Справа № 276/984/24
Провадження по справі №2-о/276/32/24
21 травня 2024 року смт. Хорошів
Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого - судді Бобра Д.О.
за участю секретаря судового засідання Свиридок А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Володарсько-Волинського районного суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про встановлення режиму окремого проживання подружжя,-
8 травня 2024 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про встановлення режиму окремого проживання подружжя.
В обґрунтування заявлених вимог, заявники вказують, що між ними 11 березня 2022 року укладено шлюб, дітей спільних не мають.
Після реєстрації шлюбу ОСОБА_1 вселилася в будинок, в якому зареєстрований її чоловік за адресою АДРЕСА_1 зі своїми дітьми. В будинку проживав також хворий батько ОСОБА_2 . Через деякий час між ОСОБА_2 , його батьком та дітьми ОСОБА_1 почали виникати конфлікти, як наслідок між ними виникли напружені відносини. Внаслідок постійних сімейних конфліктів спільне проживання із чоловіком за місцем його реєстрації стало неможливим та у квітні 2022 року заявниця була змушена повернутися за місцем своєї реєстрації в АДРЕСА_2 . ОСОБА_2 не бажає переїхати і проживати за адресою реєстрації ОСОБА_1 , оскільки з нею проживають двоє неповнолітніх дітей, а площа квартири дуже мала. Заявники зазначають, що спільний побут не ведуть, водночас у них немає намірів розірвати шлюб, умовами шлюбного договору вони не обтяжені. Правові наслідки встановлення режиму окремого проживання, передбачені ст.. 120 Сімейного кодексу України заявникам зрозумілі.
Ухвалою суду від 09.05.2024 року відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити в порядку окремого провадження. Призначено судове засідання.
В судове засідання заявники не з'явились, в матеріалах справи містяться від них заяви про слухання справи у їх відсутність, заяву підтримали у повному обсязі та просили її задовольнити.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного пристрою не здійснювалося.
Суд, вивчивши заяву, дослідивши матеріали справи, вважає що заява підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 11 березня 2022 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб у виконавчому комітеті Новоборівської селищної ради Житомирського району Житомирської області, актовий запис №5.
Від шлюбу спільних дітей не мають.
Згідно зі статтею 56 Сімейного кодексу України дружина та чоловік мають право на вільний вибір місця свого проживання. Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно ст.119 СК України за заявою подружжя або позовом одного з них суд може постановити рішення про встановлення для подружжя режиму окремого проживання у разі неможливості чи небажання дружини і (або) чоловіка проживати спільно. Режим окремого проживання припиняється у разі поновлення сімейних відносин або за рішенням суду на підставі заяви одного з подружжя.
У відповідності до ст.120 СК України встановлення режиму окремого проживання не припиняє прав та обов'язків подружжя, які встановлені цим Кодексом і які дружина та чоловік мали до встановлення цього режиму, а також прав та обов'язків, які встановлені шлюбним договором.
У разі встановлення режиму окремого проживання - майно, набуте в майбутньому дружиною та чоловіком, не вважатиметься набутим у шлюбі; дитина, народжена дружиною після спливу десяти місяців, не вважатиметься такою, що походить від її чоловіка.
Як роз'яснює п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» при застосуванні положень статей 119, 120 СК судам необхідно враховувати, що інститути окремого проживання та розірвання шлюбу мають самостійний характер. Рішення про розірвання шлюбу суд приймає, якщо його подальше збереження є неможливим, суперечить інтересам одного з подружжя чи їхніх дітей, у той час як підставою для встановлення режиму окремого проживання подружжя є неможливість чи небажання дружини і (або) чоловіка проживати спільно. За відсутності взаємної згоди подружжя на встановлення сепарації волевиявлення одного з них має бути обґрунтованим. Режим окремого проживання може встановлюватися судом не тільки за позовом одного з подружжя, а й за заявою подружжя, яке досягло спільної згоди. Вирішуючи заяву в порядкуст.119 СК, суд повинен встановити фактичні взаємини сторін і переконатися в доцільності сепарації для того, щоб узаконений спосіб окремого проживання не був формальним засобом вирішення спірних майнових питань.
Аналізуючи зміст диспозиціїст.119 СК України, суд вважає, що для встановлення для подружжю режиму окремого проживання необхідна наявність двох умов: неможливість або небажання дружини і (або) чоловіка проживати спільно і припинення сімейних відносин між подружжям.
Встановлення режиму окремого проживання не суперечить Конституції України, чинному сімейному законодавству, не порушує права подружжя. Дружина, чоловік мають право вибору місця проживання і в результаті можуть жити окремо без встановлення режиму окремого проживання. Однак у цьому разі не зупиняється дія презумпції права спільної сумісної власності та презумпції батьківства, а отже, у конфліктних ситуаціях може виникнути потреба судового захисту прав одного з подружжя. Встановлення режиму окремого проживання може відповідати інтересам одного з подружжя, який, не бажає продовжувати спільне життя. Встановлення режиму окремого проживання подружжя не припиняє їх батьківських прав та обов'язків.
Судом встановлено, що між сторонами фактично припинено шлюбні відносини, оскільки заявники проживають за різними адресами, спільного господарства не ведуть, проте розривати шлюб не бажають, а мають на меті встановити режим окремого проживання між подружжям, тому суд вважає правомірними підстави застосувати режим окремого проживання подружжя.
Відповідно до ч.2 ст.119 СК України режим окремого проживання припиняється у разі поновлення сімейних відносин або за рішенням суду на підставі заяви одного з подружжя.
Сімейний кодекс України не обмежує час, протягом якого може тривати режим окремого проживання, а тому цей термін не підлягає визначенню й рішенням суду. За умов виправлення стану сімейних стосунків, вказаний режим проживання також може бути припинений.
Беручи до уваги зазначені заявниками обставини, зважаючи на можливість збереження сім'ї між подружжям, суд приходить до висновку, що подана заява є такою, що підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 56, 119, 120 СК України, ст.ст. 2, 10, 11, 13, 141, 211,247, 258, 263-265, 265, 273, 293, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про встановлення режиму окремого проживання подружжя - задоволити.
Встановити для подружжя ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , шлюб яких зареєстровано 11.03.2022 року у виконавчому комітеті Новоборівської селищної ради Житомирського району Житомирської області, актовий запис №5, режим окремого проживання починаючи з дня набрання рішенням законної сили.
Роз'яснити заявникам, що режим окремого проживання може бути припинено у разі поновлення сімейних відносин або за рішенням суду на підставі заяви одного з подружжя.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Заявник: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя Д.О. Бобер