15.04.2024 Справа №607/10813/23 Провадження №2/607/277/2024
місто Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Герчаківської О. Я.,
з участю секретаря судового засідання Баб'як Н. О.,
позивачки ОСОБА_1 ,
її представників, адвокаток Карпи М. М., Радібової І. О.,
відповідача ОСОБА_2 ,
його представника, адвоката Вароди П. Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про припинення права власності на частку у спільному майні та визнання права власності,
ОСОБА_3 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 про припинення права власності на частку у спільному майні та визнання права власності.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 вересня 2022 року у справі № 607/22543/21 відмовлено в задоволенні первісного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя та задоволено зустрічний позов.
Визнано приватною власністю ОСОБА_3 97/100 частини квартири АДРЕСА_1 , з яких: особистою приватною власністю 94/100 частини та 3/100 частини в порядку поділу майна подружжя. Визнано за ОСОБА_3 , в порядку поділу майна подружжя, право власності на 1/2 частину нежитлового приміщення СССVІ в будинку АДРЕСА_2 .
Постановою Тернопільського апеляційного суду від 30 грудня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 вересня 2022 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 скасовано. Ухвалене в цій частині нове судове рішення, яким позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_2 в порядку поділу майна подружжя право власності на 3/100 частини квартири АДРЕСА_1 . Визнано за ОСОБА_2 в порядку поділу майна подружжя право власності на 1/2 частину нежитлового приміщення CCCVI в будинку АДРЕСА_2 . В решті рішення залишено без змін. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 15 травня 2023 року задоволено заяву ОСОБА_2 про виправлення описки у постанові Тернопільського апеляційного суду від 30 грудня 2022 року. Виправлено описку в постанові Тернопільського апеляційного суду від 30 грудня 2022 року в цивільній справі № 607/22543/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права власності та поділ майна подружжя, зокрема, вірно зазначено «провулок Генерала ОСОБА_4 » замість помилково зазначеного «вулиця Генерала М.Тарнавського».
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської від 26 травня 2023 року задоволено заяву ОСОБА_3 про виправлення описки у рішенні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської від 15 вересня 2022 року.
Виправлено допущену описку в тексті рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у справі № 607/22543/21 від 15 вересня 2022 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , про поділ майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права власності та поділ майна подружжя, зокрема, адресу спірної квартири та нежитлового приміщення змінено з «вулиця Генерала М.Тарнавського» на «провулок Генерала М.Тарнавського».
Спірні квартиру та нежитлове приміщення придбані за час шлюбу за ціною 36 000 доларів США, з яких 33 900 доларів США - кошти, отримані від продажу особистої квартири позивачки і 2100 доларів США - спільні кошти подружжя, що встановлено судами першої та другої інстанції при розгляді справи № 607/22543/21 за позовом ОСОБА_2 до позивачки про визнання права власності та поділ майна подружжя.
При цьому, Верховний Суд у постанові від 12 квітня 2023 року у справі № 607/22543/21 дійшов висновку, що « ОСОБА_2 не надав доказів наявності в нього на час укладення шлюбу будь-яких особистих грошових заощаджень, які могли б бути внесені як оплата частини вартості квартири. Крім того, під час розгляду справи судами попередніх інстанцій ОСОБА_2 посилався на те, що спірна квартира за час його шлюбу з ОСОБА_3 істотно збільшилася у своїй вартості внаслідок його трудових та грошових затрат, зокрема в результаті проведення поточного ремонту, що, на його думку, давало суду підстави для визнання такого об'єкта спільною сумісною власністю подружжя. Однак суди попередніх інстанцій встановили, що наведені обставини не підтверджені належними та допустимими доказами».
Суперечливі твердження позивача не залишилися поза увагою судів, що й призвело до відповідного висновку про неправдивість пояснень ОСОБА_2 , їх необґрунтованість та безпідставність щодо походження коштів для придбання спірної квартири.
31 травня 2023 року за ОСОБА_2 зареєстроване право власності на 3/100 частини квартири АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 , тобто на наступний день після вступу в законну силу ухвали Тернопільського апеляційного суду від 15 травня 2023 року про виправлення описки.
01 червня 2023 року ОСОБА_2 на адресу ОСОБА_3 надіслав досудову вимогу про усунення перешкод у користуванні приватною власністю, не навівши жодних аргументів в чому ж полягають такі перешкоди, що свідчить про виникнення конфліктних ситуацій, а також не підтверджує вчинення позивачкою будь яких перешкод у користуванні житлом.
13 червня 2023 року ОСОБА_3 на адресу ОСОБА_2 направлено відповідь на досудову вимогу із пропозицією компенсації 3/100 частини квартири АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 з метою уникнення спорів в майбутньому. Окрім того, жодних перешкод ОСОБА_2 у користуванні квартирою та нежитловим приміщенням позивачка ніколи не чинила ані до реєстрації права власності, ані, тим більше, протягом одного дня після реєстрації права власності на спірне майно за відповідачем.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №335751919 від 15 червня 2023 року, за ОСОБА_3 зареєстровано право власності на 97/100 частини квартири АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 .
Спірна квартира загальною площею 81,9 кв.м., житловою площею 45,3 кв.м. складається із: 1-коридор площею 16,7 кв.м., 2-туалет площею 1,6 кв.м., 3-ванна площею 4,0 кв.м., 4-кухня площею 10,9 кв.м., 5-житлова кімната площею 10,4 кв.м., 6-житлова кімната площею 14,9 кв.м., 7-житлова кімната площею 20,0 кв.м., 8-балкон площею 3,4 кв.м.
У квартирі станом на день звернення до суду з позовом зроблено лише чорнову обробку, а тому вона не придатна для проживання, що підтверджується актом обстеження від 10 червня 2023 року та довідкою, виданою об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Олімп Тернопіль 1» № 23 від 07 червня 2023 року.
Позов про припинення права власності ОСОБА_2 на частку у спільному майні подано з наступних підстав: частка ОСОБА_2 в спільному майні є незначною (3/100) і не може бути виділена в натурі, спільне майно є неподільним, спільне володіння і користування спільним майном з ОСОБА_2 є неможливим, припинення права відповідача на відповідну частку не завдасть істотної шкоди його інтересам та членам його сім'ї.
Частка ОСОБА_2 в спільному майні є незначною (3/100) відносно частки ОСОБА_3 (97/100).
Виділення часток квартири в натурі є неможливим, адже квартира, яка знаходиться у спільній частковій власності, підлягає розподілу в натурі лише у випадку, якщо можливо виділити сторонам ізольовані жилі та інші приміщення з самостійними виходами, які можуть використовуватися як окремі квартири або які можна переобладнати в такі квартири. Проте, таке переобладнання у спірній квартирі є неможливим.
Отже, частка ОСОБА_2 у спірній квартирі є незначного і не може бути виділена в натурі, оскільки складає лише 3/100 частки.
ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не пов'язані сімейними або родинними стосунками, не проживають спільно і не ведуть спільне господарство, між ними існують неприязні стосунки, що унеможливлює спільне володіння та користування квартирою.
Окрім того, ОСОБА_2 не утримує спірне майно та не сплачує комунальні платежі.
Досудова вимога ОСОБА_2 , щодо усунення перешкод у користуванні приватною власністю без обґрунтувань та пояснень, в чому саме полягають такі перешкоди, свідчить про наявність конфлікту між сторонами та неможливість спільно користуватися квартирою.
ОСОБА_2 з 2009 року зареєстрований по АДРЕСА_5 . У спірній квартирі відповідач не проживав жодного дня з моменту її придбання, а також не користувався нежитловим приміщенням.
За таких обставин, припинення права ОСОБА_2 на частку у спільному майні не завдасть істотної шкоди його інтересам, тому наявні підстави для припинення права власності ОСОБА_2 на частку у спірній квартирі та нежитловому приміщенні зі стягненням на його користь відповідної грошової компенсації. У такому разі відповідач отримує справедливу компенсацію вартості частки у майні й це не призведе до порушення його прав як власника.
З огляду на вищенаведене, ОСОБА_3 просила:
-припинити право власності за ОСОБА_2 на 3/100 частини квартири, що по АДРЕСА_6 ;
-припинити право власності за ОСОБА_2 на 1/2 частину нежитлового приміщення СССVІ за адресою: АДРЕСА_6 ;
-визнати за ОСОБА_3 право власності на 3/100 частини квартири, що по АДРЕСА_6 ;
-визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину нежитлового приміщення СССVІ в будинку АДРЕСА_2 ;
-стягнути з ОСОБА_2 судові витрати.
Ухвалою судді від 20 червня 2023 року відкрито провадження у справі № 607/10813/23, постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження.
11 липня 2023 року судом зареєстровано відзив, поданий до суду представником відповідача ОСОБА_2 , адвокатом Вародою П. Б., у якому останній просить відмовити у задоволенні позовних вимог та стягнути з ОСОБА_3 понесені відповідачем судові витрати на правничу допомогу. В обґрунтування відзиву представник відповідача зазначає, що згідно із витягів з Державного реєстру речових прав № 334109470 та № 334105231 від 31 травня 2023 року за відповідачем ОСОБА_2 зареєстровано право власності на 3/100 частини квартири АДРЕСА_1 .
01 червня 2023 року відповідач ОСОБА_2 направив позивачці ОСОБА_3 досудову вимогу про усунення перешкод у користуванні приватною власністю, у якій просив передати/надіслати йому ключі від замків вхідних дверей квартири АДРЕСА_1 , та не чинити йому перешкоди у користуванні вказаним нерухомим майном.
13 червня 2023 року у відповідь на вищевказану досудову вимогу позивачка ОСОБА_3 направила відповідачу ОСОБА_2 лист, у якому вона зазначила, що будь-яких перешкод у користуванні спірною квартирою вона не чинила, не чинить, і чинити наміру немає. Одночасно позивачка повідомила відповідача про вартість 3/100 часток спірної квартири, що становить 61125 грн, та запропонувала отримати грошову компенсацію вартості цієї частки у вказаній сумі.
03 липня 2023 року відповідач ОСОБА_2 направив позивачці ОСОБА_3 лист, у якому зазначив, що отримавши відповідь на досудову вимогу він повторно спробував відчинити замок вхідних дверей спірної квартири з використанням наявних у нього ключів, але йому не вдалося цього зробити. Відповідачу довелося замінити замок у вхідних дверях спірної квартири, а тому у зв'язку із цим він направив позивачці ключ від нового вхідного замка.
Після отримання доступу до спірної квартири відповідач ОСОБА_2 розпочав проведення ремонтних робіт у ній з метою подальшого проживання. На даний час відповідач частково провів ремонтні роботи та проживає в спірній квартирі.
Згідно довідки Збаразької міської ради Тернопільської області від 23 червня 2023 року №09/2-255, відповідач ОСОБА_2 зареєстрований за адресою АДРЕСА_5 , проте за місцем реєстрації не проживає.
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину від 31 жовтня 2003 року серії ВАР №750621, домоволодіння, що знаходиться за адресою АДРЕСА_5 , належить на праві власності ОСОБА_5 .
Згідно довідки ТОВ «Се Борднетце-Україна» від 21 червня 2023 року № 499/4, відповідач ОСОБА_2 працює у вказаному товаристві на посаді бригадира на дільницях основного виробництва підвідділу кабельних мереж відділу виробництва з 14 травня 2012 року.
Відповідно до довідки ОСББ «Олімп Тернопіль 1» від 28 червня 2023 року № 25, та платіжної інструкції АТ КБ «ПриватБанк» від 21 червня 2023 року, відповідачем ОСОБА_2 погашено борг по спірній квартирі 21 червня 2023 року включно по травень 2023 року.
Згідно акту ОСББ «Олімп Тернопіль 1» від 28 червня 2023 року № 25, при обстеженні спірної квартири встановлено, що опалення, газопостачання, електроенергія, підвіконня, унітаз, пошпакльовані усі стіни частково фінішною шпаклівкою, у санвузлі на підлозі встановлена плитка, у ванній кімнаті встановлено рушникосушку, в одній із кімнат встановлено ламінат по підлозі, пофарбовано стіни, встановлено ліжко, дві розетки та вимикач.
Позивачка ОСОБА_3 не проживає у спірній квартирі про що нею стверджено у позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_2 у приватній власності іншого житла, окрім як спірної квартири, немає, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 338619182 від 10 липня 2023 року.
Позивачка ОСОБА_3 не надала належних доказів неможливості спільного користування спірною квартирою та доказів того, що припинення відповідача ОСОБА_2 на його частку не завдасть істотної шкоди його інтересам, як співвласнику майна.
Відтак, ураховуючи вищевикладене, в задоволенні позову слід відмовити за недоведеності позивачем умов, за яких є можливим примусове припинення права співвласника на частку відповідно до статті 365 ЦК України, а також того, що таке втручання у право власності відповідача ОСОБА_6 є виправданим відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
На виконання вимог п. 8 ч. 3 ст.178 ЦПК України ОСОБА_2 повідомляє суд, що відповідач поніс судові витрати по справі на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000 грн, що підтверджуються договором про надання професійної правничої допомоги від 03 липня 2023 року та квитанцією до прибуткового касового ордера № 725 від 03 липня 2023 року. На виконання вимог статті 134 ЦПК України відповідач ОСОБА_2 надає наступний попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом судом справи: 20 000,00 грн. витрати на професійну правничу допомогу.
19 липня 2023 року судом зареєстровано відповідь на відзив ОСОБА_3 , у якому позивачка просить критично оцінювати відзив, оскільки позиція відповідача викладена в ньому не відповідає дійсним обставинам справи. Зазначає, що 03 липня 2023 року відповідач направив позивачці листа про заміну замка у спірній квартирі в односторонньому порядку та надіслав ключ від нового вхідного замка.
Не зважаючи на письмову відповідь позивачки, що вона не має наміру чинити перешкоди у користуванні приватною власністю та попередження про наміри звертатися із вимогою про припинення частки у спільній сумісній власності з пропозицією про компенсацію 3/100 частини квартири АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 з метою уникнення спорів в майбутньому, відповідач не порахував за потрібне повідомити позивача про наміри змінити замок у вхідних дверях, не запропонував зробити це разом, як співвласникам. Відповідач самостійно замінив замок, поставивши позивача перед фактом вчинення ним відповідних дій.
10 липня 2023 року позивачка, не знаючи про заміни ключів відповідачем, не маючи змоги увійти до спірної квартири змушена була викликати працівників поліції. За повідомленням ОСОБА_3 звернення було прийнято та зареєстровано в системі інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал НПУ» Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області за № 19385 від 07 липня 2023 року та внесені відомості до ЄРДР за №120232160040000812 за ч. 1 ст. 162 КК України.
Відповідно, факт порушеного кримінального провадження свідчить про конфліктну ситуацію між сторонами, а відтак про те, що спільне володіння і користування майном є неможливим.
Відповідно до довідки ОСББ «Олімп Тернопіль 1» від 28 червні 2023 року № 25, відповідач зазначає, що ним погашено борг по спірній квартирі та надає платіжну інструкцію про перерахунок ОСББ «Олімп Тернопіль 1» 8 427,99 грн, при цьому умисно не надає доказів про те, що борг становив лише 2 737,49 грн, а решта сума 5 690,50 грн є фактичною переплатою.
24 липня 2023 року судом зареєстровані заперечення на відповідь на відзив подані до суду відповідачем ОСОБА_2 , у якому останній просить відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що заборгованість по сплаті комунальних послуг ОСББ «Олімп Тернопіль 1», то суму боргу та реквізити для сплати він отримав у месенджері. Звертає увагу суду, що саме ОСОБА_3 не проживає у спірній квартирі, а тому відповідач не може чинити їй перешкоди у користуванні спільним майном.
31 серпня 2023 року, 23 жовтня 2023 року, 16 листопада 2023 року судом зареєстровано клопотання ОСОБА_3 про приєднання до матеріалів справи доказів, що свідчить про конфлікт відповідача та позивачки та неможливості спільно користуватися спірною квартирою; про перебування на лікарняному, зміну анкетних даних позивачки у зв'язку з реєстрацією шлюбу; про внесення коштів на депозитний рахунок суду; фотографій та відеозапису спірного житла.
17 листопада 2023 року представником відповідача, адвокатом Вародою П. В. також подано клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи - фотографій із зображенням спірної квартири; відеозапису, який свідчить про відвідування позивачкою з невідомою особою спірної квартири.
Протокольною ухвалою суду, постановленою у судовому засіданні 17 листопада 2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
Позивачка ОСОБА_1 , її представники, адвокатки Карпа М. М., ОСОБА_7 в судовому засіданні підтримали позовні вимоги, доводи відповіді на відзив, просили задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 , його представник, адвокат Варода П. Б. наполягали на відмові у задоволення позову, покликалися не доводи, викладені стороною відповідача у відзиві та запереченнях.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду показала, що працює з мамою позивачки ОСОБА_9 більше 20 років, вони перебувають у дружніх стосунках. Коли ОСОБА_10 приходила на роботу, то розказувала про свої проблеми, про те, що оплачувала комунальні послуги по АДРЕСА_7 , де раніше проживала дочка з колишнім чоловіком. Про судові процеси між ОСОБА_11 і її колишнім чоловіком свідок обізнана, але не знає, де ними була придбана нова квартира. Ця квартира належить Вірі, бо батьки продали подаровану їй квартиру у м. Львові та придбали у м. Тернополі трикімнатну. Про 3% колишнього зятя у цьому майні свідку відомо зі слів ОСОБА_10 , але колишній чоловік Віри хоче половину квартири. Про конфлікти щодо цього майна свідку відомо зі слів ОСОБА_10 , що були замінені замки у квартирі і встановлено регулятор руху.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 суду показав, що є головою ОСББ на АДРЕСА_2 , особи позивачки і відповідача йому відомі. Зі слів сторін він обізнаний, що вони ділять квартиру АДРЕСА_3 , і про визначені частки також. На початку у цій квартирі ремонту не було, а тепер одна із кімнат повністю облаштована під житло, хто зробив ремонт свідку невідомо. Зі слів чоловіка - робив він. До поділу квартири свідок не знав про конфлікти між сторонами і на сьогодні про такі конфлікти йому невідомо. По першому акту - у квартирі неможливо було проживати, не було ремонту. По другому акту - була дороблена кімната (підлога, ліжко), встановлено умивальник, змішувач. Коли відповідач вселився у квартиру свідку невідомо, чи він вибивав двері, і як потрапив у квартиру також невідомо. Спочатку комунальні послуги сплачувала позивачка і боргу не було, а з червня 2022 року проплат за послуги ОСББ не було. Про виклик поліції до колишнього подружжя свідок чув зі слів сусідів, він знає про один такий випадок. У квартирі сторін свідок був уперше під час складання першого акту, що там було встановлено він не пригадує, все викладено в акті. Свідку відомо, що у квартирі колишнього подружжя живе відповідач, він підходив і говорив про це, як і про те, що встановив нагляд. Акти складалися з ініціативи позивачки. ОСОБА_2 з цього приводу до ОСББ також звертався. Відповідач допомагав у загально будинкових роботах, розмітку малював.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_13 суду показала, що є мамою позивачки та колишньою тещею відповідача. Колишнє подружжя 5 років і шість місяців проживало на АДРЕСА_7 . ОСОБА_2 почав проживати за цією адресою з півроку до весілля, хотів наскладати грошей на весілля. Потім збирав гроші на ремонт і меблі, а свідок оплачувала комунальні послуги. В один день у лютому ОСОБА_2 забрав гроші, техніку і речі і пішов з квартири. З того час дочка із зятем не жили. Після рішення Верховного Суду, коли частки було визначено, вони намагалися домовитися із колишнім зятем про компенсацію його частки, але він захотів однокімнатну квартиру і ОСОБА_14 звернулася до суду. Також ОСОБА_2 пропонував 35 тис. дол. США за спірну квартиру. Колишній зять зламав замки і поміняв їх на інші, ОСОБА_14 з цього приводу викликала поліцію. ОСОБА_2 почав проживати у спірному житлі, у кімнаті 10,4 кв.м. встановив регулятор руху, ламінат, ліжко. Плитка у туалеті та унітаз були встановлені до початку проживання колишнього зятя, умивальника не було, на кухні також нічого не було. До вселення ОСОБА_2 у квартиру поліції ніхто не викликав, а після цього свідок пригадує про два виклики працівників поліції. Комунальні послуги до вселення відповідача платила ОСОБА_14 , а після вселення відповідача платить ОСОБА_2 . Свідку відомо про покращення у житлі, встановлення вживаного кухонного гарнітуру, ОСОБА_14 показувала фото. Конфлікту між ОСОБА_2 і батьком позивачки - чоловіком свідка, не було, була розмова. На сьогодні позивачка з чоловіком проживають на квартирі та чекають, щоб вирішилося питання в суді щодо їх спірного майна. ОСОБА_1 немає у своїй власності іншого житла, чи є у власності її чоловіка житло свідку невідомо. Квартира на АДРЕСА_2 є власністю свідка. Свідок обізнана, що ОСОБА_2 зареєстрований у с. Максимівка, де проживають його батьки пенсіонери. Де проживав відповідач після того як пішов з квартири по АДРЕСА_2 до вселення у спірне житло, свідку невідомо. За ключами до квартири колишній зять до ОСОБА_15 не звертався, лише після того, як поміняв ключі, то надіслав їх в конверті.
Допитаний в судовому засланні свідок ОСОБА_16 суду показав, що є батьком позивачки, а ОСОБА_2 його колишній зять. Свідку відомо, що спірну квартиру поділили, його дочка ОСОБА_14 має у власності 97/100, а ОСОБА_2 - 3/100, а попередньо він хотів пів квартири. Після розлучення колишнє подружжя не жило у спірній квартирі, але ОСОБА_2 зламав замки та поселився там. Віра ходила до квартири, бачила, що замки зламали, викликала поліцію, а через 2 дні прийшов конверт з ключами. Свідок був у квартирі перед вселенням відповідача, стіни там пошпакльовані, був встановлений унітаз. Віра викликала поліцію після вселення колишнього чоловіка, між ними є конфлікти щодо цієї квартири. Також зі слів дочки свідку відомо, що перед приходом суду ОСОБА_2 почав робити ремонт. Після вселення колишнього зятя свідок до спірної квартири у новобудові не ходив, щоб уникнути конфліктів з відповідачем. Попередньо між ним та ОСОБА_2 була розмова, щоб розійтись мирним шляхом, останній пропонував 35 тис. дол. США за спірне житло або ж придбати йому однокімнатну квартиру. Таку пропозицію не було прийнято, квартиру оцінили, визначили вартість частки ОСОБА_2 та сплатили її. ОСОБА_1 іншого житла немає, одружилась, живе з чоловіком. Дочка свідка має намір проживати у спірній квартирі, однак з колишнім чоловіком таке проживання неможливе, вони постійно конфліктують. Конфліктів у свідка із колишнім зятем не було. До надіслання листа з ключами для ОСОБА_15 , ОСОБА_2 не звертався до позивачки з приводу отримання ключів від спірного житла. Віра платила гроші за опалення.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_17 суду показала, що свого сусіда ОСОБА_2 вона з літа 2023 року бачить на площадці по АДРЕСА_2 , оскільки проживає у квартирі АДРЕСА_8 . До того часу відповідача бачила ще і раніше, коли будинок був ще не зданий, він робив у квартирі опалення чи теплу підлогу. Позивачку бачила літом, але її не запам'ятала, тоді приїжджала поліція. У дольову участь свідок вступила влітку 2017 році, а фактично будинок був зданий у 4-му кварталі 2019 року. Квартира свідка знаходиться поряд із квартирою сторін, вона може зустріти відповідача зранку, ввечері або на вихідні. На збори співвласників свідок не ходить, бо немає часу. Криків чи сварок сторін свідок не чула, можливо вони розмовляли на підвищених тонах. Свідок має спільну зі сторонами перемуровану кладову, що було зроблено ще влітку 2020 року, кошти ділили з сусідом. У квартиру, де проживає ОСОБА_2 свідок не заходила, могла заглянути. З літа, коли почав проживати відповідач, сідок у квартиру не заходила, але зрозуміла по шуму, що там проводять ремонтні роботи.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_18 показала, що сусіда ОСОБА_19 вона знає, оскільки проживає по АДРЕСА_9 , 3 роки. Сусід проживає у квартирі справа від ліфту з літа 2023 року. Свідок живе з відповідачем на одному поверсі, постійно проживає три роки. Часто зустрічає ОСОБА_2 у ліфті, на майданчику, чи коли він заходить у під'їзд. Влітку бачила, як заходила позивачка. В загальних зборах співвласників свідок бере участь, але чи були там присутні сторони, їй невідомо. У квартирі сусіда свідок була влітку 2023 року, там вже щось було зроблено, спальне місце було і велися ремонтні роботи. Чи ведуться на даний час ремонтні роботи, то свідок не чує шуму.
Допитна в судовому засіданні в процесуальному статусі свідка позивачка ОСОБА_1 , яка надала згоду на свій допит, суду показала, що після рішення суду від 12 квітня 2023 року вона з батьком і адвокатом пробувала врегулювати спір мирним шляхом. Але відповідач 31 травня 2023 року зареєстрував свої частки у спільному майні і після цього надіслав вимогу про усунення перешкод у користуванні майном від 13 червня 2023 року. Позивачка направляла відповідачу вимогу про викуп частки, але в середині червня звернулася до суду. 07 липня 2023 року дверні замки були змінені, відповідач при працівниках поліції віддав ключі до квартири. ОСОБА_2 почав робити вигляд, що проживає у квартирі, встановив датчик руху і відеонагляд. Після ухвали суду про виїзне засідання позивачка поїхала зафіксувати стан квартири, що зняла на відео. Після виїзного судового засідання ОСОБА_1 побачила, що у квартирі появилися вживані меблі та інші речі для проживання. На момент вселення відповідача квартира не була придатна до проживання, там була зроблена чорнова штукатурка, встановлений унітаз. Умивальника не було, рушникосушки теж, вода була проведена, але ванни не було. Умивальник і ванна, а також кухонний гарнітур появилися у серпні. При приходах у квартиру, коли був присутній ОСОБА_2 між сторонами виникали суперечки, але були випадки, коли ОСОБА_1 приходила у спірне житло і відповідач був відсутній, приїзжав після приходу позивачки, бо спрацьовували датчики руху. ОСОБА_2 пропонував по ОСОБА_1 сплатити за квартиру 35 тис. дол. США, але вона не погодилася, оскільки це житло було придбане за кошти від продажу квартири її баби і діда, яку вони подарували позивачці. За гроші, які пропонував відповідач трикімнатної квартири не придбаєш. Комунальні послуги позивачка сплачувала з липня 2020 року до травня 2023 року, припинила сплачувати їх через те, що у спірне житло вселився ОСОБА_2 переплата по квартплаті виникла через те, що відповідач переплатив послуги. За час цього суду конфліктів батьків позивачки з відповідачем не було. З часу визначення часток ОСОБА_1 не проводила ремонтних робіт у спірній квартирі, всі гроші йшли на суди. 01 червня 2023 року була досудова вимога від ОСОБА_2 про усунення перешкод, яку позивачка отримала 06 червня 2023 року, однак не відреагувала, бо поїхала на операцію. Після операції ОСОБА_1 ключі відповідачу не віддала, бо вони у нього були. У відповідь на цю вимогу позивачка надіслала відповідь про компенсацію частки ОСОБА_2 у майні. ОСОБА_1 до ОСОБА_2 не телефонувала, викликала поліцію і в присутності працівників поліції відповідач віддав ключі позивачці. 09 липня 2023 року зателефонував кур'єр, а 10 липня 2023 року ключі були доставлені кур'єром у конверті. ОСОБА_1 не намагалася вселитися у спірну квартиру, бо не хоче бачити ОСОБА_2 , вона перебуває у неприязних стосунках з колишнім чоловіком. У спірне житло позивачка приходила тільки з метою, щоб подивитися, що там робить відповідач.
Допитний в судовому засіданні в процесуальному статусі свідка відповідач ОСОБА_2 , який надав згоду на свій допит, суду показав, що проживає в АДРЕСА_2 , у спірній квартирі АДРЕСА_3 , однак зареєстрований у АДРЕСА_5 . Він також намагався в мирний спосіб досягти компромісу у виниклому спорі, але це не вдалося зробити. Після рішення суду він оформив своє право на частку у спірному житлі, та оскільки працює в м. Тернопіль та не має де тут проживати, вирішив зайти у квартиру АДРЕСА_3 , однак не зміг туди потрапити, бо замки буди поміняні. Адвокат сказав, що потрібно діяти офіційним шляхом, а тому ОСОБА_2 надіслав позивачці листа, щоб вона надала ключі, однак їх не надали. Тоді ключі у квартирі були поміняні та надіслані ОСОБА_1 , але цей лист довго йшов. Відповідач вселився у спірне житло і почав там проживати. Після цього приїздила поліція, ОСОБА_2 все пояснив поліцейським і передав позивачці примірник ключів. Відповідач почав облаштовувати спірну квартиру для проживання, зробив спочатку спальне місце, потім умивальник встановив. Встановлення відеонагляду було необхідне для власної безпеки ОСОБА_2 . Коли приходила ОСОБА_1 відповідач ставав під камеру, щоб не було провокацій, що він щось вчиняє. ОСОБА_2 сплачує комунальні з моменту свого проживання, приймає участь у роботі ОСББ. ОСОБА_1 перешкод у користуванні спірним житлом не чинить, проживає у цій квартирі, бо не має іншого житла, за місцем реєстрації живуть його батьки, до вселення він проживав тривалий час у знайомих, адреси повідомляти не хоче, щоб не було цим людям шкоди. Свої особисті речі завіз до батьків, бо події розвивалися дуже швидко, тільки вселився, приїхали працівники поліції. ОСОБА_2 обладнує квартиру тільки тими речами, які необхідні для щоденного використання, поки триває спір нічого з меблів не замовляє. Мета вселення відповідача - потрібне житло. Батьки проживають за 32 км від м. Тернополя, сестра живе окремо від них. З 2010 року ОСОБА_2 постійно проживає у АДРЕСА_10 років він мешкав з колишньою дружиною по АДРЕСА_7 , з 2017 року до жовтня 2022 року. Потім проживав у знайомих, ОСОБА_20 , у квартирі його дядька рік часу мешкав, витрат по утриманню не ніс. В подальшому проживав на АДРЕСА_5 , до часу вселення у спірну квартиру, за це житло також не ніс витрат. Середньомісячна заробітна плата ОСОБА_2 20 тис. грн, також він підробляє, але цей заробіток залежить від обсягу робіт. Про 35 тис. дол. ОСОБА_2 говорив позивачці, але мав позичати. З колишньою дружиною відповідач сильно не спілкується, але може проживати з нею та її теперішнім чоловіком спільно у спірній квартирі, він хоче проживати у цьому житлі.
Заслухавши пояснення учасників справи, покази свідків, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, суд встановив наступні обставини.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 вересня 2022 року у справі № 607/22543/21 відмовлено в задоволенні первісного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя та задоволено зустрічний позов. Визнано приватною власністю ОСОБА_3 97/100 частини квартири АДРЕСА_1 , з яких: особистою приватною власністю 94/100 частини та 3/100 частини в порядку поділу майна подружжя. Визнано за ОСОБА_3 , в порядку поділу майна подружжя, право власності на 1/2 частину нежитлового приміщення СССVІ в будинку АДРЕСА_2 .
Постановою Тернопільського апеляційного суду від 30 грудня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 вересня 2022 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 скасовано. Ухвалене в цій частині нове судове рішення, яким позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_2 в порядку поділу майна подружжя право власності на 3/100 частини квартири АДРЕСА_1 . Визнано за ОСОБА_2 в порядку поділу майна подружжя право власності на 1/2 частину нежитлового приміщення CCCVI в будинку АДРЕСА_2 . В решті рішення залишено без змін. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 15 травня 2023 року задоволено заяву ОСОБА_2 про виправлення описки у постанові Тернопільського апеляційного суду від 30 грудня 2022 року. Виправлено описку в постанові Тернопільського апеляційного суду від 30 грудня 2022 року в цивільній справі № 607/22543/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права власності та поділ майна подружжя, зокрема, вірно зазначено «провулок Генерала ОСОБА_4 » замість помилково зазначеного «вулиця Генерала М.Тарнавського».
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської від 26 травня 2023 року задоволено заяву ОСОБА_3 про виправлення описки у рішенні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської від 15 вересня 2022 року.
Виправлено допущену описку в тексті рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у справі № 607/22543/21 від 15 вересня 2022 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , про поділ майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права власності та поділ майна подружжя, зокрема, адресу спірної квартири та нежитлового приміщення змінено з «вулиця Генерала М. Тарнавського» на «провулок Генерала М. Тарнавського».
12 квітня 2023 року Верховним Судом прийнято постанову у справі № 607/22543/21, якою касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Вароди П. Б. залишено без задоволення. Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 вересня 2022 року у незміненій після апеляційного перегляду частині та постанову Тернопільського апеляційного суду від 30 грудня 2022 року залишено без змін.
31 травня 2023 року за ОСОБА_2 зареєстровав право власності на 3/100 частини квартири АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 , що вбачається із змісту Витягів з Державного реєстру речових прав № 334105231, № 334109470 від 31 травня 2023 року.
01 червня 2023 року ОСОБА_2 на адресу ОСОБА_3 надіслав досудову вимогу про усунення перешкод у користуванні приватною власністю, просив передати/надіслати йому ключі від замків вхідних дверей квартири АДРЕСА_1 , та не чинити йому перешкоди у користуванні вказаним нерухомим майном.
13 червня 2023 року ОСОБА_3 на адресу ОСОБА_2 направлено відповідь на досудову вимогу із пропозицією компенсації 3/100 частини квартири АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 з метою уникнення спорів в майбутньому, що також підтверджується описом вкладення до 4602002269419 та накладною УКРПОШТИ за цим номером.
Згідно довідки про ринкову вартість майна - трикімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_6 , складеної оцінювачем Тернопільської торгово-промислової палати станом на 08 червня 2023 року, ринкова вартість об'єкта оцінки із заокругленням становить 2 037 500,00 грн, вартість 3/100 частини - 61 125,00 грн.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 335751919 від 15 червня 2023 року, за ОСОБА_3 зареєстровано право власності на 97/100 частини квартири АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 .
15 червня 2020 року на замовлення ОСОБА_3 . Товариством з обмеженою відповідальністю «Тернопільське бюро технічної інвентаризації» складено технічний паспорт нежитлового приміщення СССVІ в будинку АДРЕСА_2 .
11 червня 2020 року на замовлення Приватного акціонерного товариства «Компанія з управління активами «Національний резерв», яке діє від свого імені та за рахунок Пайового венчурного інвестиційного фонду «Гамма» не диверсифікованого виду закритого типу Товариством з обмеженою відповідальністю «Тернопільське бюро технічної інвентаризації» складено технічний паспорт квартири АДРЕСА_1 .
Квартира за вищевказаною адресою, станом на 10 червня 2023 року сира і не придатна для проживання. Відсутня плитка, підлога, сантехніка, міжкімнатні двері і т. д., що засвідчено головою ОСББ «Олімп Тернопіль 1» ОСОБА_12 в присутності ОСОБА_3 та свідків ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 .
Довідкою, виданою ОСББ «Олімп Тернопіль 1» № 23 від 07 червня 2023 року, засвідчено, що ОСОБА_3 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_6 , та являється платником. На даний момент у квартирі ніхто не проживає згідно акту обстеження від 10 червня 2023 року.
На а.с. 57-60 містяться квитанції про оплату ОСОБА_3 комунальних послуг, наданих за адресою по провулку Генерала М. Тарнавського, в м. Тернополі, у травні, червні, грудні 2021 року, лютому 2022 року, лютому, червні 2023 року.
За змістом довідки Збаразької міської ради Тернопільської області від 23 червня 2023 року № 09/2-255, ОСОБА_2 зареєстрований за адресою АДРЕСА_5 , проте за місцем реєстрації не проживає.
Житло за місцем реєстрації відповідача належить на праві власності ОСОБА_5 , що слідує із свідоцтва про право на спадщину від 31 жовтня 2003 року, серії НОМЕР_1 .
ОСОБА_2 у приватній власності іншого житла, окрім як спірної квартири немає, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 10 липня 2023 року № 338619182 від 10 липня 2023 року.
Згідно довідки № 499/4 від 21 червня 2023 року, ОСОБА_2 працює в Товаристві з обмеженою відповідальністю «СЕ Борднетце-Україна» на посаді бригадира на дільницях основного виробництва підвідділу монтажу кабельних мереж відділу виробництво з 14 травня 2012 року (Наказ № 145-К від 07 травня 2012 року) по даний час.
Довідкою, виданою для ОСОБА_2 ОСББ «Олімп Тернопіль 1» № 25 від 28 червня 2023 року, стверджується, що борг по квартирі АДРЕСА_1 , сплачений 21 червня 2023 року включно по травень 2023 року, що також підтверджується платіжною інструкцією АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 21 червня 2023 року на суму 8 437,99 грн.
25 червня 2023 року голова правління ОСББ «Олімп Тернопіль 1» Хома Б. М. в присутності ОСОБА_2 , ОСОБА_18 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 склали акт про те, що у квартирі АДРЕСА_1 , встановлено опалення, газопостачання, електроенергія, водопостачання, підвіконня, унітаз, пошпакльовані усі стіни частково (фінішною) шпаклівкою, у санвузлі на підлозі встановлена плитка, у ванній кімнаті встановлено рушникосушку. В одній із спалень встановлено ламінат по підлозі, пофарбовано стіни, встановлено ліжко, дві розетки та вимикач.
На а. с. 99-102 містяться копії квитанцій, видаткових накладних, товарних чеків щодо придбання будівельних матеріалів, актів виконаних робіт.
03 липня 2023 року ОСОБА_2 адресував ОСОБА_3 лист, в якому інформував позивачку про заміну замка у вхідних дверях їх спільної квартири та про надіслання їй ключів від нового вхідного замка, що підтверджується описом цінного листа та номером поштового відправлення УКПОШТИ № 4600403186408 від 03 липня 2023 року.
ОСОБА_3 перебувала у медичному закладі «Клініка мікрохірургії ока МЕДІКУС» з 06 по 07 червня 2023 року, по що складено епікриз.
07 липня 2023 року за повідомленням ОСОБА_3 з приводу заміни замків було прийнято та зареєстровано звернення в системі інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал НПУ» Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області за № 19385 від 07 липня 2023 року та внесені відомості до ЄРДР за № 120232160040000812 за ч. 1 ст. 162 КК України. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надавали з цього приводу пояснення, ОСОБА_17 допитувалася в якості свідка.
Відповідно до довідки ОСББ «Олімп Тернопіль 1» від 17 липня 2023 року № 27, станом на 17 липня 2023 року заборгованість перед ОСББ «Олімп Тернопіль 1» по квартирі АДРЕСА_1 , відсутня та є переплата у сумі 5 690,50 грн.
ОСОБА_2 на спростування оплати послуг ОСББ «Олімп Тернопіль 1» надав до заперечень переписку із месенджера Viber, де в повідомленнях голова цього ОСББ ОСОБА_12 зазначив розмір боргу по спірній квартирі - 7 610,00 грн.
Голова ОСББ «Олімп Тернопіль 1» ОСОБА_12 , в присутності ОСОБА_3 , оглянув квартиру АДРЕСА_1 , та виявив: у квартирі присутній датчик руху та відеоспостереження (відеокамера та обладнання). Попередньо не узгоджено з ОСОБА_3 (співвласником квартири). Огляд був в присутності ОСОБА_26 . камера встановлена в одній із кімнат, де перебуває ОСОБА_26 . відеокамера фіксує безпосередньо в цій кімнаті та коридорі квартири (вхід в кухню).
На а. с. 54-159 з показниками лічильників станом на 12 липня 2023 року та 21, 22 серпня 2023 року, які вказують на незначне споживання води, газу та світла, однак суд звертає увагу на відсутність доказів того, що ці лічильники відносяться до спірної квартири і фіксують споживання саме в ній.
13 липня 2023 року на депозитний рахунок Тернопільського міськрайонного суду від ОСОБА_3 надійшли кошти в розмірі 71 155, 00 грн - внесення вартості 3/100 частини квартири АДРЕСА_1 .
27 вересня 2023 року судом було вчинено окрему процесуальну дію - протокол огляду квартири АДРЕСА_1 . За змістом цього протоколу встановлено, що квартира по проекту - з кімнати, стіни частково готові до побілки, частково пофарбовані, міжкімнатні двері відсутні. Підлога - стяжка, частково застелена лінолеумом та ламінатом. Встановлено індивідуальне опалення ще під час перебування у шлюбі. Санвузол - ванна і туалет, на підлозі у ванній постелений лінолеум, в туалеті - плитка. У туалеті влаштований унітаз, ванна кімната - наявні дзеркало, ванна і рушникосушка. ОСОБА_27 і спальна кімната меблями не облаштовані. Дитяча кімната облаштована ліжком, вішалкою, є натяжна стеля, на підлозі ламінат. На кухні є газова плита, мийка для посуду, невеликий кухонний гарнітур, стіл, табуретки, лінолеум на підлозі. Балкон приєднаний до кухні, пожежний вихід облаштовано під кладову. Електропроводка встановлена по всій квартирі ще під час перебування у шлюбі. Встановлено відеоспостереження у кімнаті де проживає ОСОБА_2 (дитяча кімната), задля власної безпеки. На вході у дитячу кімнату облаштовано датчик руху, який спрацьовує, коли відвідувач знаходиться у коридорі. Вхідні двері, вікна, встановлені забудовником під час перебування у шлюбі, замовляли ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , вони за якістю є найкращими, різницю у вартості сторони доплачували разом. Підвіконня також встановлені під час перебування у шлюбі, оплачували разом. Стіни у квартирі пошпакльовані ще під час перебування у шлюбі. На час проведення огляду частково пофарбована кухня і в дитячій кімнаті. Ламінат в коридорі, лінолеум на кухні, облаштування газової плити, умивальника, кухонного гарнітуру і столу мало місце після останнього судового засідання. Світильників у квартирі немає.
На а. с. 172 -174 наявні фото, зроблені в середині вересня 2023 року, до огляду судом спірної квартири, з яких вбачається, що ОСОБА_2 продовжує ремонтні роботи у квартирі АДРЕСА_1 .
Відеозапис на а. с. 175, зроблений за участі позивачки 31 серпня 2023 року вказує на те, що станом на цю дату у кухні відсутні меблі, газова плита, побутова техніка, лінолеум, стіни не пофарбовані, відсутнє дзеркало у ванній кімнаті, натяжна стеля у кімнаті, де стоїть ліжко.
11 листопада 2023 року ОСОБА_28 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб, про що Тернопільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції складно актовий запис № 2026 та видано свідоцтво про шлюб Серії НОМЕР_2 . Прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу - ОСОБА_29 .
На а. с. 187 міститься відеозапис прибуття та перебування у спірній квартирі позивачки з особою чоловічої статі та вчинення ними дій, які вказують на те, що стосунки між колишні подружжям, які є сторонами у виниклому спорі, є неприязними.
В конверті, на а. с. 188 містяться 4 фотографії спірної квартири, подані стороною відповідача станом на 17 листопада 2023 року, які підтверджують продовження проведення ОСОБА_2 ремонтних робіт у квартирі АДРЕСА_1 , після виїзного судового засідання.
За встановлених вище обставин, до правовідносин, які виникли між сторонами підлягають застосуванню наступні норми матеріального та процесуального права.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Статтею 41 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
Частиною першою статті 317 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства (частини перша, друга статті 319 ЦК України).
Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша статті 321 ЦК України).
У частині першій статті 356 ЦК України визначено, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Частинами першою-третьою статті 358 ЦК України передбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Статтею 365 ЦК України визначено, що право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.
Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року, справа № 209/3085/20, зауважила, що приписи частин четвертої та п'ятої статті 71 СК України і статті 365 ЦК України з урахуванням принципу розумності (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК Украйни) треба розуміти так: (а) правила про необхідність попереднього внесення коштів на депозитний рахунок суду стосуються тих випадків, коли позивач (один із подружжя чи колишній чоловік, колишня дружина) згідно зі статтею 365 ЦК України заявив вимогу про припинення права відповідача на частку у спільній власності (такі кошти забезпечують отримання відповідачем грошової компенсації); (б) якщо позивач (один із подружжя чи колишній чоловік, колишня дружина) таку вимогу не заявив (а вимагає, наприклад, поділити неподільну річ шляхом виділення її у власність відповідача та стягнення з нього грошової компенсації замість частки позивача у праві спільної сумісної власності на цю річ), то підстави для внесення ним відповідної суми коштів на депозитний рахунок суду відсутні.
13 липня 2023 року на депозитний рахунок Тернопільського міськрайонного суду від ОСОБА_3 надійшли кошти в розмірі 71 155, 00 грн - внесення вартості 3/100 частини квартири АДРЕСА_1 .
Вказана сума складається ізвартості 3/100 частини трикімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_6 , в сумі 61 125,00 грн (вищеописана довідка, а. с. 44), та вартості половини нежитлового приміщення СССVІ в будинку АДРЕСА_2 , що становить 10 030,00 грн, згідно акту приймання-передачі нерухомого майна від 11 червня 2020 року та довідки ТОВ «ТЕРНОПІЛЬБУД» від 11 червня 2020 року № 05/1281 (а. с. 61, 63).
Сторона відповідача до судових дебатів не ставила під сумнів вказану вище вартість частки ОСОБА_2 у спірному майні, не повідомляла про такі обставини у поданих заявах по суті, а відтак суд вважає, що стороною позивача виконано умови попереднього внесення вартості цієї частки на депозитний рахунок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області.
Відтак, у виниклих між сторонами правовідносинах судом було встановлено, що на підставі рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 вересня 2022 рокуу справі № 607/22543/21 та постанови Тернопільського апеляційного суду від 30 грудня 2022 року у справі № 607/22543/21 визнано приватною власністю ОСОБА_3 97/100 частини квартири АДРЕСА_1 , з яких: особистою приватною власністю 94/100 частини та 3/100 частини в порядку поділу майна подружжя; визнано за ОСОБА_3 , в порядку поділу майна подружжя, право власності на 1/2 частину нежитлового приміщення СССVІ в будинку АДРЕСА_2 ; визнано за ОСОБА_2 в порядку поділу майна подружжя право власності на 3/100 частини квартири АДРЕСА_1 ; визнано за ОСОБА_2 в порядку поділу майна подружжя право власності на 1/2 частину нежитлового приміщення CCCVI в будинку АДРЕСА_2 .
За змістом ч. 4 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України (даді - ЦПК України), обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
На час звернення позивачки до суду із позовом частки сторін у спірній квартирі АДРЕСА_1 , зареєстровані, про що є відповідні Витяги з Державного реєстру речових прав. Сторони визнали в судовому засіданні те, що намагалися в позасудовий спосіб врегулювати питання компенсації вартості часток ОСОБА_2 у спірному майні, однак не досягли згоди, що стало причиною звернення ОСОБА_1 до суду з позовом про припинення права власності на частку у спільному майні, визнання права власності.
Як було встановлено судом та вбачається з матеріалів справи колишнє подружжя, яке є сторонами у цій справі, перебувають у неприязних стосунках, їх спільне проживання і ведення побуту у квартирі АДРЕСА_1 є неможливим. Пояснення ОСОБА_2 , який допитувався в якості свідка про те, що він зможе проживати з позивачкою та її чоловіком в одній квартирі суд оцінює критично, адже його вселення у спірне житло та проведення та ремонтних робіт, встановлення меблів та відеоспостереження, без згоди ОСОБА_1 , вказує на протилежне.
Частка ОСОБА_2 у квартирі за вищевказаною адресою є незначною і становить 3/100 від 97/100, яка належить ОСОБА_1 , не може бути виділена відповідачу у натурі, оскільки спірне майно є неподільним як річ.
Також слідзауважити, що право власності співвласника на частку в спільному майні може бути припинено, але за умови, що завдана внаслідок такого припинення шкода не буде істотною. Саме ця обставина є визначальною при вирішенні позову про припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників.
Аналіз положень статті 365 ЦК України дає підстави для висновку, що право власності співвласника на частку в спільному майні може бути припинено за наявності будь-якої з передбачених пунктами 1-3 частини першої цієї статті підстав, які є самостійними, але за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.
Висновок про істотність шкоди, яка може бути завдана співвласнику та членам його сім'ї, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи та особливостей об'єкта, який є спільним майном.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2018 року у справі № 908/1754/17 зроблено висновок про те, що відсутність у статті 365 ЦК України конструкції «за наявності одночасно» свідчить про можливість припинення права особи на частку у спільному майні за рішенням суду на підставі позову інших співвласників за наявності хоча б однієї з перелічених законодавцем у частині першій цієї статті обставин (зокрема, в пунктах 1-3). Водночас необхідно зважати, що правова норма, закріплена пунктом 4 частини першої статті 365 ЦК України, не може вважатися самостійною обставиною для припинення права особи на частку у спільному майні за рішенням суду, оскільки фактично встановлює неприпустимість такого припинення (таке припинення є неможливим у разі, якщо воно завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї). Припинення права особи на частку у спільному майні за рішенням суду на підставі положень цієї статті можливе за наявності хоча б однієї з обставин, передбачених пунктами 1-3 частини першої статті 365 ЦК України, за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника, та попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду, а не за наявності всіх обставин, передбачених цією статтею, в їх сукупності.
Тобто, виходячи із встановлених у справі обставин, з врахуванням при вирішенні спору інтересів усіх співвласників, суд вирішує питання щодо наявності або відсутності підстав вважати, що припинення права особи на частку у спільному майні за рішенням суду завдасть істотної шкоди інтересам співвласника.
Співвласниками у спірній квартирі АДРЕСА_1 , є сторони у справі. ОСОБА_2 , окрім того, що звернувся до суду з позовом про поділ майна подружжя, в інший спосіб не проявляв інтересу до спірного майна, не вселявся у квартиру за вищевказаною адресою не проводив там ремонтні роботи, не встановлював меблі чи в інший спосіб не намагався спірне житло привести до стану придатного для проживання, що відповідало б змісту концепції житла у розумінні статті 8 Європейської конвенції з прав людини, де термін «житло» в тлумаченні Європейського Суду з прав людини означає насамперед місце, де особа є «вдома». Відповідач в процесуальному статусі свідка пояснював, що у період, коли мав місце спір про поділ майна подружжя він проживав у знайомих, не ніс витрат по оплаті за користування їх майном. Також ОСОБА_2 не ніс витрат і по оплаті за користування спірним майном, що було встановлено в судовому засіданні, послуги за ОСББ, до часу вселення відповідача, не в повному обсязі, але оплачувала ОСОБА_1 Тільки на початку червня 2023 року, коли сторони на підставі рішень судів у справі № 607/22543/21 зареєстрували свої частки у спірній кватирі та нежитловому приміщенні, ОСОБА_2 поміняв замки квартирі АДРЕСА_1 , здійснив переплату послуг ОСББ «Олімп Тернопіль 1», вселився туди та стверджує, що проживає у цьому житлі, оскільки не має де проживати. Незважаючи на заявлений позов про припинення його частки у майні, відповідач проводив ремонтні роботи, встановив меблі, відео нагляд та датчик руху у житлі, яке також належить ОСОБА_1 - 97/100 частки, однак не погодував з позивачкою свої дії. Тобто, суд встановив, що інтерес до спірного житла у відповідача виник після недосягнення сторонами компромісу щодо способу компенсації ОСОБА_2 його частки у спірному житлі. Відповідач пояснював, що його середньомісячний заробіток становить суму 20 000,00 грн, крім того він має підробіток, де також отримує дохід, який є різним, але має місце. Також ОСОБА_2 наполягав на тому, що має кошти в розмірі 35 тис. дол. США, які пропонував в якості компенсації за частку позивачки у спірному майні. Відтак, ОСОБА_2 має достатній дохід та матеріальне забезпечення для придбання власного житла чи для укладення договору оренди житла, а тому припинення його частки у квартирі АДРЕСА_1 не завдасть істотної шкоди інтересам цього співвласника. Щодо нежитлового приміщення, то, суд оцінює розмір частки співвласника, виходячи не з половини майна, зареєстрованого за власником, а з площі цього майна, яка є незначною - 3,4 кв.м., та враховує, що це приміщення призначене для обслуговування квартири. Суд вважає, що позбавлення часток ОСОБА_2 у спірному майні відповідатиме засадам розумності і справедливості, оскільки таке рішення носить компенсаційний характер та забезпечене грошовими коштами в розмірі 71 155, 00 грн, які внесені на депозитний рахунок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області, що є прикладом дотримання балансу інтересів усіх співвласників.
Отож, суд дійшов до переконання про підставність та обґрунтованість позовних вимог, а відтак слід припинити право власності ОСОБА_2 на 3/100 частини квартири за адресою: АДРЕСА_6 ; визнати за ОСОБА_1 право власності на 3/100 частини квартири за адресою: АДРЕСА_6 ; припинити право власності ОСОБА_2 на частину нежитлового приміщення СССVI за адресою: АДРЕСА_2 ; визнати за ОСОБА_1 право власності на частину нежитлового приміщення СССVI за адресою: АДРЕСА_2 .
Оскільки позов задоволено, згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, слід Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3 220,80 грн сплаченого судового збору.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 83, 206, 258-268, 273, 352-355 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити.
Припинити право власності ОСОБА_2 на 3/100 частини квартири за адресою: АДРЕСА_6 .
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 3/100 частини квартири за адресою: АДРЕСА_6 .
Припинити право власності ОСОБА_2 на частину нежитлового приміщення СССVI за адресою: АДРЕСА_2 .
Визнати за ОСОБА_1 право власності на частину нежитлового приміщення СССVI за адресою: АДРЕСА_2 .
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3 220,80 грн сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Позивач: ОСОБА_3 ,РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_11 .
Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_12 .
Повний текст рішення суду складено 25 квітня 2024 року.
Головуючий суддя Герчаківська О.Я.