Житомирський апеляційний суд
Справа №935/177/23 Головуючий у 1-й інст. Василенко Р. О.
Категорія 8 Доповідач Талько О. Б.
14 травня 2024 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючої судді: Талько О.Б.,
суддів: Шевчук А.М., Трояновської Г.С.,
за участю секретаря Антоневської В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу № 935/177/23 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ нерухомого майна в натурі, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 3 січня 2024 року, ухвалене під головуванням судді Василенка Р. О..,-
У січні 2023 року позивачі звернулися до суду з даним позовом, в якому зазначили, що є власниками часток у праві спільної власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до договору дарування частки жилого будинку від 18 листопада 2022 року, посвідченого приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Чевкотою О.А., реєстраційний запис № 522, ОСОБА_1 прийняв у дар від ОСОБА_4 23/100 часток житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
На підставі договору дарування частки житлового будинку від 9 жовтня 2009 року, посвідченого державним нотаріусом Коростишівської державної нотаріальної контори Мошковською З.І., реєстраційний номер 1-2834, ОСОБА_2 прийняв у дар від ОСОБА_2 53/100 часток житлового будинку за цією ж адресою. Договір дарування містить визначення конкретного майна, що входить до складу подарованої частки, а саме: ганок «а2», кімнати 3-2, 3-3, кухня 3-4, сарай «В», сарай «Г» та погріб «Пг».
Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 319741559 від 9 січня 2023 року ще одним співвласником вказаного житлового будинку є ОСОБА_3 , частка якої складає 24/100 частин будинку.
Зазначили, що порядок користування вказаним житловим будинком та його нежитловими приміщеннями між співвласниками був встановлений ще до набуття права власності на належні їм частки. Фактично будинок поділений на окремі домоволодіння без спільних входів та комунікацій. Вони як співвласники користуються належними їм частинами цього будинку з господарськими будівлями та спорудами, а також земельною ділянкою.
Проте дійти згоди щодо виділу в натурі належних їм часток чи поділу житлового будинку за вказаною вище адресою з відповідачкою вони не можуть. ОСОБА_3 не погоджується здійснити поділ в натурі цього майна в позасудовому порядку.
Таким чином, з урахуванням уточнених позовних вимог, просили суд виділити ОСОБА_1 в натурі як окремий об?єкт нерухомого майна належні йому 23/100 частин житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: 2-1 - веранда площею 9,0 кв.м., 2-2 - кухня площею 10,0 кв.м., 2-3 - житлова кімната площею 11,0 кв.м., сарай «Б»; виділити ОСОБА_2 в натурі як окремий об?єкт нерухомого майна належні йому 53/100 частин житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: 3-1 - коридор площею 4,1 кв.м., 3-2 - санвузол площею 2,2 кв.м., 3-3 - передпокій площею 12,7 кв.м., 3-4 - житлова кімната площею 17,4 кв.м., 3-5 - житлова кімната площею 10,2 кв.м., 3-6 - кухня площею 9,5 кв.м., сарай «В», сарай «Г», погріб «Пг», навіс «Д»; припинити право спільної часткової власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на цей житловий будинок.
Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 3 січня 2024 року позов задоволено.
Поділено в натурі між співвласниками: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що за адресою: АДРЕСА_1 , згідно з першим варіантом, запропонованим експертом у висновку від 04.09.2023 року №608/09-2023.
Виділено ОСОБА_1 в натурі 23/100 частки житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з: 2-1 - веранди, площею 9,0 кв.м., 2-2 - кухні, площею 10,0 кв.м., 2-3 - житлової кімнати, площею 11,0 кв.м., сараю «Б», 23/100 частини огорожі №1-2.
Виділено ОСОБА_2 в натурі 53/100 частки житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та складається з: 3-1 - коридору, площею 4,1 кв.м., 3-2 - санвузла, площею 2,2 кв.м., 3-3 - передпокою, площею 12,7 кв.м., 3-4 - житлової кімнати, площею 17,4 кв.м., 3-5 - житлової кімнати, площею 10,2 кв.м., 3-6 - кухні, площею 9,5 кв.м., сараю «В», сараю «Г», погріба «Пг», навісу «Д», 53/100 частини огорожі №1-2.
Виділено ОСОБА_3 в натурі 24/100 частки житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з: 1-1 - кухні, площею 12,0 кв.м., 1-2 - житлової кімнати, площею 14,5 кв.м., 1-3 - житлової кімнати, площею 11,9 кв.м., навісу «Е», 24/100 частини огорожі №1-2.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 655 грн компенсації за відступ від розміру належної їй частки у домоволодінні.
Припинено право спільної часткової власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 5974 грн. 50 коп. судових витрат за проведення судової будівельно-технічної експертизи та судовий збір у розмірі 1073, 60 грн.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь та ОСОБА_2 5974 грн. 50 коп. судових витрат за проведення судової будівельно-технічної експертизи та судовий збір у розмірі 1073, 60 грн.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 5637 грн. 29 коп.
В апеляційній скарзі відповідачка, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Зокрема, зазначає, що суд безпідставно стягнув з неї на користь позивачів судові витрати у розмірі 1073,60 грн та судовий збір на користь держави у розмірі 5637 грн. 29 коп. як з багатодітної одинокої матері. Судом порушено норми ст.ст. 2,4 ЦПК України, згідно з якими завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільної справи з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Судом безпідставно відхилено її клопотання про об'єднання в одне провадження цієї справи та цивільної справи № 935/800/23 за її позовом до ОСОБА_2 про знесення самочинно збудованого майна, а саме паркану вздовж провулку8-го Березня,9 у м. Коростишіві, веранди та металевого гаражу габаритним розміром 6,3 м на 4,8 м, закриту водойму орієнтовною площею 20 кв.м. та звільнення самочинно зайнятої земельної ділянки.
Вказала, що спірний будинок розташований на земельній ділянці комунальної власності, площею 0,13,60 га, якою користуються тільки позивачі, а вона взагалі до неї доступу не має. У 2020 році ОСОБА_2 без її згоди, проектної документації, дозволу на початок будівництва, самовільно зайняв вищевказану земельну ділянку та з порушенням будівельних та архітектурних норм розпочав будівництво. Це створило для неї перешкоди у належному користуванні майном, оскільки унеможливлює доступ до господарських будівель, що розміщені на вказаній ділянці. Окрім того, позивачі на свій розсуд розділили між собою ці господарські споруди.
На думку відповідачки, судом безпідставно відхилено її клопотання про роз'яснення висновку судово-будівельної технічної експертизи № 608/09-23 від 4 вересня 2023 року, чим надано перевагу позивачам. Зауважує, що на схемі розподілу житлового будинку взагалі відсутні господарські будівлі. Вищевказаним висновком запропоновано лише один варіант поділу житлових приміщень.
Вважає, що оскільки частки цього нерухомого майна визначені у правовстановлюючих документах, то відсутні підстави для вирішення судом питання про поділ в натурі зазначеного житлового будинку, адже спір між співвласниками майна відсутній.
Зауважує, що суд не наділений повноваженнями повторно визначати частки майна. Вищевказані договори дарування не скасовані та є чинними.
У відзивах на апеляційну скаргу позивачі просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення без змін.
Зокрема, заперечують проти твердження відповідачки про відсутність спору між ними, оскільки звернулися до суду саме з тих підстав, що досягти спільної згоди з нею про поділ житлового будинку в натурі у позасудовому порядку неможливо. Судом правомірно відмовлено у задоволенні клопотання відповідачки про об'єднання цивільних справ в одне провадження, оскільки це допустимо лише до початку підготовчого судового засідання.
На думку позивачів, у висновку експерта чітко та зрозуміло викладено спосіб поділу житлового будинку, підстави для його роз'яснення відсутні.
В судовому засіданні представник позивачів не визнав доводи, викладені в апеляційній скарзі.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
У статті 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Частиною 1 статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з частинами 1 та 3 статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.
Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим ( частину 2 статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.
Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.
Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання.
Відповідно до статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.
У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.
Отже, виходячи з аналізу наведених норм, виділ ( поділ) часток нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності , є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності.
Якщо виділ ( поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась.
Судом встановлено, що відповідно до договору дарування частки житлового будинку від 9 жовтня 2009 року, посвідченого державним нотаріусом Коростишівської державної нотаріальної контори Мошковською З.І., реєстраційний запис №1-2834, ОСОБА_5 подарувала ОСОБА_2 53/100 частини житлового будинку, що за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.12).
53/100 частини житлового будинку, що відчужується, складається з: веранди з вхідним крильцем, літ «а2», житлової кімнати 3-2 площею 17,4 кв.м., житлової кімнати 3-3 площею 10,2 кв.м., 3-1 вітальні, 3-4 кухні, сараю літ. «В», «Г», погріб літ. «Пг». (а.с.12)
Згідно з договором дарування частки житлового будинку від 18 листопада 2022 року, посвідченим приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Чевкотою О.А., реєстраційний запис №522, ОСОБА_4 подарувала ОСОБА_1 23/100 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. (а.а.с.9-10).
Відповідно до відомостей з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 9 січня 2023 року житловий будинок, що за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 розмір частки якого становить - 23/100, ОСОБА_3 - 24/100 та ОСОБА_2 - 53/100. Однак вказані частки не виділені в натурі (а.а.с. 15-16).
У технічному паспорті на будинок садибного типу з господарськими будівлями і спорудами від 13 січня 2023 року, інвентаризаційна справа №1925, загальною площею 124,5 кв.м., що за адресою: АДРЕСА_1 , міститься схема розташування будівель та споруд на цій території, зазначена експлікація до схеми розташування таких будівель і споруд, план самого будинку, а також характеристики будівель та споруд, зокрема, побудованих у 2022 році навісів (а.а.с. 17-25).
У висновку експертів за результатами проведення комісійної судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи від 4 вересня 2023 року №608/09-2023 запропоновано один варіант поділу в натурі вказаного житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який відповідає фактичному користуванню співвласниками цим нерухомим майном.
Приміщення житлового будинку, які пропонується виділити, фактично є ізольованими квартирами та не потребують виконання додаткових будівельних робіт для їх ізольованого користування, в тому числі втручання в несучі конструктивні елементи житлового будинку та інженерні системи загального користування.
Зазначено, що поділ житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що за адресою: АДРЕСА_1 , є технічно можливим за умови відступу від ідеальних часток співвласників та вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва.
Розмір компенсацій у зв'язку з відхиленням від розміру часток співвласників становить в одиницях площі та ринкової вартості вказаного житлового будинку таким чином: для ОСОБА_3 - на 3 кв.м. більше та на 655 грн. менше, для ОСОБА_2 - на 2,5 кв.м. менше та на 1823 грн. більше, для ОСОБА_1 на 0,5 кв.м. менше та на 1158 грн. менше.
Таким чином, оскільки здійснити поділ між співвласниками житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами є технічно можливим, а будь-яких перешкод для здійснення такого поділу не були встановлені, суд дійшов до вірного висновку про задоволення позову.
Згідно з частинами першою та другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення статті 88 ЦПК та керуватися тим, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві - пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
З огляду на те, що позов задоволено, з відповідачки на користь позивачів підлягає стягненню по 1073, 60 грн. фактично сплаченого судового збору кожному. Інша частина судового збору у розмірі 5637,29 грн. стягується з відповідачки на користь держави з огляду на наступне.
Відповідно до висновку експертів від 4 вересня 2023 року вартість належних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 часток житлового будинку становить 778 449 грн.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тобто належний розмір судового збору з урахування дійсної вартості часток, належних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , становить 7784,49 грн. Позивачами при зверненні до суду фактично було сплачено по 1073, 60 грн. кожним, що разом становить 2147,2 грн.
Остаточне визначення в процесі розгляду справи ціни позову (дійсної вартості спірного майна), а отже, і суми судового збору, здійснюється судом із наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору.
Враховуючи, що позов задоволено, тому належний розмір судового збору, що урахуванням дійсної ціни позову, є різницею між 7784,49 грн. та 2147,20 грн., становить 5637,29 грн. і підлягає стягненню з ОСОБА_3 на користь держави.
Матеріали справи не містять доказів про наявність у відповідачки пільг щодо сплати судового збору чи підстав звільнення її від сплати судового збору.
Суд також обгрунтовано стягнув із ОСОБА_3 на користь кожного із позивачів понесені останніми витрати за проведення експертизи у розмірі по 5974 грн. 50 коп.
Відповідно до частин 1-3 ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
Протокольною ухвалою суду від 14 березня 2023 року відмовлено у прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про знесення самочинно збудованого майна, оскільки дані позови не взаємопов'язані.
При цьому, ОСОБА_3 не позбавлена можливості у встановленому законом порядку ініціювати новий судовий процес й звернутися до суду з позовом про знесення самочинно збудованого нерухомого майна, якщо вважає, що такими діями порушено її право власності.
Таким чином, відсутні підстави для зміни чи скасування рішення суду.
Доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду.
Керуючись ст. ст. 259,268,270, 367,374,375,381-384 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а рішенняКоростишівського районного суду Житомирської області від 3 січня 2024 року, - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуюча Судді:
Повний текст постанови складений 20 травня 2024 року.