Справа № 526/2303/23 Номер провадження 11-кп/814/1340/24Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
16 травня 2024 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем - ОСОБА_5 ,
за участі прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12023170560000331 за апеляційною скарг ою першого заступника керівника Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_9 на ухвалу Зіньківського районного суду Полтавської області від 31 січня 2024 року,
встановила:
Ухвалою Зіньківського районного суду Полтавської області від 31.01.2024 виправлено описку у третьому абзаці резолютивної частини вироку Зіньківського районного суду Полтавської області від 23 січня 2024 року по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_8 за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України. Вказано, що вважати вірним третій абзац резолютивної частини вироку: «На підставі ст.70, 72 КК України за сукупністю вироків до призначеного судом ОСОБА_8 покарання за даним вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Харківського апеляційного суду від 31.10.2023 за ч.2 ст. 190 КК України і вважати ОСОБА_8 остаточно засудженим до 3 (трьох) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі».
На ухвалу суду прокурор подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу суду. Вказує, що суд, під час постановлення ухвали, якою виправляючи описку, фактично змінив суть судового рішення, чим допустив істотні порушення вимог кримінального процесуального закону. Більше того, суд в ухвалі не зазначив частину ст. 70 КК України, яку необхідно застосувати.
Інші учасники провадження ухвалу не оскаржували.
Заслухавши доповідача, прокурора в підтримку апеляційної скарги, обвинуваченого та його захисника, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла такого висновку.
Колегією суддів встановлено, що вироком Зіньківського районного суду Полтавської області від 23 січня 2024 року ОСОБА_8 засуджено за ч. 2 ст. 190 КК України на 3 роки позбавлення волі.
На підставі ст.71, 72 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання за даним вироком частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Харківського апеляційного суду від 31.10.2023 за ч.2 ст. 190 КК України і визначено ОСОБА_8 остаточне покарання у виді 3 років 3 місяців позбавлення волі.
Вирішено питання щодо речових доказів.
Вирок саме у такій редакції було надіслано обвинуваченому, прокурору та іншим учасникам судового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 379 КПК України суд має право за власною ініціативою або за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
З матеріалів провадження вбачається, що місцевим судом, відповідно до ч. 1 ст. 379 КПК України, з власної ініціативи винесено на розгляд питання про виправлення описки у вироку від 23 січня 2024 року.
Частиною 2 статті 379 КПК України встановлено, що питання про внесення виправлень суд вирішує в судовому засіданні. Учасники судового провадження повідомляються про дату, час і місце засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.
Тобто, ця норма процесуального закону передбачає, що неприбуття учасників судового провадження не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень, якщо вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання.
Разом із тим, суд першої інстанції розглянув питання про виправлення описки без участі обвинуваченого, його захисника, прокурора та інших учасників, тоді як жодних даних про вручення їм повідомлення про дату, час і місце судового засідання матеріали справи не містять.
Оскаржуваною ухвалою виправлено описку у третьому абзаці резолютивної частини вироку Зіньківського районного суду Полтавської області від 23 січня 2024 року, виправлено третій абзац резолютивної частини вироку та вказано: «На підставі ст.70, 72 КК України за сукупністю вироків до призначеного судом ОСОБА_8 покарання за даним вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Харківського апеляційного суду від 31.10.2023 за ч.2 ст. 190 КК України і вважати ОСОБА_8 остаточно засудженим до 3 (трьох) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі».
При цьому постановлена судом ухвала від 31 січня 2024 року, якою внесено зміни у резолютивну частину вироку та змінює порядок визначення покарання, не ґрунтується на законі, оскільки виправлення допущених у вироку описок допускається, якщо це не стосується зміни суті судових рішень. Натомість вирішення питання щодо допущених судом порушень при призначенні покарання віднесено до компетенції суду апеляційної інстанції і не є опискою, яка може бути виправлена судом першої інстанції самостійно.
Отже, під час розгляду кримінального провадження суд першої інстанції допустив істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які призвели до порушення гарантії правової визначеності, «незмінності судового рішення», що відповідно до ст. 409 КПК України є підставою для скасування ухвали місцевого суду про виправлення описки.
Тому апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу першого заступника керівника Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_9 задовольнити.
Ухвалу Зіньківського районного суду Полтавської області від 31 січня 2024 року про виправлення описки у вироку суду щодо ОСОБА_8 - скасувати.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - у той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4