Єдиний унікальний номер справи: 766/6192/23
Номер провадження: 33/813/93/24
21 травня 2024 року м. Херсон
Херсонський апеляційний суд у складі:
головуючої судді Орловської Н.В.,
секретар Доброва К.О.
за участю захисника адвоката Петряєва В.В.
розглянувши справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якого діє захисник адвокат Петряєв Володимир Вікторович, на постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 15 березня 2024 року у справі про притягнення до відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП,
Постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 15 березня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 000 грн) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, а також стягнуто судовий збір в сумі 605,60 грн.
Вказана постанова мотивована тим, що ОСОБА_1 12.09.2023 о 21:05 у м. Херсоні по вул. Робоча - І. Богуна керував транспортним засобом Audi A6, д/н НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння, згідно результатів тесту алкотестеру Драгер, пройденого на місці зупинки, проба позитивна та 0,75 проміле, від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі відмовився. Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Оскільки вина ОСОБА_1 підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, тому враховуючи характер вчиненого правопорушення та особу порушника суд дійшов висновку про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням захисник ОСОБА_1 адвокат Петряєв В.В. 19.04.2024 року подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 15.03.2024р. скасувати, провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
В обґрунтування своєї позиції зазначає, що судом першої інстанції не в повному обсязі з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені в оскаржуваній постанові, не відповідають фактичним обставинам справи, а також неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до ухвалення помилкового судового рішення.
Скаржник зазначає, що при складанні протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП уповноваженою особою було порушено низку норм чинного законодавства України.
Так, п.12 розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» від 09.11.2015р. №1452/735 передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані сп'яніння, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я, а пунктом 8 Інструкції затверджено форму такого направлення. Проте, в порушення вказаних норм ОСОБА_1 не було видано направлення на проходження відповідного огляду у медичному закладі.
Крім того судом не враховано, що обов'язковою підставою для притягнення особи до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП є наявність у особи статусу водія. Натомість матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
Також апелянт вважає, що судом безпідставно враховано наданий до матеріалів справи відеозапис, який є електронним доказом, проте в порушення вимог ч.1 ст.7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» не містить електронного підпису автора.
Додатково скаржник звертає увагу, що в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння зазначено « ОСОБА_2 » замість « ОСОБА_3 », а надані до матеріалів справи сертифікат вимірювального приладу та свідоцтво про державну реєстрацію приладу Alcotest 7410 є такими, що втратили чинність.
Інші докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, відсутні, а тому наявні підстави для закриття провадження у справі.
Крім того, скаржником порушено питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Херсонського міського суду Херсонської області від 15 березня 2024 року, як такого, що пропущений з поважних причин.
В обґрунтування клопотання захисник ОСОБА_1 зазначив, що суд першої інстанції прийняв рішення без участі особи, що притягається до адміністративної відповідальності, та без участі його представника. Оскаржувану постанову адвокат Петряєв В.В. отримав лише 03.04.2024 року, а з апеляційною скаргою звернувся 04.04.2024 року. Вказану апеляційну скаргу повернуто захиснику постановою Херсонського апеляційного суду від 12.04.2024р., яку отримано 19.04.2024р.
З огляду на викладене та посилаючись на визначене ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий суд, захисник просить поновити строк на апеляційне оскаржуваної постанови.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення адвоката Петряєва В.В., який просив задовольнити апеляційну скаргу, дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційним судом встановлені такі обставини.
Щодо пропуску строку на апеляційне оскарження:
Відповідно до вимог ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287цього Кодексу.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Як встановлено судом, останнім днем строку на апеляційне оскарження постанови Херсонського міського суду Херсонської області від 15 березня 2024 року, з урахуванням положень ч.2 ст. 294 КУпАП, є 25.03.2024р.
Апеляційна скарга подана захисником ОСОБА_4 19.04.2024р., тобто з пропуском встановленого законом строку на апеляційне оскарження.
Разом з тим суд враховує, що відповідно до ст.277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 та його захисник адвокат Петряєв В.В. участі судовому засіданні 15.03.2024р. не брали, інформація щодо вручення їм судових повісток у встановлений законом строк у матеріалах справи відсутня.
Наявна у матеріалах справи заява адвоката Петряєва В.В. від 07.02.2024р. про розгляд справи за його відсутності не є належним доказом повідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про дату, час та місце проведення судового засідання, призначеного на 15.03.2024р., за наслідками якого судом першої інстанції винесено оскаржувану постанову.
Доказів отримання ОСОБА_1 або його захисником копії оскаржуваного судового рішення також не вбачається.
Врахувавши наведені обставини апеляційний суд вважає, що доводи апелянта щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження слід визнати обґрунтованими, пропущений строк підлягає поновленню, а апеляційна скарга - розгляду.
Щодо суті справи:
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 280 КУпАП, орган /посадова особа/ при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до підпункту «а» пункту 2.9 ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порушення водієм зазначеної заборони тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч.1ст.130 КУпАП.
Згідно ч.2 ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. (ч.3 ст.266 КУпАП)
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. (ч.5 ст.266 КУпАП)
Судом установлено та з матеріалів справи вбачається, що 12 вересня 2023 року інспектором СРПП ВП №2 ХРУП ГУНП в Херсонській області лейтенантом поліції Джулеба Р.М. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №192881, згідно якого 12.09.2023 року о 21:05 годин у м.Херсон, вул.Робоча-І.Богуна водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Audi A6 д.н. НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням приладу Drager, результат тесту 0,75 проміле. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі відмовився. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а «Правил дорожнього руху України», за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП. (а.с.5)
На місці зупинки транспортного засобу проведений огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння за допомогою технічного засобу газоаналізатора алкотестер DRAGER, кількісний показник якого становить 0,75 проміле, про що за участі ОСОБА_1 складений акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Письмове відтворення результату тестування засвідчено підписом як співробітника Національної поліції ОСОБА_5 , який склав акт, так і особи, яка тестується. (а.с.6,7)
У складеному протоколі зазначено про роз'яснення ОСОБА_1 його прав і обов'язків, які встановлені ст.63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, що останній засвідчив своїм підписом у протоколі про адміністративне порушення, однак заперечень з приводу складеного протоколу не зазначив, письмових пояснень не надав.
Одночасно ОСОБА_1 повідомлений, що розгляд адміністративної справи відбудеться у Херсонському міському суді Херсонської області.
Крім того, до матеріалів справи долучено відеозапис з портативного відеореєстратора.
Приймаючи рішення по справі суд першої інстанції виходив з того, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується сукупністю доказів, що є у справі, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, змістом відеозапису з портативного відеореєстратора, результатами алкотестеру «Драгер».
Зазначені докази підлягають оцінці судом, який розглядає справу та можуть бути спростовані чи заперечені заінтересованою особою в ході її розгляду у відповідності до приписів ст.252 та ч.1 ст. 267 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник Петряєв В.В. викладені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини щодо керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння заперечує, а також посилається на неналежність наявних у матеріалах справи доказів та порушення порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Апеляційний суд вважає вказану позицію захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, необґрунтованою з огляду на наступне.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. (ст. 252 КУпАП)
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №192881 від 12.09.2023 року вбачається, що його невід'ємною частиною є відеозапис, наданий уповноваженою особою до матеріалів справи на оптичному диску, що відповідає наведеним вище положенням КУпАП та є доказом у розумінні ст.251.
При цьому апеляційний суд звертає увагу, що КУпАП не містить норм, які передбачають обов'язок подання відповідних доказів з використанням електронного цифрового підпису, а посилання апелянта на положення Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» є недоречними, оскільки спірні правовідносини не належать до сфери дії цього закону.
З огляду на викладене слід дійти висновку, що долучений до матеріалів справи відеозапис з портативного відеореєстратора є належним та допустимим доказом по справі та правомірно врахований судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного судового рішення.
Так, з дослідженого судом першої інстанції відеозапису вбачається, що 12.09.2023р. о 21.05 год працівниками патрульної поліції був зупинений автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , який підтвердив, що на момент зупинки керував автомобілем Audi A6 д.н. НОМЕР_1 та прямував з автозаправки в сторону дому.
У ході спілкування працівники поліції повідомили ОСОБА_1 про наявність підстав вважати його таким, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора «Drager» на місці або проїхати у медичний заклад для проходження огляду.
На вказану пропозицію патрульних ОСОБА_1 погодився пройти тест на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою приладу «Drager», результат якого становить 0,75%, і з яким ОСОБА_1 також погодився. Від подальшого проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі відмовився.
Наведені докази у їх сукупності свідчать про доведеність факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Посилання в апеляційній скарзі на порушення працівниками поліції порядку огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння з огляду на відсутність в матеріалах справи направлення на такий огляд, суд вважає необґрунтованим з огляду на наступне.
Відповідно до п.п. 6, 7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735 огляд на стан сп'яніння проводиться:
- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби);
- лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення(далі - заклад охорони здоров'я).
Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції. (п.8 розділу ІІ Інструкції №1452/735)
За змістом п. 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМ України від 17.12.2008 № 1103, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що оформлення направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, здійснюється у випадку скерування особи до медичного закладу з метою проведення такого огляду.
Ані Інструкцією, ані Порядком не передбачено обов'язкового оформлення направлення особи на огляд до закладу охорони здоров'я у випадку, коли особа відмовляється від проведення такого огляду.
Враховуючи, що наявним у матеріалах результатом алкотестеру Драгер підтверджено факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння, і згідно Акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів ОСОБА_1 з такими результатами погодився, від проходження огляду у закладі охорони здоров'я відмовився, тому у працівників поліції були відсутні підстави для оформлення письмового направлення на проходження такого огляду.
Також апеляційний суд відхиляє посилання захисника ОСОБА_1 на неналежність Акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, як доказу, з підстав зазначення прізвища « ОСОБА_2 » замість « ОСОБА_3 », оскільки допущення зазначеної описки, за наявності особистого підпису ОСОБА_1 , не спростовує його згоду з результатами газоаналізатора алкотестера Драгер.
Щодо доводу захисника ОСОБА_1 про неналежність результату алкотестеру Драгер, як доказу, з огляду на закінчення строку дії сертифікату його відповідності та свідоцтва про державну реєстрацію, то суд також вважає його необґрунтованим з огляду на наступне.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» від 15 січня 2015 року № 124-VIII документ про відповідність - це декларація (в тому числі декларація про відповідність), протокол (у тому числі протокол випробувань), звіт, висновок, свідоцтво, сертифікат (у тому числі сертифікат відповідності) або будь-який інший документ, що підтверджує виконання визначених вимог, які стосуються об'єкта оцінки відповідності. А оцінка відповідності - процес доведення того, що визначені вимоги, які стосуються продукції, процесу, послуги, системи, особи чи органу, були виконані.
Згідно сертифікату затвердження типу засобів вимірювальної техніки №UA-MI/1-96-2014, виданого Міністерством Економічного розвитку і торгівлі України 01.09.2014 року фірмі DragerSafetyAG& Co.KGaA (Німеччина) про те, що на підставі позитивних результатів державних контрольних випробувань Міністерством економічного розвитку і торгівлі України затверджений тип засобів вимірювальної техніки «Газоаналізатори Alcotest… Interlock XT», які зареєстровано в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки. Газоаналізатори Alcotest… Interlock XT під час випуску з виробництва підлягають повірці. Міжповірочний інтервал становить 1 рік. (а.с.9)
Згідно сертифікату відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу (дата видання 01.09.2014), виданого Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, ідентифіковані належним чином газоаналізатори Alcotest… Interlock XT, які серійно виробляються фірмою DragerSafetyAG& Co.KGaA (Німеччина), відповідають затвердженому типу, зареєстрованому в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки, а також вимогам технічної документації виробника. (а.с.10)
В роздруківці тесту з приладу за допомогою якою проводився огляд, зазначено його номер АRLМ 6810.
Згідно свідоцтва про державну реєстрацію №7261/2007, прилад електродіагностичний Alkotest6810, виробник DragerSafetyAG& Co.KGaA, внесено до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення України і дозволено для застосування в медичній практиці. Вказане свідоцтво дійсне до 10.02.2015 року. (а.с.11)
Згідно роз'яснень ДП «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» від 04 квітня 2017, Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», який набрав чинності 01.01.2016р., засоби вимірювальної техніки це засоби вимірювань, вимірювальні системи, матеріальні міри, стандартні зразки та будь-які частини засобів вимірювань або вимірювальних систем, якщо ці частини можуть бути об'єктом спеціальних вимог та окремого оцінювання відповідності. До таких засобів вимірювальної техніки відносяться і вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається. Пунктом 1 ст. 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» встановлено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту. Даним Законом України не встановлено вимог до законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що вже перебувають в експлуатації, пов'язаних з наявністю чинних сертифікатів відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу, які видавалися Міністерством економічного розвитку і торгівлі України до 01.01.2016р. Таким чином газоаналізатори виробництва компанії Drager Safety AG & Co. KGaA, Німеччина, що вже перебувають в експлуатації, можуть експлуатуватись і надалі за умови своєчасного проведення їх періодичної повірки та повірки після ремонту.
Міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається» встановлено наказом Міністерством економічного розвитку і торгівлі України від 13.10.2016 №1747 і становить 1 рік.
За таких обставин, засіб вимірювальної техніки газоаналізатор для контролю вмісту алкоголю у видихуваному повітрі Drаger Alcotest 6810 виробництва компанії Drаger Safety AG & Co. KGaA, Німеччина, відповідає вимогам чинного законодавства та може експлуатуватись і надалі за умови своєчасного проведення сервісного обслуговування в уповноваженому виробником сертифікованому сервісному центрі не менше ніж 1 раз на 12 місяців та здійснення повірки не менше ніж 1 раз на 12 місяців.
Відповідно до наказу МОЗ України від 10 лютого 2017 року № 122 «Про затвердження Порядку ведення Реєстру осіб, відповідальних за введення медичних виробів, активних медичних виробів, які імплантують, та медичних виробів для діагностики in vitroв обіг, форми повідомлень, переліку відомостей, які зберігаються в ньому, та режиму доступу до них», Держлікслужба здійснює ведення Реєстру осіб, відповідальних за введення медичних виробів, активних медичних виробів, які імплантують, та медичних виробів для діагностики invitroв обіг (далі - Реєстр осіб). У вказаному Реєстрі, який є у публічному доступі, міститься інформація щодо особи, відповідальної за введення медичних виробів в обіг, а саме ТОВ «АТЗТ Компанія «Сатурн Дейта Інтернешенл» на медичні вироби «Газоаналізатори Drager Alсotest».
Згідно Технічного паспорта на Drager Alcotest 6810, виданого ТОВ «АТЗТ Компанія «Сатурн Дейта Інтернешенл», а також відомостей сервісної книжки вказаного газоаналізатора, датою здійснення останньої державної повірки є 14.02.2023 року. (а.с.12, 13)
Вказане також підтверджується свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, виданого ДП Київський обласний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації Міністерства економіки України 14.02.2023 року та дійсне до 14.02.2024 року, згідно якого за результатами повірки встановлено, що засіб вимірювальної техніки «Газоаналізатор для контролю вмісту алкоголю у видихуваному повітрі «Alcotest 6810», виробник Drаger Safety AG & Co. KGaA, Німеччина, відповідає вимогам ДСТУ 8950:2019 Метрологія. Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та видихуваному повітрі. (а.с.8)
Враховуючи, що на дату вчинення ОСОБА_1 діяння, кваліфікованого за ч.1 ст. 130 КУпАП (12.09.2023 року), газоаналізатор для контролю вмісту алкоголю у видихуваному повітрі «Alcotest 6810» виробництва Drаger Safety AG & Co. KGaA відповідав вимогам щодо повірки з дотриманням відповідного річного інтервалу, тому працівниками поліції правомірно використано зазначений газоаналізатор для огляду ОСОБА_6 на стан алкогольного сп'яніння.
Дослідивши матеріали справи апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про доведеність події та наявність у діях ОСОБА_6 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки такий висновок відповідає фактичним обставинам справи та узгоджуються із наявними в матеріалах справи доказами, які, на переконання апеляційного суду, були в повній мірі досліджені судом першої інстанції.
У ході апеляційного розгляду будь-яких інших доказів, які б спростовували зазначені в протоколі обставини надані не були, доводи апеляційної скарги та пояснення, надані в суді апеляційної інстанції, не спростовують висновок суду про наявність порушення п.2.9а ПДР України і, як наслідок, вчинення ОСОБА_6 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
За відсутності доказів, якими б могли бути заперечені обставини події та складу вчиненого ОСОБА_6 адміністративного порушення, яке полягає у керуванні ним транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та застосував адміністративне стягнення з урахуванням характеру правопорушення, його тяжкості, суспільної небезпеки та особи порушника.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд
Клопотання ОСОБА_1 , від імені якого діє захисник адвокат Петряєв Володимир Вікторович, задовольнити та поновити строк на апеляційне оскарження постанови Херсонського міського суду Херсонської області від 15 березня 2024 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє захисник адвокат Петряєв Володимир Вікторович, залишити без задоволення.
Постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 15 березня 2024 рокузалишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Повний текст судового рішення складено 22 травня 2024 року.
Суддя Н.В. Орловська