Справа № 420/6158/24
20 травня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні в місті Одеса справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «АЛІБІ» до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044), Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044), Державної податкової служби України (вул. Львівська площа, 8, м. Київ, 04053), про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства «АЛІБІ» до Головного управління ДПС в Одеській області (далі ГУ ДПС), Державної податкової служби України (далі ДПСУ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою суду від 04.03.2024 року позов залишено без руху, надано строк на усунення недоліків позову.
Представник позивача на виконання ухвали суду подав заяву разом із позовом до ГУ ДПС, Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області (далі Комісія ГУ ДПС), ДПСУ, в якому позивач просить: - визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування B Єдиному реєстрі податкових накладних від 05.12.2023 №10095680/32508984 про відмову в реєстрації податкової накладної від 31.10.2023 №2545 в Єдиному реєстрі податкових накладних; - зобов'язати ДПСУ зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 31.10.2023 №2545 на суму 137160,00 грн (у тому числі ПДВ 22860,00 грн) датою її фактичного подання на реєстрацію.
Ухвалою суду від 18.03.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Позивач зазначив, що ПП «АЛІБІ» є юридичною особою, основним видом діяльності є неспеціалізована оптова торгівля (основний), неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.
В ході здійснення зовнішньоекономічної діяльності ПП “АЛІБІ” уклало зі ATLANTIK GIDA TEKSTIL INSAAT NAKLIYAT SANAYI ve DIS TICARET LTD.STI (Туреччина) (Продавець), Контракт №2021-1-TR від 03.06.2021 року на поставку товару згідно інвойсу. Так відповідно до Інвойсу № ATL2023000000010 від 09.10.2023 року було закуплено серед іншого товар Абрикос сушений (курага) у кількості 16000 кг. та ввезено на територію України згідно митної декларації 23UA500500036684U7 від 18.10.2023 року.
09.06.2023 року ним (продавець) з ТОВ «ЛСК ІНГРЕДІЄНТС» (покупець) укладено договір № 09/06/23 від 09.06.2023року, за умовами якого позивач зобов'язується передати у власність покупця Товар у відповідному асортименті, кількості та за цінами в порядку і на умовах, визначених в Накладній, а Покупець прийняти та оплатити Товар.
На виконання умов зазначеного договору позивачем було виставлено покупцю рахунок оплату № 98 від 31.10.2023 у сумі 137160 грн (у тому числі ПДВ 22860 грн) за товар Абрикоси сушені курага у кількості 1000 кг. Покупець ТОВ «ЛСК ІНГРЕДІЄНТС» отримав товар 31.10.2023 року це підтверджує видаткова накладна №2545 від 31.10.2023 року та товарно -транспортна накладна №00000002545 від 31.10.2023 року, які відповідають вимогам ст.ст.187, 198, 201 ПК України, ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та мають відповідну юридичну силу. Покупець сплатив за товар 137160 грн платіжним дорученням № 4926 від 10.11.2023року.
На виконання вимог ПКУ ПП «АЛІБІ» складено податкову накладну від 31.10.2023 року № 2545 на суму 137160 грн (у тому числі ПДВ 22860 грн) за датою відвантаження товару для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН). Проте реєстрація ПН була зупинена.
В квитанції від 15.11.2023 року зазначено про зупинено реєстрації в ЄРПН податкової накладної №2545 від 31.10.2023. Підставою для зупинення зазначено: відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/ РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 0813, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Позивач у позові звертає увагу на те, що у квитанції про зупинення реєстрації ПН не було зазначено конкретний перелік документів, необхідних для її реєстрації.
Позивач зазначив, що ним надані на адресу відповідача письмові пояснення до зупиненої податкової накладної та первинні документи, що підтверджують здійснення господарської діяльності, які є достатніми на його думку для реєстрації ПН, проте Комісією ГУ ДПС прийняте оскаржуване рішення, яким відмовлено в реєстрації ПН в ЄРПН у зв'язку з наданням платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. В графі додаткова інформація (зазначити конкретні документи) зазначено: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/ послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.
Проте, в рішенні не вказано (всупереч вимог законодавства щодо форми та змісту такого рішення) ні переліку конкретних документів, ні пояснень щодо того, які порушення на думку контролюючого органу в них допущені.
Позивач вказує, що ним оскаржено рішення Комісії ГУ ДПС до Комісії ДПСУ, проте скарга залишена без задоволення.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов'язаних з діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях. В квитанції відсутня конкретна пропозиція щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. Відтак у сформованих квитанціях чітко не зазначено, які саме копії документів необхідно (пропонується) надати, які були б достатніми для прийняття контролюючим органом рішень про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН. Проте можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання ПН прямо залежить від зазначення у квитанції про зупинення реєстрації ПН чіткого переліку документів.
Недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкових накладних щодо оформлення квитанцій прямо вказує на те, що рішення, які прийняті на наступному етапі, тобто рішення комісії про відмову у реєстрації податкової (них) накладної (них), теж не є законними. Позивач наводить практику Верховного Суду за подібними правовідносинами з цього питання.
Позивач посилаючись також на практику Верховного Суду зазначив, що невмотивованість рішень відповідача є підставою для визнання їх протиправними, оскільки загальною вимогою до акту індивідуальної дії як акту правозастосування є його обґрунтованість та вмотивованість. Позивач стверджує, що надані ним документи не порушують жодної вимоги чинного законодавства щодо їх складання.
Позивач стверджує, що ПП «АЛІБІ» надавалися для контролюючого органу відповідні пояснення та документи на підтвердження вказаної у податковій накладній господарської операції. У наданих первинних документах зазначено назву документа, дату складання, документа, назву підприємства, вид, зміст та обсяг господарських операцій,підпис та печатку, вони підтверджують фактичне здійснення операції з продажу та поставки товару на адресу контрагента ТОВ «ЛСК ІНГРЕДІЄНТС», кількісні та вартісні показники цієї операції були достатніми для реєстрації ПН. Надані ПП «АЛІБІ» податкова накладна та первинні документи відповідають вимогам ст.ст.187, 198, 201 ПК України, ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та мають відповідну юридичну силу.
Також позивач, посилаючись на п.19,20 Порядку №1246, просить поновити порушенні права шляхом зобов'язання ДПСУ зареєструвати в ЄРПН податкові накладні датою її подання на реєстрацію.
Відповідач надав до суду відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, при цьому не заперечував обставин по справі, що позивач подав податкову накладну на реєстрацію, проте її реєстрація зупинена з підстав відповідності господарської операції п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Представник навів зміст нормативних актів щодо спірних правовідносин, обставини справи та зазначив, що пункти 12,13 Порядку №1246 дають підстави для висновку, що законодавець встановлює перелік обов'язкової для фіксації в рамках квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної інформації. При цьому, квитанція про зупинення реєстрації додаткової накладної повинна фіксувати: 1) порядковий номер та дату складення податкової накладної; 2) конкретний критерій або ж критерії, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної; 3) пропозицію про надання платником податків пояснень та/або перелік конкретних документів, що є достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної.
Платник податку направив засобами електронного зв'язку повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено. Однак, за оскарженим рішенням відмовлено в реєстрації зазначеної вище податкової накладної.
На думку представника відповідача саме позивач повинен довести реальність господарської операції.
Представник у відзиві вказує, що разом з Повідомленнями про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування на розгляд Комісії ГУ ДПС позивачем надані документи, в яких були виявлені недоліки: - відсутні сертифікати якості продукції; - відсутній ДСТУ; - відсутній звіт про збирання та зберігання товару.
На думку представника відповідача надіслані позивачем пояснення на додані до них документи поза розумним сумнівом не можливо вважати достатніми для розкриття та підтвердження інформації, зазначеної у направленій на реєстрацію податкової накладної № 2545 від 31.10.2023 року.
Також представник вважає, що позовні вимоги в частині зобов'язання ДПСУ зареєструвати в ЄРПН податкову накладну є передчасними, в той час як належним способом захисту порушеного права є зобов'язання контролюючого органу повторно розглянути питання щодо реєстрації податкової накладної.
Представник стверджує, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Справа розглянута у письмовому провадженні.
Дослідивши надані учасниками справи докази у їх сукупності, суд встановив, що ПП «АЛІБІ» зареєстровано в ЄДРЮО,ФОП та ГФ 27.05.2003 року та здійснює свою господарську діяльність, основним видом якої є: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, а також видами економічної діяльності є: 10.39 Інші види перероблення та консервування фруктів і овочів; 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 52.24 Транспортне оброблення вантажів; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 01.63 Післяурожайна діяльність; 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 52.10 Складське господарство
В ході здійснення зовнішньоекономічної діяльності ПП “АЛІБІ” уклало зі ATLANTIK GIDA TEKSTIL INSAAT NAKLIYAT SANAYI ve DIS TICARET LTD.STI (Туреччина) (Продавець), Контракт №2021-1-TR від 03.06.2021 року на поставку товару згідно інвойсу. Так відповідно до Інвойсу № ATL2023000000010 від 09.10.2023 року було закуплено серед іншого товар Абрикос сушений (курага) у кількості 16000 кг. та ввезено на територію України згідно митної декларації 23UA500500036684U7 від 18.10.2023 року.
09.06.2023 року ПП «АЛІБІ» (продавець) з ТОВ «ЛСК ІНГРЕДІЄНТС» (покупець) укладено договір № 09/06/23 від 09.06.2023року, за умовами якого позивач зобов'язується передати у власність покупця Товар у відповідному асортименті, кількості та за цінами в порядку і на умовах, визначених в Накладній, а Покупець прийняти та оплатити Товар.
На виконання умов зазначеного договору позивачем було виставлено покупцю рахунок оплату № 98 від 31.10.2023 у сумі 137160 грн (у тому числі ПДВ 22860 грн) за товар Абрикоси сушені курага у кількості 1000 кг. Покупець ТОВ «ЛСК ІНГРЕДІЄНТС» отримав товар 31.10.2023 року це підтверджує видаткова накладна №2545 від 31.10.2023 року та товарно -транспортна накладна №00000002545 від 31.10.2023 року.
Покупець сплатив за товар 137160 грн платіжним дорученням № 4926 від 10.11.2023року.
На виконання вимог ПКУ ПП «АЛІБІ» складено податкову накладну від 31.10.2023 року № 2545 на суму 137160 грн (у тому числі ПДВ 22860 грн) за датою відвантаження товару для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН). Проте реєстрація ПН була зупинена.
Відповідно до квитанції від 15.11.2023 року: Документ збережено. Реєстрація зупинена. У квитанції зазначено, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/ РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 0813, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Позивачем направлені повідомлення про подання пояснень та копії документів.
У повідомленні були надані пояснення, що ПП «АЛІБІ» товар Абрикоси сушені курага було придбано у турецької компанії ATLANTIK GIDA TEKSTIL INSAAT NAKLIYAT SANAYI ve DIS TICARET LTD.STI та поставлено в Україну відповідно до ВМД 23UA500500036684U7 від 18.10.2023 року у кількості 16000 кг. ПП «АЛІБІ» є прямим імпортером цього товару. Залишок товару Абрикоси сушені курага на складі підприємства на момент поставки товару 31.10.2023 року всього становив 37000 кг., що можно перевірити по зареєстрованим податковим накладним в реєстрі податкових документів.
До повідомлення № 2545 від 03.12.2023р. позивачем надано: 1. Договір №09/06/23 від 09.06.2023р між ПП «АЛІБІ» та ТОВ «ЛСК ІНГРЕДІЄНТС»; 2. Видаткова накладна №2545 від 31.10.2023р; 3. Товарно-транспортна накладна №00000002545 від 31.10.2023p; 4. Рахунок № 98 від 31.10.2023р; 5. ВМД 23UA500500036684U7 від 18.10.2023 р; 6. Платіжне доручення №4926 від 10.11.2023p про 100% оплату за товар.
Проте Комісія ГУ ДПС прийняла оскаржуване позивачем рішення про відмову в реєстрації податкової накладної № 6 від 30.11.2023 року. Рішення прийняті з підстав надання платником податку копій документів, складених з порушенням законодавства. В оскаржуваному рішенні не вказано які документи та з якими порушеннями складені, у тому числі у графі додаткова інформація .
Позивач подав скаргу до Комісії ДМСУ, проте рішенням комісії скарга залишена без задоволення.
Вважаючи рішення Комісії ГУ ДПС неправомірними позивач звернувся до суду з даним позовом.
Спірні правовідносини виникли між сторонами стосується питань оподаткування.
Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий Кодекс України.
За правилами п.185.1 ст.185 ПКУ операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг, в силу вимог п.187.1 ст.187 ПКУ вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до п. 201.7 ст.201 ПКУ податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Пунктом 201.1 ст.201 ПКУ встановлений обов'язок платника податків на дату виникнення податкових зобов'язань скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно із п.201.10 ст.201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
На виконання вказаних вище норм законодавства позивачем сформовано податкову накладну від 31.10.2023 №2545 та засобами телекомунікаційного зв'язку подано її на реєстрацію в ЄРПН, проте позивач отримав квитанцію від 15.11.2023 року: Документ збережено. Реєстрація зупинена. У квитанції зазначено, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/ РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 0813, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Позивачем направлено повідомлення про подання пояснень та копії документів.
Пунктом 201.16 ст.201 ПКУ встановлено, що реєстрація ПН/РК в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п.6 Порядку №1165, У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.
Пунктами 10,11 Порядку встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Тобто згідно з п.11 Порядку №1165 при зупиненні реєстрації податкової накладної зазначається пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Пунктами 4,5 Порядку №520 встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Згідно з пунктами 9,10,11 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до п.4 цього Порядку:
або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому ст.42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;
або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування;
або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому ст.42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.
За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.
Рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Таким чином, зміст переліку документів, встановлений п.5 Порядку №520 свідчить про те, що він є загальним і повинен диференціюватися в залежності від того, яка господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов'язань з ПДВ, тобто узгоджуватися з вимогами, як п.185.1 ст.185, так і п.187.1 ст.187 ПКУ.
При таких обставинах, суд вважає, що контролюючий орган повинен при зупиненні реєстрації податкової накладної не лише запропонувати надати документи, а навести їх конкретний перелік, оскільки в п.5 Порядку №520 наведений приблизний та не вичерпний («може включати») перелік документів необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.
Судом встановлено, що позивачу не запропоновано переліку конкретних документів необхідних для реєстрації ПН, тому вони були надані йому на його розсуд, які він вважав достатніми для реєстрації ПН.
В силу приписів ч.5 ст.242 КАС України суд застосовує до спірних правовідносин практику Верховного Суду викладену у постанові від 30.01.2020 року у справі № 300/148/19, в якій зазначено, що при юридичній оцінці рішення про відмову в реєстрації податкової накладної суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано врахували, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не було зазначено перелік документів, необхідних для її реєстрації. З врахуванням цієї обставини невідповідність вимоги контролюючого органу в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної щодо надання документів правовій визначеності виключала для контролюючого органу можливість прийняття негативного для позивача рішення з підстав невиконання ним вимоги. Можливість виконання платником податків обов'язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного переліку цих документів. Конкретний перелік таких документів може залежати, зокрема від змісту операції з постачання, суб'єктного складу її учасників, їх податкової поведінки. Загальними вимогами, яким повинен відповідати акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість. В разі незазначення в індивідуальному акті підстав його прийняття (фактичних і юридичних), чітких та зрозумілих мотивів його прийняття такий акт не може вважатися правомірним. З огляду на неконкретність вимоги контролюючого органу про надання документів рішення про відмову в реєстрації податкових накладних не відповідає критерію обґрунтованості.
Верховний Суд вказав, що правова позиція такого ж змісту щодо застосування вище наведених норм матеріального права вже була висловлена Верховним Судом, зокрема у постановах від 16.04.2019 касаційне провадження №К/9901/4895/19 (справа № 826/10649/17), від 28.10.2019 касаційне провадження №К/9901/23858/19 (справа № 640/983/19). Вказана позиція зазначена та підтримана в постанові Верховного Суду від 21.02.2020 року по справі №640/1131/19, від 30.01.2020 року у справі №300/148/19
Судом встановлено, що реєстрація податкової накладної позивача була зупинена з пропозицією надання додаткових документів без визначення його переліку, що неможливо вважати мотивованою вимогою контролюючого органу. Оскільки така вимога є передумовою подальшого дослідження наданих документів та прийняття рішення про реєстрацію або про відмову в реєстрації податкової накладної прийняття оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної не є правомірними.
Позивач зазначив, що він надав необхідні документи, які на його думку є достатніми для реєстрації ПН.
Питання тлумачення та застосовування національного законодавства є, перш за все, компетенцією національних органів влади. Проте Суд повинен перевірити, чи породжує спосіб тлумачення та застосування національного законодавства наслідки, що відповідають принципам Конвенції, як вони тлумачаться у світлі практики Суду (п.41 рішення Європейського Суду з прав людини по справі «Будченко проти України», рішення у справі «Скордіно проти Італії»
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини закон має відповідати якісним вимогам, насамперед вимогам «доступності», «передбачуваності» та «зрозумілості»; громадянин повинен мати змогу отримати адекватну інформацію за обставин застосування правових норм у конкретному випадку; норма не може розглядатися як «закон», якщо вона не сформульована з достатньою чіткістю, щоб громадянин міг регулювати свою поведінку; громадянин повинен мати можливість передбачити, наскільки це розумно за конкретних обставин, наслідки, до яких може призвести певна дія.
Крім того, одним з основних принципів податкового законодавства України є презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.
Суд вважає, що відсутність в оскаржуваному рішенні мотивів його прийняття позбавляє взагалі можливості позивача навести аргументи щодо їх неправомірності. Акт індивідуальної дії не відповідає вимогам обґрунтованості та вмотивованості. Проте саме невідповідність акту індивідуальної дії вимогам обґрунтованості та вмотивованості призводить до його протиправності. Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду (від 04.12.2018 року по справі №821/1173/17, від 09.07.2019 року у справі №140/2093/18).
Частиною 5 ст.242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд у постанові від 02.04.2019 року (справа №822/1878/18, адміністративне провадження №К/9901/4668/19) зазначив, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Враховуючи, суперечливість нормативного регулювання, наведене та проаналізоване вище, як підстави застосування презумпції правомірності рішень платника (підпункт 4.1.4 п.4.1 ст.4 ПКУ), а також вимоги принципів правової визначеності та передбачуваності, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо безпідставності зупинення реєстрації податкової накладної Товариства та протиправності рішення податкового органу про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Виходячи із системного тлумачення норм права, наведених вище, суд доходить висновку, що наявність повноважень - це одна з обставин, які входять до предмета доказування у справах цієї категорії, але не єдина. Надання податковому органу відповідних повноважень - це лише передумова подальшої реалізації його управлінських функцій, результатом реалізації чого є прийняття рішення, законність якого підлягає перевірці судом при розгляді справи.
Крім того, в постанові від 22.07.2019 по справі №815/2985/18 Верховного Суду наявні висновки, які є сталою судовою практикою щодо вимог до актів індивідуальної дії. В постанові зазначено, що Суд вважає за доцільне наголосити, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб'єкта владних повноважень.
Про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації податкової накладної, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.
І навпаки, не наведення мотивів прийнятих рішень не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм належну правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення. Оскільки відповідач-2 у рішенні від 28 грудня 2017 року №495390/23216458, продублював норму Постанови №190, тобто зазначив загальну, неконкретизовану та неоднозначну причину відмови у реєстрації податкової накладної, Суд дійшов висновку, що Державна фіскальна служба України прийняла невмотивоване рішення, оскільки його зміст не дає чіткого розуміння обставин, за яких було прийняте негативне для платника податків рішення.
Таким чином, вказаний правовий висновок Верховного Суду підтверджує обґрунтованість позовних вимог позивача.
Факт зупинення податкової накладної не позбавляє обов'язку контролюючого органу діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб визначений законодавством, зокрема при зупиненні податкової накладної у рішенні визначити перелік документів, як і платнику податків необхідно надати для реєстрації податкової накладної.
Крім того, зупинення реєстрації податкової накладної та відмови у її реєстрації в ЄРПН не спростовує факту здійснення господарських операцій, що підтверджується первинними документами, на підставі яких складаються податкові накладні.
В оскаржуваному рішення вказано, що подані документи складені з порушенням законодавства, проте не вказано які саме документи відповідач вважає складеними з порушенням законодавства та які порушення допущені позивачем.
Лише у відзиві на позов представник відповідача зазначив, що виявлені недоліки у поданих документах, а саме: - відсутні сертифікати якості продукції; - відсутній ДСТУ; - відсутній звіт про збирання та зберігання товару.
Таким чином, у відзиві взагалі зазначена інша підстава (не надання (часткове ненадання) документів), ніж вказана в оскаржуваному рішенні - надання копій документів, складених з порушенням законодавства.
Таким чином, відповідачем не спростовано надання позивачем у підтвердження господарської операції всіх документів, складених у відповідності до вимог законодавства.
Суд дійшов до висновку про задоволення вимоги позивача про зобов'язання ДПСУ зареєструвати податкову накладну від 31.10.2023 №2545.
Відповідно до пунктів 2, 10 ч.2 ст.245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема, набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення).
У разі надходження до ДПСУ рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку №1246).
Таким чином, з метою уникнення будь-яких негативних наслідків для платника податків суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання ДПСУ провести реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 2 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2)з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3)обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4)безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6)розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач не спростував належними та допустимими доказами наведені позивачем доводи, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
За приписами ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. За рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області підлягає стягненню сплачених позивачем судовий збір у розмірі 2422,40грн.
Керуючись статтями 2, 3, 6, 7, 8, 9, 12, 139, 241-246 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Приватного підприємства «АЛІБІ» до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 32508984) до Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП44069166), Державної податкової служби України (вул. Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393), про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС України в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 05.12.2023 №10095680/32508984 про відмову в реєстрації податкової накладної №2545 від 31.10.2023 року.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну Приватного підприємства «АЛІБІ» №2545 від 31.10.2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних днем їх надходження на реєстрацію.
Стягнути на користь Приватного підприємства «АЛІБІ» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40грн.
Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.
Суддя Е.В. Катаєва