Номер провадження: 11-сс/813/741/24
Справа № 947/10284/24 1-кс/947/4729/24
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
02.05.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря с/з ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
представника власника майна ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 10 квітня 2024 року про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №62023150020000209 від 24.04.2023 за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст.364, ч.3,4 ст.368 КК України, -
Зміст оскарженого судового рішення
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 10 квітня 2024 року задоволено клопотання старшого слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві ОСОБА_9 та накладено арешт на майно, вилучене в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , речі та документи, а саме:
- копію наказу про переведення ОСОБА_10 від 25.06.2018 №246-к на 1арк.;
- копію наказу від 10.08.2023 №50-ВО на 1 арк.;
- копію посадової інструкції провідного спеціаліста на 4 арк.;
- службову записку з вих. ВН-318 від 11.10.2023 на 1 арк.;
- службову записку б/н на 1 арк.;
- план заходів контролю на моніторингу на 2024 рік на 7 арк.;
- реєстр ідентифікованих ризиків на 3 арк.;
- службову записку від 09.06.2023 на 1 арк.;
- заяви з рукописним текстом ОСОБА_11 в кількості 5 штук на 5 арк.;
- копію наказу про призначення ОСОБА_12 від 26.04.2023 № 201-к на 1 арк.;
- копію наказу від 10.08.2023 №49-ВО;
- копію посадової інструкції Головного спеціаліста на 3 арк.;
- копію наказу про призначення ОСОБА_11 від 19.01.2023 № 24-к;
- копію посадової інструкції начальника управління на 3 арк.;
- копію протоколу обшуку від 14.06.2013 на 3 арк.;
- особову справу на ім'я ОСОБА_10 в 1 томі з описом на 89 арк.;
- особову справу на ім'я ОСОБА_12 в 1 томі з описом на 61 арк.;
- копію особової справи ОСОБА_11 в 1 томі з описом на 72 арк.
- мобільний телефон марки «iPhone 6», моделі X номер MQA82ZP/A;
- заяви ОСОБА_13 на 1 арк, кожна в кількості 5 штук;
- заяву ОСОБА_12 на 1 арк.
Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи яка її подала
Не погодившись із зазначеною ухвалою слідчого судді адвокат ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу в інтересах власника майна ОСОБА_8 в якій просила скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою відмовити у задоволені клопотання про арешт майна.
Доводи апеляційної скарги обґрунтувала тим, що слідчий суддя взагалі не надав оцінки доводам, викладених в запереченнях представника власника майна та безпідставно наклав арешт на майно.
Захисник зазначила, що мобільний телефон ОСОБА_8 не відповідає жодному критерію речового доказу.
Більше того, матеріалами кримінального провадження не підтверджується причетність ОСОБА_8 до вчинення кримінального правопорушення.
Будь-яка комп'ютерно технічна експертиза у справі не призначалася.
Позиції учасників апеляційного провадження
Представник власника майна ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Прокурор ОСОБА_6 заперечував проти задоволення апеляційної скарги просив залишити оскаржену ухвалу без змін.
Мотиви суду апеляційної інстанції
Заслухавши суддю-доповідача, учасників апеляційного розгляду, дослідивши матеріали провадження за клопотанням слідчого та доводи, наведені в апеляційній скарзі, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Частиною 1 ст. 404 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Положення даної норми КПК України узгоджуються зі ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.
Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, яка встановлює, які об'єкти, у відповідності до положень КПК України, можуть бути визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.
Так, ст.98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Так, на теперішній час другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №62023150020000209 від 24.04.2023 за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст.364, ч.3,4 ст.368 КК України.
З клопотання слідчого про арешт майна убачається, що з червня 2023 року
виконувачем обов'язків начальника ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області ОСОБА_14 спільно з начальником Управління фітосанітарної безпеки ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області ОСОБА_11 за посередництвом ланки довірених осіб-посередників ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 із залученням в якості виконавців - службових осіб Держпродспоживслужби, а саме: інспекторів ОСОБА_18 (ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області), ОСОБА_12 , ОСОБА_10 (ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області), інших службових осіб територіальних органів Держпродспоживслужби задля одержання систематичного неправомірного прибутку у великих розмірах, створено корупційну схему з вимагання та одержання неправомірної вигоди від суб'єктів господарської діяльності, які здійснюють експедиторські послуги та експорт сільськогосподарської продукції (кукурудзи, ячменя, шроту, тощо) з території України до іноземних країн, у тому числі до Китайської Народної Республіки (далі - КНР) за організацію та безпосереднє виконання службовими особами Держпродспоживслужби таких дій:
- складання актів відбору проб сільськогосподарської продукції без
її фактичного відбору, у тому числі на вантаж, який вже перебуває за межами території України та подальше складання та видачу фітосанітарних сертифікатів на таку продукцію;
- забезпечення реєстрації суб'єктів господарської діяльності - експортерів сільськогосподарської продукції в Загальнодержавному реєстрі осіб, які здійснюють господарську діяльність, пов'язану з обігом об'єктів регулювання (проведення верифікації);
- включення суб'єктів господарської діяльності до переліку осіб, котрі планують експорт сільськогосподарської продукції (кукурудзи, ячменя, тощо) до КНР та здійснення відповідної реєстрації на офіційному сайті Держпродспоживслужби;
- виготовлення інспекторами актів про результати нагляду (обстеження посівів сільськогосподарської продукції в період вегетації), тощо.
Так, у ході слідства задокументовано ряд фактів (епізодів) неправомірної діяльності зазначеної групи осіб, у зв'язку з чим 01.04.2024 затримано у порядку передбаченому КПК України осіб причетних до вчинення кримінальних правопорушень (в т.ч. під час отримання ними неправомірної вигоди тощо), а саме: ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
01.04.2024 року у період з 13 год. 17 хв. по 15 год. 18 хв., слідчим Другого слідчого відділу ТУ ДБР у м. Миколаєві, ОСОБА_19 на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси проведено обшук службового кабінету начальника Головного управління Держпродспоживслужби ОСОБА_20 , який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого виявлено та вилучено наступні речі та документи:
- копію наказу про переведення ОСОБА_10 від 25.06.2018
№ 246-к на 1арк.;
- копію наказу від 10.08.2023 № 50-ВО на 1 арк.;
- копію посадової інструкції провідного спеціаліста на 4 арк.;
- службову записку з вих. ВН-318 від 11.10.2023 на 1 арк.;
- службову записку б/н на 1 арк.;
- план заходів контролю на моніторингу на 2024 рік на 7 арк.;
- реєстр ідентифікованих ризиків на 3 арк.;
- службову записку від 09.06.2023 на 1 арк.;
-заяви з рукописним текстом ОСОБА_11 в кількості 5 штук на 5 арк.;
- копію наказу про призначення ОСОБА_12 від 26.04.2023 № 201-к на 1 арк.;
- копію наказу від 10.08.2023 № 49-ВО;
- копію посадової інструкції Головного спеціаліста на 3 арк.;
- копію наказу про призначення ОСОБА_11 від 19.01.2023 № 24-к;
- копію посадової інструкції начальника управління на 3 арк.;
- копію протоколу обшуку від 14.06.2013 на 3 арк.;
Вищевказані документи запаковано до сейф-пакету № 600378156;
- особову справу на ім'я ОСОБА_10 в 1 томі з описом на 89 арк.;
-особову справу ОСОБА_12 в 1 томі з описом на 61 арк.;
- копію особової справи ОСОБА_11 в 1 томі з описом на 72 арк., які поміщено до сейф-пакету № 600378145;
- мобільний телефон марки «iPhone 6», моделі X номер MQA82ZP/A який поміщено до сейф-пакету № S1032393;
- заяви ОСОБА_13 на 1 арк, кожна в кількості 5 штук; заяву
ОСОБА_12 на 1 арк., які поміщено до сейф-пакету № 600378155.
Вилучені під час обшуку речі та документи постановою слідчого від 02.04.2024 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №62023150020000209 від 24.04.2023 за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст.364, ч.3,4 ст.368 КК України.
Апеляційний суд погоджується з висновком слідчого судді про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, вилученого в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки існує необхідність в забезпеченні збереження речових доказів, з огляду на те, що не накладення арешту на вилучене майно може призвести до втрати доказів в рамках кримінального провадження та суттєво ускладнить процес встановлення істини по кримінальному провадженні.
Апеляційний суд, дослідивши матеріали провадження за клопотанням слідчого, погоджується з тим, що майно, вилучене в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , відповідає критеріям майна, визначеним статтею 98 КПК України, на яке у відповідності до положень ч.3 ст.170 КПК України може бути накладений арешт, оскільки вилучене майно могло зберегти на собі сліди вчинення зазначеного у клопотанні кримінального правопорушення, та є підстави вважати, що воно було знаряддям вчинення злочину, що в свою чергу свідчить про наявність необхідності в забезпеченні збереження вилученого майна.
При цьому слідчий суддя врахував, що накладення арешту на мобільний телефон потрібно для проведення його детального огляду, проведення комп'ютерно-технічної експертизи з метою встановлення наявності електронних доказів, що можуть мати суттєве значення для кримінального провадження.
Апеляційний суд зазначає, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні ще триває, тому необґрунтованими є доводи апеляційної скарги захисника про те що на теперішній час не була проведена комп'ютерно-технічна експертиза.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що матеріалами кримінального провадження не підтверджується причетність ОСОБА_8 до вчинення кримінального правопорушення, апеляційний суд зазначає про те, що частиною 3 ст.170 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
За таких обставин обґрунтованим є висновок слідчого судді про те, що зв'язок вилученого майна із вчиненням кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 України, підлягає встановленню в процесі здійснення досудового розслідування, а отже арешт даного майна є виправданим.
На підставі викладеного апеляційний суд приходить до висновку про те, що слідчий суддя врахувавши всі обставини кримінального провадження, обґрунтовано наклав арешт на вищезазначене майно.
Аналізуючи викладені обставини апеляційний суд вважає, що при здійсненні досудового розслідування необхідно провести ряд слідчих дій з метою всестороннього, об'єктивного та неупередженого встановлення всіх обставин кримінального провадження, а тому вважає, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують втручання у права та інтереси власника майна, з метою запобігання можливості приховування або знищення майна чи інших негативних наслідків, які можуть перешкодити всебічному та повному проведенню досудового розслідування.
Також апеляційний суд звертає увагу на усталену практику Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, згідно з якою, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).
Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку про те, що слідчий суддя, задовольняючи клопотання слідчого про арешт майна, діяв у спосіб і у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а доводи апеляційної скарги представника власника майна представника власника майна ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 щодо необґрунтованості ухвали слідчого судді не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду.
Підстав сумніватися в співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження апеляційний суд не вбачає.
Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга представника власника майна ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 є необґрунтованою, а тому не підлягає задоволенню, а ухвала слідчого судді є законною і обґрунтованою, у зв'язку із чим відсутні підстави для її скасування.
Керуючись статтями 170-173, 309, 376, 405, 407, 418, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 10 квітня 2024 року про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №62023150020000209 від 24.04.2023 за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст.364, ч.3,4 ст.368 КК України, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4