Справа № 534/792/24 Номер провадження 33/814/745/24Головуючий у 1-й інстанції Солоха О. В. Доповідач ап. інст. Корсун О. М.
20 травня 2024 року м. Полтава
Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Корсун О.М., за участю секретаря судового засідання Старчик Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Комсомольського міського суду Полтавської області від 18 квітня 2024 року,
Цією постановою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим і накладено на нього стягнення за ч.4 ст.121 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 гривень, із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 місяці.
Стягнуто з ОСОБА_1 605 гривень 60 копійок судового збору.
За постановою місцевого суду ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 19 березня 2024 року об 11 годині 16 хвилин по вул. Строни в м. Горішні Плавні, будучи особою, яку було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП, у порушення вимог п.31.4.7 «е» ПДР України керував транспортним засобом «Mercedes Benz», н.з. НОМЕР_1 , у якого був відсутній передбачений конструкцією задній бампер.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Комсомольського міського суду Полтавської області від 18 квітня 2024 року та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.121 КУпАП. Свої вимоги мотивує тим, що суд першої інстанції не врахував те, що: у провадженні відсутні докази керування ним транспортним засобом; постанова серії ЕАТ №7644153 від 01 вересня 2023 року не містить відмітки про набрання нею законної сили; ОСОБА_2 було допитано не як свідка, а як особу, яка складала протокол, що не передбачено КУпАП; в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено інформацію про свідків та застосування відеофіксації; до суду від органу поліції надійшли матеріали без відеозаписів, натомість наявні у справі оптичні диски мають невідоме походження та сумнівний зміст. Водночас апелянт посилається на те, що судом першої інстанції здійснено самостійне витребування відеозаписів у поліції, порушено порядок збору та отримання доказів, засади змагальності.
ОСОБА_1 , будучи належним чином сповіщеним про місце, дату й час розгляду справи, в судове засідання апеляційної інстанції не з'явився та заявив клопотання про здійснення апеляційного розгляду за його відсутності.
Апеляційний суд перевірив матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідив доводи апеляційної скарги та дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.
Згідно зі ст.294 КУпАП судове рішення переглядається в межах доводів апеляційної скарги.
Стаття 7 КУпАП регламентує, що провадження у справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданням судді при розгляді справ про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Цих вимог місцевим судом дотримано.
Так, ч.1 ст.121 КУпАП передбачено відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.
У той же час, за ч.4 ст.121 КУпАП відповідальність настає за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених ч.ч.1-3 ст.121 КУпАП.
За змістом п.31.4.7 «е» ПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам, зокрема, за відсутності в транспортного засобу передбаченого конструкцією бампера або заднього захисного пристрою, грязезахисних фартухів та бризковиків.
Висновок місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.121 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується наявними у матеріалах справи належними, допустимими, достовірними, а у своїй сукупності достатніми та взаємозв'язаними доказами, і є обґрунтованим.
Так, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №654224 19 березня 2024 року об 11 годині 16 хвилин по вул. Строни в м. Горішні Плавні ОСОБА_1 , будучи особою, яку 01 вересня 2023 року було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП, повторно протягом року в порушення вимог п.31.4.7 «е» ПДР України керував транспортним засобом «Mercedes Benz», н.з. НОМЕР_1 , у якого відсутній передбачений конструкцією задній бампер (а.с.1).
Наведені вище обставини об'єктивно підтверджуються даними відеозаписів, записаних на технічних носіях інформації, з яких установлено, що 19 березня 2024 року приблизно об 11 годині 16 хвилин ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Mercedes Benz», н.з. НОМЕР_1 , у якого був відсутній передбачений конструкцією задній бампер, факт чого підтвердив і сам ОСОБА_1 на місці події. При цьому, засобами об'єктивного контролю зафіксовано як рух цього транспортного засобу, так і факт керування ним у цей час ОСОБА_1 .
Таким чином, показання і доводи апелянта про відсутність доказів керування ним автомобілем позбавлені підстав.
Зі змісту відеозаписів убачається, що на місці події ОСОБА_1 було повідомлено про застосування відеофіксації, яку поліцією здійснено з використанням службових пристроїв - боді-камери та реєстратора, в ході реалізації своїх службових повноважень, передбачених Законом України «Про Національну поліцію». Відеофайли виготовлено та долучено до матеріалів справи поліцією, у зв'язку з чим їх походження не викликає сумніву. Також відсутні підстави, які би ставили під сумнів зміст зафіксованих відеозаписами обставин, що є засобами є об'єктивного контролю, а тому доводи апелянта про протилежне є неспроможними.
Відповідно ж до постанови серії ЕАТ №7644153 01 вересня 2023 року ОСОБА_1 було визнано винуватим і накладено на нього стягнення за ч.1 ст.121 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень за вчинення ним цього адміністративного правопорушення 01 вересня 2023 року (а.с.6). Тобто вчинене 19 березня 2024 року приблизно об 11 годині 16 хвилин ОСОБА_1 порушення, передбачене ч.1 ст.121 КУпАП, у межах справи, що є предметом апеляційного розгляду, було повторним протягом року, у зв'язку з чим такі дії ОСОБА_1 охоплюються диспозицією ч.4 ст.121 КУпАП.
Будь-яких даних, які би свідчили про оскарження, скасування названої вище постанови в установленому законом порядку, перевіркою матеріалів провадження, а також даних офіційного веб-сайту «Судова влада України» не встановлено. Не наведено таких відомостей у апеляційній скарзі та не надано відповідних даних під час провадження в судах першої та апеляційної інстанції також і ОСОБА_1 .
Навпаки, в матеріалах справи наявна довідка САП Кременчуцького РУП ГУНП у Полтавській області від 16 квітня 2024 року, яка містить актуальну інформацію про притягнення 01 вересня 2023 року ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП за постановою серії ЕАТ №7644153 і відповідно чинність цього рішення навіть станом на 16 квітня 2024 року, що значно перевищує строк його оскарження. Окрім того, застосований щодо ОСОБА_1 за названою вище постановою штраф у сумі 340 гривень було сплачено ним 04 вересня 2023 року, що підтверджується цією ж довідкою з доданою інформацією про стан сплати штрафу та свідчить про згоду ОСОБА_1 із фактом вчиненого ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, й накладеним на нього стягненням (а.с.21-22).
Відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 КУпАП.
Із урахуванням наведених вище положень КУпАП і того, факту, що технічні носії інформації з відеозаписами, довідку про сплату ОСОБА_1 штрафу з додатком було долучено до справи особою, яка складала протокол про адміністративне правопорушення щодо нього - поліцейським ОСОБА_2 , через це суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для висновку про порушення принципу змагальності сторін та тих істотних порушень вимог процесуального закону, які би вказували на необхідність визнання цих доказів недопустимими як таких, що отримані та долучені з істотним порушенням передбаченої законом процедури.
Суд першої інстанції не вчиняв процесуальних дій, ініціювання чи здійснення яких порушувало би змагальну процедуру, принцип безсторонності суду та належало до повноважень сторони обвинувачення, а здійснив ретельну перевірку доводів ОСОБА_1 , висунутих на свій захист, шляхом повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи.
Що стосується тверджень апелянта про те, що в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено інформації про свідків, то вони є безпідставними, оскільки у зв'язку із безперервним застосуванням відеофіксації поняті не залучилась, інші свідки правопорушення були відсутніми.
Водночас відсутність у протоколі посилання конкретно на дані відеофіксації з урахуванням її долучення поліцейським до матеріалів справи, її відтворення в судовому засіданні, можливості ознайомлення з нею, попередження ОСОБА_1 про її застосування на місці правопорушення, то вказане не є тим істотним порушенням вимог закону, яке би мало будь-який вплив на зміст зафіксованих за допомогою засобів об'єктивного контролю обставин і свідчило про недопустимість як доказів протоколу чи технічних носіїв інформації з відеозаписами.
Суд апеляційної інстанції наголошує, що застосування належної юридичної процедури є не самоціллю, а важливою умовою досягнення результатів судочинства, які законодавець визначив як пріоритетні.
Тому при вирішенні питання, чи може наявність певних недоліків/порушень стати підставою для констатації істотного порушення вимог процесуального закону та визнання доказів недопустимими, необхідно взяти до уваги не лише сам факт такого недоліку/порушення, але й встановити його вплив на процес і характер отримання доказів, на ті чи інші конвенційні або конституційні права людини, зокрема, з'ясувати, наскільки процедурні недоліки «зруйнували» або звузили ці права або ж обмежили особу в можливостях їх ефективного використання.
Таким чином, зазначені вище докази безперечно доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.121 КУпАП. Об'єктивних обставин, які були би підставами для визнання їх недопустимими, недостовірними чи неналежними, перевіркою матеріалів справи не встановлено.
Зі змісту оскаржуваної постанови видно, що місцевий суд хоча й навів повідомлені поліцейським ОСОБА_2 обставини щодо обставин правопорушення, однак не посилався на них як на доказ винуватості ОСОБА_1 . При цьому, оскільки факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.121 КУпАП, підтверджується наведеними вище доказами, а поліцейський ОСОБА_2 повідомив аналогічні їм відомості, то навіть саме по собі наведення в постанові першої судової інстанції повідомлених ОСОБА_2 обставин не вплинуло на доведеність винуватості ОСОБА_1 за ч.4 ст.121 КУпАП поза розумним сумнівом, оскільки вони не були ключовим чи єдиним доказам по справі, а лише за своїм змістом відповідали відеофіксації та письмовим доказам по справі.
Тому доводи та підстави, з яких ставиться питання про закриття провадження щодо ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП не знайшли свого підтвердження.
Накладене на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч.4 ст.121 КУпАП, яке не є найбільш суворим, відповідає вимогам ст.ст.23, 33 КУпАП, є законним, справедливим, необхідним і достатнім для запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, та сприятиме меті адміністративного стягнення.
Отже, апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову Комсомольського міського суду Полтавської області від 18 квітня 2024 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.
Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Полтавського
апеляційного суду О.М. Корсун