вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21
E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
18.01.2024 Справа № 917/1413/23
м. Полтава
За позовом Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 01001 (адреса для листування 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50)
до Фізичної особи-підприємця Шимановського Зиновія Йосиповича, АДРЕСА_1
про стягнення 1 286 477,29 грн.
Суддя Солодюк О.В.
Секретар судового засідання Олефір О.І.
Учасники справи згідно протоколу судового засідання
Розглядається позовна заява про стягнення 1 286 477,29 грн. заборгованості, в т.ч 294 225,57 грн. - сума заборгованість за кредитом за договором № б/н від 07.04.2011р., 837 773,74 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом, 36 262,95 грн. - пені за несвоєчасне виконання зобов"язань за договором, 118 215,03 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом.
Ухвалою суду від 11.08.2023р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 07.09.2023 на 09:50 год.
Позивач в обгрунтування позовних вимог посилається на те, що у порушення зазначених в позові норм закону відповідач зобов'язання належним чином не виконав, а саме не сплатив необхідні кошти для погашення заборгованості.
Від представника позивача до матеріалів справи надійшла з заява про відкладення розгляду справи та про проведення судових засідань в режимі відеоконференції з використанням власних технічних заходів (вх. № 10994 від 07.09.23)
Ухвалою суду від 07.09.2023 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, відкладено розгляд справи на 09.11.2023 на 11:00 год в режимі відеоконференції з використанням власних технічних заходів.
09.11.2023 (вх. 14414) від представника позивача надійшла до суду заява, в якій останній просить суд долучити до матеріалів справи копії доказів, а саме копію заяви про відкриття поточного рахунку та картка зі зразками підписів та відбитка печатки від 07.04.2011 за підписом ОСОБА_1 у більш читабельному вигляді.
Ухвалою суду від 09.11.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.01.2024 на 11:00 год. в режимі відеоконференції з використанням власних технічних заходів.
18.01.2024 (вх.№ 695) від представника позивача надійшло до матеріалів справи клопотання, в якому останній просить суд провести судове засідання за відсутності представника АТ КБ "ПриватБанк", позов підтрмує в повному обсязі і просить його задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав. Ухвали суду по даній справі направлялися відповідачу на адресу, зазначену у позові, яка співпадає з адресою відповідача згідно витягу з ЄДРПОУ, повернулися до суду з поштовою відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою.
Згідно ч.7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Згідно п. п. 3-5 ч.6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Згідно ст. 232 ГПК України судовим рішенням є, зокрема, ухвали.
Отже, з врахуванням вищезазначеного, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.
Згідно ч. 2 ст. 178, ч.1 ст. 202 ГПК України, справа розглядається за наявними матеріалами.
В судовому засіданні 18.01.2024 згідно ст. 240 ГПК України ухвалено рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив.
07.04.2011 Фізична особа-підприємець Шимановський Зиновій Йосипович (далі - відповідач) підписав заяву про відкриття поточного рахунку (далі - Заява).
Згідно Заяви відповідач приєднався до ”Умов та правил надання банківських послуг” (надалі-Умови), Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із Заявою складають Договір банківського обслуговування № б/н від 07.04.2011 (далі - Договір) та взяв на себе зобов'язання виконувати умови Договору.
Відповідно до Договору відповідачу було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок 26002323336001 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано “Умовами та правилами надання банківських послуг".
Згідно ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому (ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України).
У відповідності з ч. 2. ст. 639 Цивільного кодексу України - якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Таким чином, 07.04.2011 року між відповідачем та Публічним акціонерним товариством КБ "ПРИВАТБАНК", правонаступником якого згідно п. 2 Статуту є АТ КБ "ПРИВАТБАНК" (позивач) було укладено кредитний договір № Б/Н (далі - договір), який за своєю правовою природою є договором приєднання, та складається із вищевказаних Заяви та Умов.
Відповідно до довідки відповідачу відкрито в АТ КБ "ПРИВАТБАНК" поточний рахунок № 26002323336001 та встановлено кредитний ліміт в розмірі 534 497,26 грн.
Відповідно до п. 3.18.1.1 Умов - кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банка та Клієнта.
Відповідно до п. 3.18.1.3 Умов - кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта щодо його повернення, сплаті відсотків та винагороди.
Відповідно до 3.18.1.8 Умов - Проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - "Угода").
Відповідно до п. 3.18.1.6 Умов зазначено, що Ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна Ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).
Відповідно до розділу Умов 3.18.4 яким затверджений порядок розрахунків, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт виплачує відсотки, виходячи з відсоткової ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована відсоткова ставка). Порядок розрахунку відсотків:
За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати
обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (далі - “період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню”), розрахунок відсотків здійснюється за процентною ставкою у розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п.3.18.4.1.1.Умов).
При необнулені дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо піддягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, клієнт сплачує банку за користування кредитом відсотки в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню (п.3.18.4.1.2. Умов).
У разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п. 3.18.4.1.3. Умов).
Під “непогашенням кредиту” мається на увазі невиконання на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня (п. 3.18.4.1.4. Умов).
Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати (п. 3.18.4.9 Умов).
Пунктом 3.18.4.4.Умов визначено розмір винагороди за використання ліміту, яку позичальник сплачує Банку 1-го числа кожного місяця.
При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими.
Відповідно до п. 3.18.2.3.4. Умов - Банк має право при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого “Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.
У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за Договором обслуговування кредитних лімітів на поточному рахунку Відповідач має заборгованість - 2 894 650,35 грн., яка складається з наступного:
- 294 225.57 грн. - заборгованість за кредитом;
- 837 773.74 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;
- 118 215.03 грн. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом:
- 1 644 436,01 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.
Направлена позивачем на адресу відповідача претензія від 21.06.2023 залишена останнім без відповіді та реагування.
Відповідно п.3.18.5.1 Умов при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 3.18.2.2.2, 3.18.4.1, 3.18.4.2, 3.18.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.18.1.8, 3.18.2.2.3, 3.18.2.3.4, винагороди, передбаченого п.п. 3.18.2.2, 3.18.4.4, 3.18.4.5, 3.18.4.6 Клієнт виплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному у п. 3.18.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.
Відповідно до п.6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, відповідно до 3.18.5.4. Умов - нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. 3.18.5.1, 3.18.5.2., 3.18.5.3, здійснюється протягом 3-х років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано Клієнтом.
Пунктом 3.18.6.1. Умов зазначено, що обслуговування кредитного Ліміту на поточному рахунку Клієнта здійснюється з моменту подачі Клієнтом до Банку заяви на приєднання до “Умов та Правил надання банківських послуг” (або у формі “Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки” або у формі авторизації кредитної угоди в системах кліснт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі) та / або з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитної Ліміту в межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов'язань сторонами.
У порушення зазначених норм закону та умов Договору відповідач зобов'язання за вказаним Договором належним чином не виконав, а саме не сплатив необхідні кошти для погашення заборгованості.
Тож позивач вважає за необхідне захистити свої права шляхом стягнення з відповідача суми заборгованості за Договором банківського обслуговування № б/н від 07.04.2011 в судовому порядку.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
За змістом ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Частинами 1 та 2 статті 193 ГК України закріплено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно із ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Частиною 1 статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч.3 ст. 1049 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Відповідно до наданих позивачем доказів, зокрема, банківських виписок по рахунку відповідача, заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором б/н від 07.04.2011 становить 294 225, 57 грн.
Доказів погашення заборгованості відповідачем не надано.
Отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача 294 225, 57 грн заборгованості за кредитним договором б/н від 07.04.2011 обгрунтовані, підтверджені наявними доказами, відповідачем не оспорені і підлягають задоволенню.
Позивач також просить суд стягнути з відповідача 837 773,74 грн - заборгованості по процентам за користування кредитом, 36 262,95 грн. - пені за несвоєчасне виконання зобов"язань за договором, 118 215,03 грн. - заборгованості по комісії за користування кредитом.
На обґрунтування вказаних вимог, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, банк послався на витяг з Умов та правил надання банківських послуг.
Згідно ч.1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
У відповідності до ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ "ПриватБанк").
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
У заяві позичальника - ФОП Шимановского З.Й., яка підписана сторонами, відсутні умови договору про визначення процентної ставки та комісії, пені за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та не визначено їх розміру.
Позивачем не надано суду належних доказів, що саме з таким Витягом з Умов і Правил відповідач ознайомився, погодився, розуміючи їх зміст, підписуючи заяву про відкриття поточного рахунку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів містили умови, зокрема щодо розміру процентів за користування кредитними коштами, сплати комісії, пені у розмірі та на умовах вказаних саме у тих документах, які додані банком до позовної заяви.
Доданий до позову витяг з Умов та правил надання банківських послуг не містять дати їх роздруківки. Позивачем не надано доказів щодо дати затвердження (створення) цієї редакції правил.
Роздруківка із сайту позивача Умов та правил надання банківських послуг, належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що не спростовано позивачем. Такий же правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (справа 6-16цс15) та Верховного суду від 17 липня 2019 року по справі № 175/4576/14-ц.
За таких обставин, без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у Заяві домовленості сторін про сплату відсотків, комісії, пені за несвоєчасне погашення кредиту, наданий банком Витяг з Умов не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Такий правовий висновок також викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду за наслідками розгляду цивільної справи № 342/180/17 (провадження № 14-131цс1) від 03 липня 2019 року.
Подані банком до суду докази на підтвердження позовних вимог, зокрема Заява про відкриття поточного рахунку, на яку позивач посилається, як на підставу отримання відповідачем кредиту, за своїм змістом наведених обставини не підтверджує, а поданий позивачем розрахунок заборгованості також не можна взяти до уваги, оскільки він є лише обґрунтуванням позовних вимог щодо розміру заборгованості, який повинен бути доведений первинними документами, що підтверджують підстави виникнення таких грошових зобов'язань.
Витяг з Умови і правила надання банківських послуг, який містяться в матеріалах даної справи, не містить підпису відповідача, тому його не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного сторонами шляхом підписання Заяви про відкриття поточного рахунку.
Відповідно до ст. 13, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Оскільки в матеріалах справи відсутні підтвердження прийняття відповідачем умов, якими передбачено розмір процентів за користування кредитом, комісії та пені, вимоги позивача про стягнення з відповідача 837 773,74 грн - заборгованості по процентам за користування кредитом, 36 262,95 грн. - пені за несвоєчасне виконання зобов"язань за договором, 118 215,03 грн. - заборгованості по комісії за користування кредитом безпідставні, необгрунтовані і задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме в сумі 294 225,57 грн. - заборгованості за кредитом. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити за їх безпідставністю.
Відповідно ч. 1 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 123, 129, 210, 232, 233, 236, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Шимановського Зиновія Йосиповича ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк “ПриватБанк” (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) 294 225,57 грн. заборгованість за кредитним договором б/н від 07.04.2011 р.; 4 413,38 грн. судового збору.
Видати наказ з набранням чинності цим рішенням.
3. В іншій частині позову відмовити.
Згідно з частинами 1, 2 статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно статті 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Солодюк О.В.