Справа № 161/4365/24
Провадження № 2/161/2041/24
(заочне)
16 травня 2024 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі: головуючого - судді - Крупінської С.С.
при секретарі - Клейменовій О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луцька цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авансар» треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Волинської області Шульженко Ігор Сергійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авансар» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що 28.05.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. був виданий виконавчий напис № 68862, на підставі якого 03.09.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Волинської області Шульженко І.С. було відкрито виконавче провадження № 66688993. Про наявність виконавчого провадження вона дізналась фактично після отримання постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію,стипендію та інші доходи боржника від 18.02.2022 року. Загальна сума заборгованості згідно з відкритим виконавчим провадженням становить 25173,47 грн. року Вважає, що вказаний виконавчий напис вчинено всупереч вимогам чинного законодавства, оскільки нотаріус не пересвідчився у безспірності боргу та не відноситься до переліку документів, що проводиться в безспірному порядку, також кредитний договір не був нотаріально посвідченим, в ньому не міститься ні особистого підпису позивача, ні належного електронного цифрового підпису. Тому просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 28.05.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. і зареєстрований в реєстрі за № 68862, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за заявою-приєднання до кредитного договору по продукту «Кредит-готівкою» № 200503690 від 14.04.2016 року та стягнути судові витрати по справі.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28.02.2024 року відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження.
Позивач та її представник підтримали позовні вимоги, просили позов задовольнити. Проти заочного розгляду справи не заперечили.
Представник відповідача та треті особи в судове засідання не з'явились, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. Клопотань про відкладення розгляду справи та пояснення на адресу суду не надходило.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Статтею 280 ЦПК України закріплена можливість ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів, у разі належним чином повідомленого відповідача про дату, час та місце судового засідання.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 28.05.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. вчинено виконавчий напис за Р.№ 68862 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Фінансова компанія «Авансар», якому ТзОВ «Фінансова компанія «Фагор» відступило право вимоги на підставі Договору факторингу № 18/05/2018-3 від 18.05.2018 року, якому в свою чергу ТзОВ «Фінансова компанія «Плеяда» відступила право вимоги на підставі Договору відступлення права вимоги (Договору Факторингу) № 3 від 22.05.2016 року, якому в свою чергу ТзОВ «Кредитно-Інвестиційний Центр», на підставі Договору відступлення права вимоги № 2204 від 22.04.2016 року відступило право вимоги за кредитним договором № 200503690 від 14.04.2016 року, укладеного між ТзОВ «Кредитно-Інвестиційний Центр» та ОСОБА_1 заборгованості за період з 14.04.2016 року по 01.06.2020 року включно в розмірі 15839,63 грн.- заборгованість за тілом кредиту; 7583,84 грн. - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками; а також плати за вчинення виконавчого напису ; загальна заборгованість ОСОБА_1 становить 25173,47 грн. (а.с.7).
03.09.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Шульженко І.С. було відкрито виконавче провадження № 66688993 та винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, стягнення з боржника основної винагороди та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження (а.с.8-13).
Також ОСОБА_2 було анульоване свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю, видане Міністерством юстиції України 30.11.2009 року за № 7921 (а.с.14).
Суд вважає, що спірний виконавчий напис є таким, що не підлягає виконанню, зважаючи на наступне.
Відповідно до статті 18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до частини 1 статті 39 Закону України «Про нотаріат» порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється цим Законом та іншими актами законодавства України.
Згідно із статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).
Так, згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
Отже, відповідно до змісту наведених вище норм законодавства вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому, нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником. Тобто відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Водночас, порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів: перший - підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса; другий етап - вчинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимоги про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). При цьому, недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду від 27 серпня 2020 року у справі № 554/6777/17.
Відповідно до норм статті 88 Закону України «Про нотаріат» безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису. Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Отже, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
Підпунктами 3.2, 3.5 п. 3 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса» для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами подаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Так, належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Такими доказами можуть бути, зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо.
Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, яка виключає можливість спору з боку боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована тощо, а відтак, і документи, які підтверджують її безспірність і на підставі яких нотаріуси здійснюють виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними та стовідсотково підтверджувати наявність у боржника заборгованості перед кредитором саме в такому розмірі.
Отже, однією з основних умов вчинення виконавчих написів є наявність документів, що підтверджують безспірність заборгованості боржника. Ознакою безспірності є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутність будь-яких суперечностей у поданих документах. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 № 1172.
Відповідно, у разі вчинення виконавчого напису за відсутності доказів, які б підтверджували факт безспірної заборгованості, такий виконавчий напис має визнаватись таким, що не підлягає виконанню.
При цьому, слід зазначити, що законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права висловлений у постанові Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі № 207/1587/16.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 Розділу ІІ Порядку).
Верховний Суд зазначає, що дійсно на сьогодні чинне законодавство України не зобов'язує нотаріуса викликати позичальника і з'ясовувати наявність чи відсутність його заперечень проти вимог позикодавця. Проте, право позичальника на захист його інтересів забезпечується шляхом направлення йому повідомлення про заборгованість та необхідність її погашення. Однак, враховуючи те, що нотаріальне провадження є безспірним, для забезпечення такої безспірності нотаріусові бажано з'ясувати у позичальника наявність заперечень щодо вчинення виконавчого напису або сплати ним борг. Таке повідомлення (заява, претензія, лист-вимога тощо) передається позикодавцем позичальнику у порядку, визначеному статтею 84 Закону України «Про нотаріат»
Отже, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
У зв'язку з наведеним, заборгованість по кредиту має спірний характер, виконавчий напис, вчинений 28.05.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком О.Є. про стягнення заборгованості за кредитним договором 200503690 від 14.04.2016 року з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Фінансова компанія «Авансар», необхідно визнати таким, що не підлягає виконанню.
Суд зазначає, що порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Вказана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі № 645/1979/15-ц.
Крім того, суд звертає увагу на те, що на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» доповнено новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».
Разом із цим, ухвалою Вищого адміністративного Суду України від 01 листопада 2017 року у справі № К/800/6492/17 залишено постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року - без змін, якою в свою чергу визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», в частині пункту 2 змін, яким Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів доповнено розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».
Таким чином, на момент вчинення оскаржуваного виконавчого напису нотаріуса - 28.05.2021 року постанова Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року втратила законної сили внаслідок визнання судовим рішенням нечинною та незаконною, тобто нотаріус мав право вчиняти виконавчий напис лише про стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами.
Водночас, матеріали справи не містять відомостей про нотаріальне посвідчення кредитного договору, на підставі якого було вчинено виконавчий напис, що також свідчить про його вчинення за відсутності передбачених для цього підстав.
Отже, викладене у своїй сукупності свідчить про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі та визнання спірного виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з ТзОВ «Фінансова компанія «Авансар» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
ст. ст. 12, 13, 76, 141, 259, 263-265, 280, 282, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України,суд,-
Позов задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 28.05.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. і зареєстрований в реєстрі за № 68862, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за заявою-приєднання до кредитного договору по продукту «Кредит-готівкою» № 200503690 від 14.04.2016 року
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авансар» в користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Волинського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авансар», код ЄДРПОУ 40199031, адреса: 04053, м.Київ, К удрявський узвіз, буд.5-Б, офіс 501/1.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачі: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович: адреса місцезнаходження: 01001, м.Київ, вул.Мала Житомирська, 6/5;
Приватний виконавець виконавчого округу Волинської області Шульженко Ігор Сергійович, адреса місцезнаходження: 43023, м.Луцьк, вул.Конякіна,24, офіс 85.
Повний текст рішення суду виготовлено 16 травня 2024 року.
СуддяЛуцького міськрайонного суду
Волинської області С.С.Крупінська