20 травня 2024 року м. Житомир справа № 240/4816/24
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Лавренчук О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за 731 днів затримки повного розрахунку при звільненні за період з 24.02.2022 по 24.02.2024 включно, обчислений шляхом множення середньоденного грошового забезпечення на кількість днів затримки виплати розрахунку при звільненні.
Суддя своєю ухвалою від 01 квітня 2024 року прийняла позовну заяву до розгляду та відкрила спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.
До суду 08.05.2024 (відмітка на поштовому конверті) надійшла заява представника позивача про збільшення позовних вимог (вх. №26806/24 від 13.05.2024). У прохальній частині позову просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за 803 днів затримки повного розрахунку при звільненні за період з 24.02.2022 по 06.05.2024 включно, обчислений шляхом множення середньоденного грошового забезпечення на кількість днів затримки виплати розрахунку при звільненні.
Суд, розглянувши заяву про збільшення позовних вимог, зазначає наступне.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 47 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Аналіз наведених процесуальних норм дає підстави для висновку, що після відкриття провадження у справі за предметом позову, визначеним прохальною частиною позовної заяви, позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, подавши відповідну заяву.
Предметом позову є матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, відповідно до яких суд має ухвалити рішення, а підставою позову - обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які складаються із фактів, що тягнуть за собою певні правові наслідки: зміну чи припинення правовідносин.
Розміром позову є кількісна характеристика позовних вимог. Збільшення або зменшення розміру позовних вимог може відбутися шляхом зміни кількісних характеристик позовних вимог, але в межах спірних правовідносин.
Представник позивача у вищевказаній заяві збільшує розмір позовних вимог та просить суд здійснити розгляд справи з урахуванням викладених у новій редакції позовних вимог.
Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження визначені статтями 262, 263 КАС України.
Частиною 2 ст. 262 КАС України визначено, що розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Суд наголошує, що встановлення строків звернення до суду з відповідними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Як вже було зазначено судом, ухвалою судді від 01.04.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи, в порядку статей 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи приписи ч. 2 ст. 262 КАС України, розгляд справи по суті було розпочато 02.05.2024.
Разом з тим, заява про збільшення позовних вимог подано до суду 08.05.2024 (відмітка на поштовому конверті), тоді як розгляд справи по суті вже розпочався.
Отже, позивачем подано заяву із пропуском процесуального строку визначеного ст. 47 КАС України, із клопотанням про поновлення процесуального строку позивач не звертався.
Суд зауважує, що відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.
З урахуванням викладеного суд вважає помилковим посилання представника позиавача на норму ст. 233 КЗпП щодо строків звернення до суду.
Враховуючи вищевикладене, підстави для прийняття заяви про збільшення позовних вимог до розгляду відсутні, у зв'язку з чим суд повертає її заявнику без розгляду.
Керуючись статтями 44, 47, 121, 167, 204, 243, 248, 256, 261-262, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ухвалив:
Повернути без розгляду заяву представника позивача про збільшення позовних вимог.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Лавренчук