Справа № 308/4241/24
(заочне)
02 травня 2024 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді - Іванова А.П.,
за участю секретаря судового засідання - Боти О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Німець Олена Михайлівна, до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
встановив:
ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Німець О.М., звернулася в суд з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Представник позивача у позовній заяві посилається на те, що з 2012 року по 2019 рік позивач ОСОБА_3 проживала у цивільному шлюбі з ОСОБА_2 . Від їхніх стосунків народилася донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Стосунки між позивачем та відповідачем не склалися, тому з 2019 року вони припинили фактично проживати однією сім'єю.
24.10.2022 ОСОБА_5 (дівоче прізвище) одружилася з ОСОБА_6 та змінила прізвище з ОСОБА_7 на ОСОБА_8 .
Після фактичного припинення шлюбних відносин донька ОСОБА_9 проживає разом із своєю матір'ю та знаходиться на її повному утриманні.
Зауважує, що війна вигнала позивача з маленькою донькою з рідного дому та міста Бахмут, Донецької області, на даний час там тривають запеклі бої, а саме місто та й дім позивача знищено загарбницькими ракетами. Останні вісім місяців позивач разом з донькою проживають в м. Ужгороді. Дитина навчається в першому класі в Ужгородській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №15.
Не зважаючи на те, що відповідач несе службу у ЗС України та має гідне матеріальне забезпечення, він не надає матеріальну допомогу на утримання дитини. Тому склалися обставини, які шкодять інтересам дитини.
Представник позивача зазначає, що 28.12.2023 позивач, з метою захисту прав дитини на належне утримання з боку батька, який проживає окремо, звертається до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів. Однак, як виявилося, відповідач 06.04.2012 виписався із раніше зареєстрованої ним адреси місця проживання: АДРЕСА_1 , та на даний час немає зареєстрованого місця проживання, а відтак, суд, не зважаючи на подання численних запитів, не зміг отримати інформацію щодо місця реєстрації відповідача, що перешкоджало судді видати судовий наказ про стягнення аліментів з відповідача.
З метою захисту прав дитини, позивач просила суд залишити заяву про видачу судового наказу без розгляду (через відсутність зареєстрованого місця проживання суддя б не змогла видати судовий наказ) та вирішила звернутися до суду з позовною заявою про стягнення аліментів з 28.12.2023 року (дата звернення до суду з заявою про видачу судового наказу).
За таких обставин, представник позивача вважає, що у суду наявні підстави для стягнення аліментів за минулий час, а саме з 28.12.2023.
Оскільки розмір офіційного доходу відповідача є регулярним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, позивач вважає, що ефективним способом захисту прав її дитини є стягнення аліментів у частці від доходу відповідача.
Враховуючи необхідні витрати на утримання дитини, повноцінне харчування та фізичний розвиток, офіційний та стабільний дохід відповідача, вважає що розмір аліментів повинен бути встановлений у частці від заробітку (доходу) відповідача у розмірі 25 відсотків на дитину щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Враховуючи викладене, представник позивача просить суд стягнути з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 від заробітку (доходу) боржника щомісяця до досягнення дитиною повноліття, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 28.12.2023.
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08.03.2024 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за вказаним позовом. Постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Позивач у судове засідання не з'явилася, при цьому її представник - адвокат Німець О.М. подала до суду заяву, згідно з якою просить розглянути справу без їх участі та задовольнити позов у повному обсязі, зазначивши, що проти ухвалення заочного рішення не заперечує. Звертає увагу, що стягнути аліменти слід з 28.12.2023 з моменту подання заяви про видачу судового наказу.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, хоч про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом надіслання судових повісток про виклик до суду та через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, про причини неявки не повідомлено, відзив на позов не подано, клопотань про відкладення справи до суду не надходило.
У відповідності до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
За приписами ч. 1 ст. 281 ЦПК України про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу.
Відтак, суд розглядає справу відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 02.10.2015
Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 24.10.2022 після реєстрації шлюбу 24.10.2022 позивач змінила прізвища з ОСОБА_7 на ОСОБА_8 .
Згідно з довідками від 25.11.2023 №2106-5003049001 та №2106-5003049003 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи позивач та її донька ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , значаться зареєстрованими за адресою: АДРЕСА_2 , фактичним місцем їх проживання є: АДРЕСА_3 .
28.12.2023 позивач звернулася до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 на її користь аліментів на утримання доньки ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 від заробітку (доходу) боржника щомісяця до досягнення дитиною повноліття, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21.02.2024 (справа №308/23207/23) вказану заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу повернуто заявнику на підставі ч. 5 ст. 163 ЦПК України (відкликання заяви заявником).
За твердженням позивача, відповідач несе службу у Збройних Силах України, матеріальну допомогу на утримання дитини не надає.
За змістом ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до Конвенції ООН про права дітей від 20.11.1989 (ратифікована Україною Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 №789-XІІ) держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Дитина, з огляду на її фізичну й розумову незрілість вимагає спеціального захисту й турботи, включаючи належний правовий захист, як до так і після народження.
Крім того, у відповідності до ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини та ч. ч. 7, 8 ст. 7 СК України, під час вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей.
Згідно з ч. 2 ст. 51 Конституції України та ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до положень ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Положенням ч. 1 ст. 182 СК України передбачені обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів.
За правилами ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі регламентовано ст. 184 СК України.
Спільна дитина сторін проживає разом з позивачем, перебуває на її утриманні та потребує матеріального забезпечення.
При визначенні розміру аліментів суд враховує майновий стан позивача, яка веде догляд за малолітньою донькою, вік дитини, матеріальне становище платника аліментів (відповідача), який є особою працездатного віку, відсутність у матеріалах справи даних про наявність у нього аліментних зобов'язань та інших утриманців, а також вимоги норми ч. 2 ст. 182 СК України, згідно з якою розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж п'ятдесят відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Враховуючи викладене, а також беручи до уваги рівність обов'язку батьків щодо утримання дітей, з урахуванням фактичних обставин справи, які встановлені судом, суд приходить до висновку, що в силу вимог ст. 180 СК України з відповідача слід стягнути на користь позивача аліменти на їх спільну дитину - доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно і до досягнення нею повноліття.
Беручи до уваги, що згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривень, така сума аліментів, на думку суду, повинна забезпечити дитину хоча б найнеобхіднішим.
Розмір аліментів, визначений судом, відповідатиме принципам розумності та справедливості.
При цьому суд зазначає, що сторони не позбавлені права в подальшому, відповідно до положень ст. 192 СК України, ставити питання про зміну розміру аліментів.
Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років.
З матеріалів справи вбачається, що 28.12.2023 ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 на її користь аліментів на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно.
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21.02.2024 (справа №308/23207/23) вказану заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу повернуто заявнику на підставі ч. 5 ст. 163 ЦПК України.
Звернення позивача 28.12.2023 до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 на її користь аліментів на утримання доньки суд вважає підставою для стягнення аліментів з відповідача за минулий час.
Таким чином, оскільки даний позов із вимогами про стягнення аліментів пред'явлений 05.03.2024, однак 28.12.2023 ОСОБА_1 зверталася до суду із заявою про видачу судового наказу, то в силу вимог ст. 191 СК України аліменти слід стягувати із цієї дати - 28.12.2023, а на підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України слід допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.
З огляду на викладені обставини, суд вважає, що позов є обґрунтованим та підлягає до задоволення повністю.
У відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 грн., оскільки позивач звільнена від сплати судового збору за вимогу про стягнення аліментів.
Керуючись ст. ст. 4, 13, 76, 80, 81, 89, 223, 258, 259, 263-265, 273, 279-284, 289, 354, 355, 430 ЦПК України, ст. ст. 7, 180-184, 191 СК України, суд
ухвалив:
Позовну заяву - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 ) аліменти на доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 28.12.2023 і до досягнення нею повноліття.
Допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 ) на користь держави 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп. судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду А.П. Іванов