Справа № 537/918/23 Номер провадження 33/814/366/24Головуючий у 1-й інстанції МУРАШОВА Н. В. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І.
20 травня 2024 року м. Полтава
Суддя Полтавського апеляційного суду Обідіна О.І.,
розглянувши в судовому засіданні у м. Полтава справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Гонтара Валерія Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 23 листопада 2023 року,
Постановою судді Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 23 листопада 2023 року визнано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою АДРЕСА_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 496,20 грн. судового збору.
Згідно з постановою судді, 16.02.2023 року, в м. Кременчук, по вул. Шевченка 22/30, водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21112, д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку у лікаря нарколога КНПМ «Кременчуцька міська лікарня планового лікування». Висновок №118. Таким чином ОСОБА_1 своїми діями порушив вимоги п.2.9.а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, захисник Гонтар В.М. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову, а провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях водія події і складу адміністративного правопорушення.
Зокрема вказує, що долучені відеозаписи не містять даних, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом.
Зазначає, що на відео відсутні покази приладу після продуття його водієм як перший раз, так і повторно.
Звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні дані яким саме приладом проводився огляд на стан сп'яніння та чи допущений прилад до таких вимірювань та його технічні характеристики.
Також посилається на те, що у висновку медичної установи відповідні пункти, а саме - п.п. 2 п. 10 лікарем не заповнені, що свідчить про невідповідність його Інструкції та не може за таких умов прийматись до уваги.
Окрім того, в апеляційній скарзі захисником заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтоване тим, що постанова суду від 23.11.2023 надійшла захиснику в системі «Електронний суд» лише 12.12.2023, а правопорушнику така копія постанови взагалі не надходила. Після її отримання він 14.12.2023 через зазначену електронну систему подав до суду апеляційну скаргу.
Перевіривши доводи клопотання про поновлення строку, приходжу до висновку про наявність підстав для його задоволення.
Так, з матеріалів справи вбачається, що копія постанови суду від 23.11.2023 була направлена на адресу правопорушника 12.12.2023. Доказів щодо її отримання матеріали справи не місять, а тому слушними є доводи захисника щодо отримання копії постанови через систему «Електронний суд» 12.12.2023, що також підтверджується роздруківкою з зазначенням дати реєстрації судового рішення в ЄДРСР 12.12.2023.
14.12.2023 захисником ОСОБА_2 через систему «Електронний суд» була подана апеляційна скарга.
Зазначені обставини свідчать про наявність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, як пропущеного з поважних причин.
За змістом ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
При розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, законом не встановлено обов'язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 надійшли до апеляційного суду 21.12.2023.
Розгляд справи призначався на 09.01.2024, 02.02.2024, 11.03.2024, 03.04.2024 та 20.05.2024, про що притягнута особа та захисник Гонтар В.М. були належним чином повідомлення, при цьому останній приймав участь в судовому засіданні 11.03.2024 в режимі відеоконференції. Під час якого, в ході з'ясування фактичних обставин справи, заявив клопотання про витребування письмових доказів по справі.
Також від захисника неодноразово надходили заяви про відкладення розгляду справи, обґрунтовані його участю в інших судових засіданнях.
Останнє з таких клопотань захисника надійшло до апеляційного суду 20.05.2024.
Відповідно до положень п.7 ч.2 ст.129 Конституції України однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом. Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано і ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Верховним Судом в п.34 постанови від 12 березня 2019 року по справі №910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Враховуючи, що справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, не віднесено до таких, які підлягають розгляду за обов'язкової присутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, з метою забезпечення своєчасного розгляду справи, апеляційний суд визнає можливим відповідно до ст. 268 КУпАП проведення вже вп'яте призначеного судового розгляду у відсутність правопорушника та його захисника на підставі документів, наявних в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.
Згідно ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вважаю, що суддя суду першої інстанції в даному випадку наведених вище вимог законодавства дотримався в повному обсязі.
Висновки судді суду першої інстанції щодо доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, за яке він підданий адміністративному стягненню, за обставин викладених у постанові, є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам провадження та підтверджуються доказами, які були досліджені під час судового розгляду та оцінені судом у відповідності до вимог статті 252 КУпАП.
Зокрема такими доказами в даній справі є:
постанова про накладення адміністративного стягнення серія БАБ №585019 щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП,
протокол про адміністративне правопорушення серія ААД №394141 від 26.02.2023 за ч. 1 ст.130 КУпАП щодо ОСОБА_1 ,
висновок КНМП «Кременчуцька міська лікарня планового лікування» щодо перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння,
записи з бодікамери працівника поліції та відео реєстратора службового авто,
рапорти працівників поліції.
Вказані докази узгоджуються між собою та містять фактичні дані про подію скоєного правопорушення та не були спростовані в суді апеляційної інстанції.
Окрім того, апеляційним судом за клопотанням захисника Гонтара В.М. було витребувано з медичної установи акт огляду водія ОСОБА_1 , який був підставою для складання лікарем-наркологом відповідного висновку.
Відхиляючи доводи апеляційної скарги необхідно зазначити, що викладені в ній обставини не доводять факт відсутності в діях притягнутого ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення та не свідчать про помилковість висновків суду першої інстанції.
Так, за нормативним визначенням ст.130 ч.1 КУпАП адміністративна відповідальність за цією нормою настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 2.9 а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Як вже зазначено вище адміністративна відповідальність за ст.130 КУпАП настає вразі якщо особа керувала транспортним засобом в стані алкогольного/наркотичного сп'яніння.
З долученого до матеріалів справи відеозапису вбачається спілкування працівників поліції з водієм, особу якого було встановлено як ОСОБА_1 , при цьому поліцейські повідомляють, що останнього зупинено за порушення ПДР - невиконання вимог дорожнього знаку 3.21 «В'їзд заборонено», а саме в'їзд на дорогу з одностороннім рухом.
В подальшому, з огляду на візуальні ознаки перебування водія в стані алкогольного сп'яніння, останньому було запропоновано пройти огляд на місці або в лікарняному закладі, на що ОСОБА_1 погодився пройти огляд в лікаря-нарколога.
Водій в супроводі працівників поліції був доставлений до медичного закладу КНМП «Кременчуцька міська лікарня планового лікування», де під відеофіксацію пройшов огляд за допомогою алкотестеру з позитивним результатом 2.27 проміле (20:37 год.).
Після повторного продуття результат виявився 2.09 проміле (20:59 год.).
Вказані обставини стали підставою для складання лікарем-наркологом акту та на його підставі висновку щодо результатів медичного огляду водія ОСОБА_1 та складання працівником поліції протоколу про адмінправопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційний суд вважає, що долучені до матеріалів справи докази в своїй сукупності доводять факт керування автомобілем ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння та не були спростовані під час розгляду справи.
Так, посилання захисника на відсутність доказів факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом не береться судом до уваги, оскільки за порушення ПДР саме на ОСОБА_1 , як водія транспортного засобу, складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. Окрім того, як під час спілкування з поліцейськими, так і під час винесення постанови та складання адміністративного протоколу, водій не заперечував факт керування автомобілем, письмових пояснень з цього приводу не надавав, зазначену постанову працівника поліції в передбаченому законом порядку не оскаржував.
Доводи апеляційної скарги щодо неналежності як доказу записів службової відеокамери, апеляційним судом також не беруться до уваги.
Приєднаним до справи відеозаписам судом першої інстанції як доказам по справі, було надано вірну правову оцінку.
Так, доказами перебування водія в стані алкогольного сп'яніння на долученому відеозаписі здійсненому в медичному закладі чітко зафіксовано результат як первинного так і вторинного продуття алкотестеру з результатом 2.27 та 2.09 проміле відповідно.
Вказаний результат продуття було відображено лікарем-наркологом в акті медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, який, як зазначалося вище, був витребуваний з медичної установи та на підставі якого лікарем-наркологом було видано висновок щодо перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння.
Посилання захисника на не заповнення лікарем п.п. 2 п. 10 висновку, що свідчить про невідповідність його інструкції, є помилковим, оскільки заповнення цього підпункту здійснюється лише в разі не виявлення у особи ознак сп'яніння. В даному випадку лікарем було заповнено п.п.1 п. 10 з зазначенням перебування водія ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння.
Таким чином під час апеляційного розгляду наявними у справі доказами в їх сукупності спростовуються доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не вчиняв адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Адміністративне стягнення на правопорушника накладено з дотриманням вимог ст. 33 КУпАП, за своїм видом і розміром є справедливим, відповідає розміру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, є необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником так й іншими особами.
Порушень законодавства, які ставили б під сумнів законність судового рішення в ході апеляційного розгляду не встановлено.
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить висновку, що постанова судді про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Клопотання про поновлення строку задовольнити.
Поновити захиснику Гонтару Валерію Миколайовичу, який діє в інтересах ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 23 листопада 2023 року.
Апеляційну скаргу захисника Гонтара Валерія Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 23 листопада 2023 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.І. Обідіна