20 травня 2024 року
м. Київ
справа № 644/6686/19
провадження № 61-7129ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Чумака Романа Васильовича на рішення Київського районного суду м. Полтави від 19 вересня
2023 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 30 квітня 2024 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Чуприна Галина Олександрівна, ОСОБА_4 , про визнання недійсним договору, визнання права власності, скасування державної реєстрації,
У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Чуприна Г. О. (далі - приватний нотаріус ХМНО Чуприна Г. О.), ОСОБА_4 , в якому просила суд:
- визнати недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 , що укладений 19 лютого 2019 року між ОСОБА_1 ,
в інтересах якої діяв ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Чуприною Г. О. за реєстровим номером 190;
- скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3 на житловий будинок АДРЕСА_1 ;
- визнати за нею право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 .
Рішенням Київського районного суду м. Полтава від 19 вересня 2023 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 30 квітня
2024 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус ХМНО Чуприна Г. О.,
ОСОБА_4 , про визнання недійсним договору, визнання права власності, скасування державної реєстрації відмовлено.
15 травня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Чумак Р. В. через підсистему «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Київського районного суду м. Полтави від 19 вересня
2023 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 30 квітня 2024 року (надійшла до суду 16 травня 2024 року), у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив суд скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове про задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.
У порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
У касаційній скарзі представник заявника заявив клопотання про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір».
На підтвердження даного клопотання представник заявника надав витяг
з Державного реєстру фізичних осіб- платників податків.
Вирішуючи клопотання про звільнення від сплати судового збору, Верховний Суд урахував, що зазначені заявником обставини не є безумовними підставами для звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати, оскільки заявником не надано суду касаційної інстанції доказів на підтвердження реального майнового стану (докази щодо відсутності інших доходів, майна тощо), який перешкоджає заявникові виконати вимоги законодавства щодо оплати поданої касаційної скарги судовим збором.
Дослідивши вказане клопотання, Верховний Суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання необхідно відмовити, оскільки представником заявника не надано достатніх і належних доказів щодо розміру доходів заявника, а надані докази не відображають у повній мірі майновий стан заявника.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року «Про судовий збір», який набрав чинності 01 листопада 2011 року.
При цьому з 15 грудня 2017 року набули чинності зміни до вказаного Закону України щодо сплати судового збору на підставі Закону України від 03 жовтня 2017 року
№ 2147-VIII.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.
Підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»
(у редакції, чинній на день звернення до суду з цим позовом) передбачено, що за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» розрахунок розміру судового збору за подання касаційної скарги слід здійснювати, виходячи зі ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а не з тієї суми, яка фактично була сплачена позивачем.
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом у 2019 році та заявляла дві позовні вимоги немайнового характеру та позовну вимогу майнового характеру (визнання права власності на будинок).
Станом на 01 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 1 921,00 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 768,40 грн, 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 9 605,00 грн).
У постанові Полтавського апеляційного суду зазначено, що ринкова вартість житлового будинку у 2019 році складала 621 900,00 грн.
Отже, заявнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 12 409,28 грн.
1) Судовий збір за дві позовні вимоги немайнового характеру - 1 536,80 грн (768,40*2=1 536,80);
2) Судовий збір за позовну вимогу майнового характеру - 6 219,00 грн (621 900,00*1%=6 219,00);
3) Судовий збір за подачу касаційної скарги - 15 511,60 грн ((1 536,80+6 219,00)*200%=15 511,60);
4) Судовий збір за подачу касаційної скарги через систему «Електронний суд» 12 409,28 грн (15 511,60*0,8= 12 409,28).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055»).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно надати суду документ, що підтверджує його сплату або надати належні та допустимі докази на підтвердження клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Також, подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.
Згідно з частиною шостою статті 43 ЦПК України процесуальні документи
в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до пункту 29 Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), у разі подання до суду документів
в електронній формі учасник зобов'язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Згідно із частиною сьомою статті 43 ЦПК України у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Так, касаційна скарга була сформована в системі «Електронний суд», проте доказів надсилання листом з описом вкладення всім учасникам справи копій цієї касаційної скарги представник заявника не надав.
Зокрема, представником заявника не надано доказів направлення касаційної скарги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
Враховуючи те, що зазначені у касаційній скарзі адреси відповідачів на даний час є тимчасово окупованою територією, то представнику заявника необхідно надати відомості про наявні електронні адреси, електронні кабінети в підсистемі «Електронний суд» та засоби телефонного зв'язку відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд
У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Чумака Романа Васильовича про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору відмовити.
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Чумака Романа Васильовича на рішення Київського районного суду м. Полтави від 19 вересня
2023 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 30 квітня 2024 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г. В. Коломієць