Постанова від 21.05.2024 по справі 560/3472/24

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/3472/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Драновський Я.В.

Суддя-доповідач - Драчук Т. О.

21 травня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Драчук Т. О.

суддів: Смілянця Е. С. Полотнянка Ю.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 березня 2024 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

11.03.2024 позивач, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Управління забезпечення примусового Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому просив скасувати постанову від 21.02.2024 ВП №73317095 про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн.

Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 27 березня 2024 року у задоволенні адміністративного позову Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови відмовив.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити адміністративний позов в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Сторони в судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно вимог ч. 3 ст. 286 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.07.2023 у справі №560/10386/23 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року відповідно до статей 51, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", без обмеження максимальним розміром та виходячи із розрахунку 80% суми грошового забезпечення зазначеного у довідці виданій ІНФОРМАЦІЯ_1 №ХС36521 від 24.09.2021 для перерахунку пенсій з урахуванням грошового забезпечення, з врахуванням раніше проведених виплат.

На виконання вказаного рішення суду пенсійним органом 20.04.2023 здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 починаючи з 01.04.2019 без обмеження максимального розміру та виходячи із розрахунку 80% суми грошового забезпечення зазначеного у довідці виданій ІНФОРМАЦІЯ_1 №ХС36521 від 24.09.2021 для перерахунку пенсій з урахуванням грошового забезпечення, з урахуванням проведених виплат.

Розмір пенсії після перерахунку станом на 01.04.2019 склав 15070,15 грн.

У відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби перебуває на виконанні ВП №73317095 з виконання виконавчого листа Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.09.2023 у справі №560/10386/23.

Державним виконавцем 14.11.2023 відкрито виконавче провадження та зобов'язано боржника протягом десяти робочих днів виконати рішення суду у спосіб та порядок встановлений виконавчим документом.

20.02.2024 до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшла заява, в якій стягувач повідомив, що рішення боржником не виконується (пенсія виплачується з обмеженням максимального розміру).

В межах виконавчого провадження №73317095 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 21.02.2024 прийнято постанову про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн на Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області за невиконання рішення суду.

Позивач, не погоджуючись з прийнятою постановою про накладення штрафу, звернувся з адміністративний позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідальність за невиконання рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії визначена положеннями ст.75 Закону №1404-VIII. Так, вказаною нормою встановлено визначальну ознаку для накладення на боржника штрафу, а саме не виконання рішення суду без поважних причин. При цьому, поважними, в розумінні Закону України "Про виконавче провадження", можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Суд першої інстанції під час розгляду справи встановив, що згідно розрахунку пенсії ОСОБА_1 станом на 01.11.2023 відповідач обмежив пенсію максимальним розміром (пенсія 21625,16 грн), однак повинен був здійснювати виплату пенсії у розмірі 24490,69 грн, що свідчить про обмеження права стягувача.

Також, суд першої інстанції зауважив, що висновки суду у справі №560/10386/23 щодо перерахунку пенсії без обмеження максимального розміру є обов'язковими не лише в межах цієї справи, але і під час виникнення/існування інших правовідносин, які пов'язані з пенсійним забезпеченням ОСОБА_1 , включаючи подальші перерахунки пенсії.

Зважаючи на це, пенсійний орган не має права повторно обмежувати максимальним розміром розмір пенсії ОСОБА_1 , тобто, знову вчиняти ті ж самі дії, які вже були визнані судом протиправними.

Викладене свідчить про помилковість твердження позивача про виконання в повному обсязі рішення суду у справі №560/10386/23.

Таким чином, з огляду на вказане, суд дійшов висновку, що відповідач при прийнятті оскарженої постанови про накладення штрафу діяв відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження", а тому, підстави для визнання протиправною та скасування постанови від 21.02.2024 ВП №73317095 відсутні.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

У відповідності до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.9 ч.2 ст.129 Конституції України обов'язковість судового рішення є однією із основних засад судочинства.

Згідно з ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.

Частинами 2 та 3 ст.14 КАС України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон №1404-VІІІ.

Відповідно до статті 1 Закону №1404-VІІІ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч.1 ст.18 Закону № 1404-VІІІ).

Частиною шостою статті 26 Закону №1404-VIII передбачено, що за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Відповідно до ч. 1 ст. 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (ч. 2 ст. 63 Закону №1404-VIII).

Відповідальність за невиконання рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії визначена положеннями ст.75 Закону №1404-VIII.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 Закону №1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

За умовами ч. 2 ст. 75 Закону №1404-VIII у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Отже, вказаною нормою встановлено визначальну ознаку для накладення на боржника штрафу, а саме не виконання рішення суду без поважних причин. При цьому, поважними, в розумінні Закону України "Про виконавче провадження", можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.07.2023 у справі №560/10386/23 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року відповідно до статей 51, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", без обмеження максимальним розміром та виходячи із розрахунку 80% суми грошового забезпечення зазначеного у довідці виданій ІНФОРМАЦІЯ_1 №ХС36521 від 24.09.2021 для перерахунку пенсій з урахуванням грошового забезпечення, з врахуванням раніше проведених виплат.

08.09.2023 Хмельницький окружний адміністративний суд видав виконавчий лист по справі №560/10386/23.

Так, на примусовому виконанні в Управлінні забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває виконавче провадження №73317095 з виконання виконавчого листа Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.09.2023 №560/10386/23 про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року відповідно до статей 51, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", без обмеження максимальним розміром та виходячи із розрахунку 80% суми грошового забезпечення зазначеного у довідці виданій ІНФОРМАЦІЯ_1 №ХС36521 від 24.09.2021 для перерахунку пенсій з урахуванням грошового забезпечення, з врахуванням раніше проведених виплат.

14.11.2023 головним державним виконавцем відкрито виконавче провадження та зобов'язано виконати рішення протягом 10 робочих днів.

08.01.2024 державним виконавцем винесено вимогу з підстав відсутності станом на дату прийняття вимоги у державного виконавця будь-якої інформації про виконання постанови про відкриття виконавчого провадження від 14.11.2023 та зазначено про необхідність повідомити до 22.01.024 про причини невиконання постанови від 14.11.2023, а також виконати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду у справі №560/10386/23.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 22.01.2024 відповідача повідомлено, що на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.07.2023, яке набрало законної сили 10.08.2023 (отримане 22.08.2023), Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області 23.10.2023 здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року відповідно до статей 51, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», без обмеження максимальним розміром та виходячи із розрахунку 80% суми грошового забезпечення зазначеного у довідці виданій ІНФОРМАЦІЯ_1 №XC36521 від 24.09.2021 для перерахунку пенсій з урахуванням грошового забезпечення, з врахуванням раніше проведених виплат.

Розмір пенсії після перерахунку станом на 01.04.2019 склав 15070,15 грн.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.08.2021 у справі №560/5543/21 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року без обмеження її максимальним розміром з врахуванням 80% відповідних сум грошового забезпечення.

На виконання вказаного рішення головним управлінням здійснено перерахунок пенсії, сума доплати за період з 01.04.2019 по 30.04.2022 становить 69917,14 грн.

Крім того, рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.11.2022 у справі №560/9265/22 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити з 01.02.2020 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 24.09.2021 №XC-36521 з урахуванням виплачених сум.

На виконання вказаного рішення головним управлінням здійснено перерахунок пенсії, сума доплати за період з 01.02.2020 по 31.05.2023 складає 94764,63 грн.

Сума доплати, розрахована на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.07.2023 у справі №560/10386/23 за період з 01.02.23 по 31.10.2023 становить 17820,02 грн.

З 01.11.2023 пенсія ОСОБА_1 виплачується згідно рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.07.2023 у справі №560/10386/23.

Таким чином, пенсійним органом рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.07.2023 у справі №560/10386/23 виконано в повному обсязі відповідно до вимог чинного законодавства.

Також, на вимогу державного виконавця від 08.01.2024 пенсійний орган листом від 23.01.2024 повідомив, що рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.07.2023 у справі №560/10386/23 включено в Реєстр судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою. Станом на 22.01.2024 реєстраційний номер рішення в Реєстрі 811751. Також, пенсійний орган зазначив, що листом від 22.01.2024 повідомив відділ примусового виконання рішень щодо виконання рішення суду від 10.07.2023 та надав підтверджуючі документи. З огляду на викладене, позивач просив закрити виконавче провадження.

21.02.2024 державним виконавцем було складено акт державного виконавця, згідно якого станом на 21.02.2024 рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.07.2023 у справі №560/10386/23 залишається невиконаним, будь яких документів, які б свідчили про повне фактичне виконання рішення до відділу примусового виконання рішень від пенсійного органу не надходило.

21.02.2024 головним державним виконавцем за невиконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду у справі №560/10386/23 від 08.09.2023 суду прийнято постанову про накладення штрафу в розмірі 5100 грн.

Досліджуючи матеріали справи, судом встановлено, що згідно розрахунку пенсії ОСОБА_1 від 23.10.2023, пенсія перерахована з 01.04.2019 та становить 15070,15 ( підсумок пенсії (з надбавками) - 9186,43 грн, з урахуванням підвищення 4430,73 грн ( виплата в повному розмірі на виконання рішення суду)), розмір пенсійної виплати ОСОБА_2 з 01.11.2023 становить 24 490,69 грн.

В свою чергу, як свідчить зміст наданого пенсійним органом в межах виконавчого провадження розрахунку пенсійної виплати ОСОБА_2 від 23.10.2023, пенсія перерахована з 01.02.2020 та становить 17661,81 грн ( з урахуванням підвищення 3359,73 грн (виплата в повному розмірі на виконання рішення суду), з 01.11.2023 пенсійна виплата складає 21 625,16 грн

Згідно розрахунку про перерахунок пенсії ОСОБА_2 з 01.03.2023 розмір пенсійної виплати позивача складає 21 625,16 грн, що свідчить про вчинення пенсійним органом дій щодо обмеження пенсії ОСОБА_2 максимальним розміром.

При цьому, колегія суддів критично оцінює аргументи апелянта щодо того, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.11.2022 у справі №560/9265/22 не покладено зобов'язань щодо проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром, а тому розмір пенсії позивача до виплати з урахуванням максимального розміру становить з 01.02.2020 - 17661,81, оскільки як зазначає сам апелянт, рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.08.2021 у справі №5460/5543/21 зобов'язано пенсійний орган здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 без обмеження її максимальним розміром з врахуванням 80% відповідних сум грошового забезпечення.

Тобто, при подальшому проведенні перерахунків пенсії мають враховуватись рішення судів, прийняті у справах, що стосуються такої пенсії, в тому числі щодо відсутності підстав для обмеження розміру пенсії максимальним розміром у разі, якщо чинне на момент проведення такого перерахунку пенсії законодавство не зазнало відповідних змін.

Суд зазначає, що апелянтом не наведено нормативно-правового чи підзаконного акту, яким передбачено вчинення дій з перерахунку пенсії позивача з обмеженням її максимальним розміром станом на дату, з якої судом зобов'язано здійснити такий перерахунок, як і не вказано правового обґрунтування, що б дозволяло та надавало право суб'єкту владних повноважень не виконувати судове рішення, трактуючи зміст його резолютивної частини на власний розсуд.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що судове рішення, яке набрало законної сили, стає незмінним (неспростовним), основні і додаткові судження (висновки) суду по суті справи стають остаточними.

Також, суд враховує те, що наразі закон взагалі не передбачає обмеження пенсії осіб, які перебували на військовій службі та отримують пенсію за Законом № 2262-XI максимальним розміром.

Так, рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, які передбачали обмеження розміру пенсії максимальним розміром. Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016.

Приймаючи таке рішення Конституційний Суд України виходив із того, що норми-принципи частини п'ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв'язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.

Правильність такої позиції додаткового підтверджена рішенням Конституційного Суду України № 7-р(ІІ)/2022 від 12.10.2022, яким визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 № 3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії російської федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що наведене свідчить про невиконання позивачем рішення суду без поважних причин та, як наслідок, про правомірність прийнятої державним виконавцем постанови від 21.02.2024 про накладення штрафу в сумі 5100,00 грн. за виконавчим провадженням №73317095.

Відповідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Отже, ст.2 КАС України та ч.4 ст.242 КАС України вказують, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Оскільки, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції надав належну оцінку наявним у справі доказам та зробив вірний висновок щодо відмови у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного судового рішення вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване судове рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 березня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з ч. 4 ст.272, 328, 329 КАС України.

Головуючий Драчук Т. О.

Судді Смілянець Е. С. Полотнянко Ю.П.

Попередній документ
119179421
Наступний документ
119179423
Інформація про рішення:
№ рішення: 119179422
№ справи: 560/3472/24
Дата рішення: 21.05.2024
Дата публікації: 23.05.2024
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (12.05.2024)
Дата надходження: 11.03.2024
Предмет позову: про визнання протиправною та скасування постанови
Розклад засідань:
20.03.2024 10:00 Хмельницький окружний адміністративний суд
27.03.2024 10:00 Хмельницький окружний адміністративний суд
21.05.2024 11:00 Сьомий апеляційний адміністративний суд
Учасники справи:
головуючий суддя:
ДРАЧУК Т О
МАРТИНЮК Н М
суддя-доповідач:
ДРАНОВСЬКИЙ Я В
ДРАНОВСЬКИЙ Я В
ДРАЧУК Т О
МАРТИНЮК Н М
відповідач (боржник):
Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)
Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)
Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)
Управління забезпечення примусового Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)
заявник апеляційної інстанції:
Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області
заявник касаційної інстанції:
Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області
орган або особа, яка подала апеляційну скаргу:
Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області
позивач (заявник):
Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області
представник позивача:
Вуйцих Олег Володимирович
Крупа Олександр Володимирович
суддя-учасник колегії:
ЖУК А В
МЕЛЬНИК-ТОМЕНКО Ж М
ПОЛОТНЯНКО Ю П
СМІЛЯНЕЦЬ Е С