірно стягнуті кошти.
З огляду на викладене представник Дніпровського відділу ДВС у м.Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) вважав, що предмет спору у даній справі відсутній, у зв'язку з чим просив суд закрити провадження у справі.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Поняття «юридичний спір» має тлумачитися широко, з урахуванням підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, ЄСПЛ зазначив, що відповідно до духу Конвенції поняття «спір про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Предмет позову розуміють як певну матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або спірні питання врегульовано самими сторонами.
Аналогічний підхід слід застосовувати і при розгляді справ за скаргами на дії, бездіяльність та рішення державних виконавців.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 наголошує, що між ним та державним виконавцем Дніпровського відділу ДВС у м.Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) не залишилось неврегульованих питань, оскільки виконавче провадження №403191044 закрито, а надмірно стягнуті кошти повернуто боржнику, у зв'язку з чим суд першої інстанції не повинен був здійснювати розгляд справи по суті, а мав закрити провадження по справі.
Проте, апелянтом не враховано, що однією з підстав його звернення зі скаргою на дії державного виконавця є стягнення з боржника аліментів після закінчення строку, передбаченого для такого стягнення, а сам по собі факт закінчення виконавчого провадження не свідчить про правомірність чи протиправність вказаних дій державного виконавця.
Таким чином, з огляду на предмет та підстави заявлених у скарзі вимог слід дійти висновку, що у суду першої інстанції були відсутні підстави для закриття провадження у справі згідно п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України, оскільки наведені скаржником доводи підлягали перевірці та правовій оцінці, що мало наслідком ухвалення судового рішення по суті заявлених вимог.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права..
Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування оскарженого судового рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 04 січня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів з часу складання повного тексту постанови.
Головуюча ________________ Н.В.Орловська
Судді ________________ Л.П.Воронцова
________________ О.В.Кутурланова