14 травня 2024 року
м. Київ
справа № 441/1754/15-ц
провадження № 61-6520ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Пророка В. В.
розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Квака Вадима Васильовича на постанову Львівського апеляційного суду від 27 грудня
2023 року у справі за позовом Великолюбінської селищної ради Львівського району Львівської області до ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про визнання недійсним та скасування державного акта, скасування державної реєстрації права власності, витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та
У грудні 2015 року Великолюбінська селищна рада Львівського району Львівської області звернулася до суду з позовом, у якому, з урахуванням уточнень від 19 липня 2023 року, просила:
- витребувати з незаконного володіння ОСОБА_2 земельну ділянку площею
226,2 кв. м, шириною 6,5 м від земельної ділянки з кадастровим номером 4620955300:34:015:0260, що перебуває у власності ОСОБА_6 , з відступом з північно-західної сторони ділянки на 2,17 м на північ до земельної ділянки з кадастровим номером 4620955300:34:015:0024, довжиною 34,80 м вздовж з північно-західної до північно-східної частини земельних ділянок з кадастровими номерами: 4620955300:34:015:0260, що перебуває у власності ОСОБА_6 , 4620955300:34:015:0242, що перебуває у власності ОСОБА_3 , паралельно земельної ділянки кадастровий номер 4620955300:34:015:0022, що перебуває у власності
ОСОБА_5 на відстань 6,49 м з північно-східної частини земельної ділянки з кадастровим номером 4620955300:34:015:0242, що перебуває у власності ОСОБА_3 та згідно координат з точки 1. Х5 501 187,18 Y1 317 922,98 до точки 2. Х5 501 193,11 Y1 317 925,63 до точки 3. Х5 501 180,19 Y1 317 958,06 та до точки 4. Х5 501 174,31 Y1 317 955,31, що в межах земельної ділянки площею 0,1204 га з кадастровим номером 4620955300:34:015:0005, на АДРЕСА_1 і належить до земель комунальної власності Великолюбінської селищної ради;
- визнати недійсним та скасувати державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею ЯЖ № 927761, що виданий на ім'я ОСОБА_2 13 січня
2009 року на підставі договору купівлі-продажу від 10 листопада 2006 року
ВЕС № 813878 та зареєстрований за № 938, скасувавши державну реєстрацію права власності на зазначену земельну ділянку;
- зобов'язати ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні витребуваною у неї за означеними розмірами та координатами, земельною ділянкою шляхом знесення (демонтажу) огорожі, що складається з тринадцяти металевих стовпців з'єднаних між собою металевою арматурою та не чинити перешкод громаді селища у користуванні такою.
Вказувала, що в 2013 році відповідачка самовільно захопила частину дороги загального користування площею 226,2 кв. м, винісши межі своєї земельної ділянки на дорогу загального користування шириною 6,5 м, довжиною 34,80 м та встановивши огорожу на земельній ділянці комунальної власності (дорозі), чим унеможливила іншим мешканцям смт. Великий Любінь (третім особам) доступ (доїзд) до належних їм земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства.
13 квітня 2023 року рішенням Городоцького районного суду Львівської області позов задоволено.
Визнано недійсним та скасовано державний акт серії ЯЖ № 927761 на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,1204 га на території Великолюбінської селищної ради, для будівництва та обслуговування житлового будинку з кадастровим номером 4620955300:34:015:0005, виданий 13 січня 2009 року Управлінням Держкомзему у Городоцькому районі Львівської області на ім'я ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 10 листопада 2006 року, скасувавши державну реєстрацію права власності на зазначену земельну ділянку.
Витребувано з незаконного володіння ОСОБА_2 земельну ділянку площею
226,2 кв. м, шириною 6,5 м від земельної ділянки з кадастровим номером 4620955300:34:015:0260, що перебуває у власності ОСОБА_6 , з відступом з північно-західної сторони ділянки на 2,17 м на північ до земельної ділянки з кадастровим номером 4620955300:34:015:0024, довжиною 34,80 м вздовж з північно-західної до північно-східної частини земельних ділянок з кадастровими номерами: 4620955300:34:015:0260, що перебуває у власності ОСОБА_6 , 4620955300:34:015:0242, що перебуває у власності ОСОБА_3 , паралельно земельної ділянки з кадастровим номером 4620955300:34:015:0022, що перебуває у власності ОСОБА_5 на відстань 6,49 м з північно-східної частини земельної ділянки з кадастровим номером 4620955300:34:015:0242, що перебуває у власності ОСОБА_3 та згідно координат з точки 1. Х5 501 187,18 Y1 317 922,98 до точки 2. Х5 501 193,11 Y1 317 925,63 до точки 3. Х5 501 180,19 Y1 317 958,06 та до точки 4. Х5 501 174,31 Y1 317 955,31, що в межах земельної ділянки площею 0,1204 га, з кадастровим номером 4620955300:34:015:0005 на АДРЕСА_1 і належить до земель комунальної власності Великолюбінської селищної ради.
Зобов'язано ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні витребуваною у неї, за вищезазначеними розмірами та координатами, земельною ділянкою шляхом знесення (демонтажу) огорожі, що складається з тринадцяти металевих стовпців з'єднаних між собою металевою арматурою та не чинити перешкод громаді селища у користуванні такою.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
27 листопада 2023 року постановою Львівського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.
Рішення Городоцького районного суду Львівської області від 13 квітня 2023 року скасовано.
У задоволенні позову Великолюбінської селищної ради Львівського району Львівської області відмовлено.
02 травня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Квак В. В. через систему «Електронний суд» надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Львівського апеляційного суду від 27 листопада 2023 року, в якій просить її скасувати, рішення Городоцького районного суду Львівської області від 13 квітня 2023 року залишити в силі.
Касаційна скарга містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з посиланням на те, що вперше касаційну скаргу, яку повернуто 25 березня 2024 року ухвалою Верховного Суду, подано ОСОБА_1 в межах строку на касаційне оскарження. Отримавши ухвалу про повернення її касаційної скарги, вона в найкоротший строк звернулася вдруге з касаційною скаргою.
Згідно з положеннями частин першої та другої статті 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій
статті 394 цього Кодексу.
З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що у 03 січня
2024 року ОСОБА_1 вперше звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Львівського апеляційного суду від 27 листопада 2023 року.
25 березня 2024 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу ОСОБА_1 повернуто через відсутність у касаційній скарзі зазначення підстав касаційного оскарження, передбачених статтею 389 ЦПК України.
У висновку Верховного Суду в постанові від 24 липня 2023 року у справі № 200/3692/21 (провадження № К/990/17155/23) зазначено, що процесуальний строк, зокрема строк на апеляційне оскарження, у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:
- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;
- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;
- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;
- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об'єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;
- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.
З урахуванням дати прийняття оскаржуваного судового рішення, дати звернення з касаційною скаргою вперше і того, що, звертаючись вдруге з касаційною скаргою, заявниця не зволікала, пропущений строк на касаційне оскарження має бути поновлений, як такий, що пропущений з поважних причин відповідно до статті 390 ЦПК України.
Касаційна скарга подана у строк, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
На обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження судових рішень за пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України особа, яка подала касаційну скаргу, послалася на те, що суд апеляційної інстанції не врахував правові висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2018 року у справі
№ 917/1345/17, від 02 листопада 2022 року у справі № 140/6115/21, що є підставою для відкриття касаційного провадження за пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження за пунктом 3 частини третьої статті 411 ЦПК України, заявник вказує, що суд апеляційної інстанції не дослідив зібрані у справі докази, що є підставою для відкриття касаційного провадження за
пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження.
Суд не встановив достатніх й обґрунтованих підстав для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження.
Вбачаються підстави для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Квака В. В. та витребування матеріалів справи.
Згідно з частиною восьмою статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
На підставі наведеного та керуючись статтями 389, 390, 392, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Поновити представнику ОСОБА_1 - адвокату Кваці Вадиму Васильовичу строк на касаційне оскарження постанови Львівського апеляційного суду від 27 грудня 2023 року.
Відкрити касаційне провадження у справі за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Квака Вадима Васильовича на постанову Львівського апеляційного суду від 27 грудня 2023 року.
Витребувати із Городоцького районного суду Львівської області цивільну справу № 441/1754/15-ц за позовом Великолюбінської селищної ради Львівського району Львівської області до ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про визнання недійсним та скасування державного акта, скасування державної реєстрації права власності, витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: О. М. Ситнік
Є. В. Петров
В. В. Пророк