Провадження № 22-ц/803/3502/24 Справа № 175/3102/21 Суддя у 1-й інстанції - Озерянська Ж. М. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.
21 травня 2024 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
головуючого судді-доповідача Гапонова А.В.
суддів Новікової Г.В., Никифоряка Л.П.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Альфа-Гарант”, ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди,
-за апеляційною скаргою Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Альфа-Гарант”
на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 25 жовтня 2023 року, -
В серпні 2021 року до суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант», ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, в якому просив суд стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» на його, ОСОБА_1 користь 48 237 грн. 11 коп., які складаються з: недоплаченої суми страхового відшкодування у розмірі 44 559 грн. 83 коп.; пені за період прострочення страхової виплати за період з 20 квітня 2021 року по 12 липня 2021 року включно у розмірі 1 579 грн. 33 коп.; інфляційні збитки за період з 20 квітня 2021 року по 12 липня 2021 року включно у розмірі 1520грн. 83 коп.; 3 відсотки річних в порядку ст. 625 ЦПК України за період з 20 квітня 2021 року по 12 липня 2021 року включно у розмірі 577 грн. 12 коп. та стягнути з ОСОБА_2 на його ОСОБА_1 користь моральну шкоду у розмірі 1 000 грн. 00 коп., судові витрати стягнути з відповідачів.
Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 25 жовтня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант», ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди - задоволено частково.
Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант», ЄДРПОУ:32382598 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 грошові кошти у розмірі 48 237 грн. 11 коп., які складаються з: недоплаченої суми страхового відшкодування у розмірі 44 559 грн. 83 коп.; пені за період прострочення страхової виплати за період з 20 квітня 2021 року по 12 липня 2021 року включно у розмірі 1 579 грн. 33 коп.; інфляційні збитки за період з 20 квітня 2021 року по 12 липня 2021 року включно у розмірі 1520 грн. 83 коп.; 3 відсотки річних за період з 20 квітня 2021 року по 12 липня 2021 року включно у розмірі 577 грн. 12 коп. та сплачений судовий збір у розмірі 908 грн. 00 коп., а всього стягнути 49 145 грн. 11 коп.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
В апеляційній скарзі ТДВ СК «Альфа-Гарант», посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що позивач не довів вину страховика у невиплаті суми страхового відшкодування у тому розмірі, який він вважав необхідним для повного відшкодування шкоди.
Звертає увагу суду на тому, що позивачем в позовній заяві не наведено жодних обгрунтувань, які б свідчили про порушення ТДВ СК «Альфа-Гарант» вимог Закону України «Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» щодо порядку або строків виплати страхового відшкодування.
До Дніпровського апеляційного суду від представника ОСОБА_2 - адвоката Іванової В.М. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд, залишити рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 25 жовтня 2023 року в чатині відмови ОСОБА_1 у задоволенні позову до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди в сумі 1000 грн. без змін.
Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Частиною 4 статті 19 ЦПК України передбачено, що спрощене провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи у порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до ч. 3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Зважаючи на те, що дана справа є малозначною, ціна позову складає 49 237,11 гривень, що менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд апеляційної скарги здійснюється без повідомлення сторін.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено.
15 січня 2021 року о 20 год. 48 хв. в районі будинку АДРЕСА_1 водій ОСОБА_3 , керуючи автомобілем «Mercedes Benz» реєстраційний номер НОМЕР_2 , у порушення вимог п.12.1 Правил дорожнього руху України не обрав безпечної швидкості руху і не впорався з керуванням, внаслідок чого виїхав на зустрічний бік проїзної частини, де скоїв зіткнення з автомобілем «OPEL ZAFIRA» реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_1 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні ушкодження, було завдано матеріальної шкоди, постраждалих немає.
Постановою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 09 квітня 2021 року ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП і піддати адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян(а.с.9).
Згідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
19 січня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду(а.с.12) та з заявою про здійснення відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди(а.с.13). До заяви про здійснення відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди позивачем було долучено лист запрошення на незалежну експертизу(а.с.14).
Згідно висновку судового експерта Дроздова Ю.В. №2002/21/21 від 12 лютого 2021 року визначено, що вартість матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу - автомобілю «OPEL ZAFIRA», реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , пошкодженого в результаті дорожньо-транспортної пригоди складає 191 741 грн. 42 коп.; ринкова вартість колісного транспортного засобу - автомобілю «OPEL ZAFIRA», реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , у аварійному стані після дорожньо-транспортної пригоди складає 83 609 грн. 94 коп.(а.с.15-45).
28 травня 2021 року на підставі заяви Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант», ТОВ «Партнер Консалт» було виготовлено висновок авто товарознавчого дослідження №ЦВ/21/0367 згідно якого вартість матеріального збитку завданого власнику автомобілю «OPEL ZAFIRA», реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 внаслідок ДТП складає 73 348 грн. 38 коп., в тому числі 9 776 грн. 73 коп. ПДВ на вартість матеріалів та складових(а.с.107-113).
Згідно платіжного доручення №17617 від 09 червня 2021 року ТДВ «Страхова компанія «Альфа-Гарант» було перераховано на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 63 571 грн. 65 коп.(а.с.123).
Також згідно платіжного доручення №17981 від 23 червня 2021 року ТДВ «Страхова компанія «Альфа-Гарант» було перераховано на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 2 000 грн. 00 коп. та платіжним дорученням №ID-163411 ОСОБА_1 , було виплачено пеню за несвоєчасну виплату страхового відшкодування за період з 20 квітня 2021 року по 08 червня 2021 року у розмірі 1 306 грн. 27 коп.(а.с.127-128).
Враховуючи, вищевикладене та приймаючи до уваги заперечення Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» та пояснення сторони позивача, суд приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» на ОСОБА_1 користь 48 237 грн. 11 коп., оскільки висновок судового експерта №2002/21/21 від 12 лютого 2021 року відповідає вимогам чинного законодавства та відповідачами не було використано право на присутність під час дослідження пошкодженого автомобілю. Також оскільки страховиком не було відшкодовано завданні позивачу збитки, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» на ОСОБА_1 пені за період прострочення страхової виплати за період з 20 квітня 2021 року по 12 липня 2021 року включно у розмірі 1 579 грн. 33 коп.; інфляційні збитки за період з 20 квітня 2021 року по 12 липня 2021 року включно у розмірі 1520грн. 83 коп.; 3 відсотки річних в порядку ст. 625 ЦПК України за період з 20 квітня 2021 року по 12 липня 2021 року включно у розмірі 577 грн. 12 коп.
Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди з ОСОБА_2 суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 щодо стягнення моральної шкоди такими, що не підлягають задоволенню у зв'язку з необґрунтованістю, оскільки позивачем не зазначено, якими саме діями відповідач міг сприяти вирішенню питання щодо відшкодування шкоди страховиком.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
З такими висновками погоджується й колегія суддів апеляційного суду.
Відповідно до ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно положень ч. 1 ст. 990 ЦК України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
За ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
За ст. ст. 3, 6, п. 22.1 ст. 22, ст. 29 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та (або) майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. Таким чином Закон має на меті захист не лише прав потерпілих на відшкодування шкоди, але й захист інтересів страхувальників - заподіювача шкоди; страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого; у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи; у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством; страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.
Відповідно до положень ст. 36.1. Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Згідно ст. 36.2. Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.
Відповідно до п. 36.4 ст. 36 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна.
Пунктами 2, 3 частини першої статті 988 ЦК України передбачено, що страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові; у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Отже, доводи апеляційної скарги не підлягають задоволенню, оскільки висновок судового експерта №2002/21/21 від 12 лютого 2021 року відповідає вимогам чинного законодавства та є належним доказом у справі, що дає підстави для стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» на ОСОБА_1 користь 48 237 грн. 11 коп.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Судом першої інстанції на основі об'єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи та правильно застосовано норми матеріального права.
Недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, та впливають на суть ухваленого рішення під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не встановлено.
Таким чином, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд повно і всебічно перевіривши обставини справи, дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову у відповідності з нормами матеріального права та з дотриманням норм процесуального права.
Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Альфа-Гарант” залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 25 жовтня 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України.
Судді: