Провадження № 22-ц/803/5059/24 Справа № 205/11302/23 Суддя у 1-й інстанції - Бізяєва Н. О. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.
21 травня 2024 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
головуючого-судді Гапонова А.В.
суддів Новікової Г.В., Никифоряка Л.П.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
- за апеляційною скаргою Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»
на заочне рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровськавід 04 березня 2024 рокускасувати,-
Позивач АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтуванням позову позивач зазначає, що ОСОБА_1 звернулась до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала заяву №б/н від 27.05.2010 року. При укладанні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України. При підписанні анкети-заяви відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами», складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Відповідачу було відкрито картковий рахунок відповідачу із початковим кредитним лімітом, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку та видано відповідачу у користування кредитну картку. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 50000,00 грн. АТ КБ «Приватбанк» свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач зобов'язався повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов договору. Однак, в процесі користування кредитним рахунком, відповідач не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості, у зв'язку з чим станом на 22.05.2023 рік відповідач має заборгованість за кредитним договором 58351,72 грн., яка складається з наступного: 47651,74 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 10699,98 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом; 0,00 грн. - заборгованість за комісією; 0,00 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.
Просить стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг б/н від 27.05.2010 р. в розмірі 58351,72 грн., яка складається з наступного: 47651,74 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 10699,98 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом та та судові витрати у розмірі 2684,00 грн.
Заочним рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровськавід 04 березня 2024 рокупозов Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 - задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 27.05.2010 року в розмірі 47651 (сорок сім тисяч шістсот п'ятдесят одна) грн. 74 коп., з яких 47651,74 грн.- заборгованість за кредитом.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» 2191,83 (дві тисячі сто дев'яносто одну) грн. 83 коп. судового збору.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
29.03.2024 року від Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться вимога про скасування рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалення в цієї частині нового рішення про стягнення з відповідачки процентів за користування кредитом у розмірі 10699, 98 грн. та понесених судових витрат.
Апеляційна скарга аргументована тим, що всі істотні умови кредитування (розмір відсотків та неустойки тощо) узгоджено у заяві про приєднання до умов та правил надання послуг від 23.06.2021 року, що особисто підписана відповідачкою, розрахунок заборгованості здійснено відповідно до погоджених умов.
Позивачем надані до суду належні, допустимі та достатні докази того, що нарахування та стягнення процентів з відповідача є правомірним.
Відзиву на апеляційну скаргу в порядку ст.360 ЦПК України не надходило.
Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Частиною 4 статті 19 ЦПК України передбачено, що спрощене провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи у порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до ч. 3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Зважаючи на те, що дана справа є малозначною, ціна позову складає 58351,72 грн., що менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд апеляційної скарги здійснюється без повідомлення сторін.
Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ч.4 ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено.
АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовною заявою, в якій зазначив, що відповідач 27.05.2010 року підписала заяву № б/н, відповідно до якої отримала кредит у виді кредитного ліміту на платіжну карту. Відповідач зобов'язалась повертати кредит та сплачувати відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором. Станом на 22.05.2023 рік відповідач має заборгованість за кредитним договором 58351,72 грн., яка складається з наступного: 47651,74 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 10699,98 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом; 0,00 грн. - заборгованість за комісією; 0,00 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором., яку позивач просить стягнути з відповідача.
З позиції позивача, підписавши заяву, відповідач погодилась з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування та підтвердила, що повністю проінформована про умови кредитування в АТ КБ «ПриватБанк».
Відповідно до наданої позивачем Довідки банку відповідачу 01.02.2013 року були видані наступні кредитні картки: «Універсальна mini» №5457082900728820 терміном дії 05/15, «Універсальна» № НОМЕР_1 терміном дії 09/16; «Універсальна с фото» № НОМЕР_2 терміном дії 02/17; «Універсальна» № НОМЕР_3 терміном дії 07/17; «Універсальна» № НОМЕР_4 терміном дії 05/21; «Універсальна» № НОМЕР_5 терміном дії 07/27; «Універсальна» № НОМЕР_6 терміном дії 12/24 (а.с. 51).
Згідно із довідкою про зміну умов кредитування, старт карткового рахунку №5211537438434941 почався 01.02.2013 року із встановленням кредитного ліміту, який неодноразово збільшувався та зменшувався і станом на 26.12.2022 рік кредитний ліміт був встановлений на рівні 0,00 грн. (а.с. 52).
Позивачем додано до позову Анкету-заяву датовану 27.05.2010 року яка містить дані, контактну інформацію та підпис відповідача ОСОБА_1 , а також підтвердження про ознайомлення із Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами банку (а.с. 20-20зворот). Таким чином, підписавши заяву відповідач підтвердила, що підписана заява разом з умовами надання банківських послуг, правилами користування платіжною карткою та тарифами банку складає між ним та банком договір.
На підтвердження умов кредитування, АТ КБ «ПриватБанк» також надав суду «Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг» датовану 23.06.2021 (а.с. 10-19) «Паспорт споживчого кредиту» датований 23.06.2021 (а.с. 21-24зворот), Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт ««Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду»» (а.с. 25-25зворот), Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку (а.с. 26-49), Виписку за договором б/н за період з 01.02.2013 р. по 26.05.2023 р. (далі - Виписка за договором) (а.с. 53-71), Розрахунок заборгованості (а.с. 72-84зворот).
Отже, судом встановлено, матеріалами справи підтверджено існування договірних відносин між сторонами.
Згідно наданого позивачем розрахунку, станом на 22.05.2023 рік заборгованість за кредитним договором становить 58351,72 грн., яка складається з наступного: 47651,74 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 10699,98 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом; 0,00 грн. - заборгованість за комісією; 0,00 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.
При цьому, з Виписки за договором встановлено, що Банк свої зобов'язання виконав в повному обсязі, а саме: надав відповідачу 01.02.2023 року можливість розпоряджатись кредитними коштами в межах встановленого кредитного ліміту та позичальник використовувала отримані кредитні кошти на картковий рахунок № НОМЕР_1 , а отже, на підставі ч. 2 ст. 530 ЦК України АТ КБ «ПриватБанк» вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконання боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Зважаючи на викладені обставини, суд дійшов висновку про доведення позивачем факту отримання кредитних коштів відповідачем від позивача, користування вказаними коштами та наявність непогашеної заборгованості за тілом кредиту у розмірі 47651,74 грн., а отже в цій частині вимоги позову підлягають задоволенню.
Крім того, Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, у тому числі, крім тіла кредиту, просить стягнути з відповідача заборгованість за відсотками за користування кредитом в розмірі 10699,98 грн.
В обґрунтування вказаних вимог в цій частині, позивач, посилається на витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку, Тарифи Банку, як невід'ємні частини кредитного договору.
Дійсно, додані позивачем на підтвердження позовних вимог: Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт ««Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду»» (а.с. 25-25зворот), Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку (а.с. 26-49), визначають, у тому числі: обов'язковий щомісячний платіж, процентну ставку, розмір пені, комісії, права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін.
Проте, сама Анкета заява датована 27.05.2010 року не містить таких відомостей, у тому числі: виду картки, розміру обов'язкового щомісячного платежу, процентної ставки, розміру пені, комісії, тощо (а.с. 20-20зворот). При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме з цими Витягами з Тарифів обслуговування кредитних карт ««Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду»», Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, ОСОБА_1 ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи дану заяву-анкету про приєднання до умов та правил надання банківських послуг ПриватБанку, враховуючи і те, що, як встановлено судом, фактичне користування кредитним грошима почалося з 01.02.2013 року, як і старт карткового рахунку.
А також того, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та, зокрема, саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування. При цьому, доданий позивачем «Витяг з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» не містить як дати на яку вказані у ньому умови діяли так і підпису позичальника.
Крім того, суд не вбачає підстав для врахування і відомостей зазначених у доданих позивачем до матеріалів позову: «Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг» датованої 23.06.2021 (а.с. 10-19), «Паспорта споживчого кредиту» датованого 23.06.2021 (а.с. 21-24зворот), враховуючи, що, як встановлено вище, між позивачем та відповідачем кредитні зобов'язання виникли на підставі заяви б/н від 27.05.2010 року, на що зазначає позивач у позові, яка не містить, у тому числі, посилань на умови зазначені у вказаних документах, як і не зазначено в останніх, що вони є складовими Анкети-заяви позичальника від 27.05.2010 року.
Як вбачається із розрахунку заборгованості, наданого позивачем до позовної заяви, банк нараховував відсотки за користування кредитними коштами, проте, як зазначено вище, розмір відсотків не був узгоджений сторонами та позивачем до справи не долучено жодних доказів обізнаності відповідача про застосування якого саме розміру відсотків, у випадку несвоєчасного повернення кредитних коштів за договором укладеним 27.05.2010 року, а вимог про стягнення заборгованості на підставі заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг датованої 23.06.2021 року позивачем у змісті позовної заяви не обґрунтовується та не заявляється.
Отже, у даній справі не можна вважати додані позивачем: Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт ««Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду»» (а.с. 25-25зворот), Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку (а.с. 26-49), «Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг» датованої 23.06.2021 (а.с. 10-19), «Паспорт споживчого кредиту» датованого 23.06.2021 (а.с. 21-24зворот), складовою частиною укладеного між сторонами договору, у зв'язку з чим, до спірних правовідносин не можуть бути застосовані правила частини 1 статті 634 ЦК України, які регламентують правові засади договору приєднання.
Проте, позивачем не заявляється до стягнення з відповідача процентів на рівні облікової ставки Національного банку України, що визначено положеннями ч. 1 ст. 1048 ЦК України, як і розміру індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми що визначено ч. 2 ст. 625 ЦК України, і не надається відповідного розрахунку.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками за користування кредитом у сумі 10699,98 грн.
Але з таким висновком у повному обсязі колегія суддів апеляційного суду погодитись не може з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Як вбачається із Паспорту споживчого кредиту (а.с.21-24 зворот), який власноручно підписано відповідачкою, сторони узгодили всі істотні умови договору, в тому числі й проценти за користування кредитом.
Таким чином, відповідачка була належним чином повідомлена про свої зобов'язання, щодо сплати процентів за користування кредитом, але ці зобов'язання не виконала, що змусило позивача звернутись до суду.
При таких обставинах апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
Враховуючи, в оскаржуємо рішенні є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Позивачем за подачу апеляційної скарги сплачений судовий збір у розмірі 4026, 00 грн. (а.с.120).
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір, у розмірі 737 грн. 97 коп.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити.
Заочне рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровськавід 04 березня 2024 рокускасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог.
Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за відсотками за кредитним договором б/н від 27 травня 2010 року станом на 22 травня 2023 рік в розмірі 10699 (десять тисяч шістсот дев'яносто дев'ять) грн. 98 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (ЄДРПОУ 14360570) витрати зі сплати судового збору в розмірі 737(сімсот тридцять сім) грн. 97 коп.
В іншій частині заочне рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровськавід 04 березня 2024 рокузалишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України.
Судді: