"20" травня 2024 р. Справа № 363/2388/24
про залишення позовної заяви без руху
20 травня 2024року м. Вишгород
Суддя Вишгородського районного суду Київської області Баличева М.Б., перевіривши на відповідність вимогам статей 175, 177 ЦПК України позовну заяву ОСОБА_1 до Вишгородської державної нотаріальної контори Київської області, третя особа: ОСОБА_2 , про скасування обтяження нерухомого майна,-
17.05.2024 року до Вишгородського районного суду Київської області надійшла вказана позовна заява.
Перевіривши матеріали позовної заяви, суд вважає необхідним залишити позовну заяву без руху з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною 1 ст. 42 ЦПК України визначено, що у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
Відповідно до ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Як вбачається з позовної заяви відповідачем у справі вказано Вишгородську державну нотаріальну контору.
За змістом ст. 51 ЦПК України належними є сторони, які є суб'єктами спірних правовідносин. Відповідачем є та зі сторін у процесі, яка вказується позивачем як порушник його права. Належним є відповідач, який дійсно є суб'єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. Тому, неналежним відповідачем є особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом.
У постанові від 14.08.2019 у справі № 519/77/18 Касаційний цивільний суд вказав, що положеннями частин першої та другої статті 1 Закону «Про нотаріат» визначено, що нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).
Виходячи з аналізу вказаних норм судом касаційної інстанції зроблено висновок про те, що нотаріус є публічною особою, якій державою надано повноваження щодо посвідчення прав і фактів, які мають юридичне значення, та вчинення інших нотаріальних дій з метою надання їм юридичної вірогідності. Вчиняючи нотаріальні дії, нотаріус діє неупереджено, він не може діяти в інтересах жодної з осіб - учасника нотаріальної дії. Нотаріус не стає учасником цивільних правовідносин між цими особами, а отже, не може порушувати цивільні права, які є змістом цих відносин. Відсутня і процесуальна заінтересованість нотаріуса в предметі спору та реалізації прийнятого рішення.
При вчинені нотаріальної дії нотаріус не стає учасником цивільних правовідносин і не може порушувати цивільних прав, які є змістом цих відносин. Саме сторони правочину є суб'єктами правовідношення, з приводу якого виник спір, і основною ознакою сторін цивільного процесу є їхня особиста і безпосередня зацікавленість. Якщо особа вважає, що внаслідок укладання правочину було порушено її права чи інтереси самим фактом укладання правочину, то вона звертається з відповідним позовом до іншої сторони, яка є учасником цього правочину.
Нотаріус, що посвідчував правочин, залучається до участі по справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, і не може бути відповідачем в такій категорій справ. Зазначена позиція викладена у п. 26 постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 р.№ 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними».
Таким чином, враховуючи відсутність підстав для подання позову до Вишгородської державної нотаріальної контори, позивачу необхідно уточнити суб'єктний склад учасників у справі, оскільки наведене впливає на кінцеве рішення по суті справи та є вирішальним при розгляді даного позову.
Відповідно до ч. 1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст. 175 і 177 цього кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху та надання строку позивачу для усунення зазначених в ухвалі недоліків, оскільки позовна заява не відповідає вимогам процесуального закону.
Керуючись статтями175, 177, 185 ЦПК України, суд,-
позовну заяву ОСОБА_1 до Вишгородської державної нотаріальної контори Київської області, третя особа: ОСОБА_2 , про скасування обтяження нерухомого майна залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків у встановлений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М.Б.Баличева