Справа № 369/13242/23
Провадження №4-с/369/19/24
07.05.2024 року м. Київ
Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Янченко А.В., за участі секретаря судового засідання Безкоровайної М.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Вишневий відділ державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на дії державного виконавця щодо розрахунку аліментів,-
19 серпня 2023 року до Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшла скарга ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Вишневий відділ державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на дії державного виконавця щодо розрахунку аліментів, згідно якої скаржник просить суд скасувати довідку-розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від 15.03.2023 року, видану старшим державним виконавцем Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Панасюком В.В., та зобов'язати відділ зробити перерахунок заборгованості по сплаті аліментів з урахуванням реального доходу заявника та зроблених відрахувань.
В обґрунтування поданої скарги скаржник посилається на неправомірні дії державного виконавця, які ним оскаржуються в порядку, передбаченому ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження»..
Ухвалою суду від 24 серпня 2023 року (суддя Дубас Т.В.) було відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи.
19.10.2023 року від Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) до суду надійшли копії матеріалів виконавчого провадження № 58376249.
Згідно з розпорядженням керівника апарату Києво-Святошинського районного суду Київської області Распутньої Н.О. № 44 від 24.01.2024 року щодо повторного автоматичного розподілу справи № 369/13242/23 та протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 24.01.2024 року у зв'язку з мобілізацією головуючого судді Дубас Т.В. вказану скаргу передано на розгляд судді Янченку А.В.
Ухвалою суду від 26.01.2024 року (суддя Янченко А.В.) справу прийнято до провадження, призначено судове засідання з розгляду скарги.
Скаржник та представник стягувача в судове засідання 07.05.2024 року не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені, подали до суду заяви про розгляд справи без їх участі, скаржник підтримав подану скаргу, представник стягувача заперечила проти задоволення скарги.
Представники Вишневогого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Суд, дослідивши матеріали справи, виходить із наступного.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України право на оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК Укрпїни, мають сторони виконавчого провадження, якщо вважають, що порушено їх права чи свободи.
Судом встановлено, що рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 серпня 2014 року у цивільній справі № 369/6490/14-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів позов задоволено: стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 02.07.2014 року до досягнення дитиною повноліття.
У провадженні Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) знаходиться виконавче провадження № 58376249 з примусового виконання виконавчого листа (дубліката) Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14.01.2019 р. у справі № 369/6490/14-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 02.07.2014 р. до досягнення дитиною повноліття (надалі - виконавче провадження).
Згідно з довідкою-розрахунком заборгованості зі сплати аліментів №58376249 від 15.03.2023 року, виданою Вишневим відділом державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), заборгованість боржника ОСОБА_1 зі сплати аліментів станом на 01.02.2023 року складала 188 997, 00 грн.
Вказану довідку-розрахунок державним виконавцем було надано стягувачу на підставі матеріалів, які містяться в матеріалах виконавчого провадження, що підтверджується матеріалами справи. При цьому державним виконавцем було враховано, що за період з 01.07.2014 р. по 01.02.2023 р. боржником було сплачено аліменти у розмірі 57 600, 00 грн., про що зазначено у довідці.
Судом встановлено, що матеріали виконавчого провадження не містять тих довідок, на які посилається ОСОБА_1 в обґрунтування своєї скарги, зокрема, довідки № 14 від 07.08.2023 р. та довідки № 1 від 10.08.2023 р., а також поштових квитанцій за 2014-2015 р.р., в матеріалах виконавчого провадження немає. Зазначені документи були отримані боржником набагато пізніше дати формування довідки-розрахунку та надійшли державному виконавцю разом з ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24.08.2023 р. про відкриття провадження у справі № 369/13242/23 за скаргою ОСОБА_1 .
Щодо заяви на переказ готівки, то на ній відсутні будь-які відмітки про проведення відповідного платежу та перерахування коштів стягувачу, фактично це просто заповнений бланк на переказ готівки, який за жодних обставин не свідчить про перерахування коштів.
Щодо поштових квитанцій за 2014-2015 р.р., то наразі немає можливості перевірити, чи дійсно такі платежі відправлялись боржником стягувачу, а стягувачем отримувались, оскільки інформація про відповідні платежі АТ «Укрпошта» зберігається лише впродовж останніх 6 місяцях.
Щодо квитанції № 12АСБЕ1D53 від 12.02.2020 р. на суму 9 551, 10 грн., то отримувачем цих коштів зазначено Києво-Святошинський РВДВС ЦМУМЮ (м. Київ), а не стягувача у виконавчому провадженні ОСОБА_2 . При цьому з доданого боржником повідомлення вбачається, що зазначені кошти в сумі 9 551, 10 грн. це: 10% виконавчого збору (9 182, 03 грн.) та витрати на проведення виконавчих дій (369,00 грн.), а не сплачені боржником стягувачу аліменти.
В матеріалах виконавчого провадження міститься довідка-розрахунок заборгованості зі сплати аліментів № 5216 № 13.01.2020 р. у ВП № 51650852, згідно з якою станом на 01.01.2020 р. заборгованість ОСОБА_1 зі сплати аліментів становила 88 620,11 грн. Також наявна довідка-розрахунок заборгованості зі сплати аліментів № 27247 ВП № 58376249, згідно з якою заборгованість боржника зі сплати аліментів станом на 12.02.2019 р. складає 61 824, 41 грн. Зазначені довідки боржником не оскаржувались та наразі не оскаржуються.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Зазначене конституційне положення відображено також у статті 18 ЦПК України, згідно з якою судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Виконання судового рішення, відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26.06.2013 по справі № 1-7/2013, є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України «Про виконавче провадження».
У ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону, підлягають примусовому виконанню.
За приписами пунктів 1, 3, 5, 8 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; законності; справедливості, неупередженості та об'єктивності; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями.
Частиною першою ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України. Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України. Виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця, а також проводити індексацію розміру аліментів відповідно до частини першої цієї статті. Виконавець зобов'язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі: 1) надходження виконавчого документа на виконання від стягувача; 2) подання заяви стягувачем або боржником; 3) надіслання постанови на підприємство, в установу, організацію, до фізичної особи-підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи; 4) надіслання виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; 5) закінчення виконавчого провадження.
Заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном (частина перша статті 195 СК України).
Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою-підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості кордоном (ч. 2 ст. 195 СК України).
Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом (ч. 3 ст. 195 СК України).
Пунктом 4 розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 року, визначено, що виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця та у випадках, передбачених частиною четвертою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника. Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із звіту про здійснені відрахування та виплати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів. Спори щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.
В матеріалах виконавчого провадження відсутні будь-які заяви боржника щодо повідомлення його про розрахунок заборгованості зі сплати аліментів. Разом з тим з довідки-розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 15.03.2023 р. № 58376249 вбачається, що вона надсилалась державним виконавцем як на адресу стягувача, так і на адресу боржника.
Частина 1 статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» дозволяє надсилати сторонам виконавчого провадження такий документ як довідка-розрахунок зі сплати аліментів простим поштовим відправленням.
Відтак, жодних порушень прав боржника при надсиланні йому довідки-розрахунку заборгованості зі сплати аліментів державним виконавцем допущено не було.
Відповідно до ч. 4 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.
За положеннями ч. 8 статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.
Окрім того, в матеріалах виконавчого провадження міститься виклик державного виконавця, адресований боржнику ОСОБА_1 , згідно з яким останнього було зобов'язано з'явитись до виконавця 06.06.2019 р. на 16.30 год. щодо сплати боргу за виконавчим документом або надання підтверджуючих документів про сплату, в разі ненадання боржником документів отримати у державного виконавця протокол про адміністративне правопорушення. Одночасно боржника було зобов'язано:
- надати пояснення за фактом невиконання вимог виконавчого документа, а також повідомити про заходи, що вживаються з метою його виконання;
- достовірні відомості про доходи та місце роботи, на підтвердження чого надати довідку з місця роботи;
- достовірні відомості про кошти у гривнях та іноземній валюті, інші цінності (дорогоцінні метали, ювелірні вироби тощо), у тому числі про кошти на рахунках і вкладах у банках та інших фінансових установах, про рахунки в цінних паперах у депозитарних установах, що знаходяться на території України та за її межами, з зазначенням назви відповідної установи та її адреси, на підтвердження чого надати копії відповідних договорів або інших документів;
- достовірні відомості про майно, у тому числі про майно, що перебуває у спільній власності (місцезнаходження, технічна характеристика тощо) з наданням копій підтверджуючих документів про відповідне право;
- достовірні відомості про майно, що перебуває в заставі/іпотеці або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні від інших осіб (місцезнаходження майна, його характеристика тощо) з наданням копій підтверджуючих договорів та додатків до них;
- достовірні відомості про майнові права, на які може бути звернено стягнення, зокрема частки у статутному капіталі юридичних осіб, в тому числі майнові права, що є предметом застави/іпотеки, з наданням копій підтверджуючих документів;
- копії паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон;
- довідку про склад сім'ї;
- документи щодо зареєстрованих осіб в житлових будинках, квартирах, що належать на праві приватної та/або спільної власності.
Крім того, боржника було повідомлено про обов'язок письмово повідомляти про повне чи часткове самостійне виконання рішення, виникнення обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі про зміну реєстрації), а також про зміну місця роботи. Одночасно роз'яснено, що за невиконання законних вимог виконавця, порушення вимог закону винні особи несуть відповідальність відповідно до закону.
Жодних відомостей на підтвердження того, що боржник з'явився на виклик державного виконавця та виконав покладені на нього обов'язки матеріали виконавчого провадження не містять.
Отже, саме ОСОБА_1 , як сторона виконавчого провадження, мав обов'язок подавати державному виконавцю відомості про свої доходи та сплачені ним суми аліментів з метою правильного обліку сплати ним платежів на виконання відповідного рішення суду. Разом з тим матеріалами справи не підтверджено, що ОСОБА_1 повідомляв державному виконавцю будь-які відомості про сплачені ним чи утримані з нього суми аліментів.
В матеріалах справи відсутні докази того, що боржник ОСОБА_1 повідомляв державного виконавця про добровільну сплату ним будь-яких аліментів та надавав на підтвердження цього будь-які докази, в тому числі і ті, копії яких додані ним до поданої скарги.
Таким чином, саме на боржника закон покладає обов'язок з невідкладного, не пізніше наступного робочого дня, повідомлення державного виконавця про настання обставин, які впливають на своєчасне вчинення виконавцем виконавчих дій.
Покладених обов'язків скаржником виконано не було та не повідомлено державного виконавця у встановленому законом порядку ні про своє працевлаштування, ні про отримані доходи, ні про утримані з нього аліменти, а тому державний виконавець, не маючи відповідної інформації та документів, був позбавлений можливості врахувати відповідні обставини при підготовці оскаржуваної довідки-розрахунку.
За таких обставин, доводи скарги ОСОБА_1 щодо неправомірності дій державного виконавця при здійсненні розрахунку заборгованості зі сплати аліментів є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.
Суд вважає, що надана державним виконавцем довідка-розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від 15.03.2023 року № 58376249 є правомірною, оскільки її видано державним виконавцем з дотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження» та в межах наданих йому повноважень.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги скарги ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Вишневий відділ державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на дії державного виконавця щодо розрахунку аліментів не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 260-261, 447-451 ЦПК України, суд, -
Скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Вишневий відділ державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на дії державного виконавця щодо розрахунку аліментів - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
Ухвала набирає законної сили у прядку встановленому ч. 2 ст. 261 ЦПК України.
Повна ухвала складена: 20.05.2024 року.
Суддя А.В. Янченко