15 травня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/10694/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Зуєва В.А.,
за участю секретаря судового засідання - Кравченко О.В.,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Антонов"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2024 (Сітайло Л.Г. - головуюча, судді: Демидова А.М., Ходаківська І.П.) і рішення Господарського суду міста Києва від 31.10.2023 (суддя Сівакова В.В.) у справі
за позовом Державного підприємства "Антонов"
до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Акціонерного товариства "Українська оборонна промисловість",
про стягнення 1389663,96 грн,
1. З фактичних обставин справи, які встановлено судами попередніх інстанцій слідує, що 18.12.2020 Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Арсенал Страхування (далі - ПрАТ "СК "Арсенал Страхування") (як страховик) та Державне підприємство "Антонов" (далі - ДП "Антонов" (як страхувальник) уклали договір обов'язкового страхування відповідальності експлуатанта аеропорту за шкоду, заподіяну третім особам № 01/20-ВЕА/Ц1 (далі - Договір страхування).
2. Згідно з пунктом 1.1 Договору страхування його предметом є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону і пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди третім особам. За цим договором покривається цивільна відповідальність страхувальника, що виникає внаслідок його авіаційної діяльності відповідно до видів діяльності, передбачених пунктом 2.4 договору, в Аеропорту "Київ/Антонов-1" (вул. Академіка Туполєва, 1, м. Київ, Україна) та Аеропорту "Київ/Антонов-2" (смт. Гостомель, Київська обл., Україна).
3. Підпунктом 2.4.3 Договору страхування визначені види діяльності з обслуговування на пероні і місцях стоянок повітряних суден, в тому числі завантаження та розвантаження багажу, пошти і вантажів.
4. 01.02.2021 приблизно о 10 год. 00 хв., при виконанні розвантажувальних робіт на літаку Ан-124 р.н. UR-ZYD технік з технічного обслуговування повітряних суден Костюченко В.В. виконував розвантаження авіаційних шин через задній грузовий люк. При виконанні розвантаження авіаційної шини Костюченко В.В. підвернув ногу та не зміг втримати авіаційну шину, яка покотилася по нахиленому трапу повітряного судна Ан-124, що призвело до зіткнення авіаційної шини з літаком, який належить Національному авіаційному університету - "Сessna 172S" р.н. UR-JAU.
5. Наведене підтверджується актом службового розслідування від 16.02.2021, складеного за участю представників ДП "Антонов" та Національного авіаційного університету.
6. Згідно з умовами договору від 02.09.2020 № 463, укладеного між Національним авіаційним університетом (власник пошкодженого літака) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Челендж Аеропорт" (далі - ТОВ "Челендж Аеропорт") на надання послуг технічного обслуговування повітряного судна, фахівці останнього прийняли участь в комісії з оцінки пошкодження літака "Сеssna-172S", за наслідком чого складено технічний акт огляду повітряного судна від 12.02.2021.
7. В результаті огляду виявлені наступні пошкодження повітряного судна:
1. Пошкодження повітряного гвинта МТ Propeller Model MTV-6A/187-129 s/n 06193. Пошкоджена одна лопать. Повітряний гвинт потребує ремонту або заміни лопаті.
2. Пошкодження нижнього капоту двигуна. Нижній капот двигуна потребує заміни.
3. Пошкодження корпусу повітряного фільтру двигуна. Корпус повітряного фільтру потребує заміни.
8. 12.02.2021 ТОВ "Челендж Аеропорт" виставлено Національному авіаційному університету рахунок № 41.21 на внесення передоплати за технічне обслуговування літака у розмірі 1577705,86 грн.
9. Страховим актом від 22.02.2021 № 02.07.01/000088/1 подію, яка мала місце 01.02.2021, в результаті якої пошкоджено повітряне судно "Сеssna-172S", серійний номер 172S10488, державний і реєстраційний знаки UR-JAU, визнано Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Ультра Альянс" (далі - ПАТ "СК "Ультра Альянс") страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 1444721,55 грн (на підставі рахунка від 12.02.2021 № 41.21, за вирахуванням франшизи у сумі 132984,31 грн).
10. Згідно з платіжним дорученням від 23.03.2021 № 1595 страхове відшкодування у розмірі 1444721,55 грн виплачено ПАТ "СК "Ультра Альянс" на користь ТОВ "Челендж Аеропорт".
11. В подальшому, ПАТ "СК "Ультра Альянс" звернулось до ДП "Антонов" з вимогою від 26.03.2021 № 02.07.000088/1 про відшкодування шкоди у розмірі 1444721,55 грн, яка останнім залишена без задоволення.
12. ПАТ "СК "Ультра Альянс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ДП "Антонов" про відшкодування шкоди.
13. Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.02.2022 у справі № 910/18426/21 позов ПАТ "СК "Ультра Альянс" задоволено частково. Стягнуто з ДП "Антонов" страхове відшкодування в розмірі 1311737,24 грн, інфляційні втрати в розмірі 27686,85 грн і 3 % річних у розмірі 18544,01 грн.
14. 03.06.2022 ДП "Антонов" сплатило на користь ПАТ "СК "Ультра Альянс" 1378337,62 грн страхового відшкодування за рішенням Господарського суду міста Києва від 16.02.2022 у справі № 910/18426/21, що підтверджується платіжним дорученням від 03.06.2022 № 1221.
15. В подальшому ДП "Антонов" звернулося до ПрАТ "СК "Арсенал Страхування" із заявою від 31.08.2022 № 584/7032-22 про виплату страхового відшкодування за Договором страхування, в якій, посилаючись на викладені вище обставини, просило здійснити виплату страхового відшкодування у сумі 1311737,24 грн.
16. Не отримавши відповіді на заяву від 31.08.2022 ДП "Антонов" звернулося до ПрАТ "СК "Арсенал Страхування" з листом від 10.11.2022 № 584/9729-22, в якому просило повідомити про прийняте рішення щодо здійснення виплати страхового відшкодування.
17. У відповідь ПрАТ "СК "Арсенал Страхування" надіслало лист від 09.12.2022 № 091222-03877/к/у, в якому просило надати документи для проведення страхового розслідування.
18. Листом від 08.02.2023 № 584/1981-23 ДП "Антонов" направило ПрАТ "СК "Арсенал Страхування" документи, необхідні для проведення страхового розслідування та повторно просило здійснити виплату страхового відшкодування.
19. Зі свого боку ПрАТ "СК "Страхування" листом від 27.02.2023 № 270223-0609/к/у просило надати додаткову інформацію щодо повідомлення про подію Національне бюро з розслідування подій та інцидентів з цивільними повітряними суднами, а також фото пошкодженого літака "Сеssna-172S".
20. В подальшому за результатами розгляду заяви ДП "Антонов" про виплату страхового відшкодування, ПрАТ "СК "Арсенал Страхування" надано відповідь від 22.03.2023 № 220323-2030/к, згідно з якою страхувальнику відмовлено у виплаті страхового відшкодування з підстав порушення умов Договору страхування, зокрема, пропуску строку повідомлення про настання події, що має ознаки страхового випадку; позбавлення страховика можливості провести власне розслідування причин та обставин настання страхового випадку; самостійного врегулювання події, яка має ознаки страхового випадку без рекомендації страховика та виплати компенсації третім особам без згоди ПрАТ "Арсенал Страхування".
21. Вважаючи вказану відмову страховика від виплати страхового відшкодування безпідставною, ДП "Антонов" (далі також "Позивач") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з ПрАТ "СК "Арсенал Страхування" (далі також "Відповідач") заборгованості у розмірі 1389663,96 грн, з яких: 1311737,24 грн - сума страхового відшкодування, 59028,18 грн - пеня, 9703,26 грн - 3 % річних та 9195,28 грн - інфляційні втрати.
22. Позовні вимоги обґрунтовувало невиконанням Відповідачем своїх зобов'язань за Договором страхування.
23. Господарський суд міста Києва рішенням від 31.10.2023, яке Північний апеляційний господарський суд своєю постановою від 12.02.2024 залишив без змін, у задоволенні позову відмовив.
24. Рішення мотивував, зокрема, такими аргументами і обставинами.
24.1. Згідно з абзацом 1 пункту 13.3.2 Договору страхування, при настанні події, що має ознаки страхового випадку страхувальник зобов'язався письмово (листом, телефаксом, телеграфом або електронною поштою) повідомити страховику про настання події, що може бути визнана страховим випадком, протягом двох робочих днів з моменту, коли страхувальнику стане відомо про її настання.
24.2. Вказане положення Договору страхування кореспондуються з пунктом 6 Порядку і правил здійснення обов'язкового авіаційного страхування цивільної авіації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.09.2017 № 676, де також зазначено, що у разі настання події, що може бути визнана страховим випадком, страхувальник зобов'язаний протягом двох робочих, днів з моменту, коли йому стане відомо про її настання, письмово (листом, телефаксом, телеграфом або електронною поштою) повідомити про це страховику.
24.3. З установлених обставин справи слідує, що подія, яка містить ознаки страхового випадку сталася 01.02.2021, але Позивач звернувся до Відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування лише 31.08.2022 (отримана останнім 02.09.2022).
24.4. В обґрунтування наявності поважних причин неможливості своєчасного повідомлення Відповідача про настання події, Позивач посилався на різноманітні зовнішні фактори такі як карантин, простій на підприємстві, повномасштабне вторгнення рф, однак такі, на думку суду, поважними не являються, оскільки вони не завадили ДП "Антонов" вчинити ряд інших дій, а саме: повідомити про настання події власника пошкодженого судна на наступний день після її настання; провести службове розслідування, за результатами якого складено акт від 16.02.2021; щомісяця з січня по травень 2021 року, з березня по липень 2022 року складати та підписувати накази щодо оголошення простою працівників підприємства; внести 04.02.2021 страховий платіж за Договором страхування; приймати участь у всіх засіданнях при розгляді справи № 910/18426/21 та подавати по ній заяви по суті (розгляд якої тривав з листопада 2021 року по лютий 2022 року); здійснити 02.06.2022 виплату присудженого до стягнення за рішенням суду страхового відшкодування.
24.5. Таким чином, порушення Позивачем встановленого Договором страхування обов'язку повідомити Відповідача про настання події протягом більше ніж півтора року відбулося не через незалежні від волі ДП "Антонов" події, а внаслідок його власної бездіяльності.
24.6. Крім цього, згідно з пунктом 7.7 Договору страхування, страхувальник не має права щодо визнання своєї відповідальності і врегулювання претензії без письмової згоди страховика. При цьому страхувальник має право вимагати участі страховика в судовому порядку.
24.7. У той же час, ДП "Антонов" у справі № 910/18426/21 не було заявлено клопотання про залучення ПрАТ "СК "Арсенал Страхування" до участі у справі третьою особою.
24.8. Звідси в порушення умов Договору страхування Позивач при настанні події, що має ознаки страхового випадку діяв на власний розсуд щодо її врегулювання без обґрунтованих рекомендацій страховика.
24.9. Також, відповідно до пункту 9.4 Договору страхування страхувальник був, зокрема, зобов'язаний надати страховику можливість проводити власне розслідування причин та обставин настання страхового випадку, а також перевіряти обґрунтованість доведення шкоди, заподіяної третім особам; утримуватись від будь-яких дій, які прямо чи опосередковано можуть зашкодити інтересам страховика; не визнавати будь-яких вимог третіх осіб та не здійснювати будь-які компенсації, що мають відношення до страхового випадку, без письмової згоди страховика.
24.10. Проте, в порушення умов Договору страхування Позивач здійснив компенсацію витрат третім особам без письмової згоди Відповідача та своїми діями позбавив страховика права провести власне розслідування причин та обставин настання страхового випадку, визначити розмір збитків, відповідно до умов Договору страхування, провести огляд місця події, пошкодженого майна та перевірити обґрунтованість шкоди, заподіяної третім особам.
24.11. При цьому, із встановлених обставин справи вбачається, що на момент звернення ДП "Антонов" з заявою на виплату страхового відшкодування пошкоджене повітряне судно "Сеssna 127", заводський номер 172S10488, 2007 року випуску, згідно з листом Національного авіаційного університету від 05.09.2023 № 06.03/1604 влітку 2022 року, в результаті ракетного обстрілу, було знищено.
24.12. За умовами пункту 8.1 Договору страхування, страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування з підстав, визначених статтею 26 Закону України "Про страхування", а саме несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків. У пункті ж 8.2 Договору страхування сторони погодили, що страховик може повністю або у відповідній частині відмовити у виплаті страхового відшкодування у разі невиконання страхувальником своїх обов'язків по цьому договору.
24.13. За викладеного, оскільки ДП "Антонов" порушено ряд власних істотних зобов'язань за Договором страхування, Відповідач правомірно відмовив у задоволенні заяви Позивача про виплату страхового відшкодування і доводи ДП "Антонов" про протилежне є безпідставними та необґрунтованими.
25. Не погодившись із судовими рішеннями, Позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
25.1. У касаційній скарзі стверджує, що при прийнятті оскаржуваних рішень суди попередніх інстанцій неправильно застосували приписи статей 979, 989, 991 Цивільного кодексу України, статті 16 Закону України "Про страхування".
25.2. Наполягає також, що здійснене судами правозастосування відбулося без урахування висновку Верховного Суду щодо правильного застосовування вказаних норм, який викладено у постановах від 26.03.2018 у справі № 916/4613/15 та від 29.07.2020 у справі № 500/1286/17 про те, що "у разі настання страхового випадку страховик зобов'язаний виплатити страхове відшкодування, а інші умови договору страхування є підставою для відмови у виплаті лише у тому разі, якщо таке порушення положень договору страхувальником перешкодило страховику переконатись, що ця подія є страховим випадком і має оцінюватись судом у кожному конкретному випадку. Несвоєчасне повідомлення страхувальником страховика без поважних на те причин про настання страхового випадку або надання ним неправдивих відомостей про факт настання страхового випадку можуть бути підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування лише у тому разі, якщо вони позбавили страховика можливості дізнатися, чи є ця подія страховим випадком".
25.3. Скаржник пояснює, що у спірних правовідносинах страховик мав достатньо інформації та доказів для того, щоб впевнитися, що подія, яка відбулася 01.02.2021 в Аеропорту "Київ/Антонов-2" є страховим випадком, однак безпідставно ухилився від виплати страхового відшкодування і суди з цим неправомірно погодились.
26. Ухвалою Верховного Суду від 01.04.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ДП "Антонов" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2024 і рішення Господарського суду міста Києва від 31.10.2023 у цій справі з підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
27. 11.04.2023 до суду касаційної інстанції надійшли пояснення Акціонерного товариства "Українська оборонна промисловість", у яких воно підтримує подану касаційну скаргу та просить її задовольнити.
28. У відзиві на касаційну скаргу ПрАТ "СК "Арсенал Страхування" стверджує про її безпідставність та необґрунтованість. З висновками судів попередніх інстанцій погоджується. За викладеного, у задоволенні касаційної скарги просить відмовити, оскаржувані рішення залишити без змін.
29. Подані скаржником додаткові пояснення, які по суті є відповіддю на відзив Відповідача, суд касаційної інстанції не розглядає, адже чинним ГПК України не передбачено права учасників справи на подання такої заяви під час касаційного перегляду судових рішень.
30. Верховний Суд заслухав суддю-доповідача, пояснення представників Позивача (Парубець Є.О.), Відповідача (Мамедова І.Р.) і Третьої особи (Гетта Т.М.), дослідив наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження і вважає, що в силу приписів пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України касаційне провадження у цій справі підлягає закриттю виходячи з такого.
31. Як вже вказувалось, підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі стали положення пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України.
32. Згідно з вказаним пунктом підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
33. Тобто, відповідно до положень згаданої норми, касаційний перегляд з указаних підстав може відбутися за наявності таких складових:
(1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду;
(2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
34. Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, який було сформульовано у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", зокрема і пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб'єктним та об'єктним критеріями.
При цьому, з-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов'язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.
Подібність правовідносин суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи. Це врахування слід розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов'язаних із правами й обов'язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб'єктів (видової належності сторін спору) й об'єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини).
35. Не можна посилатися на неврахування висновку Верховного Суду як на підставу для касаційного оскарження, якщо відмінність у судових рішеннях зумовлена не неправильним (різним) застосуванням норми, а неоднаковими фактичними обставинами справ, які мають юридичне значення (див. зокрема підхід в частині оцінювання спірних правовідносин на предмет подібності, який застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 у справі № 199/8324/19).
36. Водночас суд касаційної інстанції зазначає, що слід виходити також з того, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції на обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.
37. Ураховуючи наведене, проаналізувавши обставини правовідносин у даній справі та у справах, на неврахування правового висновку в яких посилається скаржник у касаційній скарзі, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що правовідносини у порівнюваних справах не є подібними, а тому підстави для врахування правового висновку, викладеного у постановах суду касаційної інстанції від 26.03.2018 у справі № 916/4613/15 та від 29.07.2020 у справі № 500/1286/17 відсутні з огляду на таке.
38. Верховний Суд виходить з того, що спір між учасниками цього спору виник у сфері обов'язкового авіаційного страхування цивільної авіації, а тому спірні правовідносини врегульовано нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Повітряного кодексу України, Закону України "Про страхування".
39. Відповідно до частини другої статті 352 Господарського кодексу України (в редакції Кодексу, чинній на дату укладення Договору страхування) страхування може здійснюватись на основі договору між страхувальником і страховиком (добровільне страхування) або на основі закону (обов'язкове страхування).
40. При цьому, згідно з приписами частини четвертої статті 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору, зокрема, на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.
41. Частинами першою, третьою статті 117 Повітряного кодексу України (в редакції Кодексу, чинній на дату укладення Договору страхування) передбачено, що в Україні здійснюється обов'язкове авіаційне страхування цивільної авіації. Порядок і правила здійснення обов'язкового авіаційного страхування цивільної авіації визначаються Кабінетом Міністрів України.
42. Згідно з пунктом 7 частини першої статті 7 Закону України "Про страхування" (в редакції Закону, чинній на дату укладення Договору страхування) в Україні здійснюється такий вид обов'язкового страхування як авіаційне страхування цивільної авіації. Частиною другою цієї ж статті визначено, що для здійснення обов'язкового страхування Кабінет Міністрів України, якщо інше не визначено законом, встановлює порядок і правила його проведення, форми типового договору, особливі умови ліцензування обов'язкового страхування, розміри страхових сум та максимальні розміри страхових тарифів або методику актуарних розрахунків.
43. Постановою Кабінету Міністрів України № 676 від 06.09.2017 затверджено Порядок і правила здійснення обов'язкового авіаційного страхування цивільної авіації (далі - Порядок і правила).
44. Згідно з пунктами 1 і 2 Порядку і правил саме вони встановлюють вимоги до обов'язкового авіаційного страхування цивільної авіації. Обов'язкове авіаційне страхування цивільної авіації здійснюється з метою забезпечення захисту інтересів користувачів повітряного транспорту, третіх осіб, експлуатантів повітряних суден, власників повітряних суден і включає страхування відповідальності експлуатанта аеропорту (аеродрому, вертодрому, постійного злітно-посадкового майданчика) та сертифікованих суб'єктів наземного обслуговування за шкоду, заподіяну третім особам.
45. Відповідно ж до пункту 5 Порядку і правил істотні умови обов'язкового авіаційного страхування цивільної авіації визначаються договорами обов'язкового авіаційного страхування цивільної авіації (далі - договір страхування). Форми типових договорів обов'язкового авіаційного страхування цивільної авіації наведено у додатках до цих Порядку і правил.
46. У пункті 6 Порядку і правил чітко передбачено, що у разі настання події, що може бути визнана страховим випадком, страхувальник зобов'язаний протягом двох робочих днів з моменту, коли йому стане відомо про її настання, письмово (листом, телефаксом, телеграфом або електронною поштою) повідомити про це страховику.
Повідомлення є не процедурним документом для отримання страхового відшкодування (страхової виплати), а інформаційним документом, у якому описуються обставини того, що трапилось.
Розслідування обставин події, яка може бути визнана страховим випадком (страхове розслідування), проводиться страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром), які мають право доступу до об'єкта та певних матеріалів технічного розслідування, у тому числі до закінчення його проведення комісією з розслідування авіаційних подій, відповідно до вимог законодавства.
Страховик має право звертатися із запитами щодо отримання відомостей, пов'язаних з подією, до правоохоронних органів, банків, медичних закладів та інших підприємств, установ, організацій, що володіють інформацією про обставини цієї події, а також має право самостійно з'ясовувати причини та обставини події.
Строк страхового розслідування не повинен перевищувати 30 діб з моменту отримання заяви страхувальника про виплату страхового відшкодування (здійснення страхової виплати) та всіх документів, які необхідні для здійснення зазначених виплат і визначення розміру збитків (у разі відсутності будь-якого документа повинно бути надано письмове обґрунтування причин його відсутності). Якщо страхове розслідування потребує надання додаткової інформації державними органами та іншими підприємствами, установами, організаціями, страховик (аварійний комісар) має право продовжити строк розслідування ще на 60 діб за умови письмового повідомлення страхувальнику.
Усі документи, що надаються для отримання страхового відшкодування (страхової виплати) в копіях, повинні бути засвідчені підписом уповноваженої особи та печаткою страхувальника (у разі її наявності) - для юридичних осіб або підписом страхувальника - для фізичних осіб.
Строк виплати страхового відшкодування (здійснення страхової виплати) повинен бути передбачений договором страхування та не повинен перевищувати 10 робочих днів після підписання страхового акта (аварійного сертифіката).
47. В свою чергу у пункті 9 Порядку і правил визначено, що страховик має право відмовити у страховому відшкодуванні (страховій виплаті) з підстав, визначених статтею 26 Закону України "Про страхування". Умовами договору страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не суперечить закону.
48. Як слідує із установлених обставин цієї справи ДП "Антонов" та ПрАТ "СК "Арсенал Страхування" уклали договір обов'язкового страхування відповідальності експлуатанта аеропорту за шкоду, заподіяну третім особам. Такий договір було укладено саме на виконання та на підставі вказаних приписів матеріального права і, відповідно, частина умов Договору страхування дублює згадані вимоги Порядку і правил, зокрема, і в частині обов'язку страхувальника щодо повідомлення страховика про настання події, що може бути визнана страховим випадком.
49. Водночас у справах № 916/4613/15 (між сторонами було укладено договір добровільного страхування наземного транспортного засобу) та № 500/1286/17 (між сторонами було укладено договір страхування (КАСКО) щодо страхування транспортного засобу) Верховний Суд переглядав судові рішення судів попередніх інстанцій, які приймалися у правовідносинах, пов'язаних із добровільним страхуванням відповідальності власників наземних транспортних засобів, тобто наведених вище норм матеріального права, якими врегульовано особливості обов'язкового авіаційного страхування цивільної авіації не застосовував і висновків щодо їх правильного застосування не надавав.
50. Більше того, обставини невчасного повідомлення страхувальниками страховиків про настання подій, що могли бути визнані страховими випадками навіть не були спірними у наведених скаржником справах. Так, у справі № 916/4613/15 спір між сторонами звівся до встановлення факту створення страховику перешкод у визначенні обставин та характеру настання страхового випадку через ненадання страхувальником повної та достовірної інформації про подію, яка може бути кваліфікована як страховий випадок; у справі ж № 500/1286/17 до встановлення обставин того, чи могло допущене страхувальником порушення умов зберігання транспортного засобу та не передання страховикові повного комплекту ключів від автомобіля впливати на можливість для страховика дізнатися чи є спірна подія страховим випадком.
51. У цій же справі № 910/10694/23 судами було встановлено, що страхувальником, покладений на нього Порядком і правилами, а також взятий умовами Договору страхування обов'язок своєчасного попередження страховика про настання події, що може бути визнана страховим випадком порушено без будь-яких поважних чи непереборних причин. При цьому, таке порушення потягло за собою й невиконання страхувальником інших умов Договору страхування, а саме призвело до неможливості для страховика провести власне розслідування причин та обставин настання страхового випадку, визначити розмір збитків відповідно до умов Договору страхування, провести огляд місця події, пошкодженого майна та перевірити обґрунтованість шкоди, заподіяної третім особам. З урахуванням же знищення пошкодженого повітряного судна Сеssna 127 вчинення необхідних для страховика дій стало взагалі неможливим.
52. Звідси процитовані скаржником висновки Верховного Суду із постанов від 26.03.2018 у справі № 916/4613/15 та від 29.07.2020 у справі № 500/1286/17 релевантними для спірних правовідносин справи № 910/10694/23 не являються, адже надано їх за різного матеріально-правового регулювання та за відмінних істотних фактичних обставин спорів.
53. За викладеного, посилання скаржника в обґрунтування наявності підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України для касаційного оскарження рішень судів попередніх інстанцій у цій справі на постанови Верховного Суду від 26.03.2018 у справі № 916/4613/15 та від 29.07.2020 у справі № 500/1286/17 є безпідставними. Можливість проведення касаційного провадження у справі № 910/10694/23 з покладенням в основу висновку Верховного Суду із згаданих постанов виключається. Прохання про формування висновку Верховного Суду у правовідносинах обов'язкового авіаційного страхування цивільної авіації скаржником у касаційній скарзі не заявлено.
54. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
55. Зазначена норма процесуального права спрямована на формування усталеної судової практики вирішення господарських спорів, що виникають із подібних правовідносин, а її застосування судом касаційної інстанції свідчитиме про дотримання принципу правової визначеності.
56. Зважаючи на те, що постанови суду касаційної інстанції, на які посилається Позивач у касаційній скарзі в обґрунтування наявності підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, для касаційного оскарження судового рішення, прийняті касаційним судом у неподібних справі № 910/10694/23 правовідносинах, колегія суддів Верховного Суду на підставі наведеного вище пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України дійшла висновку про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ДП "Антонов" на постанову і рішення у цій справі.
За таких обставин, керуючись статтями 234, 296, 314 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Касаційне провадження у справі № 910/10694/23 за касаційною скаргою Державного підприємства "Антонов" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2024 і рішення Господарського суду міста Києва від 31.10.2023 закрити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий Міщенко І.С.
Судді Берднік І.С.
Зуєв В.А.