Справа № 308/5822/24
1-кс/308/2511/24
02 травня 2024 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіднні в залі суду в м.Ужороді, клопотання прокурора Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні відомості щодо якого внесено до ЄРДР за №42024072210000135 від 15.03.2024 року за кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, про арешт майна,-
Із поданого прокурором клопотання вбачається, що ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , користуючись тим, що на території України введено воєнний стан та оголошено загальну мобілізацію, з метою особистого збагачення, з корисливих мотивів, спільно з невстановленою досудовим розслідуванням особою, організував незаконне переправлення через державний кордон України громадян України, яким заборонено виїзд за межі території України, шляхом перетинання державного кордону України поза межами пунктів пропуску.
Так, реалізовуючи свій злочинний умисел спрямований на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, ОСОБА_4 , спільно з невстановленою досудовим розслідуванням особою, з метою особистого протиправного збагачення, при не встановлених досудовим розслідуванням обставинах та часі, проте не пізніше середини лютого 2024 року, підшукав громадян України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі ОСОБА_5 ) та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі ОСОБА_6 ), яким під час дії правового режиму воєнного стану заборонено виїзд за межі України, та повідомив ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , що може посприяти у незаконному перетині державного кордону України, обумовивши дату та механізм незаконного переплавлення через державний кордон України, а також визначивши вартість такої незаконної послуги для ОСОБА_5 у сумі 4 500 доларів США та невстановлену досудовим розслідуванням вартість для ОСОБА_6 , на що останні надали згоду.
При невстановлених досудовим розслідуванням обставинах та часі невстановлена досудовим розслідуванням особа, діючи з відома ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою отримання незаконного прибутку, здійснюючи свою протиправну діяльність за заздалегідь обумовленим планом, реалізуючи свій злочинний умисел до кінця, задля незаконного переправлення через державний кордон України громадян України, яким заборонено виїзд за межі території України, зателефонувала ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , котрим повідомив, що з метою їх подальшого переправлення через державний кордон України, їм необхідно буде з'явитися до залізничної станції «Рахів», яка знаходиться у місті Рахів Закарпатської області.
У подальшому 30.03.2024 року приблизно о 09:00 год. відповідно до попередніх домовленостей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 прибули до залізничної станції «Рахів», де діючи відповідно до попередніх домовленостей та вказівок невстановленої досудовим розслідуванням особи приблизно о 09:30 год. поселились до готелю «Європа», котрий знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на який раніше вказала невстановлена досудовим розслідуванням особа, звідки 31.03.2024 року приблизно о 20 годині 00 хвилин
ОСОБА_5 та ОСОБА_6 діючи з відома невстановленої досудовим розслідуванням особи, діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою отримання незаконного прибутку, здійснюючи свою протиправну діяльність за заздалегідь обумовленим планом, їх забрав ОСОБА_4 та на автомобілі марки VOLKSWAGEN моделі PASSAT д.н.з. НОМЕР_1 перевіз до місця свого проживання, а саме домоволодіння, котре знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , здійснивши при цьому об'їзд двох КРП (прикордонних контрольованих постів).
На території домоволодіння, за місцем проживання ОСОБА_4 , останній діючи за попередньою змовою групою осіб, спільно з невстановленою досудовим розслідуванням особою, з метою власного протиправного збагачення надав вказівки та поради ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , після чого надав останнім приміщення для ночівлі.
На наступний день тобто 01.04.2024 року о 14 годині 50 хвилин ОСОБА_4 діючи за попередньою змовою з невстановленою досудовим розслідуванням особою, з прямим умислом, направленим на незаконне збагачення за організацію переправлення осіб через державний кордон України поза межами пунктів пропуску, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, відповідно до попередніх домовленостей отримав частину обумовлених грошових коштів у сумі 1 500 доларів США від ОСОБА_5 , після чого був викритий працівниками правоохоронних служб та затриманий на місці вчинення кримінального правопорушення, а саме за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , чим зупинено злочинну діяльність останнього спільно з невстановленою досудовим розслідуванням особою.
02 квітня 2024 року у даному кримінальному провадженні було повідомлено гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Під час виконання доручення працівниками ДВКР СБ України та відділу внутрішньої та власної безпеки « ІНФОРМАЦІЯ_4 » Державної прикордонної служби України було встановлено, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_3 , може бути причетним до організації незаконного переправлення осіб призовного віку поза межами пунктів державного кордону України за грошову винагороду.
24.04.2024 року, в рамках розслідування даного кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду, було проведено обшук домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , в ході якого виявлено та вилучено: мобільний телефон марки Iphone 12 Pro, з наступними ІМЕІ №1 - НОМЕР_2 , №2 - НОМЕР_3 , з сім карткою мобільного зв'язку НОМЕР_4 , належний ОСОБА_7 (код доступу 000528); дві стріч картки оператора мобільного зв'язку НОМЕР_5 та НОМЕР_6 ; прилад нічного бачення марки PULSAR, чорного кольору, без батареї зарядку в чорному підсумку; монокуляр марки BUSHNELL, 16х52, в матерчатому підсумку.
25.04.2024 року вищевказані речі старшим слідчим ВРОТЗ СУ ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_8 на підставі ст. 98 КПК України було визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні
Вищеперераховані майно, речі та речовини підпадають під ознаки, перераховані в ч. 1 ст. 98 КПК України, а саме були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, набуті кримінально протиправним шляхом, а тому є речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.
З урахуванням наведеного, з метою збереження вилучених речей як речових доказів, прокурор у клопотанні просить накласти арешт на вилучені речі.
Прокурор ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, однак подав до суду заяву про розгляд клопотання без його участі, клопотання підтримує, просить задовольнити.
Власник майна у судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином, що підтверджується заявою прокурор ОСОБА_9 від 02.05.2024 року
Зважаючи на неявку в судове засідання осіб, які беруть участь у розгляді клопотання, фіксування за допомогою технічних засобів, відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, не здійснювалося.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
За змістом ч.1 ст.170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов),чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. За змістом ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
За змістом ч.3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Згідно ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Частиною 11 ст.170 КПК України визначено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
У судовому засіданні встановлено, що органом досудового розслідування - Головним управлінням Національної поліції в Закарпатській області здійснюється розслідування кримінального провадження відомості про яке внесені до ЄРДР за № 42024072210000135 від 15.03.2024 року, за ч. 3 ст. 332 КК України, в ході якого досліджуються обставини незаконного переправлення осіб через державний кордон України.
15.04.2024 року ухвалою слідчого судді слідчим слідчої групи, які здійснюють досудове розслідування кримінального провадження № 42024072210000135 надано дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 - АДРЕСА_3 .
Згідно протоколу обшуку від 24.04.2024 року, в ході такого було виявлено та вилучено:
- мобільний телефон марки Iphone 12 Pro, з наступними ІМЕІ №1 - НОМЕР_2 , №2 - НОМЕР_3 , з сім карткою мобільного зв'язку НОМЕР_4 , належний ОСОБА_7 (код доступу 000528);
- дві стріч картки оператора мобільного зв'язку НОМЕР_5 та НОМЕР_6 ;
- прилад нічного бачення марки PULSAR, чорного кольору, без батареї зарядку в чорному підсумку;
- монокуляр марки BUSHNELL, 16х52, в матерчатому підсумку.
Слідчий суддя вважає доведеним, що вилучені речі відповідають критеріям ст. 98 КПК України, а саме можуть бути знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, набуті кримінально протиправним шляхом.
Поряд з цим, постаново старшого слідчого ВРОТЗ СУ ГУНП в Закарпатській області підполковника поліції ОСОБА_8 від 25.04.2024 року вилучені речі визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
З урахуванням наведеного слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість доводів прокурора, що тимчасово вилучені речі мають значення речового доказу у кримінальному проваджені та відповідають критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, оскільки такі могли зберегти на собі сліди злочину, містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Також прокурором, на виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України, доведено слідчому судді необхідність такого арешту майна з метою збереження речового доказу, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.
Прокурором у клопотанні наведено достатньо підстав для застосування такого виду заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, а відтак, за наведених вище обставин, слідчий суддя при розгляді даного клопотання вбачає потенційну загрозу та шкоду для кримінального провадження в разі відмови у накладенні арешту та повернення вилученого майна.
Така шкода може виразитись у втраті речового доказу стороною обвинувачення та унеможливить подальше провадження досудового розслідування, проведення судових експертиз, а також встановленню істини у справі.
Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Згідно ч.2 ст.174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність достатніх правових підстав для арешту майна, враховує можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, оскільки за його допомогою може бути виконане завдання досудового розслідування щодо встановлення та з'ясування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 132, 98, 167, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні відомості щодо якого внесено до ЄРДР за №42024072210000135 від 15.03.2024 року за кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, про арешт майна - задовольнити
Накласти арешт на вилучене під час проведення обшуку 24.04.2024 року, на підставі Ухвали слідчого суддді Ужгородського міськрайонного суду , за місцем реєстрації та фактичного проживання гр. ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , а саме за адресою: АДРЕСА_3 , в ході якого було виявлено та вилучено наступні речі:
- мобільний телефон марки Iphone 12 Pro, з наступними ІМЕІ №1 - НОМЕР_2 , №2 - НОМЕР_3 , з сім карткою мобільного зв'язку НОМЕР_4 , належний ОСОБА_7 (код
доступу 000528);
- дві стріч картки оператора мобільного зв'язку НОМЕР_5 та НОМЕР_6 ;
- прилад нічного бачення марки PULSAR, чорного кольору, без батареї зарядку в чорному підсумку;
- монокуляр марки BUSHNELL, 16х52, в матерчатому підсумку.
Роз'яснити, що у відповідності до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що ухвала слідчого судді не набрала законної сили.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Копію ухвали вручити слідчому, а іншим учасникам направити не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
Повний текст ухвали складено та проголошено 07.05.2024 року о 14 год. 50 хв.
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області ОСОБА_1