Справа № 296/4616/24
2/296/2295/24
про відмову у відкритті провадження в цивільній справі
"20" травня 2024 р. м.Житомир
Суддя Корольовського районного суду м.Житомира Шкиря В.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Житомирської міської ради про судовий захист порушених цивільних прав та інтересів при розгляді заяви ОСОБА_1 від 27.11.2025 та стягнення моральної шкоди, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Корольовського районного суду м.Житомира з вказаним позовом.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Виконавчий комітет Житомирської міської ради незаконно відмовив здійснити контроль під час розгляду його заяви про надання дозволу на одержання у власність земельної ділянки для будівництва гаража від 27.11.2015 року, оскільки порушив строки розгляду заяви розглянувши її через 70 днів на 50 сесії 09.02.2016. Крім того вказує, що відповідач допустив істотні порушення законодавства під час складання висновку №3729/13 від 21.12.2015, а саме відповідачем не враховано документи долучені до клопотання від 27.11.2015, зокрема: копії графічного матеріалу на якому зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, плану відведення земельної ділянки та листа Житомирської міської ради від 18.09.2015. Вважає, що висновок №3729/13 від 21.12.2015 не відповідає Закону України «Про містобудівну діяльність в Україні». Вказував, що у висновку №3729/13 від 21.12.2015 не вірно зазначено, що земельна ділянка знаходиться на території багатоповерхової забудови, оскільки до свого клопотання він додав лист №18.09.2015-705-6 від 27.11.2015, у якому було зазначено, що детальний план території в міській раді не розроблявся та не затверджувався. Також зазначав, що при складанні висновку №3729/13 від 21.12.2015 не враховано план відведення земельної ділянки гаражному кооперативу Хмільники, який долучався до клопотання від 27.11.2015. Стверджув, що внаслідок таких неправомірних дій відповідача йому спричинено моральну шкоду, яку він оцінив у 130000,00 грн, адже він зазнав погіршення стану здоров'я, переніс душевні страждання та був позбавлений можливості реалізовувати звички та бажання, що призвело до погіршення стосунків з оточуючими та інші негативні наслідки, які призвели до погіршення життєвих зв'язків. Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив задовольнити позов в повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.187 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.
Дослідивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 суд дійшов висновку, що у відкритті провадження слід відмовити, виходячи з наступних підстав.
27.11.2015 ОСОБА_1 подав клопотання, адресоване Голові міської ради, в якому просив надати дозвіл на одержання безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної власності для будівництва індивідуального гаража в межах норм безоплатної передачі земельної ділянки в розмірі 0,01 га
21.12.2015 начальник управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища щодо розгляду звернення ОСОБА_1 стосовно надання йому дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,0100 га для будівництва гаража, надіслав на ім'я начальника управління регулювання земельних відносин міської ради ОСОБА_2 та до виконкому міської ради повідомлення, в якому зазначено, що чинним Генеральним планом м. Житомира не визначена можливість використання земельних ділянок для індивідуального будівництва в межах території багатоповерхової забудови, а земельна ділянка, яку бажає отримати у власність ОСОБА_1 знаходиться на території багатоповерхової забудови.
Згідно витягу з протоколу 5 сесії 7 скликання Житомирської міської ради від 09.02.2016 рекомендацію Погоджувальної ради та постійної комісії з питань містобудування, архітектури та землекористування доповнити пунктами 48 щодо відмови ОСОБА_1
АДРЕСА_1 сесії 7 скликання Житомирської міської ради від 09.02.2016 ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, згідно з додатком.
Відповідно до ст. 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Згідно зі ст. 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.
Як визначено ч. 1 ст. 18 Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі визначеного законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Справою адміністративної юрисдикції у розумінні п. 1 ч. 1 ст. 4 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
За правилами п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і який виник у зв'язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
З наведеного вбачається, що до адміністративної юрисдикції відноситься справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один з його учасників - суб'єкт владних повноважень, здійснює владні управлінські функції, у цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.
Ознаками приватноправових відносин є юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу суб'єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права (як правило майнового) певного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб'єкта владних повноважень.
У п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України зазначено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
З наведеного вбачається, що до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Відповідно до ч. 5 ст. 21 КАС України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Таким чином, при вирішенні судом позовних вимог у цій справі підлягає дослідженню правомірність дій відповідача при розгляді заяви ОСОБА_1 від 27.11.2015 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що охоплює собою встановлення судом обставин дотримання процедури розгляду заяви, прийнятого за її результатами рішення та надання оцінки правомірності відмови у задоволенні заяви позивача. При цьому, такі обставини не пов'язані з визнанням права власності на земельну ділянку та оспорюванням права власності інших осіб.
Враховуючи наведене, спір у даній справі є публічно-правовим та підпадає під юрисдикцію адміністративного суду.
При цьому, вимога про стягнення моральної шкоди також підлягає розгляду адміністративним судом за правилами ч.5 ст.21 КАС України.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи наявність підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України, суд відмовляє у відкритті провадження.
Керуючись статтями 19, 186, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя, -
постановив:
Відмовити у відкритті провадження у справі №296/4616/2 за позовом до Виконавчого комітету Житомирської міської ради про судовий захист порушених цивільних прав та інтересів при розгляді заяви ОСОБА_1 від 27.11.2025 та стягнення моральної шкоди
Роз'яснити позивачу, що вказаний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства Житомирським окружним адміністративним судом (вул.Мала Бердичівська, 23, м.Житомир, 10014).
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження, разом із позовною заявою та доданими до неї документами, надіслати особі, яка її подала. Копія позовної заяви залишається в суді.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено 20 травня 2024 року.
Суддя В. М. Шкиря