20 травня 2024 року
м. Київ
справа № 585/3415/21
провадження № 61-6966ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сакари Н. Ю. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Штогрина Сергія Вікторовича, на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 17 жовтня 2023 року та постанову Сумського апеляційного суду від 04 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Роменського міського нотаріального округу Сумської області Ганзя Ольга Борисівна, про усунення від права спадкування, визнання права власності в порядку спадкування за законом, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Роменського міського нотаріального округу Ганзя Ольга Борисівна, Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «УКРГАЗБАНК», про визнання права власності в порядку спадкування,
У травні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Штогрина С. В., на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 17 жовтня 2023 року та постанову Сумського апеляційного суду від 04 квітня 2024 року.
Касаційна скарга була подана з пропуском строку на касаційне оскарження, оскільки відправлена до Верховного Суду засобами поштового зв'язку 09 травня 2024 року.
Відповідно до частини першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
У касаційній скарзі заявниця вказує, що строк на подачу касаційної скарги не пропущено, оскільки копію оскаржуваного судового рішення апеляційного суду отримано через систему «Електронний суд» 09 квітня 2024 року, повний текст якого підписано складом суду за допомогою кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису 09 квітня 2024 року.
Верховний Суд визнає помилковим тлумаченням заявницею норм процесуального права щодо дотримання строку на подання касаційної скарги та констатує пропуск такого строку, з огляду на таке.
Частиною першою статті 390 ЦПК України визначено, що строк на касаційне оскарження дотримано та не вимагається заява (клопотання) про його поновлення у разі, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення або складення його повного тексту.
Якщо наведені строки пропущено, особа, яка звертається з касаційною скаргою, має клопотати перед судом про поновлення пропущеного процесуального строку, обґрунтовуючи пропуск такого строку датою отримання копії оскаржуваного судового рішення. Зазначене відповідає вимогам частини другої статті 390 ЦПК України.
Зміст постанови Сумського апеляційного суду від 04 квітня 2024 року не містить відомостей про дату складення її повного тексту, а отже таке рішення складено датою його ухвалення, тобто 04 квітня 2024 року.
За відсутності у повному судовому рішення апеляційного суду відомостей про дату його складення, подана 09 травня 2024 року касаційна скарга є такою, що направлена засобами поштового зв'язку із пропуском строку на її подання.
Посилання заявниці на те, що повний текст постанови апеляційного підписано колегією суддів за допомогою кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису 09 квітня 2024 року, не свідчить про неможливість отримання вказаного судового рішення у паперовому вигляді раніше.
Отже, враховуючи, що касаційна скарга подана із пропуском строку, визначеного законом, при цьому, матеріали касаційного провадження містять докази про доставлення до електронного кабінету заявниці (адвоката) оскаржуваного судового рішення апеляційного суду 09 квітня 2024 року о 21:05 год., що відповідно до абзацу другого пункту 5 частини шостої статті 272 ЦПК України свідчить, що вказане судове рішення вважається врученим 10 квітня 2024 року, проте до касаційної скарги не додано клопотання про поновлення пропущеного строку, таке клопотання має бути надіслано до Верховного Суду з метою поновлення строку на подання касаційної скарги.
Відповідно до частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
Таким чином, заявниці потрібно надіслати на адресу суду заяву про поновлення строку на касаційне оскарження.
Також, подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки заявником порушено вимоги пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України.
Касаційна скарга містить квитанцію від 09 травня 2024 року № А7НС-А6С3-М05Т-70А2 про сплату судового збору у розмірі 5 187,28 грн. Обґрунтування сплаченого заявницею судового збору в касаційній скарзі не наведено, при цьому, суд не враховує посилання, що вказаний розмір судового збору обраховувався з розміру судового збору, сплаченого заявницею у суді першої інстанції, - 2 593,64 грн, оскільки зазначене не дозволяє перевірити правильність сплати судового збору, з урахуванням неповних відомостей про ціну зустрічного позову (вартість майна).
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент подачі позовної заяви) за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Заявниця оскаржує судові рішення першої та апеляційної інстанцій, якими відмовлено в задоволені її зустрічного позову про визнання права власності в порядку спадкування за законом на 2/6 часток автомобіля та житлового будинку.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Відповідно до змісту оскаржуваних судових рішень вартість спірного житлового будинку складає 112 002,00 грн, отже 2/6 його частки - 37 334,00 грн, водночас судові рішення першої та апеляційної інстанцій не містять відомостей про вартість спірного автомобіля, що унеможливлює перевірку правильності сплати ОСОБА_1 судового збору за подання касаційної скарги у цій справі, з урахуванням визначених меж касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень.
За наведених обставин заявниці необхідно повідомити вартість транспортного засобу автомобіля MAZDA СХ-7, д.р.н. НОМЕР_1 , та у разі необхідності доплатити судовий збір з урахуванням ставок, визначених Законом України «Про судовий збір».
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві, Печерський район, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявниці строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393, 394 ЦПК України,
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Штогрина Сергія Вікторовича, на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 17 жовтня 2023 року та постанову Сумського апеляційного суду від 04 квітня 2024 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали до 14 червня 2024 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі неподання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження у відкритті касаційного провадження буде відмовлено на підставі пункту 4 частини другої статті 394 ЦПК України, а разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали щодо оформлення касаційної скарги відповідно до вимог статті 392 ЦПК України касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявниці.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н. Ю. Сакара