Справа № 276/548/24
Провадження по справі №2/276/220/24
21 травня 2024 року смт. Хорошів
Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Бобра Д.О.,
за участю секретаря судового засідання Свиридок А.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін та без фіксування судового засідання технічними засобами, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором №1109-3457 від 05.11.2022 року в розмірі 50000,00 гривень, з яких: 10000,00 гривень прострочена заборгованість за кредитом, 40000,00 гривень прострочена заборгованість за нарахованими процентами.
Позовні вимоги мотивовано тим, що 05.11.2022 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту https://navse.in.ua, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1109-3457 (надалі - Кредитний договір).
Відповідно до умов кредитного договору ТОВ «Укр Кредит Фінанс» взяло на себе зобов'язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 10000,00 грн.; строк кредитування - 300 днів; базовий період - 14 днів; комісія за видачу кредиту - 15% від суми кредиту; знижена відсоткова ставка - 1,20 % в день; стандартна відсоткова ставка - 1,50 % в день.
Позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, а саме: надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому в договорі. Відповідач свої зобов'язання по договору не виконав, не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості. У зв'язку з цим виникла заборгованість, яка станом на 23.01.2024 становить 56080,00 грн., що складається із простроченої заборгованості по комісії за видачу кредиту - 1500,00 грн., із простроченої заборгованості за кредитом - 10000,00 грн., простроченої заборгованість за нарахованими процентами 44580,00 гривень.
Позивач зазначив, що Кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до Позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме часткового списання заборгованості Позичальнику за нарахованими комісією та процентами у загальній сумі 6 080,00 гривень за умови погашення Позичальником решти заборгованості за Кредитним договором в розмірі 50 000,00 гривень.
Враховуючи вищезазначене, позивач просить суд стягнути з Позичальника не повну суму заборгованості за Кредитним договором, а лише її частину, а саме: прострочену заборгованість за кредитом - 10 000,00 гривень; прострочену заборгованість за нарахованими процентами - 40 000,00 гривень, що разом становить 50 000,00 гривень.
Зважаючи на те, що відповідач продовжує ухилятися від виконання зобов'язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав ТОВ «Укр Кредит Фінанс», позивач просить суд стягнути з відповідача вказану заборгованість.
Ухвалою Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 21.03.2024 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд даної цивільної справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи.
Представником відповідача - адвокатом Григоренком А.О. подано 05.04.2024 року до суду відзив на позов, в якому останній просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. На підтвердження свої заперечень проти позову представник відповідача зазначив, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами отримання грошових коштів ОСОБА_1 від ТОВ «Укр Кредит Фінанс», зокрема, не надано первинних документів на підтвердження перерахування відповідачу кредитних коштів за кредитним договором. Також представник відповідача вказує на невідповідності ціни позову ст. ст. 176, 177 ЦПК України, зазначаючи що згідно титульного аркуша позовної заяви ціна позову 55 457.40 грн., а згідно абзацу 3 сторінки 8 позовної заяви «Станом на 17.11.2023 року загальний розмір заборгованості Відповідача за Кредитним договором становить: 59 430,00 гривень, а саме: прострочена заборгованість за кредитом - 18 000,00 гривень; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 41 430,00 гривень». Також у відзиві зазначається, що заявлена до стягнення сума відсотків за кредитними договорами поза межами строків кредитування є необґрунтованою та не підлягає задоволенню. Також, у відзиві представник відповідача навів орієнтовний розрахунок судових витрат, а саме витрат на правову допомогу, які відповідач поніс і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи, розмір яких становить 27500 грн.
Згідно частини 5 статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Клопотання про розгляд справи в судовому засідання з повідомлення (викликом) сторін до суду не надходило.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Стаття 263 ЦПК України, регламентує, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених статтею 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.
Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
За змістом частини 1 статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи та подані докази, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.
Статтями 1046-1047 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб'єктами електронного документообігу на договірних засадах.
Пунктами 5-7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.
Стаття 11 вказаного Закону передбачає порядок укладення електронного договору.
Так, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:
надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Інформаційна система суб'єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.
За змістом статті 12 цього Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;
електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.
Частиною першої статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Судом встановлено, що ТОВ «Укр Кредит Фінанс» є фінансовою установою, що здійснює діяльність з інших видів кредитування, отримало Свідоцтво про реєстрацію фінансової установи НОМЕР_1 від 01.08.2013, видане Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (а.с.59).
05.11.2022 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту https://navse.in.ua було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1109-3457, який разом із Правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), Паспорту споживчого кредиту, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором (Графік платежів за Договором) складає єдиний договір, в якому визначаються всі істотні умови та з яким позичальник був попередньо ознайомлений (Кредитний договір). Кредитний договір підписано за допомогою електронного підпису Позичальника одноразовим ідентифікатором. (а.с.18-49).
Факт укладання Відповідачем з Позивачем кредитного договору №1109-3457 від 05.11.2022 року відповідачем не заперечується.
Відповідно до умов кредитного договору ТОВ «Укр Кредит Фінанс» взяло на себе зобов'язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 10000,00 грн.; строк кредитування - 300 календарних днів з моменту перерахування Кредиту позичальнику; дата повернення кредиту: 01.09.2023; базовий період сплати відсотків - 14 днів; комісія за видачу кредиту - 15 %; знижена відсоткова ставка - 1,20 % в день, яка надається Кредитодавцем виключно як знижка на користування Кредитом та є заохоченням Позичальника до сумлінного виконання умов Договору, позичальник здійснює сплату процентів за користування Кредитом за Зниженою процентною ставкою з першого дня користування Кредитом протягом усього періоду дії Договору за умови, якщо Позичальник своєчасно і у повному обсязі сплачує проценти за користування Кредитом та комісію за видачу Кредиту, у разі несплати Позичальником нарахованих згідно умов Договору процентів за користування Кредитом або комісії за видачу Кредиту не пізніше останнього дня будь-якого Базового періоду, з наступного дня подальше нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Стандартною процентною ставкою; стандартна відсоткова ставка - 1,50 % за кожен день користування Кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього Договору, за виключенням строку використання Позичальником права користування Кредитом за Зниженою ставкою); реальна річна процентна ставка складає 10445,01 процентів; орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору (за весь строк кредитування) складає: 47500,00 грн. та включає в себе: суму кредиту, комісію за видачу кредиту та проценти за користування кредитом. Обчислення орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості Кредиту є репрезентативними та базуються на обраних Позичальником умовах кредитування, зазначених в Договорі, і на припущенні, що Договір залишатиметься дійсним протягом погодженого строку, а Кредитодавець і Позичальник виконають свої обов'язки належним чином на умовах та у строки, визначені в Договорі; орієнтовна реальна річна процентна ставка та орієнтовна загальна вартість Кредиту обчислені на основі припущення, що повернення Кредиту, сплата процентів за користування Кредитом та комісії за видачу Кредиту здійснюватиметься згідно графіку платежів за Договором, наведеного в додатку 3 до цього Договору, при цьому у зв'язку з належним виконанням обов'язку зі сплати процентів проценти нараховуватимуться за Зниженою процентною ставкою, наданою в межах програм лояльності (а.с.18-28).
Також сторонами договору погоджено графік платежів та загальна вартість кредиту, що підтверджується графіком платежів за Договором № 1109-3457 (а.с.47-49).
Відповідно до паспорту споживчого кредиту від 05.11.2022 року, підписаного кредитодавцем ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та позичальником ОСОБА_1 , відповідач проінформований про тип кредиту, валюту кредиту, суму, строк кредитування, орієнтовну реальну річну процентну ставку та орієнтовну загальну вартість кредиту, порядок повернення кредиту (а.с.43-46).
Умови кредитного договору № 1109-3457 від 05.11.2022 відповідають наданій ОСОБА_1 інформації в паспорті споживчого кредиту інформації, яка є чинною на момент укладення кредитного договору.
05.11.2022 за допомогою системи LiyPay на виконання договору № 1109-3457 від 05.11.2022 ОСОБА_1 на платіжну картку № НОМЕР_2 перераховано кошти в сумі 10000,00 гривень, що підтверджується копією витягу з реєстру банку та відповідною копією довідки про перерахування коштів (а.с.55, 60-68). Номер платіжної картки, на яку перераховано кредитні кошти співпадає з номером картки, вказаним відповідачем в підписаному ним Кредитному договорі № 1109-3457 від 05.11.2022.
Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 1109-3457 від 05.11.2022, наданим позивачем, заборгованість відповідача за вказаним договором за період з 05.11.2022 по 31.08.2023 складає 56080 грн., з яких: 10000,00 грн. - залишок за основним боргом; 44580,00 грн. - залишок за відсотками, 1500,00 грн. - залишок за комісією (а.с.50-54).
Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до положень статті 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі.
Таким чином, з досліджених матеріалів справи судом встановлено, що між відповідачем та ТОВ «Укр Кредит Фінанс» було укладено кредитний договір № 1109-3457 від 05.11.2022, у якому були узгоджені істотні умови договору, у тому числі строки повернення кредиту, сплата процентів та комісії, їх розмір.
ТОВ «Укр Кредит Фінанс» свої зобов'язання за кредитними договорами виконало, перерахувавши відповідачу через сервіс онлайн платежів LiqPay кредитні кошти, про що свідчить відповідна копія витягу з реєстру банку та відповідна копія довідки про перерахування коштів, відповідно до яких на платіжну картку клієнта № НОМЕР_2 зараховано: 05.11.2022 року - сума в розмірі 10000,00 грн., номер договору № 1109-3457. Зазначена сума зарахованих на платіжну картку коштів відповідає визначеному у Кредитному договорі обумовленому ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 розміру кредиту. Номер платіжної картки, на яку зараховані вказані кошти, відповідає вказаному в кредитному договорі (п.12 Реквізити сторін) номеру платіжної картки, погодженої сторонами Кредитного договору. Також, дата зарахованих на платіжну картку коштів відповідає узгодженій ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 даті надання кредиту (а.сп. 55, 60-69).
Наявні у справі розрахунки заборгованості відповідачем в силу принципу змагальності учасників судового процесу також не спростовані, а тому доводи сторони відповідача про відсутність відомостей, які дозволили б суду перевірити чи передавались в дійсності кошти позичальнику в кредит, є безпідставними.
Суд приходить до висновку, що позивач надав належні докази, які підтверджують право вимоги позивача за кредитними договорами, а також наявність у відповідача грошового зобов'язання та заборгованості перед позивачем. Надані розрахунки та довідки містять всі ознаки первинного документу (реквізити організації, зміст операції, номер договору, контрагента), вказані документи завірені печатками та підписами матеріально-відповідальних осіб - директорів.
Окрім доводів представника відповідача, жодних доказів на спростування факту отримання грошових коштів від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» за вищезазначеним кредитним договором та розміру заборгованості суду не надано. Так, відповідач, стверджуючи, що не отримував кредит від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» не надав суду доказів того, що на його ім'я не видавалася платіжна картка № НОМЕР_2 , про яку вказано у витязі з реєстру банку та відповідній копії довідки про перерахування коштів, та що він не отримував 05.11.2022 року кредитні кошти від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» на свій рахунок, доступ до якого безпосередньо має відповідач.
З врахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд приходить до висновку щодо невиконання відповідачем своїх зобов'язань щодо повернення, отриманих в борг коштів, та наявності в нього боргових зобов'язань за вказаним кредитним договором. Відповідач взяті на себе зобов'язання за кредитним договором не виконав, після закінчення строку кредитного договору ОСОБА_1 не повернув грошові кошти та не сплатив проценти за користування ними.
Таким чином, враховуючи, що відповідачем не виконано грошові зобов'язання в строк, передбачений умовами кредитного договору, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на його користь заборгованості за кредитним договором № 1109-3457 від 05.11.2022 за основною сумою боргу в розмірі 10000,00 грн. обґрунтованими.
Крім того, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги в частині стягнення відсотків за кредитним договором № 1109-3457 в розмірі 40000,00 грн.
Частиною 1 статті 1046 ЦК України визначено, що договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Як вбачається зі змісту укладеного між сторонами Договору, вони погодили розмір відсотків, який буде нараховуватись на залишок неповернутої суми кредиту, зокрема встановили, що пільгова процентна ставка протягом першого базового періоду становить 1,20% за кожен день користування кредитом; та 1,50% - стандартна процентна ставка за кожен день користування кредитом (поза межами пільгового періоду).
Також сторони узгодили, що у разі прострочення Позичальником сплати процентів та комісії за видачу Кредиту за користування Кредитом на строк понад один календарний місяць, Кредитодавець має право вимагати від Позичальника повернення Кредиту в повному обсязі та сплати процентів за весь строк фактичного користування Кредитом до настання дати закінчення Строку кредитування.
Тобто, підписуючи кредитний договір, у якому зазначені сума кредиту, строки його повернення, а також вказані відсотки за користування кредитом, відповідач погодився із вказаними умовами договору та розмірами відсоткових ставок за користування кредитними коштами, які застосовуються у різні періоди користування кредитом, тому зобов'язаний його (Договір) виконувати в повному обсязі.
Суд відхиляє доводи відповідача з посиланням на ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» щодо встановлення споживачу (відповідачу) непропорційно великої суми компенсації у разі невиконання ним зобов'язань за договором, оскільки кредитодавцем стягуються відсотки за користування кредитом, що відповідно до положень ст. 1048 ЦК України є платою за надання позики, а не видом компенсації за невиконання споживачем зобов'язань.
Відповідно до ст.611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема , припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Як встановлено судом зі змісту розрахунку позивача по відсоткам за наданим кредитом, позивач не перевищував встановлені Договором ставки по відсоткам за наданим кредитом. Так само суд констатує, що нарахування відсотків позивачем проведено виключно в межах строку кредитування, визначеного п. 4.9 Договору (300 календарних днів), тобто до 01.09.2023 року.
Доказів того, що відповідач сплатив заборгованість за кредитним договором, а також щодо неправомірності здійснення розрахунку заборгованості за наданим кредитом чи нарахування заборгованості за порушення грошового зобов'язання, суду не надано, також не надано спростування наданого позивачем розрахунку.
З урахуванням приписів ч. 6 ст. 81 ЦПК України обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Позивач в позові зазначив, що Кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до Позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме часткового списання заборгованості Позичальнику за нарахованими комісією та процентами у загальній сумі 6 080,00 гривень за умови погашення Позичальником решти заборгованості за Кредитним договором в розмірі 50 000,00 гривень.
Враховуючи вищезазначене, позивач просить суд стягнути з Позичальника не повну суму заборгованості за Кредитним договором, а лише її частину, а саме: прострочену заборгованість за кредитом - 10 000,00 гривень; прострочену заборгованість за нарахованими процентами - 40 000,00 гривень, що разом становить 50 000,00 гривень.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Враховуючи вище викладене, суд оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів вважає, що позові вимоги слід задовольнити у повному обсязі.
Таким чином, з ОСОБА_1 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №1109-3457 від 05.11.2022 року в розмірі 50000,00 гривень, з яких: 10000,00 гривень прострочена заборгованість за кредитом, 40000,00 гривень прострочена заборгованість за нарахованими процентами.
Суд вважає безпідставними посилання представника відповідача на невідповідність ціни позову ст.ст. 176, 177 ЦПК України, оскільки наведені представником відповідача у відзиві на позов обставини не знайшли свого підтвердження. Так, вказана в позовній заяві на титульному аркуші ціна позову 50000,00 грн. та розрахунок позивача заявленої до стягнення суми відповідає розміру заявлених позовних вимог.
Інші доводи сторони відповідача, наведені нею у справі, не спростовують встановлені судом та наведені вище обставини щодо наявності у відповідача заборгованості за кредитним договором.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Оскільки, позовні вимоги задоволено повністю, тому судові витрати, понесені позивачем і документально підтверджені, за правилами ст.141 ЦПК України покладаються на відповідача, а тому суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати по оплаті судового збору в сумі 2422 гривень 40 копійок.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 76-81, 133, 141, 247, 263-265, 274-282 ЦПК України, ст. 512, 514, 516, 526, 610, 611, 625, 1050, 1079, 1082 ЦК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором №1109-3457 від 05.11.2022 року в загальній сумі 50000,00 (п'ятдесят тисяч грн. 00 коп.) гривень, з яких: 10000,00 (десять тисяч грн. 00 коп.) гривень прострочена заборгованість за кредитом, 40000,00 (сорок тисяч грн. 00 коп.) гривень прострочена заборгованість за нарахованими процентами.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 20 копійок.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», ЄДРПОУ 38548598, адреса місцезнаходження: м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, оф. 407.
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
Суддя Д.О.Бобер