Справа № 761/6754/24
Провадження № 1-кс/761/4897/2024
23 квітня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , представника власника майна - ОСОБА_4 , дізнавача ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва клопотання адвоката ОСОБА_4 , подане в інтересах ОСОБА_6 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16.08.2022 в межах кримінального провадження №12022105100001472 від 05.08.2022, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України,
До Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_4 , подане в інтересах ОСОБА_6 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16.08.2022 в межах кримінального провадження №12022105100001472 від 05.08.2022, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України, в якому адвокат просить скасувати арешт на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та яка на праві приватної власності належить ОСОБА_6 .
Дане клопотання обґрунтовується тим, що у провадженні Шевченківського УП ГУ НП в м. Києві знаходиться кримінальне провадження №12022105100001472 від 05.08.2022 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України.
Досудовим розслідування встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 , на даху будинку ймовірно розпочато протиправну реконструкцію горища із влаштуванням мансардного поверху, що призвело до його самовільного захоплення.
Так, ОСОБА_6 набув у власність квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (загальною площею 169,4 м2) на підставі Договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрованого в реєстрі за № 470.
Адвокат зазначає, що орган досудового розслідування, обґрунтовуючи підстави і мету накладення арешту на власність ОСОБА_6 , послався на необхідність збереження їх як речових доказів, визнаних такими постановою дізнавача у кримінальному провадженні №12022105100001472 від 05.08.2022 року та унеможливлення подальшого псування, пошкодження, знищення майна.
Разом з тим, ні матеріалами кримінального провадження, ні в ухвалі слідчого судді, на думку адвоката, належним чином не доведено відповідність арештованого майна критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, і, зокрема, не зазначено, які саме ознаки свідчать про те, що квартира є об'єктом кримінального правопорушення - предмету кримінального провадження №12022105100001472 від 05.08.2022, особливо враховуючи склад цього кримінального правопорушення (стаття 356 КК України) та його криміналістичну характеристику, а також коли, ким і яким чином встановлено та якими доказами доведено наявність таких ознак.
Також адвокат у своєму клопотанні звертає увагу на те, що з часу накладення арешту на майно, а саме з 16.08.2022 року, минуло більше року, а жодні слідчі дії, які могли б підтвердити обґрунтованість такого тривалого накладення арешту у рамках кримінального провадження №12022105100001472 від 05.08.2022 за ознаками вчинення кримінального проступку, передбаченого ст. 356 КК України, року відсутні. Вищенаведене свідчить про порушення органом досудового розслідування розумних строків та порушення норм КПК України.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_4 подане раніше клопотання підтримав та просив задовольнити із зазначених у ньому підстав. Зауважив, що у подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт, відпала потреба. Так, за період здійснення досудового розслідування уповноваженими особами проведено низку слідчих (розшукових) дій, перевірялася необхідна, на думку слідства, документація, залучено ряд експертів, проведено експертні дослідження, якими встановлено відсутність факту перепланування. Такі висновки були отримані органом розслідування півроку тому, а з того часу жодних дій на встановлення фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення здійснено не було. Накладеним арештом заборонено проведення будь-яких будівничих робіт, однак, покрівля будинку повністю не перекрита, як наслідок, будинку спричиняється шкода.
Дізнавач Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_5 у судовому засіданні зазначив, що в ході досудового розслідування встановлено, що власник квартири на останньому поверсі збільшив площу житлового приміщення шляхом приєднання простору (горища) без згоди на те інших мешканців будинку. Так, на підставі ухвал слідчих суддів проводилися огляди приміщення, за результатами яких дізнавач дійшов висновку про необхідність проведення експертизи. Відтак, своєю постановою доручив проведення будівельно-технічної експертизи, яка станом на день розгляду клопотання про скасування арешту майна ще не завершена. Враховуючи наведене, вважає, що потреба у подальшому арешті квартири, що належить ОСОБА_6 , не відпала, а тому, клопотання адвоката не підлягає задоволенню. Також зауважив, що арешт на квартиру не накладався в частині заборони на проведення ремонту покрівлі.
Разом з тим, повідомив, що слідчим суддею Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_8 22.04.2024 залишено без задоволення аналогічне клопотання адвоката ОСОБА_4 , подане в інтересах ОСОБА_6 . Також дізнавач у судовому засіданні надав для дослідження слідчому судді матеріали кримінального провадження №12022105100001472 від 05.08.2022 у двох томах.
Вислухавши думку учасників судового провадження, ретельно дослідивши клопотання та долучені до нього документи, а також надані дізнавачем ОСОБА_5 матеріали кримінального провадження №12022105100001472 від 05.08.2022, слідчий суддя прийшла до таких висновків.
У ході судового розгляду клопотання адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна встановлено, що Шевченківським УП ГУ НП в м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12022105100001472 від 05.08.2022 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України.
В рамках даного провадження органом досудового розслідування встановлено факт здійснення власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , протиправної реконструкції горища із влаштуванням мансардного поверху на даху будинку, що призвело до його самовільного захоплення.
Як вбачається із долученого до клопотання Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, власником вказаного житлового приміщення є ОСОБА_6 .
Із наданих детективом ОСОБА_5 на дослідження слідчому судді матеріалів кримінального провадження №12022105100001472 від 05.08.2022 вбачається, що постановою старшого дізнавача відділу дізнання Шевченківського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_5 від 10.08.2022 квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в рамках даного провадження визнана речовим доказом.
Разом з тим, 23.02.2023 постановою детектива у кримінальному провадженні призначено будівельно-технічну експертизу, яка, як зазначив останній у судовому засіданні та вбачається із матеріалів провадження, не завершена.
Так, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 16.08.2022 на вказану у клопотанні адвоката квартиру накладено арешт із забороною розпоряджатися вказаним нерухомим майном, проводити будівельні роботи та здійснювати реконструкцію такого майна.
Положеннями ч. 1 ст. 170 КПК України встановлено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
При цьому, у відповідності до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як вбачається з мотивувальної частини ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16.08.2022, арешт у вказаному кримінальному провадженні накладено у зв'язку з доведеністю прокурором факту, що вказана квартира є об'єктом кримінального правопорушення, відповідає ознакам, передбаченим ст. 98 КПК України, відтак, є речовим доказом, а також з метою запобігання злочинним посяганням на вказаний об'єкт під час проведення розслідування, забезпечення його збереження та недопущення подальшого відчуження.
Крім того, зі змісту ухвали вбачається, що слідчий суддя виходив з того, що на час розгляду клопотання про арешт майна потреби органу досудового розслідування виправдовували таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а сукупність отриманих судом даних, відповідно до ст. 170 КПК України, була достатньою для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту на майно.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів клопотання та долучених до нього документів, вони не містять належного обґрунтування та доказів того, що на даній стадії розслідування вищезазначений захід забезпечення втратив свою актуальність та які б спростували висновки, викладені в ухвалі слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16.08.2022 року. Так, дізнавач у судовому засіданні зауважив, що у даному кримінальному провадженні активно проводяться необхідні слідчі, процесуальні дій, які мають важливе значення для встановлення об'єктивних обставин вчинення кримінального правопорушення, призначено будівельно-технічну експертизу, яка на даний час не завершена. Такі доводи дізнавача знайшли своє підтвердження у долучених ним матеріалах кримінального провадження №12022105100001472 від 05.08.2022, що дає слідчому судді підстави дійти висновку, що необхідність арешту на зазначене в клопотанні майно на теперішній час не відпала.
За правилами ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
При цьому варто нагадати, що відповідно до вимог абзацу 2 ч. 1 ст. 174 КПК України обов'язок доведення, що в подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано, законодавець покладає безпосередньо на особу, яка звернулась із клопотанням про скасування арешту майна.
Таким чином, слідчий суддя, розглянувши клопотання в межах питань, які були винесені на його розгляд, та перевіривши надані в обґрунтування цих питань докази, з урахуванням вищенаведеного, прийшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 , подане в інтересах ОСОБА_6 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16.08.2022 в межах кримінального провадження №12022105100001472 від 05.08.2022, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України.
Керуючись ст.ст. 22, 174, 309, 372, 392 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання адвоката ОСОБА_4 , подане в інтересах ОСОБА_6 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16.08.2022 в межах кримінального провадження №12022105100001472 від 05.08.2022, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали оголосити 26 квітня 2024 року о 11 год. 20 хв.
Слідчий суддя ОСОБА_1