Справа № 420/7831/24
20 травня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні в місті Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ) до НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_1 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), у якому він просить суд:
визнати протиправною бездіяльність відповідача у не зарахуванні йому - ОСОБА_1 , пільгової вислуги років у співвідношенні один місяць служби за три місяці, під час прийняття участі у заходах, необхідних для забезпечения оборони України, захисту безпеки населения та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією РФ проти України (або бойових діях) під час дії правового режиму воєнного стану, за час проходження військової служби у період з 24.02.2022 по 03.02.2024, у відповідності до вимог п.п. «а» п.3 постанови КМУ від 17.07.1992 №393;
зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пільгової вислуги років йому - ОСОБА_1 , у співвідношенні один місяць служби за три місяці, під час прийняття участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією РФ проти України (або бойових діях) під час дії правового режиму воєнного стану, за час проходження військової служби у період з 24.02.2022 по 03.02.2024, у відповідності до вимог п.п.«а» п.3 постанови КМУ від 17.07.1992 №393;
зобов'язати відповідача внести зміни до наказу від 03.02.2023 №75, стосовно перерахунку його - ОСОБА_1 , пільгової вислуги років у співвідношенні один місяць служби за три місяці, під час прийняття участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населения та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією РФ проти України (або бойових діях) під час дії правового режиму воєнного стану, за час проходження військової служби у період з 24.02.2022 по 03.02.2024, у відповідності до вимог п.п.«а» п.3 постанови КМУ від 17.07.1992 №393.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що проходив військову службу у НОМЕР_1 Прикордонному загоні Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) (далі в/ч НОМЕР_2 ) та наказом начальника в/ч НОМЕР_2 від 03.02.2024 №75-ос його виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення у зв'язку зі звільненням з військової служби із визначенням пільгової вислуги років, як він вважає, у меншому розмірі.
Позивач зазначив, що має право на зарахування до пільгової вислуги з розрахунку один місяць служби за три місяці період служби з 24.02.2022 по 03.02.2024, під час якого він проходив військову службу в Одеській області та отримував щомісячну додаткову винагороду 30000 грн за виконання бойових завдань, що за аналогією правових норм є участю у бойових діях у воєнний час.
Ухвалою суду від 18.03.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Представник відповідача подав до суду відзив на позов, у якому просив відмови у задоволенні позову, зазначивши, що у спірних правовідносинах аналогія закону не застосовується, оскільки спірні правовідносини врегульовані законодавством.
Так згідно з п.3 постанови КМУ «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб» від 17.07.1992 №393 (далі Постанова №393) до вислуги років для визначення розміру пенсії особам зараховується на пільгових умовах один місяць служби за три місяці за участь у бойових діях у воєнний час.
Представник відповідача зазначив, що виконання військовослужбовцем бойових завдань не ототожнюється з його участю у бойових діях.
Позивачу на підставі постави КМУ «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168 (далі Постанова №168) за період з 24.02.2022 по 03.02.2024 за виконання бойових завдань виплачувалась додаткова винагорода у розмірі 30000 грн, однак за участь у бойових діях військовослужбовцям виплачується збільшена до 100000 грн додаткова винагорода.
Водночас, пункт 3 Постанови №393 пов'язує пільговий розрахунок військовослужбовцям вислуги років не тільки з їх участю у бойових діях, така участь повинна здійснюватись у воєнний час.
Між тим у період з 24.02.2022 по 03.02.2024 Президентом України подання про оголошення стану війни до Верховної Ради не вносилось. Тобто воєнний час (стан війни) в Україні не вводився, натомість Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 введено в Україні воєнний стан, який неодноразово продовжувався і діє до сьогодні.
Таким чином, вислуга років позивачу розрахована у відповідності до вимог законодавства.
Серед іншого представник відповідача зазначив, що позивач не виконав обов'язок сплати судового збору за подання даного позову до суду. ОСОБА_1 як учасник бойових дій не звільнений від сплати судового збору, адже спірні правовідносини не пов'язані з його правами на соціальний захист саме як учасника бойових дій. Також позивачем пропущено строк звернення до суду з цим позовом.
Справа розглянута в письмовому провадженні.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8) проходив військову службу за контрактом у в/ч НОМЕР_2 на посаді помічника начальника загону з правової роботи начальника групи юридичного забезпечення, що не заперечується сторонами.
05.03.2015 року позивачу видано посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_3 (а.с.11).
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 02.01.2024 №2-OC припинено (розірвано) контракт та звільнено з військової служби у запас підполковника юстиції ОСОБА_1 на підставі п.п. «г» (через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я) п.3 ч.5 ст.26 Закону від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов'язок та військову службу» (далі Закон №2232-XII) без права носіння військової форми одягу (а.с.12).
Наказом начальника в/ч НОМЕР_2 «Про особовий склад» м. Білгород-Дністровський від 03.02.2024 №75-ос підполковника юстиції ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення. Вислуга років на 03.02.2024 року становить: календарна військова 14 років 10 місяців 21 день; пільгова військова 1 рік 11 місяців 10 днів; всього військова 16 років 10 місяців 1 день (а.с.13).
Позивач 04.02.2024 року звернувся до відповідача з заявою, у якій у зв'язку з введенням на території України з 24.02.2022 року військового стану, просив здійснити перерахунок пільгової вислуги років з 24.02.2022 по 03.02.2024 у відповідності до Постанови №393, а саме один місяць служби за три місяці (а.с.14).
За результатом розгляду заяви відповідач листом від 02.03.2024 №08/К-86/177 повідомив заявника, що у зв'язку з тим, що у прикордонному загоні відсутні документи, які підтверджують його участь у бойових діях в період з 24.02.2022 по 03.02.2024, заява задоволенню не підлягає (а.с.15).
Позивач вважає, що відповідачем допущена протиправна бездіяльність, оскільки він має право на пільгову вислугу років за період служби, у зв'язку з виконанням бойових завдань під час воєнного стану, на підставі чого звернувся до суду з цим позовом.
Таким чином, спірним у даній справі є питання обчислення пільгової вислуги років позивачу, у зв'язку з веденням воєнного стану та отриманням ним на підставі Постанови №168 додаткової винагороди у розмірі 30000 грн.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснюється відповідно до положень Закону №2232-XII.
Статтею 2 Закону №2232-ХІІ визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі Закон №2011-ХІІ), який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Відповідно до ст.1 Закону №2011-ХІІ, військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації (ст.2 Закону №2011-ХІІ).
Відповідно до ст.6 Закону №2011-ХІІ до учасників бойових дій належать, зокрема військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані), які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.
Згідно з абз.2 п.1 ст.8 Закону №2011-ХІІ час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Отже, час проходження військової служби в особливий період зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Наказом Міністерства оборони України №530 від 14.08.2014 «Про положення про організацію роботи з обчислення вислуги років» з метою приведення нормативно-правових актів Міністерства оборони України у відповідність до чинного законодавства, затверджено Положення про організацію в Міністерстві оборони України з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям в соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби та членів їх сімей.
Постановою №393 встановлено, що до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах (один місяць служби за три місяці), зокрема:
- участь у бойових діях у воєнний час;
- час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції;
- період проходження служби у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів;
- час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
Бойові дії - це форма застосування з'єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони, а також поліції особливого призначення Національної поліції України для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння) (ст.1 Закону України «Про оборону України»).
Таким чином, пільгова вислуга років обчислюється військовослужбовцям, які беруть безпосередню (особисту) участь в бойових діях, або в антитерористичній операції, чи беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ у Донецькій та Луганській областях.
Судом встановлено, що позивач статус учасника бойових дій з 05.12.2015 року та до його пільгової військової вислуги років зараховано 1 рік 11 місяців 10 днів.
Позивач вважає, що має право на врахування до пільгової вислуги років періоду служби з 24.02.2022 по 03.02.2024, у зв'язку з виплатою йому щомісячної додаткової винагороди 30000 грн за виконання бойових завдань.
Матеріалами справи підтверджується, що позивачу за період проходження військової служби з лютого 2022 по грудень 2023 року нараховувалась та виплачувалась додаткова винагорода у розмірі 30 000 грн попрорційно часу виконання завдань (а.с.16-62).
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану» у зв'язку з військовою агресією РФ в Україні введений воєнний стан з 24.02.2022, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та наразі триває.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №168, яка набрала чинності 28.02.2022 та застосовується з 24.02.2022.
Відповідно до п.1 Постанови №168 (в редакції від 28.02.2022), встановлено, що на період дії воєнного стану, зокрема, військовослужбовцям Державної прикордонної служби виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 грн щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Таким чином, у зв'язку з прийняттям КМУ постанови №168 військовослужбовці Державної прикордонної служби мали право на автоматичне отримання додаткової винагороди у розмірі 30000 грн.
Водночас, участь військовослужбовців у бойових діях зумовлює у них право на виплату збільшеної до 100000 грн додаткової винагороди в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України 26.01.2023 №36 затверджено Порядок та умови виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, які визначають механізм виплати на період дії воєнного стану військовослужбовцям Державної прикордонної служби України додаткової винагороди, передбаченої п.1 Постанови №168 (далі Порядок №36), який втратив чинність 05.09.2023 року.
Згідно з п.1 Порядку №36 на період дії воєнного стану додаткова винагорода виплачується у розмірі до 30 000 грн військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (бойовими розпорядженнями) в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань.
01.09.2023 року Міністерством внутрішніх справ України прийнято наказ №726, пунктом 1 якого затверджено Особливості виплати військовослужбовцям Державної прикордонної служби України винагород, передбачених Постановою №168 (далі Особливості №726).
Пунктом 2 наказу №726 від 01.09.2023 визнано таким, що втратив чинність, наказ МВС України від 26.01.2023 №36.
Згідно з п.2 Особливостей №726 на період воєнного стану виплачується додаткова винагорода у розмірі 30000 грн військовослужбовцям, які здійснюють бойові (спеціальні) завдання в період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією РФ проти України, у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань.
Враховуючи наведене правове регулювання, суд вважає, що хоча військовослужбовець може виконувати бойові завдання за які йому нараховується та виплачується додаткова винагорода у розмірі 30000 грн, це не означає, що він безпосередньо бере участь у військових діях, у разі залучення до яких йому виплачуєтсья більшена до 100000 грн додаткова винагорода.
Сторонами не заперечується, що позивачу у спірний період не виплачувалась за участь у бойових діях збільшена до 100 000 грн додаткова винагорода. Будь-яких інших доказів (крім посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_3 від 05.03.2015 року) на підтвердження безпосередньої участі позивача в період з 24.02.2022 по 03.02.2024 у бойових діях, антитерористичній операції, або у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ у Донецькій та Луганській областях - до суду не надано.
Оскільки п.3 Постанови №393 пов'язує обчислення військовослужбовцю пільгової вислуги років один місяць служби за три місяці за період його участі у бойових діях, до яких за встановлених обставин позивач у спірний період не залучався, суд дійшов висновку про правомірність та обгрунтованість дій в/ч НОМЕР_2 щодо незарахування даного періоду до пільгової військової вислуги років позивача.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 1 ст.72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.ст.73,74,75,76 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд вважає, що надані учасниками справи докази у сукупності підтверджують недопущення вчинення відповідачем протиправної бездіяльності щодо незарахування періоду з 24.02.2022 по 03.02.2024 до пільгової військової вислуги років позивача.
Між тим суд не приймає доводи представника відповідача про наявність у позивача обов'язку зі сплати судового збору, оскільки він як учасник бойових дій на підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільняється від його сплати у справах, пов'язаних з порушенням його прав.
Також судом не приймаються доводи представника відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду з цим позовом, які ним зазначені у відзиві на позовну заяву, оскільки передбачена ч.2 ст.240 КАС України заява про залишення позову без розгляду до суду суб'єктом владних повноважень - не подавалась.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 2, 3, 6, 7, 8, 9, 12, 241-246 КАС України, суд, -
Відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.
Суддя Е.В. Катаєва
.