Справа №403/8/22 провадження № 2/403/81/24
про залишення позовної заяви без руху
21 травня 2024 року с-ще Устинівка
Суддя Устинівського районного суду Кіровоградської області Атаманова С.Ю., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ,
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (далі - ТОВ «ГК «Нафтогаз України») звернувся до суду із позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення з останньої заборгованості за спожитий в період з листопада 2018 року по липень 2021 року (включно) природний газ на загальну суму 3530,70 грн., та судових витрат у сумі 2270,00 грн. сплаченого позивачем судового збору.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 травня 2024 року цивільну справу передано на розгляд судді Атамановій С.Ю..
Відповідно до ч.1 ст.187 ЦПК України суддя відкриває провадження у справі за відсутності, крім іншого, підстав для залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За змістом ч.1 ст.175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обгрунтування.
Вимоги щодо змісту позовної заяви зазначені в ч.3 ст.175 ЦПК України.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, вважаю, що подана ТОВ «ГК «Нафтогаз України» позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ч.3 ст.175 ЦПК України, а саме, позовна заява не містить:
1) зазначення доказів, що підтверджують обставини, якими позивач обгрунтовує свої вимоги (п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України);
2) зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); відомості про наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви (п.8 ч.3 ст.175 ЦПК України).
Таким чином, з метою усунення вказаних недоліків позовної заяви, позивачу по справі необхідно надати суду належним чином оформлену позовну заяву, зазначивши в ній:
1) на виконання вимог п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України - докази, що підтверджують обставини, якими позивач обгрунтовує позовні вимоги, зокрема:
- обставину того, що позивач ТОВ «ГК «Нафтогаз України» є діючим постачальником природного газу для відповідача, як споживача, (копію ліцензії на зайняття даним видом господарської діяльності та (або) копію постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про надання ліцензії з постачання природного газу), оскільки згідно п.5 розділу І Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 №2496 (далі - Правил (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин сторін, та НКРЕКП)), постачальником природного газу може бути суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із постачання природного газу;
- обставину того, що позивач по справі з 01 листопада 2018 року був постачальником із спеціальними обов'язками, оскільки зі змісту постанови Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2018 року №867 «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу» (в редакції станом на 01.11.2018), на яку представник позивача посилається у поданій до суду позовній заяві, вбачається покладення таких обов'язків на ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», а не на позивача по справі як самостійного суб'єкта господарювання і жодного обгрунтування поширення дії даного нормативно-правового акту на ТОВ «ГК «Нафтогаз України» подана до суду позовна заява не містить (зокрема, копію статуту (витягу з нього), засновницького договору або іншого письмового документу, з якого б вбачалась належність позивача до суб'єкта ринку природного газу зі спеціальними обов'язками (в тому числі входження до компаній групи НАК «Нафтогаз України));
- обставину того, що відповідач ОСОБА_1 є споживачем комунальної послуги з газопостачання за зазначеним у позовній заяві об'єктом (газифікованою спорудою) - буд. АДРЕСА_1 , тобто є власником (співвласником) цього нерухомого майна, або особою, яка за згодою власника користується цим об'єктом (зокрема, копію документа, яким визначено право власності чи право користування відповідача вказаним житловим будинком, та (або) витяг (інформаційну довідку) з Реєстру речових прав на нерухоме майно, довідку бюро технічної інвентаризації про проведену реєстрацію права власності тощо), з урахуванням того, що за змістом п.6 ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальним споживачем є фізична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або інша особа, яка за згодою власника користується об'єктом нерухомого майна та отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб, а згідно п.4 розділу ІІ Правил для укладення договору постачання природного газу споживач має надати постачальнику належним чином завірену копію документа, яким визначено право власності чи користування на об'єкт споживача;
- розміщення редакції договору постачання природного газу, яка б відповідала Типовому договору постачання природного газу побутовим споживачам, на власному сайті позивача, як постачальника із спеціальними обов'язками, а також розміщення зазначеної редакції договору в друкованих виданнях, що публікувались (публікуються) в межах території ліцензованої діяльності позивача ( зокрема, копію примірника газети «Діалог» №38 (1449) від 20 вересня 2018 року, зазначену в заяві-приєднання ОСОБА_1 від 24 листопада 2018 року), з огляду на посилання представника ТОВ «ГК «Нафтогаз України» у поданій до суду позовній заяві на акцептування відповідачем договору шляхом фактичного споживання природного газу, та з урахуванням того, що згідно п.п.2, 3 розділу ІІІ Правил таке розміщення було обов'язковою передумовою приєднання споживача до договору постачання природного газу, а згідно п.4 розділу ІІІ Правил фактичне споживання природного газу було доказом акцептування споживачем заяви-приєднання до договору постачання природного газу побутовим споживачам виключно у разі, якщо таке споживання мало місце після офіційного опублікування договору постачальником;
- докази на підтвердження зазначених у витязі із білінгової системи «Газоліна» по особовому рахунку відповідача (фінансовому стані) помісячних об'ємів споживання нею природного газу за даними оператора ГРМ (всього 413 куб.м.) за період з листопада 2018 по липень 2019 року, виходячи з якого позивачем було здійснено нарахування заборгованості в загальному розмірі 3530,70 грн., в тому числі зазначеного у вимозі про сплату заборгованості від 04 травня 2020 року показника лічильника - 15692 м.куб. на дату 30 липня 2019 року (зокрема, витяг із білінгової системи «Газоліна» по особовому рахунку відповідача із зазначенням в ньому інформації про фінансовий стан, починаючи з 01 жовтня 2018 року та показників лічильника; витяг із журналу контролера за результатами перевірки показників лічильника за об'єктом газопостачання відповідача, відповідні акти за результатами звіряння використаних відповідачем обсягів природного газу тощо), з огляду на те, що додані до позовної заяви витяг із білінгової системи «Газоліна» та акт на відключення від газопостачання від 27 червня 2020 року взагалі не містять даних лічильника (в тому числі і щодо його показників), однак згідно з п.23 Розділу ІІІ Правил (або п.33 Правил в редакції, чинній станом на липень 2021 року) постачальник має право безперешкодного доступу до лічильників газу, встановлених у побутового споживача, для перевірки показань фактично використаних побутовим споживачем обсягів природного газу; проводити разом із побутовим споживачем звіряння фактично використаних обсягів природного газу з підписанням відповідного акта; або зазначити відповідне обгрунтування неможливості вчинення позивачем, як постачальником, вказаних дій чи підтвердження про їх непроведення;
- докази на підтвердження зазначеної в позовній заяві обставини постачання відповідачу природного газу саме по липень 2021 року (включно) з огляду на зазначення в цій же позовній заяві обставини припинення з 27 червня 2020 року газопостачання на об'єкт відповідача та подання до суду копії відповідного акта на відключення від газопостачання, датованого 27 червня 2020 року (зокрема, акт підключення до газопостачання, витяг із журналу контролера про показник (об'єм) спожитого газу після 27 червня 2020 року тощо);
- включення відповідача ОСОБА_1 , як споживача, до Реєстру споживачів ТОВ «ГК «Нафтогаз України», як постачальника, у відповідному розрахунковому періоді (відомості з інформаційної платформи оператора ГТС, в тому числі, щодо дати такого включення) з урахуванням того, що відповідно до п.1 розділу ІІІ Правил підставою для постачання природного газу побутовому споживачу є включення останнього до Реєстру споживачів постачальника у відповідному розрахунковому періоді;
- умови, зазначені в договорі про постачання природного газу побутовим споживачам (в редакції, що діяла на дату виникнення спірних правовідносин сторін), оскільки зі змісту позовної заяви вбачається посилання представника ТОВ «ГК «Нафтогаз України» на відповідні пункти вказаного договору в частині визначення: об'ємів постачання та споживання природного газу (п.п.1 п.4.4 розділу ІV договору), розрахункового періоду для здійснення оплати послуг (п.4.3 договору), зарахування постачальником сплачених споживачем у поточному розрахунковому періоді грошових коштів на погашення заборгованості згідно черговості її виникнення за відсутності графіка погашення заборгованості (п.4.10 договору), однак самого договору (засвідченої його копії) до позовної заяви взагалі додано не було;
2) на виконання вимог п.8 ч.3 ст.175 ЦПК України - докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності) або підтвердження про їх відсутність; відомості про наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких були додані до позовної заяви, оскільки зазначені представником ТОВ «ГК «Нафтогаз України» у позовній заяві відомості про знаходження оригіналів документів у сторін, якими є не лише позивач, але і відповідач по справі, не відповідає наведеній вище процесуальній вимозі щодо конкретизації саме того учасника справи або іншої особи (не учасника цивільного процесу), у розпорядженні якого наявний оригінал письмового доказу.
Відповідно до ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.95 ЦПК України письмовими доказами є документи, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, та які подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.
З огляду на викладене, на виконання вимог ч.5 ст.177 ЦПК України позивачу необхідно додати до позовної заяви і її копії копії доказів на підтвердження викладених ним в позовній заяві обставин, зазначених в даній ухвалі на виконання вимог п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України.
Роз'яснити позивачу, що у разі неможливості надання ним таких доказів самостійно, вказана обставина має бути зазначена в позовній заяві на виконання п.8 ч.3 ст.175 ЦПК України, а позивач має право додати до позовної заяви клопотання про витребування доказів, зміст якого має відповідати вимогам ч.2 ст.84 ЦПК України.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до вимог ч.9 ст.83 ЦПК України розміщення відповідних доказів на власному (офіційному) сайті не звільняє його від обов'язку подання таких доказів до суду в письмовій формі, оскільки ненадання доказів, які є публічно доступними, поширюється виключно на випадок не надання (не надсилання) їх іншим учасникам справи, а не суду.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст.ст.175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
З урахуванням викладеного, суддею в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначені недоліки позовної заяви та спосіб їх усунення.
Відповідно до приписів ч.2 ст.185 ЦПК України, з урахуванням характеру встановлених суддею недоліків позовної заяви, позивачу необхідно встановити строк для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення йому копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст.95, 175, 177, 185, 258, 260, 261, 353 ЦПК України,
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ - залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення йому копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що у разі виконання ним вимог ст.ст.175, 177 ЦПК України відповідно до ухвали суду, позовна заява вважатиметься поданою в день її первісного подання до суду. Якщо позивачем не будуть усунуті недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Копію даної ухвали направити позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення.
Суддя С.Ю.Атаманова