Справа № 369/2458/24
Провадження № 2/369/4147/24
Іменем України
16.05.2024 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Янченка А.В.,
при секретарі судового засідання Безкоровайній М.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
12.02.2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області із позовом до ОСОБА_2 , в якому просив суд стягнути щомісячно з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на його утримання у твердій грошовій сумі у розмірі 1000,00 грн, починаючи з дати подання позовної заяви до суду.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є пенсіонером, інвалідом ІІ групи по загальному захворюванню.
Позивач вказує, що має повнолітню дочку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Крім того, позивач зазначає, що пенсію яку він отримує від держави йому не вистачає на його забезпечення та лікування. Інших джерел доходів у позивача немає, а тому його матеріальне становище є досить нужденним.
Крім того, позивач відзначав, що у зв'язку з інвалідністю вимушений нести додаткові щомісячні витрати на лікування та ліки.
Відповідач матеріальної допомоги добровільно не надає, проте має стабільний дохід.
Враховуючи вище викладене позивач відзначав, що його донька має можливість надавати йому матеріальну допомогу але відмовляється це робити.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14.02.2024 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
13.05.2024 року позивач через канцелярію суду зареєстрував заяву, в якій просив суд здійснювати розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Проти винесення заочного рішення у справі не заперечував.
16.05.2024 року позивач в судове засідання не з'явився.
16.05.2024 року відповідач в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялася належним чином. Причини неявки суду не відомі. Відзив на позовну заяву до суду не надходив.
Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутність відповідача та ухвалити у справі заочне рішення за згодою позивача.
Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. ч. 4, 5 ст. 268 Цивільного процесуального кодексу України).
У зв'язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, перевіривши матеріали справи та зібрані в ній докази, знаходить що позов підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є донькою позивача, що підтверджується копіє свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .
Згідно пенсійного посвідчення № НОМЕР_2 від 22.02.2023 року позивач ОСОБА_1 є пенсіонером по віку, ІІ група інвалідності, загальне захворювання. Пенсія призначена довічно.
Згідно зі ст. 51 Конституції України повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.
Згідно з ч. 1 ст. 172 СК України дитина, повнолітні дочка, син зобов'язані піклуватися про батьків, проявляти про них турботу та надавати їм допомогу.
Відповідно до ст. 202 СК України, повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.
Обов'язок повнолітніх дітей по утриманню своїх батьків виникає на підставі складу юридичних фактів: 1) походження дитини від матері, батька (кровне споріднення) або наявність між ними інших юридично значущих зв'язків (усиновлення, факт біопоходження); 2) непрацездатність матері, батька; 3) потреба матері, батька в матеріальній допомозі. Зобов'язання повнолітніх дітей по утриманню батьків не виникає у разі відсутності хоча б однієї із вказаних обставин.
Повнолітні дочка, син зобов'язані надавати утримання батькам незалежно від власного статку. Обов'язок дітей не пов'язується з їх працездатністю і можливістю надавати батькам матеріальну допомогу.
Отримання непрацездатними батьками пенсій чи іншого доходу не можуть звільняти повнолітніх дочку, сина від обов'язків утримувати непрацездатних батьків.
За визначенням, наведеним у ч. 3 ст. 75 СК України, непрацездатною вважається та особа, яка досягла пенсійного віку, встановленого законом, або є інвалідом І, ІІ чи ІІІ групи.
Особа є такою, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання її майна, інші доходи не забезпечують їй прожиткового мінімуму, встановленого законом, про що зазначено ч. 4 ст. 75 СК України.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», обов'язок повнолітніх дочки, сина утримувати своїх непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги (ст. 202 СК України), не є абсолютним. У зв'язку з цим суд на вимогу дочки, сина, до яких пред'явлено позов про стягнення аліментів, зобов'язаний перевірити їхні доводи про ухилення батьків від виконання своїх обов'язків щодо них (ст.204 СК України).
У відповідності до ч. 1 ст. 204 СК України, дочка, син можуть бути звільнені судом від обов'язку утримувати матір, батька, якщо буде встановлено, що мати, батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов'язків.
Судом не встановлено обставин щодо звільнення відповідача від обов'язку утримувати свого батька з підстав, викладених у ст. 204 СК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 СК України, суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін.
Згідно з ч. 2 ст. 205 СК України, при визначенні розміру аліментів на непрацездатних батьків необхідно враховувати можливість отримання ними матеріальної допомоги від інших дітей, до яких не пред'явлено позову про стягнення аліментів, а також від дружини, чоловіка та своїх батьків.
Отже, визначаючи розмір аліментів, які підлягають до стягнення з відповідача на утримання непрацездатного батька, суд враховує те, що позивач є непрацездатною особою, яка отримує лише державну допомогу, яка є єдиним її джерелом доходу, встановлений законодавством України прожитковий мінімум для непрацездатних громадян, та ту обставину, що відповідач є працездатною особою та має змогу сплачувати аліменти на утримання батька, а тому суд доходить висновку, що позивач потребує матеріальної допомоги за рахунок стягнення аліментів з відповідача на користь непрацездатного батька на його утримання у розмірі 1000 гривень 00 копійок.
Суд вважає за належне роз'яснити сторонам, що відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось з них.
Згідно зі ст. 430 ЦПК України, необхідно допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 265, 273, 354, 430 ЦПК України та ст. ст. 202, 205 СК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 ) аліменти на його утримання в розмірі 1000 (одна тисяча) гривень 00 копійок, щомісячно, починаючи з 12.02.2024 року і довічно.
Допустити негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцяти денний строк з дня його складення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст судового рішення складено 20.05.2024 року.
Суддя А.В. Янченко