Україна
Донецький окружний адміністративний суд
20 травня 2024 року Справа №200/16271/21
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Бєломєстнова О.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 07.07.2022 року у адміністративній справі №200/16271/21,-
14.05.2024 року представник позивача - ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07.07.2022 року по справі №200/16271/21. Заява мотивована тим, що до теперішнього часу вищезазначене рішення суду не виконано.
Розглянувши подану заяву, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 07.07.2022 року по справі №200/16271/21 адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецької області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 щомісячних страхових виплат за період з 01.05.2016 року по 30.09.2021 року.
Зобов'язано Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячні страхові виплати за період з 01.05.2016 року по 30.09.2021 року.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00 коп.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 04.10.2022 року по справі №200/16271/21 апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області залишено без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 липня 2022 р. у справі № 200/16271/21 залишено без змін.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13.02.2024 року замінено сторону виконавчого провадження (боржника) при виконанні виконавчого листа № 200/16271/21 з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області на Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
15.03.2024 року Донецьким окружним адміністративним судом видано виконавчий лист по справі №200/16271/21.
Листом від 03.05.2024 року № 0500-0202-8/44465 на адвокатський запит Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області повідомлено, що на виконання рішення суду від 07.07.2022 року по справі № 200/16271/21 позивачу нараховано суму заборгованості в загальному розмірі 887 004,33 грн.
Дана виплата буде здійснена в порядку, передбаченому постановою КМУ №365 від 08.06.2016 року на умовах окремого порядку, після його прийняття Кабінетом Міністрів України.
Згідно ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Перш за все, до заходів такої відповідальності належать штрафи, передбачені Законом України “Про виконавче провадження”. Так, частинами першою та другою статті 75 цього Закону визначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Відповідно до ч.1 ст.287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
З наведеного слідує, що у разі бездіяльності державного виконавця, яка полягає у ненакладенні на боржника штрафу за невиконання судового рішення стягувач вправі звернутися до суду з позовною заявою до нього в порядку ст. 287 КАС України.
Водночас, закон передбачає додатковий вид відповідальності за невиконання рішення суду, який передбачається ст. 382 КАС України.
Так, відповідно до частин 1-3 цієї статті суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України.
Як зазначено у ч.8 ст.382 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу.
З цього слідує, що КАС України передбачає застосування двох видів судового контролю за виконанням рішень суду:
- шляхом спонукання до накладення штрафів державного виконавця в порядку ст. 287 КАС України, визнаючи відповідну бездіяльність протиправною та зобов'язуючи накласти штраф;
- шляхом самостійного накладення судом штрафів, передбачених ч.2 ст. 382 КАС України у разі встановлення строку для надання звіту про виконання судового рішення.
Ці заходи можуть бути застосовані одночасно, на що вказує частина 5 статті 382 КАС України. Згідно з нею суддя за клопотанням органу чи посадової особи, відповідальних за виконання рішення, на підставі відповідних доказів зменшує розмір штрафу, який стягується на користь Державного бюджету України за невиконання або неналежне виконання рішення, на суму штрафу, який було накладено за ці самі дії державним виконавцем відповідно до законодавства про виконавче провадження.
Таким чином законом передбачено кілька заходів відповідальності за невиконання рішення суду, спільне чи окреме застосування яких має бути мотивоване у кожному конкретному випадку.
При цьому, якщо накладення штрафу державним виконавцем у разі невиконання боржником рішення суду без поважних причин є обов'язковим, то накладення штрафу судом є диспозитивним правом (а не обов'язком) суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, що підтверджені належними та допустимими доказами.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 11 червня 2020 року у справі №640/13988/19 та в ухвалі від 31 травня 2021 року у справі №200/3958/19-а.
З заяви представника позивача про встановлення судового контролю вбачається, що згідно даних автоматизованої системи виконавчих проваджень постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 01.04.2024 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання даного судового рішення (ВП № 74597243).
Враховуючи, що на даний час триває примусове виконання рішення суду, а державний виконавець має встановлені законом повноваження щодо впливу на боржника (накладення штрафу, постановлення питання про притягнення до кримінальної відповідальності), суд не знаходить підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду за заявою позивача в порядку ст.382 КАС України.
Крім того, суд наголошує, що пенсійним органом вживалися заходи щодо виконання судового рішення шляхом нарахування заборгованості з виплати пенсії ОСОБА_1 , що підтврдежно листом від 03.05.2024 року № 0500-0202-8/44465.
Стосовно виплат суми заборгованості відповідач повідомив, що виплати за минулий період можливо буде провести з урахуванням норм Постанови №365 на умовах окремого порядку, після прийняття цього порядку Кабінетом Міністрів України.
Крім того, суд приймає до уваги посилання відповідача на постанови Верховного Суду від 07.11.2019 року у справі №420/70/19, від 23.04.2020 року у справі №560/523/19 та від 24.01.2018 року у справі №405/3663/13-а відповідно яких, невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
На підставі викладеного, керуючись статтею 248, 382 КАС України, суд
У задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 07.07.2022 року у адміністративній справі №200/16271/21 - відмовити.
Повний текст ухвали складено та підписано 20 травня 2024 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання підлягає оскарженню в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Бєломєстнов О.Ю.