Справа № 554/3084/24 Номер провадження 11-кп/814/1468/24Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
16 травня 2024 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем судового засідання ОСОБА_5 ,
з участю прокурора ОСОБА_6 ,
обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження за апеляційними скаргами адвоката ОСОБА_9 - захисника в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 та обвинуваченої ОСОБА_7 на ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 28 березня 2024 року,-
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини.
Ухвалою суду у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12023200480000886, за обвинуваченням ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 306, ч. 2 ст. 307 КК України, ОСОБА_11 за ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 306 КК України, ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 27 ч.3 ст. 307, ч. 2 ст. 306 КК України, ОСОБА_12 за ч. 2 ст. 27 ч. 3ст. 307, ч. 2 ст. 306 КК України, задоволено клопотання прокурора та продовжено відносно обвинувачених
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Полтава, громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої 07.11.2023 Полтавським районним судом Полтавської області за ч.2 ст.309 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнена від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік,
запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 2 місяці, а саме по 26 травня 2024 року включно.
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця села Мала Деревичка, Любарського району, Житомирської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого 14.11.2022 Київським районним судом м. Полтави за ч.1 ст.309 КК України до 2 років обмеження волі, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік,
запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 2 місяці, а саме по 26 травня 2024 року включно.
Відмовлено у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_9 та обвинуваченого ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на інший більш м'який.
Мотивуючи своє рішення про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, районний суд врахував наявність підстав для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим з мотивів наведених прокурором, вважаючи при цьому, що ризики, визначені, статтею 177 КПК України мають місце, оскільки ті обвинувачуються у вчиненні тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень, з урахуванням характеристик їхньої особи, наявність ризиків у виді можливого переховування від суду, незаконного впливу на свідків, які ще не допитані, вчинення інших кримінальних правопорушень та які є доведеними прокурором, а тому прийшов до висновку, що інші більш м'які запобіжні заходи не здатні забезпечити їхньої належної процесуальної поведінки.
Крім того, щодо обвинуваченої ОСОБА_7 вже обирався запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який вона не виконала, що стало підставою для його зміни на тримання під вартою.
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.
В поданій апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_9 - захисник в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 просить ухвалу суду скасувати та змінити ОСОБА_8 запобіжний захід на більш м'який, не пов'язаний з триманням під вартою.
На обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що ризики, на які посилається прокурор у клопотанні, не доведені конкретними та достатніми доводами.
Вказує, що прокурором не доведено, що у випадку зміни запобіжного заходу, обвинувачений ОСОБА_13 дійсно буде допускати неправомірну процесуальну поведінку після звільнення з-під варти.
Крім того зазначає, що судом не враховано, що обвинувачений має стійкі соціальні зв'язки, постійне місце проживання, хронічні захворювання: гіпертонічну хворобу 2 ступеня та хронічний гепатит С, згідно довідки Полтавської міської медичної частини № 23, лікування не проходить в даній установі у зв'язку з дороговартісним та тривалим лікуванням, тому установа не може провести медичне лікування обвинуваченого ОСОБА_8 , у зв'язку з чим, останній може пройти відповідне лікування лише перебуваючи за межами установи.
В поданій апеляційній скарзі обвинувачена ОСОБА_7 просить змінити запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.
Вказує, що ризики недоведені, перебуваючи під домашнім арештом, вона сумлінно виконували всі покладені на неї обов'язки.
Просить врахувати, що вона має на утриманні двох малолітніх дітей, 2014 та 2021 р.н., які потребують її догляду. Крім того вказує, що має на утримані свекруху, яка має І групу інвалідності та потребує цілодобового нагляду.
Також вказує, що має невиліковну хворобу і вона потребує постійного лікування, а в умовах перебування в СІЗО, немає можливості лікуватись і її стан здоров'я значно погіршився.
Позиції учасників судового провадження.
В суді апеляційної інстанції обвинувачені та їхні захисники підтримали апеляційні скарги, прокурор заперечив проти доводів скарги, просив ухвалу суду залишити без змін.
Мотиви суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Як вбачається із наданих матеріалів, на розгляді суду першої інстанції перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12023200480000886, за обвинуваченням ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 306, ч. 2 ст. 307 КК України, ОСОБА_11 за ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 306 КК України, ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 27 ч.3 ст. 307, ч. 2 ст. 306 КК України, ОСОБА_12 за ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 306 КК України.
Під час розгляду даного кримінального провадження прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження обвинуваченим ОСОБА_8 , ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів.
28.03.2024 ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави клопотання прокурора задоволено.
Не погоджуючись з даним рішенням, адвокат ОСОБА_9 - захисник в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 та обвинувачена ОСОБА_7 звернулися до апеляційного суду з апеляційними скаргами.
У відповідності до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Розглядаючи питання про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу, та умови, за яких таке продовження можливе.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Суд першої інстанції, вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , вказаних вимог кримінального процесуального закону дотримався в повному обсязі, оцінив у сукупності всі обставини, що враховуються при вирішенні питання продовження строку тримання під вартою, як того вимагають приписи статей 177, 183, 197, 199 та 331 КПК України.
Так ОСОБА_8 , ОСОБА_7 можуть переховуватися від суду з метою уникнення відповідальності, оскільки обвинувачуються у вчиненні ряду особливо тяжких злочинів зокрема в складі організованої групи, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на тривалий строк, ніде не працюють та законних джерел доходу не мають, є раніше судимими за вчинення аналогічних кримінальних правопорушень у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речових, їх аналогів або прекурсорів, а тому можуть повернутися до протиправної діяльності.
Крім того, обвинувачені можуть незаконно впливати на свідків, що призведе до зміни їх показань, а свідки на даний час не допитані.
Також судом враховано, що до ОСОБА_7 вже обирався запобіжний захід у виді домашнього арешту, який вона не виконала, що і стало підставою для його зміни на тримання під вартою.
Вказані ризики, з моменту обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою та до цього часу, не перестали існувати.
За таких обставин, застосування більш м'якого запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, з огляду на серйозність висунутого обвинувачення та суспільний інтерес, який превалює над принципом поваги до свободи особистості, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених та не буде сприяти повному та об'єктивному встановленню істини у справі протягом розумного строку, а стороною захисту не наведено в апеляційних скаргах доводів які б переконали у зворотному.
Також слід зазначити, що зважаючи на введення воєнного стану в Україні, зайнятість правоохоронних органів у діяльності з відсічі збройної агресії Російської Федерації, фактор настання існуючих ризиків в даних умовах як то ухилення від суду, вчинення інших кримінальних правопорушень обвинуваченими ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , значно збільшується, а застосування більш м'якого запобіжного заходу, на переконання колегії суддів, не зможе перешкодити обвинуваченим повернутися до протиправної діяльності та вчинити спроби ухилитися від суду.
Колегія суддів бере до уваги доводи сторони захисту про стан здоров'я ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та зауважує, що апеляційному суду не надано доказів того, що обвинувачені за станом здоров'я не можуть на даний час утримуватися під вартою.
Апеляційний суд вважає, що наведені в апеляційних скаргах в інтересах ОСОБА_8 , ОСОБА_7 відомості про їх стан здоров'я, соціальні зв'язки, не мають істотного впливу та не перешкодять настанню існуючим у кримінальному провадженні та доведеним ризикам, та в разі застосування менш суворого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, він не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених.
Враховуючи наведене, рішення районного суду є законним та вмотивованим, а тому апеляційні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 422-1 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,-
Апеляційні скарги адвоката ОСОБА_9 - захисника в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 та обвинуваченої ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 28 березня 2024 року щодо обвинуваченої ОСОБА_7 та обвинуваченого ОСОБА_8 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4