про відкриття касаційного провадження
20 травня 2024 року
м. Київ
справа №400/10840/21
адміністративне провадження №К/990/16596/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Єзерова А.А. та Тацій Л.В., перевіривши касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2023 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2024 року
у справі №400/10840/21
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Южноукраїнської міської ради Миколаївської області
про визнання протиправним та скасування рішення,
У листопаді 2021 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Южноукраїнської міської ради Миколаївської області про визнання протиправним та скасування рішення від 28 жовтня 2021 року №713 "Про демонтаж самовільно розміщених тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності (три торгові павільйони) за адресою: АДРЕСА_1 ".
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2023 року відмовлено у задоволенні позову.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2024 року скасовано рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2023 року у зв'язку з недотриманням судом норм процесуального права, і ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову.
Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат - Лукіянчик Ігор Петрович , 25 квітня 2024 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулася з касаційною скаргою до Верховного Суду.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2023 року і постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2024 року, а справу №400/10840/21 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Розглядаючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження у цій справі, колегія суддів виходить із наступного.
Відповідно до частин першої та четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, у випадках: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду; судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу; суд не дослідив зібрані у справі докази.
В обґрунтування касаційної скарги скаржниця зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували положення частини першої статті 4 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року №3038-VI (далі - Закон №3038-VI), пункту 1 частини першої статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01 липня 2004 року №1952-IV (далі - Закон №1952-IV), частини другої статті 331 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію" від 07 червня 2017 року №406 (далі - постанова КМУ №406), пункту 1 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №466 (далі - Порядок №466), та не врахували висновки Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 29 квітня 2020 року у справі №742/1756/17, від 15 травня 2020 року у справі №813/1885/16.
У касаційній скарзі позивачка не погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій про те, що на споруди, які були предметом розгляду в спірних рішеннях, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не має правовстановлюючих документів.
З цього приводу позивачка зазначає, що відповідно до витягу від 17 вересня 2021 року №275307651 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно фізична особа-підприємець ОСОБА_1 є власником всього нежитлового комплексу торгівельного павільйону з автобусною зупинкою.
До того ж, позивачка пояснює, що не здійснювала будівництво тимчасових споруд і не зверталася за дозволом на їх розміщення, а виконувала лише роботи з поточного ремонту та поліпшення зупинки, яка є прилеглою до належного їх приміщення та належних їх навісів, а тому в неї не було обов'язку реєструвати відповідну декларацію в органах державного архітектурно-будівельного контролю з подальшим прийняттям в експлуатацію.
У висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 15 травня 2020 року у справі №813/1885/16, зазначено, що реконструкцією можуть вважатися будівельні роботи, у результаті яких здійснюється зміна основних техніко-економічних показників, забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. При цьому, зазначені зміни та удосконалення мають бути наслідком зміни геометричних розмірів та/або функціонального призначення об'єкта будівництва.
Водночас скаржниця зазначає, що неодноразово звертався до Южноукраїнської міської ради з приводу надання в довгострокову оренду землі під навісами, однак постійно отримувала відмову.
Крім того, позивачка не погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій про те, що об'єкт підприємницької діяльності "попадає в червоні лінії", що суперечить будівельним нормам ДБН Б.2.2-12:2019 та статті 18 Закону України "Про автомобільні дороги", оскільки розташування торгівельного павільйону погоджувалося безпосередньо з начальником ДАІ.
Таким чином, проаналізувавши підстави, на яких подано касаційну скаргу, враховуючи доводи скаржника, зазначені в обґрунтування необхідності прийняття її до розгляду касаційним судом, колегія суддів погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2023 року та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2024 року, з метою з'ясування правильності застосування судами першої і апеляційної інстанцій положень першої статті 4 Закону №3038-VI, пункту 1 частини першої статті 2 Закону №1952-IV, частини другої статті 331 ЦК України, пункту 1 постанови КМУ №406, пункту 1 Порядку №466 та перевірки необхідності врахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 29 квітня 2020 року у справі №742/1756/17, від 15 травня 2020 року у справі №813/1885/16.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Суд також звертає увагу на необхідності реєстрації учасників справи в Єдиній Суд також звертає увагу на необхідності реєстрації учасників справи в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (далі - ЄСІТС). Відповідно до частини шостої статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", якщо інше не визначено цим Кодексом.
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
З огляду на вищезазначене, враховуючи наявність особистого кабінету у відповідача, запровадження на всій території України воєнного стану, а також з метою процесуальної економії, Суд рекомендує ОСОБА_1 зареєструватися у системі "Електронний суд".
Інструкція користувача Електронного суду розміщується на веб-сторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за веб-адресою https://wiki.court.gov.ua.
Керуючись статтями 248, 328, 334, 335, 338, 355, 359 КАС України, Суд, -
1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2023 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2024 року у справі №400/10840/21 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Южноукраїнської міської ради Миколаївської області про визнання протиправним та скасування рішення.
2. Витребувати з Миколаївського окружного адміністративного суду справу №400/10840/21.
3. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів (за їх наявності) разом з ухвалою про відкриття касаційного провадження.
4. Встановити для учасників справи десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу (у формі, встановленій частинами першою та другою статті 338 КАС України з висловленням позиції стосовно кожної з підстав касаційного оскарження: неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права), доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
5. Роз'яснити учасникам справи, що у разі не виконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству, суд, відповідно до статті 149 КАС України, може застосувати заходи процесуального примусу.
6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя -доповідач Я.О. Берназюк
Судді А.А. Єзеров
Л.В. Тацій