Рівненський апеляційний суд
Іменем України
14 травня 2024 року м. Рівне
Справа № 569/11632/23
Провадження № 11-кп/4815/247/24
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду у складі :
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника-адвоката ОСОБА_5 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №22022130000000257 за апеляційною скаргою захисника-адвоката ОСОБА_5 на вирок Рівненського міського суду Рівненської області від 03 січня 2024 року стосовно
ОСОБА_7 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Містки Сватівського району Луганської області, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 111-1 КК України,
Вироком Рівненського міського суд Рівненської області від 03 січня 2024 року ОСОБА_7 визнано винною та засуджено за ч.5 ст. 111-1 Кримінального кодексу України (далі - КК) на 10 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування пов'язані з соціальним захистом та забезпеченням населення, у тому числі з соціальним страхуванням, на строк 15 років, з конфіскацією майна.
До набрання вироком законної сили, ОСОБА_7 залишено обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Початок строку відбування покарання ухвалено рахувати з дня її затримання.
Також цим вироком ухвалено конфіскувати у дохід держави арештоване майно: будинку за адресою: АДРЕСА_1 ; будинок за адресою: АДРЕСА_2 ; земельну ділянку кадастровий номер 4425110100:11:001:0031; земельну ділянку кадастровий номер 4425185000:03:001:0050.
Цим вироком ОСОБА_7 визнана засуджена за те, що вона, будучи громадянкою України, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але до 11.04.2022, усвідомлюючи здійснення відкритої російської агресії, яка розпочалася 24.02.2022 повномасштабним російським військовим вторгненням на територію України, метою якого є повалення конституційного ладу, порушення територіальної цілісності та захоплення території України, діючи з метою переслідування своїх особистих інтересів, перебуваючи на території м. Старобільськ Луганської області, маючи умисел на зайняття адміністративної посади в окупаційній адміністрації держави-агресора розташованої у АДРЕСА_1 та реалізуючи його, вступила в злочинну змову з окупаційними військами російської федерації та представниками так званої «лнр», і отримавши від них пропозицію на зайняття посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в окупаційній адміністрації держави-агресора розташованої у АДРЕСА_1 , в порушення вимог Конституції та Законів України добровільно погодилася на вказану пропозицію.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_7 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, але до 11.04.2022, перебуваючи на території м. Старобільськ Луганської області, діючи із прямим умислом та своїх особистих мотивів, добровільно погоджуючись на пропозицію представників окупаційній адміністрації держави-агресора - російської федерації та представників незаконних збройних формувань так званої «лнр», зайняла посаду - «виконуючого обов'язки начальника управління пенсійного фонду лнр в Старобільському районі (міжрайонне)», тобто посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території.
В апеляційній скарзі захисник-адвокат ОСОБА_5 просить вказаний вирок скасувати та закрити кримінальне провадження у зв'язку з тим, що не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати.
На обґрунтування цих вимог зазначила, що матеріали цього кримінального провадження не містять відомостей чи набула обвинувачена крім громадянства України громадянство іноземної держави, оскільки у разі встановлення наявності у неї громадянства іншої держави, то вчинені нею дії слід кваліфікувати за іншими статтями Кримінального кодексу України.
Захисник покликалась на те, що інформацію про те, що ОСОБА_7 за власною згодою була призначена на посаду начальника «Старобільського управління пенсійного фонду лнр» було взято з недостовірних джерел, не перевірених слідчим шляхом, портретної експертизи зображення на фото особи під даними ОСОБА_7 не проводилось, а відомості із соціальних мереж не є достатніми.
Також зазначила, що за відсутності даних про особу обвинуваченої, її цивільного стану і міграційного статусу, державою був проведений комплекс заходів щодо неї за процедурою «in absentia».
Захисник покликалась на те, що відсутні відомості про доступність для ознайомлення ресурсів, за допомогою яких було повідомлено обвинувачену про здійснення розгляду цієї справи - тобто інтернет сайтах суду та СБУ, газети «Урядовий кур'єр», на території так званих ОРДЛО - окремих районах Донецької і Луганської областей, які є тимчасово окупованими.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи захисника-адвоката ОСОБА_5 на підтримання апеляційної скарги, прокурора ОСОБА_4 про законність вироку та залишення його без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить таких висновків.
Згідно з вимогами ч.1 ст. 404 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Частина 3 цієї статті передбачає, що за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов'язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.
Проте ставлячи вимогу про скасування цього вироку та закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_7 , стороною захисту не було заявлено клопотання про повторне дослідження доказів із зазначенням підстав для такого дослідження.
Таким чином, в силу вимог ч.3 ст. 404 КПК, колегія суддів приймає до уваги докази, безпосередньо досліджені судом першої інстанції під час судового розгляду, не даючи їм іншої оцінки, ніж надав місцевий суд.
За вимогами статті 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ст. 94 КПК, суд під час прийняття відповідного процесуального рішення за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, повинен оцінювати кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - із точки зору достатності та взаємозв'язку.
Ухвалюючи це судове рішення, суд першої інстанції в повній мірі дотримався зазначених вимог закону, а його висновки щодо винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 111-1 КК, за викладених у вироку обставин ґрунтуються на доказах, досліджених у судовому засіданні та належно оцінених судом.
Так, місцевим судом під час судового розгляду було допитано свідка ОСОБА_8 , який обіймає посаду заступника начальника Головного управління (далі - ГУ)Пенсійного фонду України у Луганській області, а також свідка ОСОБА_9 , яка обіймає посаду начальника Головного управління Пенсійного фонду України у Луганській області, які зазначали, що в силу своїх посад особисто знають керівників районних структурних підрозділів ГУ Пенсійного фонду України у Луганській області та їм з інтернет ресурсів, а також колишніх колег, які залишились на окупованих територіях, стало відомо, що колишній працівник ГУ Пенсійного фонду України у Луганській області ОСОБА_7 після окупації с.Старобільська зайняла посаду виконувача обов'язків начальника « ІНФОРМАЦІЯ_2 (межрайонное)».
Окрім того, місцевим судом було досліджено протоколо огляду від 19.06.2023 мережі Інтернет - сайту незаконного органу влади створеного на тимчасово окупованій території «Государственное учреждение луганской народной республики - Пенсионный фонд луганской народной республики», у якому зазначено, що вищевказаний пенсійний фонд віднесений до виконавчої гілки влади та наявна інформація про територіальні управління, серед яких значиться « ІНФОРМАЦІЯ_2 (межрайонное)» та зазначено, що виконувачем обов'язків керівника управління є ОСОБА_7 , вказано e-mail, юридичну адресу, телефон, інші контактні дані.
Відповідно до дослідженого місцевим судом протоколу огляду від 27.12.2022 публікації, розміщеної у соціальної мережі «Вконтакте» на офіційній сторінці незаконного органу влади « ІНФОРМАЦІЯ_3 », 16.11.2022 під час публікації результатів апаратної наради, зокрема про заслуховування роботи « ІНФОРМАЦІЯ_4 » та звіту виконуючої обов'язків начальника « ІНФОРМАЦІЯ_2 (межрайонное)» - ОСОБА_7 із зображенням фото із вищевказаної апаратної наради, серед інших виявлено фото особи зовні схожої на ОСОБА_7 .
Також, згідно із протоколами огляду вказаних інтернет-ресурсів від 27.12.2022, проведених зі свідком ОСОБА_8 та протоколами огляду від 28.12.2022 цих же інтернет ресурсів,.які проведено зі свідком ОСОБА_9 , кожен зі свідків серед осіб, зображених на фотознімках наради « ІНФОРМАЦІЯ_2 (межрайонное)» впізнали особу ОСОБА_7 .
Окрім того, місцевим судом було досліджено протоколи пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 05.12.2022 проведеного за участі свідка ОСОБА_9 та від 06.12.2022 - за участі свідка ОСОБА_8 . За результатами цих слідчих дій кожен із вказаних свідків серед пред'явлених фото впізнав особу ОСОБА_7 .
Таким чином, колегія суддів визнає, що особа ОСОБА_7 була встановлена та підтверджена сукупністю належних і допустимих доказів, а тому апеляційні доводи захисника в цій частині є безпідставними.
При цьому, відповідно до приписів ч.3 ст. 323 КПК судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 цього Кодексу, (у тому числі злочину, передбаченого ст. 111-1 КК) може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук.
Повістки про виклик обвинуваченого у разі здійснення спеціального судового провадження надсилаються за останнім відомим місцем його проживання чи перебування, а процесуальні документи, що підлягають врученню обвинуваченому, надсилаються захиснику. Інформація про такі документи та повістки про виклик обвинуваченого обов'язково публікуються у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження згідно з положеннями статті 297-5 цього Кодексу та на офіційному веб-сайті суду. З моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті суду обвинувачений вважається належним чином ознайомленим з її змістом.
За вказаних обставин, повідомлення обвинуваченої ОСОБА_7 на офіційному сайті суду, а також публікація про її виклик у судове засідання в газеті «Урядовий кур'єр» вважається належним способом її повідомлення про дату, час та місце здійсненого стосовно неї судового розгляду кримінального провадження.
Окрім того, колегія суддів ураховує, що Законом України «Про громадянство України» (далі - Закон) передбачено принцип єдиного громадянства - громадянства держави Україна, а це виключає можливість існування громадянства адміністративно-територіальних одиниць України. Якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України (п.1 ч.1 ст. 2 Закону).
Зважаючи на вказане та враховуючи, що стороною захисту не було надано доказів про отримання ОСОБА_7 громадянства (підданства) іншої держави, колегія суддів вважає доводи адвоката ОСОБА_5 щодо можливого отримання обвинуваченою громадянства іншої держави позбавленими підстав.
З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваного вироку та задоволення апеляційних вимог сторони захисту.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,
Вирок Рівненського міського суду Рівненської області від 03 січня 2024 року стосовно ОСОБА_7 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_5 - без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3