Справа № 161/9503/24
Провадження № 2/161/3033/24
про забезпечення позову
20 травня 2024 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд в складі:
головуючого-судді Філюк Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Октисюк С.В.,
розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Кузнецова Іллі Сергійовича про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові Операції», треті особи - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Волинської області Пирога Сергій Степанович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-
20 травня 2024 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Кузнецов Ілля Сергійович звернувся до Луцького міськрайонного суду Волинської області з позовною заявою, поданою через систему "електронний суд», до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові Операції», треті особи - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Волинської області Пирога Сергій Степанович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Одночасно з позовною заявою від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій просить забезпечити позов шляхом зупинення стягнення за виконавчим написом, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем 28 травня 2021 року та зареєстрованого в реєстрі за № 70696 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові Операції» грошових коштів у розмірі 20 463,37 грн.
Вказує, що 30 січня 2024 року приватним виконавцем виконавчого округу Волинської області Пирогою С.С., в рамках виконавчого провадження № 668759493 винесена постанова про арешт коштів боржника. Отже, на думку сторони позивача вже відбувається примусове стягнення за оспорюваним виконавчим написом.
Вважає, що невжиття таких заходів забезпечення позову може призвести в майбутньому до істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду, ускладнення ефективного захисту або поновлення порушених прав позивача.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною шостою статті 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Під забезпеченням позову розуміється вжиття судом передбачених законом заходів, які створюють реальну гарантовану можливість для виконання в майбутньому рішення у справі в разі задоволення заявленого позову.
Зазначена правова норма прямо визначає як форму і порядок звернення до суду із клопотанням про вжиття заходів забезпечення позову, так і підстави для його забезпечення.
Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.
При цьому відповідно до принципу змагальності сторін і загальних правил розподілу тягаря доказування обов'язок доведення підстав для застосування заходів забезпечення позову покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність безпосереднього зв'язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.
Разом з тим, за ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.
З матеріалів справи вбачається, що предметом спору, що виник між сторонами, є виконавчий напис, вчинений 28 травня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем та зареєстрований в реєстрі за № 70696 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові Операції», якому Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Джокер» відступлено право вимоги на підставі договору факторинга № 2031/08-Д від 31.08.2020 року,якому в свою чергу Товариством з обмеженою відповідальністю «Топ Кредит», на підставі договору відступлення прав вимоги № 11-28/02 від 27.02.2019 року, відступлено право вимоги за кредитним договором № 285574 від 12.02.2019 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Топ Кредит» та ОСОБА_1 грошових коштів у загальному розмірі 20 463,37 грн (а.с.12).
З доданих до позовної заяви матеріалів вбачається, що 23 лютого 2022 року приватним виконавцем виконавчого округу Волинської області Пирогою С.С. в рамках виконавчого провадження № 68759493 винесена постанова про відкриття виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові Операції» грошових коштів у розмірі 20 463,37 грн. , також 30 січня 2024 року винесена постанова про арешт коштів боржника ОСОБА_1 .
Отже, з матеріалів справи вбачається, що з метою стягнення з боржника заборгованості приватним виконавцем Пирогою С.С. здійснюються виконавчі дії, спрямовані на стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .
Враховуючи, що приватним виконавцем Пирогою С.С. відкрито виконавче провадження (ВП № 68759493) з примусового виконання вищевказаного виконавчого напису, а позивач оскаржує даний виконавчий напис в судовому порядку, шляхом подання позову про визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд вважає, що застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за виконавчим написом приватного нотаріуса, є адекватним та ефективним способом забезпечення позову.
Даний висновок суду узгоджується з Постановою Верховного Суду від 6 квітня 2020 року в справі № 203/1491/19.
У постанові Верховного Суду у складі суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16 серпня 2018 року у справі № 910/1040/18 суд дійшов висновку, що застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом, яким звернено стягнення на майно, та встановлення заборони на здійснення будь-яких дій відносно виконання такого виконавчого напису є адекватним та ефективним способом забезпечення позову про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, беручи до уваги зміст позовних вимог, їх підставу та предмет позову, суд вважає, що вимога позивача про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого 28 травня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем та зареєстрованого в реєстрі за № 70696 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові Операції» грошових коштів у загальному розмірі 20 463,37 грн. є співмірною з заявленими позовними вимогами, та такою, що відповідає засадам справедливості і розумності та може забезпечити ефективне поновлення прав позивача, у разі ухвалення сприятливого рішення, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог позивача, та у разі не зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса у виконавчому провадженні на час розгляду позову про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, може відбутися незаконне стягнення грошових коштів з позивача при примусовому виконанні оскаржуваного виконавчого напису.
Отже, заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.149-153 ЦПК України, суд -
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Кузнецова Іллі Сергійовича про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові Операції», треті особи - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Волинської області Пирога Сергій Степанович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,- задовольнити.
Забезпечити позов, шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні № 68759493, відкритого на підставі виконавчого напису, вчиненого 28 травня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем та зареєстрованого в реєстрі за № 70696 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові Операції» грошових коштів у загальному розмірі 20 463,37 грн.
Ухвалу до негайного виконання направити приватному виконавцю виконавчого округу Волинської області Пирозі Сергію Степановичу для забезпечення виконання ухвали та вжиття заходів, передбачених даною ухвалою.
Відповідно до п. 1 ст. 157 ЦПК України ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Про результати виконання ухвали повідомити Луцький міськрайонний суд Волинської області.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Дата складення повного тексту ухвали - 20 травня 2024 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду Т.М.Філюк