Справа № 127/37236/23
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Ан О.В.
Суддя-доповідач - Боровицький О. А.
21 травня 2024 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Боровицького О. А.
суддів: Курка О. П. Шидловського В.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 01 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці Державної митної служби про скасування постанови у справі про порушення митних правил,
Позивач звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області з позовом до Львівської митниці Державної митної служби про скасування постанови у справі про порушення митних правил.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 01 квітня 2024 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Сторони в судове засідання не з'явилися, на адресу суду направили заяву про слухання справи без участі в порядку письмового провадження.
Відповідно до ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Виходячи з приписів п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 02.10.2023 у зону митного контролю пункту пропуску п/п «Шегині» м/п «Мостиська» Львівської митниці смугою руху «червоний коридор» в напрямку «в'їзд в Україну» прибув транспортний засіб марки «AUDI» модель «А6» д.н.з. НОМЕР_1 , яким в якості водія слідував громадянин України ОСОБА_1 в якості пасажира разом з ним їхав ОСОБА_2 .
Перед початком митного контролю Петросян А.В. та ОСОБА_2 заповнили митну декларацію для письмового декларування товарів.
Позивач у митній декларації зазначив про наявність у нього гуманітарних товарів, а саме: «консерви, кількість 180 шт., вагою 50 кг » та «DJI Mavic 3 Classic, у кількості 1 шт., вагою 2 кг.». Також зазначив про наявність особистих речей.
ОСОБА_2 також повідомив про наявність у нього особистих речей.
Обравши для проходження митного контролю червоний коридор, ОСОБА_1 особистих речей як тих якими користується так і належних йому не декларував.
Після перевірки заявлених відомостей та завірення митної декларації штампом «Під митним контролем № 344», в ході проведення митного контролю транспортного засобу, без ознак приховування, було виявлено письмово незадекларований товар, а саме: «iPhone 15 Pro Max» та «iPhone 12 Pro Мах», «iPhone 14 Pro» та «iPhone 12» та три мобільних телефони в оригінальному упакуванні, без ознак використання «iPhone 15 Pro Max, Blue Titanium, 256Gb» (IMEI 355975764226829, S/N: НОМЕР_2 ), «iPhone 15 Pro, Black Titanium, 256Gb» (IMEI 354324412086171, SN: VTWLFQ1WVV). «iPhone 15 Pro, Black Titanium, 256Gb» (IMEI 354324411998004, S/N: НОМЕР_3 ).
ОСОБА_2 своєю особистою власністю визнав «iPhone 15 Pro Max» та «iPhone 12 Pro Мах».
З протоколу слідує, що позивач визнав своєю особистою власністю мобільні телефони «iPhone 14 Pro» та «iPhone 12», якими він користується. ОСОБА_1 визнав своєю власністю «iPhone 15 Pro» Black Titanium, 256Gb» та «iPhone 15 Pro» Black Titanium, 256Gb», «iPhone 15 Pro Max», Blue Titanium, 256Gb».
У протоколі про адміністративне правопорушення містяться пояснення ОСОБА_1 з яких випливає, що телефони які вилучалися були їхніми, деякій його, у нього телефон який він купив за кордоном нижче вартості 500 Євро, тому він думав, що може мати три телефони і не декларувати один із них, який дешевше 500 Євро.
Загальна вартість вилучених товарів, а саме: «iPhone 15 Pro» Black Titanium, 256Gb» та «iPhone 15 Pro» Black Titanium, 256Gb», «iPhone 15 Pro Max», Blue Titanium, 256Gb» складає 170 128,53 грн.
Постановою Державної митної служби України у справі про порушення митних правил №1374/20900/23 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 2 ст. 471 Митного кодексу України. Накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 30 відсотків вартості цих товарів, на суму 51 038, 56 гривень 56 коп. Товари, тимчасово вилучені згідно протоколу про порушення митних правил № 1374/20900/23 від 02.10.2023 року вирішено повернуто ОСОБА_1 . Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Львівської митниці 2,71 грн. витрат за зберігання товару на складі митниці. Вказану постанову надіслано на адресу позивача.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Згідно частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Кожна особа, як вказується у частині 1 статті 24 МК України, має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів, їх посадових осіб та інших працівників, якщо вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси.
У відповідності до статті 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Згідно норм частини 8 статті 264 МК України, з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.
Нормами ст. 266 МК України визначено, що «Декларант зобов'язаний: 1) здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, застановленого цим Кодексом; 2) на вимогу митного органу пред'явити товари, транспортні :засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення.
У разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант».
Згідно п. 11 ч. 1 ст. 370 МК України особистими речами вважаються: стільникові (мобільні) телефони у кількості не більше двох штук, пейджер.
Відповідно до частини 4 статті 374 МК України товари (крім підакцизних), що ввозяться громадянами у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі, сумарна фактурна вартість та/або загальна вага яких перевищують обмеження, встановлені частиною першою цієї статті, але загальна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 10000 євро, підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, з поданням документів, що видаються державними органами для здійснення митного контролю та митного оформлення таких товарів, та оподатковуються ввізним митом за ставкою 10 відсотків і податком на додану вартість за ставкою, встановленою Податковим кодексом України, в частині, що перевищує еквівалент 1000 євро (при ввезенні товарів на митну територію України через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення) та еквівалент 500 євро або вартість товарів, обчислена пропорційно до ваги, що перевищує 50 кг (при ввезенні через інші пункти пропуску через державний кордон України). Базою оподаткування таких товарів є частина їх сумарної фактурної вартості, що перевищує еквівалент 1000 євро (при ввезенні товарів на митну територію України через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення) та еквівалент 500 євро або вартість товарів, обчислена пропорційно до ваги, що перевищує 50 кг (при ввезенні через інші пункти пропуску через державний кордон України).
Норми статті 366 Митного кодексу України визначають, що двоканальна система - це спрощена система митного контролю, яка дає громадянам змогу здійснювати декларування, обираючи один з двох каналів проходу (проїзду транспортними засобами особистого користування) через митний кордон України. Канал, позначений символом зеленого кольору («зелений коридор»), призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню. Канал, позначений символом червоного кольору («червоний коридор»), призначений для всіх інших громадян. Громадянин самостійно обирає відповідний канал («зелений коридор» або «червоний коридор») для проходження митного контролю за двоканальною системою.
У відповідності до ст. 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Частиною 2 статті 471 МКУ встановлено відповідальність за недекларування товарів (крім зазначених у частинах першій та/або третій цієї статті), що переміщуються через митний кордон України громадянами. Вчинення даного правопорушення тягне за собою накладення штрафу в розмірі 30 відсотків вартості цих товарів.
Статтею 72 КАС визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч.2 ст.74 КАС обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.76 КАС).
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд дослідивши надані докази встановив, що ОСОБА_1 не задекларував, тобто не заявив за встановленою формою точних та достовірних відомостей про товари, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України, чим порушив встановлений ст.ст.257-258 МК України порядок декларування переміщуваних через митний кордон товарів (заповнення митної декларації), тобто вчинив порушення митних правил, за ознаками ч.2 ст.471 Митного кодексу України.
Так надані відповідачем докази підтверджують вину позивача у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 471 МК України. З наданих пояснень ОСОБА_1 також випливає, що він не знав порядку декларування тому не зазначив про наявність у нього у власності телефонів. Суд спростовує пояснення ОСОБА_1 про належність йому телефонів «iPhone 14 Pro» та «iPhone 15 Pro Max», Blue Titanium, 256Gb» (у заводській упаковці), адже вказані обставини не підтвердженні стороною позивач належними, достовірними доказами.
Враховуючи наведене, дослідивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що постанову Львівської митниці від 07.11.2023 у справі про порушення митних правил №1374/20900/23, згідно якої ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.471 МК України, слід залишити без змін, а позовну заяву без задоволення.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.
Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 01 квітня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Боровицький О. А.
Судді Курко О. П. Шидловський В.Б.