Справа №592/3371/23 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Костенко В. Г.
Номер провадження 33/816/84/24 Суддя-доповідач Рунов В. Ю.
Категорія 130 КУпАП
Іменем України
10 травня 2024 року суддя Сумського апеляційного суду Рунов В. Ю., за участю секретаря судового засідання Демченко А. Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Суми справу про адміністративне правопорушення № 592/3371/23 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 і його захисника ЛЕБЕДИНЕЦЬ Н. І. на постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 08.06.2023, якою
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1
визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
учасників провадження в справі про адміністративне правопорушення:
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката Лебединець Н. І.,
установив:
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_4 і його захисник ЛЕБЕДИНЕЦЬ Н. І. просять скасувати постанову та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу правопорушення, оскільки відсутні беззаперечні докази керування ОСОБА_3 т/з, ознак алкогольного сп'яніння в нього виявлено не було, свідки огляду відсутні, акт огляду не складався, що свідчить про недійсність проведеного огляду. Вказує також на неузгодженості у часі проведеного огляду, зафіксовані на нагрудну камеру працівника поліції тому, що зазначений в роздруківці його результату. Свідок ОСОБА_5 , на письмові пояснення якого послався суддя суду першої інстанції в підтвердження факту керування ОСОБА_3 т/з, безпосередньо судом не допитувався, а тому такі не є належними доказами, наявні в матеріалах справи відеозаписи також не доводять поза розумним сумнівом факт керування т/з. При цьому зазначає, що т/з керував ОСОБА_6 , показання якого безпідставно не були враховані судом.
Постановою судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 08.06.2023 ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і на нього накладене стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн, із позбавленням права керування т/з строком на 1 рік. Стягнуто на користь держави 536,80 грн судового збору.
Згідно постанови судді, 13.03.2023 о 14:45 в м. Суми с. Верхнє Піщане вул. Парнянська поблизу буд. 2, ОСОБА_3 керував т/з ВАЗ 21081, д. н. з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився на місці зупинки т/з за допомогою газоаналізатора Alcotest 6810, ARAM-2289, що підтверджується тестом № 1628 від 13.03.2023, результат тесту - 1,31 ‰, з яким ОСОБА_3 погодився, чим порушив п. 2.9а ПДР.
Вислухавши доводи ОСОБА_3 та його захисника Лебединець Н. І., які підтримали апеляційну скаргу, просили скасувати постанову судді та закрити провадження у справі, перевіривши матеріали справи і дослідивши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Зокрема, розглянувши протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 046122 від 13.03.2023, суддя суду першої інстанції цілком вірно дійшов висновку, що ОСОБА_3 керував т/з в стані алкогольного сп'яніння, що відповідає фактичним обставинам справи, належним чином умотивовано і об'єктивно підтверджується дослідженими доказами, а саме:
- роздруківкою результатів тестування «Alkotest 6810», згідно якого показники алкоголю у ОСОБА_3 13.03.2023 становили 1,31 проміле, який підписаний останнім (а. с. 2);
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого ОСОБА_3 пройшов огляд на місці зупинки т/з, результат 1,31 проміле, з результатом якого погодився, що підтверджується його особистим підписом у відповідній графі акту (а. с. 3);
- письмовими поясненнями свідка ОСОБА_5 , з яких убачається, що він 13.03.2023 під час несення служби на блокпосту «Піночет» став свідком зупинки т/з ВАЗ 21081, д. н. з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 , у якого під час перевірки документів інспектором патрульної поліції в м. Суми було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння та запропоновано пройти огляд на місці зупинки т/з, на що ОСОБА_3 погодився (а. с. 4);
- відеозаписами з технічних засобів працівників поліції, на яких зафіксовані обставини встановлення особи водія ОСОБА_3 , який не заперечував, що керував т/з, виявлення ознак алкогольного сп'яніння, проходження огляду на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Драгер, результат 1,31 проміле, з яким останній погодився, складення матеріалів справи (а. с. 7).
Доказами в справі є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суддя встановлює наявність чи відсутність правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису тощо (ч. 1 ст. 251 КУпАП).
Оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, апеляційний суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю (ч. 1 ст. 251, ст. 252 КУпАП), не убачає будь-яких підстав не довіряти цим доказам. При цьому досліджуючи під час розгляду письмові пояснення свідка ОСОБА_5 , на предмет їх достовірності та допустимості, апеляційний суд вважає за можливе використати їх як доказ вини ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення, оскільки ці письмові пояснення містять фактичні дані, на основі яких встановлюється певний юридичний факт і їх зміст об'єктивно узгоджується та співпадає з іншими безпосередньо дослідженими доказами в справі. Письмові пояснення цього свідка не є єдиними або ж вирішальними доказами для притягнення ОСОБА_3 до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, ці пояснення не є більш значущими, ніж інші безпосередньо досліджені в судовому засіданні докази, зокрема відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції, які є достатньо вагомими для визнання особи винуватою, і лише об'єктивно та органічно доповнюють останні у їх сукупності.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки учасників дорожнього руху, у тому числі осіб, які керують т/з, і встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, тому у протоколі та постанові присутнє посилання на порушення ОСОБА_3 вимог п. 2.9а ПДР, згідно якого водієві забороняється керувати т/з у стані алкогольного сп'яніння, а сама процедура огляду на стан сп'яніння закріплена у ст. 266 КУпАП, розділі Х «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», розділах І-ІІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» і «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду».
Згідно визначеної процедури огляд водія, зокрема на стан сп'яніння, проводиться: 1) поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення; 2) у закладі охорони здоров'я (в тому числі у разі незгоди водія на проведення огляду на стан сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами), не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення в присутності поліцейського. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан сп'яніння затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан сп'яніння в інших закладах забороняється. При цьому питання встановлення первинно наявності (чи відсутності) ознак стану сп'яніння, які є підставами для проведення огляду водія т/з, відноситься виключно до компетенції поліцейського, відповідно п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», огляду на стан сп'яніння підлягають водії т/з, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині не заслуговують на увагу.
Вказані вище вимоги законодавства України про адміністративні правопорушення були дотримані працівниками поліції при складанні протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_3 .
Доводи апеляційної скарги про те, що автомобілем керував не ОСОБА_3 , а його товариш, є безпідставними і задоволенню не підлягають, оскільки на підтвердження викладених у протоколі фактичних обставин правопорушення суддя суду першої інстанції у постанові послався на належні, допустимі та достовірні докази, які у своїй сукупності та взаємозв'язку є достатніми для доведення винуватості ОСОБА_3 поза розумним сумнівом.
Так, з письмових пояснень свідка ОСОБА_5 убачається, що він був свідком зупинки транспортного засобу ВАЗ 21081 д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 та виявлення у останнього ознак алкогольного сп'яніння. Жодних підстав вважати показання свідка недостовірними, хибними чи помилковими не встановлено, як і не установлено підстав свідку обмовляти ОСОБА_3 , а тому доводи апеляційної скарги в цій частині не заслуговують на увагу.
Окрім того, вказані показання свідка підтверджуються відеозаписом з камери технічного засобу працівника поліції, згідно яких т/з ВАЗ 21081, д. н. з. НОМЕР_1 з відкритим багажником перебуває на території блокпосту, безпосередньо у середині блокпосту, між його крайніми спорудами, у місці де транспортні засоби проходять перевірку. На вимогу поліцейського автомобіль був поставлений на узбіччя. Біля т/з перебував ОСОБА_3 , який намагається пояснити поліцейським наявність у багажнику т/з зброї. В ході спілкування у ОСОБА_3 було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння. На питання поліцейського чи нічого він не вживав, пояснює «я за рулем, куда вживать». Окрім цього, спілкуючись телефоном з товаришем щодо залишеної ним зброї каже, що «мене тормознули з твоєю зброєю». При цьому жодного разу не повідомляв, що т/з не керував, на пропозицію поліцейських пройшов огляд на місці зупинки т/з, з результатом якого відразу погодився, жодних зауважень щодо керування т/з іншою особою не висловлював, без будь-якого тиску підписав складений відносно нього протокол, роздруківку чеку Драгера та акту огляду.
Аналіз зазначених доказів дозволяє зробити однозначний і безсумнівний висновок, який виключає будь-яке інше розумне пояснення подій, які є предметом цієї справи, а за вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення та в постанові судді обставин т/з керував саме ОСОБА_3 . Тобто, будь-який можливий розумний сумнів у цій справі спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави стверджувати, що ОСОБА_3 керував т/з.
З огляду на викладене, апеляційний суд не бере до уваги надані в судовому засіданні свідком ОСОБА_6 показання стосовно керування ним т/з.
Не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного перегляду і твердження сторони захисту про відсутність в матеріалах справи акту огляду ОСОБА_3 на стан алкогольного сп'яніння.
Суддя суду першої інстанції не вийшов за межі зазначених у протоколі обставин, розглянувши справу на підставі наданих сторонами (у тому числі й уповноваженою особою національної поліції, яка склала протокол про адміністративне правопорушення ч. 2 ст. 251, ст. 255 КУпАП) та досліджених у судовому засіданні доказів, достатніх у своїй сукупності і взаємозв'язку для доведення вини ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. При розгляді справи в повному обсязі дотримані положення ст. 268, 279, 280 КУпАП, постанова судді є законною, обґрунтованою і належним чином умотивованою, тому вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Клопотання захисника про закриття провадження в справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строку, передбаченого ст. 38 КУпАП, задоволенню не підлягає, оскільки згідно ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через 3 місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через 3 місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у ч. 3-6 цієї статті.
Тобто КУпАП пов'язує строк притягнення особи до відповідальності саме із строком накладення адміністративного стягнення.
ОСОБА_3 вчинив правопорушення 13.03.2023, а стягнення на нього накладене 08.06.2023 постановою судді суду першої інстанції, тобто в межах строку, передбаченого ч. 2 ст. 38 КУпАП. При цьому закінчення на момент апеляційного розгляду строку передбаченого ч. 6 ст. 38 КУпАП не є підставою для закриття провадження в справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, оскільки апеляційним судом не прийнято такого рішення щодо постанови судді суду першої інстанції, за наслідками якого була б необхідність накладати стягнення новою постановою
Керуючись ст. 294 КУпАП,
постановив:
Постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 08.06.2023 відносно ОСОБА_7 залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 і захисника ЛЕБЕДИНЕЦЬ Н. І. на цю постанову - без задоволення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В. Ю. Рунов