Справа № 372/1717/24
Провадження № 2-а-24/24
15 травня 2024 року Обухівський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Потабенко Л.В.
при секретарі Водолазській Т.Ю.,
за участю представника ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Державної служби безпеки України на транспорті про скасування постанов по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті,
29.03.2024 року позивач звернувся до суду із позовом до відповідача, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, від 05.12.2023 року серії АА №00015571 винесену Державною службою України з безпеки на транспорті, відносно ОСОБА_2 за ч.2 ст. 132-1 КУпАП . В обґрунтування своїх вимог зазначив, що відповідно до постанови від 05.12.2023 року серії АА №00015571, 03.12.2023 року о 18 год. 47 хв., за адресою М-21, км 192+000, Житомирська обл., на автоматичному зважувальному комплексі WIM- 27, зафіксовано транспортний засіб Renault Magnum 520DXI д.н.з. НОМЕР_1 , з перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР: перевищення загальної маси транспортного засобу на 16,504% (1,898 тонн), при дозволеному максимальному навантаженню на вісь 11,5 тон. Оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності винесена протиправно, оскільки вона не містить інформації про тип транспортного засобу, що ставить під сумнів врахування вказаного критерію при обрахуванні відповідачем перевищення встановлених законодавством вагових норм. Постанова не містить інформації про масу транспортного засобу під час зважування, застосування похибки зважування, швидкість та інтенсивність руху, а містить лише масу перевищення вагової норми та її відсоток, тобто величину, що підлягає обчисленню шляхом порівняння граничної допустимої фактичної маси типу транспортного засобу з інформацією про фактичну масу транспортного засобу в момент зважування. Крім того зазначив, що відповідно до графічної частини технічних характеристик Renault Magnum 520.19 4Х2 Т відстань між вісями 1-2:4120мм, що підтверджує вплив сторонніх факторів на здійснення замірів зроблених в автоматичному режимі та наявності значної похибки між заводськими стандартами автомобіля та даними зазначеними в оскаржуваній постанові. Враховуючи зазначені доводи, позивач вважає, що зазначені у постановах дані не відповідають дійсним обставинам.
Ухвалою судді Обухівського районного суду Київської області від 29.03.2024 року відкрито провадження та призначено розглядати справ у порядку спрощеного позовного провадження.
08.04.2024 року на адресу суду надійшов відзив від представника відповідача, в якому він просив відмовити у задоволенні позову, оскільки здійснюючи перевезення вантажу із певними відхиленнями від встановлених нормативів, користувач транспортним засобом завідомо погоджується на перевищення встановлених вагових та габаритних параметрів транспортного засобу. Вищевказане правопорушення зафіксоване в автоматичному режимі за допомогою комплексного технічного засобу WIM 27, Q-Free HI-TRAC TMU4 WIM, Wim 27: свідоцтво про повірку підсистеми вагового контролю №04/4340 чинне до 25.10.2024 року, свідоцтво про повірку підсистеми габаритного контролю № 1649 чинне до 23.11.2024 року. Вважає необґрунтованими є доводи позивача про те, в оскаржуваних постановах відсутній необхідний обсяг інформації стосовно суті адміністративного правопорушення.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі з підстав викладений в позовні заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позову, просив відмовити з урахуванням відзиву на позовну заяву.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справ, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Заступником директора Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті - начальником відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень, Сидоренко А. В., складено постанову серії АА № 00015571 від 05.12.2023, згідно з якою встановлено, що 03.12.2023 о 18 год 47 хв., за адресою М-21, км 192+000, Житомирська обл., відповідальна особа - ОСОБА_2 , допустив рух транспортного засобу RENAULT MAGNUM 520DXI , ДНЗ НОМЕР_1 із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: навантаження на одинарну вісь транспортного засобу на 16.504% (1.898 тон), при дозволеному максимальному навантаженню на вісь 11.5 тон.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, абз. 4 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади від 10 вересня 2014 року № 442 утворено Державну службу України з безпеки на транспорті, реорганізувавши шляхом злиття Державну інспекцію з безпеки на морському та річковому транспорті, Державну інспекцію з безпеки на наземному транспорті.
Пунктом 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 103 (далі Положення № 103) визначено, що Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Згідно з пп. 15, 27 п. 5 Положення № 103 Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює: габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.
Таким чином, відповідач виконує функції габаритно-вагового контролю транспортних засобів та нараховує відповідну плату за перевищення нормативів допустимої ваги транспортного засобу.
Отже, положеннями чинного законодавства визначені повноваження Укртрансбезпеки щодо контролю за рухом транспортних засобів з перевищенням габаритно-вагових параметрів, а також порядок здійснення такого контролю.
Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 917/210/19.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначено Законом України Про автомобільний транспорт від 05 квітня 2001 року № 2344-III (далі Закон № 2344-III).
У відповідності до частини 12 статті 6 Закону № 2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Частиною 1 статті 60 Закону № 2344-III визначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 % до 10 % включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За приписами частини 5 статті 14 Закону України Про дорожній рух учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
У частині 2 статті 29 Закону України Про дорожній рух закріплено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.
Пунктом 1.9. Правил дорожнього руху передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з п.22.5 Правил дорожнього руху за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів не перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною-22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах- до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.
Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.
Отже, участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові параметри яких перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, зокрема, навантаження на вісі транспортного засобу, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів, а при перевезенні вантажу без відповідного дозволу настає адміністративно-господарська відповідальність, яка залежить від відсоткового перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм.
Статтею 132-1 КУпАП визначено відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами.
Так, ч.2 ст.132-1 КУпАП врегульовано, що перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами-тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 % до 10 % включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян-у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 %, але не більше 20 %; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян-у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 %, але не більше 30 %; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян-у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 %.
Підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої частинами першою і другою цієї статті, є наявність дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.
Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 № 1174, передбачено, що автоматичний пункт фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті - комплекс технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу в русі, визначених пунктом 12 цього Порядку, з одночасною його фотозйомкою, відеозаписом (за наявністю) та ідентифікацією за державним реєстраційним номером.
Відповідно до п. 12 цього Порядку автоматичний пункт може забезпечувати, зокрема: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей).
Інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих (п.14 Порядку №1174).
Пунктом 15 Порядку №1174 передбачений перелік даних, які повинні міститися у метаданих, зокрема: про засоби вимірювальної техніки; місце фіксації; найменування автомобільної дороги; дату і час фіксації здійснення вимірювання, смугу руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), категорію транспортного засобу, тип транспортного засобу, повну масу транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей, фактичну міжосьову відстань, фактичну шинність (кількість коліс) на вісі); фотографії транспортного засобу; за наявності відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт.
Посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли, сформовані системою.
Так, статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У статті 73 КАС України зазначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Отже, висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт скоєння адміністративного правопорушення.
З матеріалів справи вбачається, що фіксація адміністративних правопорушень була здійснена вимірювальним обладнанням автоматичного для зважування дорожніх транспортних засобів у русі типу WIM 27, Q-Free HI-TRAC TMU4 WIM, Wim 27.
Згідно п.п.2,16 Порядку №1174, посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли, тобто упорядковану сукупність відомостей про: транспортний засіб; відповідальну особу, визначену статтею 14-3 КУпАП; наявність/відсутність документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, або дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні; метаданих, сформованих автоматичним пунктом.
Таким чином, положення вищезазначених правових норм надають право посадовим особам Укртрансбезпеки використовувати інформацію технічного запису в якості речового доказу наявності або відсутності факту правопорушення, а зафіксована технічним засобом інформація може розцінюватися як доказ в розумінні ст. 251 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Судом встановлено, що відповідачем до відзиву на позовну заяву надано: свідоцтво про перевірки типу WIM 27, Q-Free HI-TRAC TMU4 WIM, Wim 27: свідоцтво про повірку підсистеми вагового контролю №04/4340 чинне до 25.10.2024 року, свідоцтво про повірку підсистеми габаритного контролю № 1649 чинне до 23.11.2024 року.
Таким чином, судом встановлено, що прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів в русі відповідає вимогам ДСТУ.
Отже, оскаржувані постанови містять посилання на технічний засіб, що призводить до можливості його точної ідентифікації, а також вимірювальна техніка за своїми характеристиками відповідає вимогам ДСТУ, враховує гранично допустимі похибки при зважуванні.
В свою чергу, суд надаючи правову оцінку доводам позивача та наданим останнім доказам, виходить із наступного.
Згідно пункту 3 розділу ІІ Інструкції №512, під час опрацювання матеріалів інформаційного файлу та встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення, розгляд якого віднесено до компетенції Державної служби України з безпеки на транспорті, уповноважена посадова особа виносить сформовану системою у автоматичному режимі постанову без складання протоколу про адміністративне правопорушення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, оформлюється відповідно до додатка 1 до цієї Інструкції.
Окрім того, відповідно до Порядку №879 затверджено ряд нормативних актів, які визначають процедуру проведення габаритно-вагового контролю.
Так, порядок взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, затверджений спільним наказом Міністерства Інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України від 10 грудня 2013 року №1007/1207 (далі Порядок №1007/1207). Вимоги до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування затверджені наказом Міністерства інфраструктури України від 28 липня 2016 року №255.
Разом з тим, згідно п.2 Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 27.09.2021 № 512, уповноважена посадова особа здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення шляхом опрацювання інформаційного файлу системою фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (далі - система), необхідного для об'єктивного розгляду справи та винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі (далі - постанова).
Відповідно до пункту 3 зазначеної Інструкції, під час опрацювання матеріалів інформаційного файлута встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення, розгляд якого віднесено до компетенції Державної служби України з безпеки на транспорті, уповноважена посадова особа виносить сформовану системою в автоматичному режимі постанову без складання протоколу про адміністративне правопорушення.
За змістом пункту 16 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 1174, рішення посадової особи Укртрансбезпеки, прийняті під час розгляду справ про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, підтверджуються шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису та створення кваліфікованої електронної печатки із використанням засобів кваліфікованого електронного підпису, що мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання.
Отже, розгляд справи про правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі здійснюється шляхом опрацювання інформаційних файлів за результатом якого виноситься сформована системою в автоматичному режимі постанова на яку здійснюється накладення кваліфікованого електронного підпису та створення кваліфікованої електронної печатки і з використанням засобів кваліфікованого електронного підпису, що є підтвердженням прийняття рішення, з фіксацією дати та часу прийняття рішення за кожною автоматично зафіксованою подією правопорушення.
Особливістю автоматичної фіксації правопорушень та їх розгляду є те, що інспектор, який здійснює розгляд справ, не має ані нормативної, ані технічної можливості обрати матеріали для розгляду.
Після здійснення автоматичної фіксації правопорушення інформація потрапляє на розгляд у хронологічному порядку вчинення таких правопорушень, незалежно від особи яка їх здійснила.
Крім того, посадові особи, які здійснюють розгляд також позбавлені можливості здійснювати будь-яку вибірку щодо дат вчинення правопорушень окремими особами або ж виокремлювати інформацію для розгляду стосовно конкретної особи.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Таким чином, зваживши у сукупності докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, а оскаржувані постанови - скасуванню.
Керуючись ст. ст.2,10,11, 241, 242, 243, 245, 246, 250, 251, 271, 286 КАС України, суд,-
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Державної служби безпеки України на транспорті про скасування постанов по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Л.В. Потабенко