21 травня 2024 року
м. Київ
справа № 554/5209/23
провадження № 51-2186ск24
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 16 січня 2024 року
про відмову в поновленні строку на апеляційне оскарження вироку Октябрського районного суду м. Полтави від 25 вересня 2023 року та повернення апеляційної скарги,
встановив:
Вироком Октябрського районного суду м. Полтави від 25 вересня 2023 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 2 ст. 345 Кримінального кодексу України (далі - КК) із застосуванням положень ч. 1 ст. 71 цього Кодексу до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців.
Не погодившись з вказаним судовим рішенням, захисник ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу разом з клопотанням про поновлення строку на його апеляційне оскарження.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 16 січня 2024 року захиснику
ОСОБА_4 відмовлено у поновленні строку на апеляційне оскарження вироку Октябрського районного суду м. Полтави від 25 вересня 2023 року та повернуто її апеляційну скаргу на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
У касаційній скарзі захисник просить ухвалу апеляційного суду скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. При цьому вважає, що строк подання апеляційної скарги пропущений не був, оскільки на проголошенні повного тексту вироку вона не була присутньою, оскільки її не повідомили про дату і час судового засідання, а повний текст судового рішення від 25 вересня 2023 року вона отримала 30 жовтня 2023 року, про що є відмітка у матеріалах справи. З огляду
на наведене, як зазначає захисник, апеляційна скарга подана нею 08 листопада
2023 року у встановлений законом строк на апеляційне оскарження.
Перевіривши доводи, наведені в касаційній скарзі захисника, та копію оскарженого судового рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до положень п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги та наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Згідно з вимогами п. 1 ч. 2 ст. 395 КПК апеляційна скарга на вирок суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Частиною 3 ст. 395 КПК визначено, що для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, або якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує,
в порядку, передбаченому ст. 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Як убачається з матеріалів провадження за касаційною скаргою, вирок Октябрського районного суду м. Полтави щодо ОСОБА_5 було проголошено 25 вересня
2023 року, а з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження захисник
ОСОБА_4 звернулася до суду лише 08 листопада 2023 року.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи
не знайде підстав для його поновлення.
При цьому, ч. 1 ст. 117 КПК встановлено, що строк виконання процесуальних дій поновлюється лише у тому випадку, якщо він пропущений із поважних причин.
Виходячи із системного аналізу норм процесуального закону під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які об'єктивно є непереборними,
не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення
до суду у визначений законом строк.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 27 березня 2019 року у справі № 127/17092/18, особа, яка бажає подати апеляційну скаргу, має діяти сумлінно для того, щоб ефективно реалізувати своє право. Хоча ст. 117 КПК України містить норму щодо поновлення пропущеного строку, але це можливо лише
в разі наявності поважних причин пропуску такого строку.
Так, про поважність причин на поновлення строку апеляційного оскарження може свідчити наявність конкретних обставин, які об'єктивно перешкоджали своєчасному зверненню до суду зі скаргою протягом встановленого законом строку на апеляційне оскарження рішення суду, виникли раптово, носили несподіваний характер і не могли бути контрольовані апелянтом.
Тому при вирішенні питання про поновлення пропущеного строку, у тому числі
й строку на апеляційне оскарження, до уваги мають братися: тривалість самого процесуального строку; час, який минув з дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об'єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) в межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску) та інші доречні обставини.
Як убачається із копії оскарженої ухвали, апеляційний суд, розглянувши клопотання
захисника ОСОБА_4 про поновлення строку на апеляційне оскарження, дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення цього строку.
Так, колегія суддів апеляційного суду щодо доводів захисника про поважність пропуску строку на оскарження вироку у зв'язку із несвоєчасністю отримання нею копії вказаного судового рішення зазначила, що захисник була присутня у судовому засіданні 25 вересня 2023 року, а тому відповідно до вимог ст. 395 КПК мала право оскаржити вирок протягом 30 днів з моменту його проголошення, а не з моменту отримання його копії, як зазначено у клопотанні.
За таких обставин, як зазначив суд в ухвалі, слід визнати, що об'єктивних причин, які б перешкодили захиснику подати апеляційну скаргу у визначені законом строки,
не встановлено.
З огляду на наведене, апеляційний суд на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК обґрунтовано відмовив захиснику ОСОБА_4 у поновленні строку на апеляційне оскарження та повернув апеляційну скаргу.
З таким рішенням суду апеляційної інстанції погоджується і колегія суддів касаційного суду.
Обґрунтованих доводів на спростування висновків суду апеляційної інстанції щодо відсутності поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження касаційна скарга захисника не містить.
Таким чином, оскільки з касаційної скарги захисника та оскарженої копії судового рішення не вбачається підстав для задоволення скарги, то згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК колегія суддів вважає, що у відкритті провадження за її касаційною скаргою слід відмовити.
Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, Суд
постановив:
Відмовити захиснику ОСОБА_4 у відкритті касаційного провадження
за її касаційною скаргою, поданою в інтересах засудженого ОСОБА_6 , на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 16 січня 2024 року
про відмову в поновленні строку на апеляційне оскарження вироку Октябрського районного суду м. Полтави від 25 вересня 2023 року та повернення апеляційної скарги.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3