465/468/24
2-а/465/160/24
Іменем України
07.05.2024 року м. Львів
Франківський районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді Величка О.В.,
з участю секретаря судових засідань Венгринюк О.Р.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача Андріїва В.І.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області про скасування постанови серії ЕНА № 1261746 від 17.01.2024 року у справі про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Управління патрульної поліції у Львівській області про скасування постанови серії ЕНА № 1261746 від 17.01.2024 року у справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування своїх вимог вказав, що 17.01.2024 року інспектором 2 взводу 4 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції у Львівській області лейтенантом поліції ОСОБА_2 відносно позивача винесена постанова про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 1261746. Відповідно до цієї постанови позивачем нібито було скоєно адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 122 КУпАП. Як зазначено в постанові, керуючи транспортним засобом TOYOTA CAMRY, д.н.з. НОМЕР_1 , 17.01.2024 року о 19:39 год. у м. Львові по вул. Б. Хмельницького, 222 позивач здійснив рух у смузі, призначеній для руху громадського транспорту, позначеній д.з. 5.8., не пов'язаний з вимогами п. 17.2 ПДР, чим порушив п. 17.1 ПДР, враховуючи, що на дорозі із смугою для маршутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.8. та 5.11, забороняється рух і зупинка інших транспортних засобів на цій смузі. Притягнення до адміністративної відповідальності позивач вважає необґрунтованим та недоведеним, а оскаржувану постанову - незаконною і такою, що підлягає скасуванню. Як стверджує позивач, жодних доказів, які свідчать про те, що він вчинив адміністративне правопорушення, працівником поліції надано не було, незважаючи на це, на місці складено оскаржувану постанову та накладено штраф. Зазначає, що правопорушення не вчиняв, не порушував ПДР України, відтак, просить оскаржувану постанову скасувати, а провадження у справі закрити. Крім цього, клопоче про постановлення окремої ухвали про неправомірні дії лейтенанта поліції ОСОБА_2 під час винесення постанови серії ЕНА № 1261746 від 17.01.2024 року.
Ухвалою судді Франківського районного суду м. Львова від 04.03.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.
Представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву. Зазначає, що 17.01.2024 року о 19 год. 39 хв. в м. Львові на вул. Б. Хмельницького, 222 позивач, керуючи автомобілем ТО?ОТА САMRY, н.з. НОМЕР_1 , здійснив рух по смузі для руху маршрутних транспортних засобів, яка відокремлена і позначена дорожнім знаком 5.8, не пов'язаний з вимогами 17.2 Правил дорожнього руху України. Поліцейський Управління, приймаючи рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, діяв в межах власної дискреції, яка визначається завданнями та функціями, передбаченими Законом України «Про Національну поліцію», КУпАП та посадовою інструкцією поліцейського. Поліцейський Управління мав всі законні підстави для винесення постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, була дотримана процедура та порядок складання адміністративних матеріалів. Постанова у справі про адміністративне правопорушення є обґрунтована, винесена на підставі та у порядку передбаченому законодавством. З наведених мотивів представник відповідача просить у задоволенні позову відмовити.
Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили такі задовольнити, зазначили, що позивач не вчиняв правопорушення а доказів порушення останнім ПДР України представником відповідача не надано.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи. У відзиві на позовну заяву просив суд справу розглядати за його відсутності.
Заслухавши позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Так, згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Як вбачається із оскаржуваної постанови серії ЕНА № 1261746 від 17.01.2024 року, ОСОБА_1 інспектором 2 взводу 4 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції у Львівській області лейтенантом поліції ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680 грн. за те, що він 17.01.2024 року о 19 год. 39 хв. у м. Львові по вул. Б. Хмельницького, 222, керуючи автомобілем Toyota Camry, д.н.з. НОМЕР_2 , здійснив рух у смузі, призначеній для руху громадського транспорту, позначеній дорожнім знаком 5.8., не пов'язаний з вимогами п.17.2 ПДР України, чим порушив п. 17.1 ПДР України.
Частиною ч.3 ст.122 КУпАП передбачена відповідальність за ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.
Пунктом 17.1 ПДР України визначено, що на дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.8 або 5.11, забороняються рух і зупинка інших транспортних засобів (крім таксі та велосипедистів) на цій смузі.
Позивачем заперечується факт вчинення ним правопорушення, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності, при цьому, представником відповідача докази вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення у постанові про притягнення позивача до відповідальності не зазначені, відеозапису вчиненого правопорушення до відзиву не долучено. Поданий представником відповідача відзив на позовну заяву не містить належних та допустимих доказів вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП, натомість в ньому міститься лише посилання на оформлену постанову про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 1261746 від 17.01.2024 року, яка оскаржується позивачем.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Суд звертає увагу на те, що представником відповідача не надано жодного належного чи допустимого доказу вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП.
Згідно із ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне та об'єктивне встановлення обставин справи, вирішення її у точній відповідності до закону.
Відповідно до закріпленого в ст. 62 Конституції України принципу особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку; ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість; обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У справі "Барбера, Мессеге і Жабардо проти Іспанії" Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 6 грудня 1988 року зазначив, що докази, покладені в основу висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.
Обов'язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (Рішення ЄСПЛ у справі «Дактарас проти Литви» від 24.11.2000 року).
Також Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Салабіаку проти Франції» від 07.10.1988 року зазначив, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні тлумачитися на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.
Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов'язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.
У справі «Надточій проти України» Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 15.05.2008 року зазначив, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення (п. 21 рішення).
Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).
В рекомендації № R (91)1 Комітету Ради Європи Державам-членам стосовно адміністративних санкцій від 13 лютого 1991 року рекомендовано урядам держав-членів керуватися у своєму праві та практиці принципом, згідно з яким обов'язок забезпечення доказів покладається на адміністративний орган влади (принцип 7).
Отже, суд вважає, що зазначені принципи і положення Закону при винесенні постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідачем не були дотримані, оскільки докази вини позивача в матеріалах справи відсутні.
Згідно вимог ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Складення самої постанови про адміністративне правопорушення не може бути належним та допустимим доказом вчинення особою правопорушення.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що адміністративний позов є обґрунтованим, тому постанову серії ЕНА № 1261746 від 17.01.2024 року, якою позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП, слід скасувати, а також у відповідності до ст. 286 КАС України - закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Щодо вимог позивача про винесення окремої ухвали про неправомірні дії лейтенанта поліції ОСОБА_2 під час винесення постанови серії ЕНА № 1261746 від 17.01.2024 року суд зазначає, що згідно із ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено. Таким чином, суд при розгляді справ даної категорії не уповноважений визнавати дії суб'єктів владних повноважень протиправними. Відтак, зазначена вище позовна вимога задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 2, 77, 205, 241-246, 255, 286, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 251, 288, 289, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області про скасування постанови серії ЕНА № 1261746 від 17.01.2024 року про адміністративне правопорушення- задовольнити частково.
Постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 1261746 від 17.01.2024 рокущодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.3 ст.122 КУпАП, - скасувати.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.3 ст.122 КУпАП, - закрити.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 .
Відповідач: Управління патрульної поліції у Львівській області, м. Львів, вул. Перфецького, 19.
Cуддя Величко О.В.