21.05.2024 Справа №607/7447/24
м.Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі: головуючого судді Братасюка В.М., за участю секретаря судового засідання Тинкалюк Є.І., представника відповідача Лобач М.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ №218679 від 21 березня 2024 року, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ №218679 від 21 березня 2024 року, згідно якої його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122, ч. 4 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20400 грн.
В обгрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 21.03.2024 року він з товаришем ОСОБА_2 приблизно з 14год до 20год 00хв. ремонтували Т3 Фольксваген Кадік д.н.з НОМЕР_1 , який знаходився в дворі де проживав ОСОБА_3 за адресою в АДРЕСА_1 . Після ремонту ТЗ, ОСОБА_4 погодився відвезти мене додому за адресою АДРЕСА_2 . По дорозі в напрямку м. Тернополя по вул. Микулинецькій, 116 на світлофорі ОСОБА_3 їхав за автомобілем швидкої допомоги, відволікся та проїхав на жовтий сигнал світлофора. В той час на зустріч їхав службовий ТЗ поліції, які бачили дане правопорушення та розвернувшись увімкнули проблисковий маячок синього та червоного кольору та з спеціальним звуковим сигналом поїхали за їх автомобілем, в якому за кермом їхав ОСОБА_5 . Проїхавши кілька метрів водій злякався поліції, зупинив автомобіль та вибіг з нього, оскільки не мав з собою посвідчення водія. Одночасно з ОСОБА_6 вибіг і ОСОБА_7 та побіг в іншу сторону. Через деякий час його знайшли поліцейські, привели до автомобіля та вимагали пройти тест на визначення стану алкогольного сп'яніння. ОСОБА_7 пояснював, що він не їхав за кермом ТЗ, а їхав інший чоловік, однак його пояснення працівники поліції до уваги не брали та ігнорували. Подальші дії працівників були вкрай настроєні переконати, що саме ОСОБА_7 керував ТЗ, а не інша особа. Відмовляючи у клопотанні ОСОБА_8 зачекати на адвоката, працівники поліції вимагали пройти огляд на визначення алкогольного сп'яніння. ОСОБА_7 не відмовлявся пройти огляд, а погодився лише в присутності адвоката. Рішуче настроєні працівники поліції не дочекавшись адвоката винесли на ОСОБА_8 постанову за ч. 2 ст. 122 та ч. 4 ст. 126 КУпАП, а також протокол за ч. 2 ст. 130 КУпАП. Крім того, позивач зазначає, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія БАВ №218679 від 21.03.2024року, не містить усіх відомостей, обов?язковість зазначення яких встановлена ст. 283 КУпАП, а саме: 1) В оскаржуваній Постанові не міститься чіткого опису обставин, установлених під час розгляду справи.
Враховуючи вищевикладене, просить суд задовольнити позов.
21.05.2024 представником відповідача подано відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач позов не визнає, просить відмовити у його задоволенні. Вказує, що ОСОБА_1 було порушено вимоги п. 2.1 (а) Правил дорожнього руху, за що відносно нього було винесено оскаржувану постанову. З цих підстав вважає постанову законною та обґрунтованою. Вважає, що вчинення адміністративного правопорушення підтверджено належними та допустимими доказами.
Позивач та його представник в судове засідання не з'явились, однак ОСОБА_9 подав суду клопотання про розгляд справи без його участі та без участі позивача. Позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять задовольнити.
Представник відповідача в судовому засідання просила відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши пояснення учасників справи та дослідивши докази, судом встановлені наступні обставини.
Як вбачається з постанови серії БАВ № 218679 від 21 березня 2024 року, позивач 21 березня 2024 року в м. Тернопіль по вул. Микулинецька, 116 керував транспортним засобом марки VOLKSWAGEN CADDY д.н.з. НОМЕР_2 проїхав регульований пішохідний перехід на заборонений жовтий сигнал світлофора, чим порушив вимоги п. 8.7.3. Ґ ПДР України, при перевірці документів встановлено, що водій керував транспортним засобом без права керування, а саме був позбавлений права керуванням транспортними засобами Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області від 01.05.2023 терміном на 1 рік, чим порушив п. 2.1 (а) ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 122 та ч. 4 ст. 126 КУпАП.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За змістом п. 1-2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Відповідно до ч. 1 ст. 287 КУпАП України постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Відповідно до ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
За змістом ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність (частина друга статті 33 КУпАП).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.
Як зазначено в постанові серії БАВ № 218679 від 21 березня 2024 року, ОСОБА_1 21 березня 2024 року в м. Тернопіль по вул. Микулинецька, 116 керував транспортним засобом марки VOLKSWAGEN CADDY д.н.з. НОМЕР_2 проїхав регульований пішохідний перехід на заборонений жовтий сигнал світлофора, чим порушив вимоги п. 8.7.3. Ґ ПДР України, при перевірці документів встановлено, що водій керував транспортним засобом без права керування, а саме був позбавлений права керуванням транспортними засобами Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області від 01.05.2023 терміном на 1 рік, чим порушив п. 2.1 (а) ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 122 та ч. 4 ст. 126 КУпАП. За вказане адміністративне правопорушення на позивача було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20400 гривень.
Диспозиція частини 2 статті 122 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Згідно з диспозицією ч. 4 ст. 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
У відповідності до п. 8.7.3 Ґ ПДР України жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів.
Згідно вимог п. 2.1 (а) ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язані з'ясувати зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Позивач вважає, що оскаржувана постанова є незаконною, та такою що підлягає скасуванню.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення вказаного в оскаржуваній постанові, представником відповідача до відзиву на позовну заяву долучено диск із відеофіксацією вчиненого правопорушення.
Дослідивши відеозапис із нагрудних камер працівників поліції та відеореєстратора, судом встановлено, що на них не зафіксовано факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, оскільки з переглянутих матеріалів відеофіксації, вбачається лише спілкування з ОСОБА_1 та процес оформлення адміністративних матеріалів відносно нього.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 122, ч. 4 ст. 126 КУпАП, на думку суду, є недоведеним.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Правова позиція щодо покладення обов'язку доказування саме на відповідача в подібних правовідносинах, викладена в постановах Верховного Суду від 08.11.2018 по справі №201/12431/16-а, від 23.10.2018 р. по справі № 743/1128/17, від 15.11.2018 р. по справі № 524/5536/17.
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення є необґрунтованою та такою, що не відповідає нормам КУпАП. При розгляді справи не були з'ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в діях позивача є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що постанову серії БАВ №218679 від 21.03.2024 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення слід скасувати та провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122, ч. 4 ст. 126 КУпАП закрити.
В силу вимог частини першої статті 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на користь позивача з Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції за рахунок їх бюджетних асигнувань.
Керуючись п. 15.9 (г) ПДР України, ст.ст. 122, 251, 283, 284 КУпАП, ст.ст. 73-77, 90, 241-246, 255, 286 КАС України, суд, -
Позов задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ №218679 від 21 березня 2024 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122, ч. 4 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20400 гривень - скасувати, а провадження у справі закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати щодо сплати судового збору в розмірі 605,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, визначеному пунктом 15.5 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України, до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції у 10-денний строк з дня проголошення рішення суду.
Реквізити учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Відповідач: Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, м.Тернопіль, вул.Котляревського, буд.24, код ЄДРПОУ 40108646.
Головуючий суддяВ. М. Братасюк