Справа №1-2/1999 Головуючий у суді у 1 інстанції -
Номер провадження 11-о/816/3/24 Суддя-доповідач - ОСОБА_1
Категорія - Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами
Іменем України
15 травня 2024 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
судді-доповідача - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми кримінальне провадження № 1-2/1999 за заявою ОСОБА_5 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Сумського обласного суду від 05.08.1999,
учасників судового провадження:
прокурора - ОСОБА_6 ,
установила:
У поданій заяві ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу Сумського обласного суду від 05.08.1999 за його касаційною скаргою на вирок Охтирського районного суду Сумської області від 30.06.1999, яким його засуджено за ст. 176-3 КК (1960 р.) до двох років позбавлення волі, і постановити нову ухвалу, якою скасувати вирок суду першої інстанції, закривши кримінальне провадження, оскільки кримінальна справа відносно нього була розглянута незаконним, упередженим складом суду, які сфальшували судове рішення, ні він, ні прокурор не були присутні при розгляді справи у касаційній інстанції, внаслідок чого він не зміг подати заяву про відвід суддям, які розглядали його касаційну скаргу.
Вироком Охтирського районного суду Сумської області від 30.06.1999 ОСОБА_8 був засуджений за ст. 176-3 КК (в ред. ЗУ від 04.05.1990, в ред. ЗУ від 08.02.1995 і в ред. ЗУ від 02.10.1996), 42 КК (1960 р.) за образу судді у зв'язку з його діяльністю по здійсненню правосуддя за період з 23.08.1990 до 18.10.1997 до покарання у виді позбавлення волі на строк два роки. На підставі ст. 7 п. «а» ЗУ «Про амністію» від 24.07.1998 строк відбування покарання ОСОБА_8 був скорочений до одного року позбавлення волі.
Ухвалою судової колегії в кримінальних справах Сумського обласного суду від 05.08.1999 вказаний вище вирок районного суду був змінений і ОСОБА_8 було пом'якшене призначене за ст. 176-3 КК (в ред. ЗУ від 02.10.1996) (1960 р.) покарання до одного року шести місяців позбавлення волі. На підставі ст. 42 КК (1960 р.), за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_8 було остаточно визначено до відбування один рік шість місяців позбавлення волі. На підставі п. «а» ст. 7 ЗУ «Про амністію» від 24.07.1998, строк покарання скорочено на половину і призначене остаточне покарання у виді дев'яти місяців позбавлення волі. В іншій частині вирок суду залишений без змін.
Будучи належним чином повідомленим про час, день і місце апеляційного розгляду, ОСОБА_8 в судове засідання не з'явився, тому колегія суддів вважає за можливе здійснити апеляційний розгляд кримінального провадження без його участі, що не суперечить вимогам кримінального процесуального закону.
Вислухавши суддю-доповідача про зміст оскарженого судового рішення, доводи прокурора ОСОБА_6 про залишення ухвали суду без змін, а заяви ОСОБА_8 без задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи поданої заяви, колегія суддів вважає, що заява задоволенню не підлягає з таких підстав.
Зокрема, порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, КПК та інших законів України (ч. 1-2 ст. 1 КПК), а завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК).
Судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Нововиявленими обставинами визнаються: 1) штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; 4) інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути (ч. 1-2 ст. 459 КПК).
Із змісту зазначеної норми слідує, що нововиявлені обставини - це встановлені розслідуванням, вироком суду, що набрав законної сили або викладені у заяві учасників судового провадження юридичні факти, які знаходяться в органічному зв'язку з елементами предмета доказування у кримінальній справі і спростовують їх через попередню невідомість та істотність висновків, що містяться у вироку, ухвалі, як такі, що не відповідають об'єктивній дійсності.
Відповідно п. 24 ст. 3 КПК, судове провадження - це кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, а також за нововиявленими або виключними обставинами. При цьому стадія перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами має свої особливості та спеціальні завдання, якими є перевірка законності та обґрунтованості судових рішень, які набрали законної сили, а не розгляд обвинувачення по суті, що ґрунтується на загально-правовому принципі остаточності судових рішень. Перегляд за нововиявленими обставинами є надзвичайною (екстраординарною) процедурою перегляду судових рішень у виняткових випадках, коли після завершення розгляду кримінальної справи в звичайному порядку (в судах першої, апеляційної і касаційної інстанцій) виявлені обставини, що могли суттєво вплинути на прийняті судові рішення, і внаслідок завершення кримінального провадження, розгляд цих обставин у звичайному порядку став недоступним.
Згідно ч. 1 ст. 463 КПК, заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами подається до суду тієї інстанції, який першим допустив помилку внаслідок незнання про існування таких обставин, а відповідно ч. 4 ст. 33 цього Кодексу, кримінальне провадження за нововиявленими обставинами здійснюється судом, який ухвалив рішення, що переглядається.
Що стосується перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами у разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час здійснення провадження, то це не допускається.
Зокрема, Верховний Суд у ряді справ (№ 754/4860/14-к, № 423/1623/15-к, № 583/2535/17) висловив своє бачення щодо нововиявлених обставин, а саме - це встановлені розслідуванням, вироком суду, що набрав законної сили або викладені у заяві учасників судового провадження юридичні факти, які знаходяться в органічному зв'язку з елементами предмета доказування у кримінальній справі і спростовують їх через попередню невідомість та істотність висновків, що містяться у вироку, ухвалі, як такі, що не відповідають об'єктивній дійсності. Нововиявлені обставини характеризуються такими ознаками, як їх невідомість суду з причин, від нього незалежних; їх істотне значення для провадження; їх наявність в об'єктивній дійсності до ухвалення вироку; неможливість урахування під час провадження у справі та ухвалення вироку в зв'язку з їх невідомістю судові; їх відкриття тільки після вступу вироку у законну силу.
Тобто необхідна наявність двох умов для визнання обставини нововиявленою - це обставини, які об'єктивно існували на момент вирішення кримінального провадження та не були відомі і не могли бути відомі на той час суду та хоча б одній особі, яка брала участь у справі. Такі обставини повинні бути настільки суттєвими та неспростовними, щоб мати можливість вплинути на законність прийнятого судом рішення по суті. Необхідним при цьому є дотримання принципу юридичної визначеності, про що неодноразово наголошував у своїх рішеннях ЄСПЛ (як приклад, ріння у справі «Желтяков проти України»), який вимагає щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їх рішення не ставилось під сумнів. Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного й обов'язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановления нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру.
Таким чином, нововиявлені обставини - це встановлені розслідуванням, вироком суду, що набрав законної сили або викладені у заяві учасників судового провадження юридичні факти, які знаходяться в органічному зв'язку з елементами предмета доказування у кримінальній справі і спростовують їх через попередню невідомість та істотність висновків, що містяться у вироку, ухвалі, як такі, що не відповідають об'єктивній дійсності, чого в даному випадку встановлено не було.
Тобто, обов'язковою умовою перегляду вироку чи ухвали за нововиявленими обставинами є те, що обставини, які наводяться як підстави для скасування судового рішення повинні бути абсолютно новими, суттєвими та раніше невідомими слідчим органам та суду, тобто такими, що раніше не фігурували в матеріалах справи та потребують окремого дослідження. При цьому такі нововиявлені обставини як штучне створення або підроблення доказів, неправильний переклад висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, завідомо неправильний висновок і пояснення судового експерта, зловживання прокурорів, слідчого, суддів повинні бути установлені вироком суду, а при неможливості його постановлення матеріалами розслідування слідчих.
На підставі аналізу нововиявлених обставин, перелік яких наведено у ч. 2 ст. 459 КПК, колегія суддів вважає, що наведені в заяві ОСОБА_8 доводи не є нововиявленими обставинами, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні рішення і його перегляду касаційною інстанцією 05.08.1999 і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали суду, що належить переглянути.
Твердження ОСОБА_8 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали обласного суду через те, що справа переглядалася за касаційною скаргою без присутності прокурора та його як засудженої особи, колегія суддів вважає необґрунтованими, так як зловживання прокурорів, слідчого, суддів повинні бути установлені вироком суду, а при неможливості його постановлення матеріалами розслідування слідчих, про що відсутня інформація.
ОСОБА_8 неодноразово звертався до Апеляційного суду Сумської області із заявами про перегляд ухвали Сумського обласного суду від 05.08.1999 з аналогічних підстав, які у свою чергу були залишені без задоволення.
Колегія суддів вважає, що ті обставини, на які посилається ОСОБА_8 у своїй заяві як на підстави для перегляду ухвали обласного суду, фактично мають характер повторного дослідження певних доказів у кримінальній справі та вимоги їх переоцінки щодо події злочинів, винуватості у вчиненні інкримінованих злочинів та їх правової кваліфікації, що прямо суперечить положенням п. 1 ч. 1 ст. 7 КПК, зокрема такій засаді кримінального провадження як верховенство права, яке передбачає принцип юридичної визначеності, відповідно до якого, якщо суди остаточно вирішили справу, їхнє рішення не повинно братися під сумнів, жодна із сторін не повинна вимагати перегляду остаточного і обов'язкового судового рішення лише з метою повторного слухання та ухвалення нового судового рішення.
На підставі викладеного, колегія суддів не вбачає будь-яких підстав для задоволення заяви ОСОБА_8 про перегляд ухвали обласного суду за нововиявленими обставинами.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 418 і 419 КПК України,
постановила:
Заяву ОСОБА_9 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Сумського обласного суду від 05.08.1999 - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Касаційна скарга на ухвалу може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3