Справа № 539/4881/23 Номер провадження 11-кп/814/1488/24Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
16 травня 2024 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем - ОСОБА_5 ,
з участю прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у кримінальному провадженні № 12023170570000607 апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на ухвалу Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 04 квітня 2024 року,
встановила:
Цією ухвалою клопотання прокурора задоволено та
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Лубни Полтавської області, громадянину України, одруженому, стрільцю 2-го стрілецького відділення 1-го стрілецького взводу 3-ї стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , неодноразово судимому,
обвинуваченому за ч.4 ст. 185, ч.2 ст. 190 КК України,
продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 02.06.2024 включно з визначенням застави в розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242240 грн та покладенням обов'язків у разі внесення застави.
З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_8 обвинувачується у тому, що він в період з 25.06.2023 до 31.08.2023 вчинив 18 епізодів таємного викрадення майна (крадіжки) в ФОП « ОСОБА_9 », ТОВ «Вигідна покупка», ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , «Представництво БОБФ «Довіра та допомога» в місті Лубни, ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , вчинені повторно та в умовах воєнного стану, тобто кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185 КК України, а також 3 епізоди заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайстві) щодо ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_17 , вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 190 КК України.
Продовжуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд мотивував ухвалене рішення наявністю на розгляді суду кримінального провадження щодо ОСОБА_8 за ч.4 ст. 185, ч.2 ст. 190 КК України, наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, що продовжують існувати на момент розгляду.
На ухвалу суду захисник подав апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу суду скасувати, ухвалити нову, якою клопотання прокурора задовольнити частково та обрати ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або особисте зобов'язання.
Свою апеляційну скаргу мотивував тим, що судом при вирішенні питання про запобіжний захід не враховано дані щодо обвинуваченого, який проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді кулеметника кулеметного відділення, позитивну характеристику за місцем проживання, має на утриманні малолітніх дітей, має міцні соціальні зв'язки, сім'ю, родину, постійне місце проживання.
Зазначає, що сама по собі тяжкість вчинення кримінального правопорушення не може бути підставою для застосування найсуворішого запобіжного заходу - тримання під вартою. Він двічі самостійно з'являвся до суду для розгляду клопотання про обрання йому запобіжного заходу.
Стверджує, що відсутні ризики, про які зазначає прокурор, так як більшість свідків та потерпілих вже допитано, добровільно видав викрадене майно, яке повернуто потерпілим, свою вину визнає та щиро кається у вчиненому.
Також зазначив про тривале перебування під вартою, у зв'язку з чим не може продовжити проходити військову службу.
Крім цього вказує, що 30.08.2023 обвинувачений не перебував в залі суду під час оголошення рішення про обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так як йому не було повідомлено коли буде оголошення, тому його безпідставно було оголошено в розшук.
Вказує, що визначений розмір застави для нього є непомірним, оскільки з 01.03.2022 він проходить військову службу і іншого доходу не має, проте на його утриманні перебувають двоє малолітніх дітей.
Інші учасники провадження ухвалу не оскаржували.
Заслухавши доповідача, обвинуваченого та захисника в підтримку апеляційної скарги, прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла такого висновку.
Апеляційним судом встановлено, що на розгляді суду першої інстанції перебуває кримінальне провадження № 12023170570000607 за обвинуваченням ОСОБА_8 за ч.4 ст. 185, ч.2 ст. 190 КК України. В судовому засіданні 04 квітня 2024 року суд першої інстанції постановив ухвалу про продовження обвинуваченому ОСОБА_8 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 02 червня 2024 року включно.
У відповідності до ч.1 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Нормами частини 2 цієї статті визначено, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Розглядаючи питання про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Відповідно до вимог ст.194 КПК України, під час розгляду питання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним стороною обвинувачення.
За змістом кримінального процесуального закону (ст.199 КПК України), при розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою суд досліджує матеріали провадження на предмет законності й обґрунтованості застосування даного запобіжного заходу, з'ясовує конкретні причини тривалого строку розгляду справи і тримання особи під вартою, інші обставини, необхідні для вирішення справи, чи не з'явилися причини, що дозволяють скасувати тримання під вартою та обрати інший запобіжний захід, тощо.
Суд першої інстанції, оцінивши в сукупності всі обставини, що враховуються при розгляді питання про продовження строку тримання під вартою, постановив ухвалу з дотриманням приписів статей 177, 183, 197, 199 та 331 КПК України.
З апеляційної скарги вбачається, що необхідність застосування запобіжного заходу стороною захисту не оспорюється, так як апелянт просить призначити обвинуваченому інший запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Ухвалюючи рішення, суд врахував положення наведених вище норм процесуального закону та дійшов правильного висновку про доведеність наявності обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, вірно пославшись на те, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, які були підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Тому, враховуючи тяжкість злочинів, інкримінованих ОСОБА_8 , а саме тяжких злочинів, за які передбачено покарання до 8 років позбавлення волі, те, що він неодноразово судимий за злочини проти власності, у даному провадженні вчинив значну кількість епізодів кримінальних правопорушень впродовж короткого проміжку часу, даних про особу обвинуваченого, встановлених судом першої інстанції, те, що судовий розгляд у даному провадженні не завершено, суд дійшов правильного висновку про продовження ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Крім цього, суд правильно звернув увагу, що під час досудового розслідування при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу самовільно залишив приміщення суду у зв'язку з чим був оголошений в розшук.
Отже, вказані вище обставини дають достатні підстави вважати про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які були підставою для обрання запобіжного заходу та на час вирішення питання не зменшилися.
Наявність постійного місця проживання, сім'ї та родини, позитивної характеристики, є явно недостатніми обставинами для обрання більш м'якого запобіжного заходу.
Доводи захисника про те, що судом не враховано перебування ОСОБА_8 на військовій службу у військовій частині НОМЕР_1 є безпідставними, так як ОСОБА_8 самовільно залишив місце служби, що також свідчить про наявність ризиків.
Щодо твердження захисника, що більшість свідків та потерпілих вже допитані, необхідно зазначити, що судовий розгляд кримінального провадження продовжується, та суд може повторно чи додатково викликати свідків та потерпілих для допиту та встановлення обставин вчинення кримінальних правопорушень
Тобто, стороною захисту не наведено переконливих підстав для зміни запобіжного заходу на більш м'який або доказів, які б вказували, що більш м'який запобіжний захід здатний забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Не наведено стороною захисту і доводів для зміни альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
Відповідно до п.2 ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи кількість епізодів та загальну суму привласненого майна, а також даних щодо обвинуваченого, зокрема схильність до вчинення кримінальних правопорушень, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про визначення обвинуваченому застави в максимальному розмірі, передбаченого п.2 ч.5 ст. 182 КПК України.
Саме такий розмір застави може забезпечити належну поведінку обвинуваченого.
Тому, доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості ухвали є такими, що не знайшли свого підтвердження.
З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду є законною та обґрунтованою і підстави для її скасування відсутні. У зв'язку з цим у задоволенні апеляційної скарги захисника необхідно відмовити.
Керуючись ст. 405, 422-1КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 04 квітня 2024 року щодо ОСОБА_8 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4