Справа № 551/634/21 Номер провадження 11-кп/814/1573/24Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
16 травня 2024 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у кримінальному провадженні №12021170550000188 апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Шишацького районного суду Полтавської області від 18 квітня 2024 року,
встановила:
Цією ухвалою клопотання прокурора задоволено та
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Глибока Балка Решетилівського району Полтавської області, громадянину України, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , судимого,
обвинуваченому за ч.3 ст. 185 КК України,
продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів до 16.06.2024 включно із застосуванням застави в розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 58400 грн.
Відмовлено у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу ОСОБА_6 з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.
З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_6 обвинувачується у тому, що він в березні 2021 робу приблизно о 19.00 год. з дачного будинку ОСОБА_8 по АДРЕСА_1 вчинив крадіжку майна на загальну суму 8243,53 грн.
Продовжуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд мотивував ухвалене рішення наявністю на розгляді суду кримінального провадження щодо ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, що не зменшилися та продовжують існувати на момент розгляду.
На ухвалу суду обвинувачений подав апеляційну скаргу, у якій просить змінити йому запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт із забороною залишати місце проживання в нічний час з покладенням на нього обов'язків.
Свою апеляційну скаргу мотивував тим, що прокурор не надав доказів наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Вказує, що свідки давали показання щодо нього під тиском працівників поліції. Судом відмовлено у задоволенні клопотання про допит інших свідків, які б могли свідчити на його користь.
Посилання суду на його неявку є безпідставним, так як про деякі засідання він не був повідомленим належним чином, а 31.01.2024 перебував на прийомі у лікаря.
Також не було враховано його вік, наявність соціальних зв'язків, місця проживання, те, що він допомагає матері пенсійного віку, його стан здоров'я, так як він перебуває на замісній підтримуючій терапії, з 16.09.2023 по 19.09.2023 проходив стаціонарне лікування.
Інші учасники провадження ухвалу не оскаржували.
Оскільки учасники провадження не заявляли клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін, тому розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, здійснюється без участі сторін кримінального провадження, відповідно до положень ч.4 ст.422-1 КПК України.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла такого висновку.
Апеляційним судом встановлено, що на розгляді суду першої інстанції перебуває кримінальне провадження №12021170550000188 за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч.3 ст. 185 КК України. В судовому засіданні 18 квітня 2024 року суд першої інстанції постановив ухвалу про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 16 червня 2024 року включно.
У відповідності до ч.1 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Нормами ч.2 цієї статті визначено, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Розглядаючи питання про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Відповідно до вимог ст.194 КПК України, під час розгляду питання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним стороною обвинувачення.
За змістом кримінального процесуального закону (ст.199 КПК України), при розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою суд досліджує матеріали провадження на предмет законності й обґрунтованості застосування даного запобіжного заходу, з'ясовує конкретні причини тривалого строку розгляду справи і тримання особи під вартою, інші обставини, необхідні для вирішення справи, чи не з'явилися причини, що дозволяють скасувати тримання під вартою та обрати інший запобіжний захід, тощо.
Суд першої інстанції, оцінивши в сукупності всі обставини, що враховуються при розгляді питання про продовження строку тримання під вартою, постановив ухвалу з дотриманням приписів статей 177, 183, 197, 199 та 331 КПК України та практики Європейського суду з прав людини.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 під час обрання та продовження запобіжного заходу. 30.06.2021 було складено обвинувальний акт, який направлений до суду та справа розглядається судом першої інстанції. Тому, кваліфікація дій та всі доводи щодо наявності або відсутності вини обвинуваченого, чи його причетність до злочину, а також допустимість доказів мають вирішуватися судом під час судового провадження. На даному етапі судового розгляду суди позбавлені можливості вирішувати ці питання до розгляду справи по суті.
З апеляційної скарги вбачається, що необхідність застосування запобіжного заходу обвинуваченим не оспорюється, так як апелянт просить змінити запобіжний захід.
Ухвалюючи рішення, суд врахував положення наведених вище норм процесуального закону та дійшов правильного висновку про доведеність наявності обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, вірно пославшись на те, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, які були підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Суд, всупереч доводам обвинуваченого, належним чином мотивував наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, інкримінованого ОСОБА_6 , а саме вчинення тяжкого злочину, за який передбачено покарання від 3 до 6 років позбавлення волі, те, що вказаний злочин обвинувачений вчинив у період умовно-дострокового звільнення за попереднім вироком, що вказує на його суспільну небезпечність та схильність до злочинної діяльності, даних про особу обвинуваченого, встановлених судом першої інстанції, те, що судовий розгляд у даному провадженні не завершено, суд дійшов правильного висновку про необхідність продовження ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Суд правильно врахував те, що ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України на даний час не зменшилися та продовжують існувати.
Отже, вказані вище обставини дають достатні підстави вважати про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зазначених прокурором у клопотанні.
Позитивна характеристика, наявність родини та постійного місця проживання є недостатніми обставинами для того, щоб дійти висновку про відсутність ризиків.
Не надає обвинувачений і доказів неможливості його утримання в установі попереднього ув'язнення за станом здоров'я.
З огляду на вказане, враховуючи, що є достатні підстави вважати про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Отже, доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості ухвали є такими, що не знайшли свого підтвердження.
З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду є законною та обґрунтованою і підстави для її скасування відсутні, а тому у задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити.
Керуючись ст. 405, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу Шишацького районного суду Полтавської області від 18 квітня 2024 року щодо ОСОБА_6 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4