Справа № 308/7719/24
1-кп/308/549/24
10 травня 2024 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілого - ОСОБА_4 ,
законного представника потерпілого ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
захисників - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження №12023078030000761 від 13.08.2023, за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -
До Ужгородського міськрайонного суду надійшов обвинувальний акт (з додатками) у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023078030000761 від 13.08.2023, за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02.05.2024 року призначено підготовче судове засідання.
09.05.2024 року прокурором подано клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки обраний раніше слідчим суддею запобіжний захід закінчується. При цьому, на думку прокурора, існують ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків та потерпілого; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
В підготовчому судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Крім цього, висловив думку про те, що справа може бути призначена до судового розгляду, оскільки обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування складені та затверджені у відповідності до вимог кримінального процесуального кодексу України.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_8 в судовому засіданні подав заперечення на клопотання прокурора та просив відмовити у задоволенні такого, або застосувати більш м'який запобіжний захід, такий як особисте зобов'язання. В обґрунтування поданого заперечення стверджував, що жоден із наведених прокурором ризиків не існує, оскільки такі є недоведеними та не підтвердженим доказами. Окрім того, в судовому засіданні вказав, що його підзахисний працює та має намір відшкодувати шкоду потерпілому, у зв'язку з чим просив не обирати запобіжний захід. Проти призначення справи до судового розгляду не заперечував.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_7 в судовому засіданні підтримав думку колеги.
Обвинувачений ОСОБА_9 підтримав думку своїх захисників, просив не застосувати відносно нього запобіжний захід. Проти призначення обвинувального акту до судового розгляду не заперечував.
Законний представник потерпілого ОСОБА_5 в судовому засіданні просив обрати відносно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки покладені на нього слідчим суддею обов'язки належним чином не виконує. Так, стверджував, що ОСОБА_9 спілкується зі свідками та здійснює тиск на них, а також порушує обов'язок перебувати під цілодобовим домашнім арештом, у підтвердження чого надав фото із соцмережі. Також вказав, що обвинувачений не відшкодував завдану шкоду. Щодо призначення справи до судового розгляду не заперечував.
Дослідивши клопотання сторони обвинувачення, заслухавши прокурора, обвинуваченого та його захисника, суд дійшов наступних висновків.
Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_10 інкримінується вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 Кримінального кодексу України, відповідно до ст.12КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.
Як вбачається з пояснень сторони обвинувачення, на стадії досудового розслідування щодо ОСОБА_10 було застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
При цьому, підставою обрання запобіжного заходу в виді цілодобового домашнього арешту було обґрунтованість підозри, вагомість доказів, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а також відомості щодо особистості ОСОБА_10 .
Відповідно до ч. 3 ст.315КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до ст.194КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ч. 1 ст.178КПК України при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177КПК України суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується.
Судом вже було наведено, що з пояснень сторони обвинувачення вбачається, що підставою застосування запобіжного заходу в виді домашнього арешту щодо ОСОБА_10 є обґрунтованість підозри, вагомість доказів, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відомості щодо особистості обвинуваченого. Аналогічні посилання, як підставу застосування запобіжного заходу, наведено прокурором і в клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Однак, на думку суду, останній, діючи як суд встановлений законом для розгляду справи по суті, не має право на стадії підготовчого розгляду вирішувати такі питання - як обґрунтованість підозри чи вагомість доказів. Дані категорії можуть були лише предметом оцінки слідчого судді на стадії досудового розслідування. Ці висновки суду ґрунтуються на тому, що суддя не може приймати участь в розгляді справи як такий, що вже надав відповідні висновки, щодо доказів в порядку ст. 94 КПК України, та обґрунтованості підозри, що межує з доведенням винуватості. Тим більше, ці висновки також ґрунтуються і на загальних засадах кримінального провадження, визначених положеннями статей 17, 22, 23, 26 КПК України.
Тож суд, оцінуючи клопотання прокурора, бере лише до уваги той факт, що в передбаченому законом порядку судом, встановленим законом, було надано відповідні висновки - наявність обґрунтованої підозри та вагомість доказів саме для обрання запобіжного заходу, оскільки такі категорії, на відміну від ризиків, є незмінними протягом всього строку розгляду кримінального провадження.
У відповідності до ст.177КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1.переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2.знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3.незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4.перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5.вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбачені ст.178 КПК України: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Суд вважає встановленим та доведеним стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України: переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків, потерпілого у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Враховуючи, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_9 за ступенем тяжкості відноситься до тяжких (ч. 1 ст. 121 КК України) злочинів, зважаючи на вид та розмір покарання, яке загрожує ОСОБА_9 у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, останній може переховуватися від суду, що свідчить про існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а відповідно до рішення Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ) у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001 «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування».
Суд, беручи до уваги обставини вчиненого правопорушення, враховуючи, що докази по кримінальному провадженню в повному обсязі не зібрано, вважає, що ОСОБА_9 , перебуваючи на волі, може впливати на свідків та потерпілого у даному кримінальному провадженні з метою дачі, зміни ними показань на його користь, а це створює загрозу тиску та підбурювання вказаних осіб до дачі неправдивих показань, або відмови від надання таких.
Крім того, при встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав від потерпілих та свідків під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Вказане в сукупності свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
В частині продовження існування ризику вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому обвинувачується (п. 5 ч. 1ст. 177 КПК України), суд бере до уваги обставини вчинення кримінального правопорушення, їх специфіку, порушення норм моралі, у зв'язку з чим існує ризик вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, в якому обвинувачується.
Отже, на думку суду, наразі існують підстави для застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_9 запобіжного заходу на строк два місяці із дотриманням умов домашнього арешту та покладенням на обвинуваченого обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Також суд наголошує, що наразі саме запобіжний захід - домашній арешт, відповідає особистості обвинуваченого та встановленим обставинам - наявності ризиків передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які є запобіжником саме належної процесуальної поведінки та співіснування з суспільством, та буде достатнім для забезпечення необхідної поведінки обвинуваченого, оскільки обвинувачений працює та має намір відшкодувати шкоду потерпілому. Приймаючи таке рішення, суд відповідно до вимог ст. 178 КПК України також перевірив характеризуючи відомості щодо особистості обвинуваченого та наведені прокурором у клопотанні, що свідчить про необхідність задоволення клопотання прокурора та продовження відповідно до вимог ст. 315 КПК України запобіжного заходу на час розгляду справи судом.
Окрім того суд звертає увагу, що доказів порушення обов'язків покладених на обвинуваченого слідчим суддею, на які посилається сторона потерпілого, матеріали справи не містять.
Обвинувальний акт складений відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України та затверджений процесуальним прокурором.
Підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами1-4ч.3ст.314КПК України, не встановлено. Угоди про визнання винуватості не укладались.
Кримінальне провадження підсудне Ужгородському міськрайонному суду Закарпатської області. Обвинувачений отримав обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, що підтверджується розписками наявними в матеріалах справи.
З врахуванням викладеного, суд вважає, що є достатні підстави для призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту у відкритому судовому засіданні.
Щодо цивільного позову.
Разом із обвинувальним актом до суду подано цивільний позов законного представника цивільного позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_5 до ОСОБА_9 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок скоєння кримінального правопорушення.
В рамках даної позовної заяви просить суд:
-стягнути з до ОСОБА_9 на користь ОСОБА_4 грошові кошти в розмірі 127 824, 00 грн. за завдану майнову шкоду;
-стягнути з до ОСОБА_9 на користь ОСОБА_4 грошові кошти в розмірі 500 000, 00 грн. за завдану фізичну шкоду;
-стягнути з до ОСОБА_9 на користь ОСОБА_4 грошові кошти в розмірі 500 000, 00 грн. за завдану моральну шкоду.
Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Цивільні позивачі у кримінальних провадженнях звільняються від сплати судового збору за подання позовів про відшкодування будь-якої шкоди, завданої в результаті вчинення кримінального правопорушення, незалежно від об'єкта посягань, що узгоджується з практикою Верховного Суду (див. судові рішення у справах№ 619/1425/15-к,№ 462/5779/15-к,№ 713/1275/16-к,№ 750/12591/18,№ 740/5507/14, № 644/7193/17)
Відповідно до частин 4, 5 ст. 128 КПК України, форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред'являються у порядку цивільного судочинства. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Згідно з ч. 1 ст.185ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до п.8. ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви.
Згідно ч. 2 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Відповідно до ч. 5 ст. 95 ЦПК України учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Однак, подані копії письмових доказів належним чином не засвідчені, у зв'язку з чим дана позовна заява підлягає залишенню без руху.
Якщо позивачі відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтею 177 цього Кодексу, усуне зазначені в ухвалі недоліки позовної заяви, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне залишити зазначений вище цивільний позов у кримінальному провадженні без руху, надавши позивачам строк для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 217, 314, 334, 376, 392 КПК України, суд, -,
Клопотання прокурора про застосування обвинуваченому ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - задовольнити.
Продовжити відносно ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ужгород Закарпатської області, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, працюючого вантажником на складі «Сандора» в м. Ужгород, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України - запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, та заборонити залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду - з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступного дня, строком до 08 липня 2024 року.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_9 наступні обов'язки:
- прибувати до прокурора та суду за першою вимогою;
- не залишати місце проживання за адресою:
АДРЕСА_1 , у період часу з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв.
- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- не спілкуватися із потерпілим та свідками у вказаному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Контроль за виконанням обраного запобіжного заходу доручити начальнику Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області.
Роз'яснити ОСОБА_9 , що у разі невиконання вищевказаних обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення.
Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта та доданих до нього документів у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12023078030000761 від 13.08.2023, за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, у відкритому судовому засіданні на 21 травня 2024 року на 11 год. 00 хв. в залі судових засідань Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області за адресою: м. Ужгород, вул. Загорська, 53.
Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.
У судове засідання викликати учасників кримінального провадження.
Цивільний позов заявлений представником потерпілого ОСОБА_5 - ОСОБА_4 до ОСОБА_9 пр відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок скоєння кримінального правопорушення - залишити без руху у зв'язку із виявленими, перерахованими вище недоліками, надавши позивачу строк - п'ять днів з дня вручення повного тексту даної ухвали - для їх виправлення, шляхом подання до матеріалів справи позовної заяви, яка відповідає вимогами ст.175-177 ЦПК України.
На ухвалу в частині продовження запобіжного заходу увигляді домашнього арешту може бути подано апеляційну скаргу до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом 5 днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали проголошено 21.05.2024 року о 09 год. 00 хв. у зв'язку з проходженням суддею періодичного навчання у НШСУ з 13.05.2024 по 17.05.2024.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду
Закарпатської області ОСОБА_1