про залишення позовної заяви без руху
17 травня 2024 р. № 400/4483/24
м. Миколаїв
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Мельник О.М., ознайомившись з матеріалами
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
доДепартаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради, вул. Мала Морська, 19, м. Миколаїв, 54001,
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди в сумі 10000,00 грн,
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди в сумі 10000,00 грн.
Відповідно до ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.
Суд зазначає, що заявляючи вимогу про відшкодування відповідачем моральної шкоди в сумі 10 000,00 гривень, позивач не навів обґрунтований розрахунок цієї суми, про яку заявлено у позовних вимогах, що не відповідає пункту 3 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно зі статтею 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
При цьому, суд зауважує, що одними з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та неприпустимість зловживання процесуальними правами (ч.3 ст.2 КАС України).
Верховний Суд у численних рішеннях виклав правовий висновок про необхідність надання позивачами обґрунтованого розрахунку шкоди, заявленої до відшкодування (у тому числі моральної), та залишення позовних заяв без руху у випадку невиконання позивачами такого обов'язку.
Зокрема, такий висновок викладено в ухвалі Верховного Суду від 28.10.2021 у справі №140/10792/21, від 18.10.2021 у справі №420/15949/21, від 19.11.2020 у справі №9901/360/20 правомірність якого підтверджено постановою Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2021.
У пунктах 28, 29 постанови від 03.03.2021 у справі №640/6853/19 Верховний Суд погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що ненадання позивачем обґрунтованого розрахунку заявленої до відшкодування моральної шкоди свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (зокрема, пункту 3 частини п'ятої цієї статті), що є підставою для залишення позовної заяви без руху, а не усунення відповідного недоліку тягне за собою правовий наслідок у вигляді повернення позовної заяви позивачу.
Правовий висновок аналогічного змісту викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.05.2021 у справі №9901/360/20.
З урахуванням викладеного, з метою усунення недоліків позовної заяви, позивачу необхідно надати суду обґрунтований розрахунок суми моральної шкоди, заявленої до відшкодування.
Також, згідно з ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Спеціальним законом, що визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України «Про судовий збір».
Згідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закон України «Про судовий збір» за подання фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру передбачено сплату судового збору у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання позовної заяви про відшкодування моральної шкоди, 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2024 року становить 3028,00 грн.
Тобто, судовий збір становить 1211,20 грн.(немайнова вимога) та 3028,00 грн (відшкодування моральної шкоди).
Позивачем у позові, заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке обґрунтовано тим, що позивач є внутрішньо переміщеною особою.
Дослідивши клопотання позивача, суд зазначає наступне:
Частиною 1 ст. 133 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. (ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір»).
Крім того, у постанові від 31.07.2019 року у справі № 821/1896/15-а Верховний Суд звернув увагу на практику Європейського суду з прав людини, за якою національні суди надають звільнення від судових зборів тим заявникам, які можуть довести свою погану фінансову ситуацію. На переконання ЄСПЛ, при оцінюванні розміру судового збору необхідно обов'язково враховувати питання фінансової спроможності заявника його сплатити, а також обставини конкретної справи та стадію провадження; підставою для рішення суду про звільнення від сплати судового збору може бути майновий (фінансовий) стан особи.
У зв'язку з цим Верховний Суд зазначив, що питання перевірки реальної спроможності заявників-фізичних осіб сплатити судовий збір у спорах з суб'єктами владних повноважень набуває особливої актуальності та має детально перевірятися судами у випадку, якщо заявники ставлять питання про звільнення, зменшення та/чи розстрочення/відстрочення сплати судового збору. За наявності таких питань суди повинні вказувати, які конкретно докази заявник має надати на підтвердження факту свого незадовільного майнового стану, у разі якщо наданих доказів недостатньо або вони не є належними; повинні надати їм належну оцінку та прийняти вмотивоване рішення, враховуючи, зокрема, суть спору, статус особи заявника, обставини, що призвели до ускладнення можливості сплати судового спору.
У разі звернення до суду із клопотанням про звільнення, зменшення та/чи розстрочення/відстрочення судового збору позивачу належить подати суду докази його майнового стану. Таким доказами є, зокрема, довідка податкового органу (відомості з ДРФО-платників податків) про розмір нарахованого та виплаченого позивачу доходу. Зазначений доказ дозволяє оцінити майнове становище позивача на предмет можливості відстрочення сплати судового збору.
Позивачем доказів майнового стану за попередній календарний рік, не надано. За відсутності таких доказів, суд не вбачає достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору.
Відтак, суд відмовляє позивачу в задоволенні його клопотання.
Враховуючи, що позивачем заявлено вимогу немайнового характеру та стягнення моральної шкоди у розмірі 10000,00 грн), то розмір судового збору, що підлягає сплаті становить 4239,20 грн.
Судовий збір необхідно сплатити на рахунок UA838999980313191206084014478, отримувач коштів: Миколаївське ГУК/тг м. Миколаїв, код отримувача: 37992030, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів: 22030101, найменування збору: Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), наявність відомчої ознаки: « 84» Окружні адміністративні суди, призначення платежу: судовий збір за позовом (ПІБ/назва позивача) до (ПІБ/назва відповідача).
Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
1. У задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
2. Позовну заяву залишити без руху.
3. Позивачу у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позовної заяви, зокрема надати докази сплати судового збору у сумі 4239,20 грн., або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Ухвала окремо не оскаржується.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею у порядку ст. 256 КАС України.
Суддя О.М. Мельник