Справа № 564/442/24
13 травня 2024 року м. Костопіль
Костопільський районний суд Рівненської області в складі:
головуючий суддя Цвіркун О.С.
з участю секретаря судового засідання Зберун К.Ф.
розглянувши у відкритому судовому засідання в м.Костопіль, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування в особі служби у справах дітей Костопільської міської ради Рівненської області про усунення перешкод у здійсненні бабою її прав щодо виховання онуки,
Позивачка ОСОБА_1 звернулася з позовною заявою до ОСОБА_2 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування в особі служби у справах дітей Костопільської міської ради Рівненської області про усунення перешкод у здійсненні бабою її прав щодо виховання онуки, в якій просила суд, зобов'язати відповідачку не чинити перешкод у спілкуванні з неповнолітньою онукою ОСОБА_3 , визначити їй спосіб участі у вихованні та спілкуванні з малолітньою ОСОБА_3 , шляхом надання їй можливість бачитися з онукою - кожної п'ятниці з 18 год п'ятниці до 17 год суботи за місцем проживання або перебування позивачки без присутності матері дитини; у день народження ОСОБА_3 30 квітня з 10 год. до 14 год. проводити час з дитиною з можливістю відвідування дитиною місця проживання баби (позивачки), інших місць за бажанням дитини без присутності матері; у день народження позивачки 04 серпня з 14 год. до 19 год. проводити час з дитиною з можливістю відвідування дитиною місця проживання баби (позивачки), інших місць за бажанням дитини без присутності матері; спільний відпочинок позивачки з малолітньою ОСОБА_3 у літній період - 30 днів, з можливістю відвідування дитиною місця проживання баби (позивачки), інших місць за бажанням дитини без присутності матері; зобов'язати відповідачку не чинити перешкод позивачці у спілкуванні з малолітньою ОСОБА_3 , у спосіб особистого спілкування за допомогою мобільного телефону, а також з використанням інтеренет-технологій (скайп, електронна пошта, тощо) у будь-який день тижня без обмежень, з дотриманням режиму дня дитини; у разі хвороби дитини, якщо це припадає на день зустрічі, перенести зустріч на іншу погоджену з позивачкою дату, враховуючи інтереси дитини, її стан здоров'я та потреби у повноцінному розвитку відповідно до віку дитини, а також просить стягнути судові витрати з відповідачки.
В обґрунтування позову зазначає, що її син ОСОБА_3 у 2012 році одружився з відповідачкою, та у них народилася дочка ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 . 14.04.2014 вона подарувала своєму сину ОСОБА_3 земельну ділянку в АДРЕСА_1 на які уже знаходився житловий будинок з надвірними будівлями. У вказаному будинку проживав її син ОСОБА_3 з сім'єю, а вона з чоловіком у с.Грицьки Дубровицького району. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер чоловік позивачки. Після смерті чоловіка її син ОСОБА_3 забрав позивачку до себе в м.Костопіль, де вона проживала у господарській будівлі (літній кухні), та допомагала за доглядом за неповнолітніми дітьми свого сина. Вказує, що значну частину свого часу приділяла відносинам з неповнолітніми онуками, особливо теплі відносини склалися з онукою ОСОБА_4 . Зазначає, що періодично забирала ОСОБА_4 зі школи, допомагала робити уроки, разом ходили до центру міста, де відвідували магазини, та заходили у кафе. ІНФОРМАЦІЯ_3 загинув її син ОСОБА_3 . Також вказує, що після смерті ОСОБА_3 відповідачка після оформлення спадкових документів, забрала неповнолітніх дітей і виїхала в с.Збуж Рівненського району Рівненської області, де і проживає по цей час. Зазначає, що відповідачка вчиняє їй перешкоди у спілкуванні з онукою та у її вихованні. ОСОБА_1 вказує, що бажає брати участь у вихованні онуки, проводити час та спілкуватися з нею, брати участь у її духовному та фізичному розвитку.
Позивачка та її представник в судове засідання не з'явилися, останній звернувся до суду із заявою про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, звернулася до суду із заявою про розгляд справи за її відсутності. Також зазначила, що не заперечує, щодо участі баби у вихованні дитини та спілкуванні з нею. Просила суд визначити позивачці ОСОБА_1 дні зустрічі та спілкування з дитиною за бажанням дитини. Щодо вимог про день народження дитини, визначити години спілкування з бабусею за бажанням дитини; у день народження бабусі та спільний відпочинок, спілкування телефоном не заперечує.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, звернувся до суду із клопотанням про розгляд справи за його відсутності, висновок органу опіки та піклування підтримує.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с.5).
З вказаного свідоцтва вбачається, що батьками неповнолітньої ОСОБА_3 є ОСОБА_3 , та ОСОБА_2 (відповідачка).
Судом встановлено, що позивачка є матір'ю ОСОБА_3 та бабушкою неповнолітньої ОСОБА_3 , що підтверджується матеріалами справи.
Встановлено, що батько неповнолітньої ОСОБА_3 - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 загинув, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 (а.с.6).
Зі змісту позовної заяви, вбачається, що відповідачка ОСОБА_2 чинить перешкоди у спілкуванні бабусі - позивачки ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні онуки ОСОБА_3 .
Відповідно до ч.2 ст.2 СК України, Сімейний кодекс України регулює сімейні особисті немайнові та майнові відносини між бабою, дідом, прабабою, прадідом та внуками, правнуками, рідними братами та сестрами, мачухою, вітчимом та падчеркою, пасинком.
Частиною першою статті 3 Конвенції визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
На рівні внутрішнього законодавства України принцип урахування найкращих інтересів дитини викладно у пункті 8 статті 7 СК України та у статті 11 Закону України «Про охорону дитинства», згідно з положеннями яких регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини; предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів дитини.
Відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду як джерело права.
У рішенні ЄСПЛ від 11 липня 2017 року, заява № 2091/13, у справі «М. С. проти України» та у рішенні ЄСПЛ від 16 липня 2015 року № 10383/09, § 100 «Мамчур проти України», ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (параграф 76).
Положення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено право на повагу до сімейного життя, поширюються у тому числі і на відносини між бабою, дідом та онуками, якщо між ними існують достатньо тісні зв'язки (Рішення ЄСПЛ у справі «Kruskic v. Croatia» від 25 листопада 2014 року, п. 108).
ЄСПЛ зазначає, що держава повинна за загальним правилом забезпечити збереження сімейного зв'язку там, де він існує. Відносини між бабою, дідом і онуками за своїм характером відрізняються від відносин між батьками і дітьми і, зокрема, вимагають меншого ступеня захисту. Право на повагу до сімейного життя баби, діда у відносинах з їхніми онуками передбачає, у першу чергу, право підтримувати звичайні стосунки з онуками, навіть якщо такий контакт зазвичай відбувається за згодою особи, яка має батьківську відповідальність» (Рішення ЄСПЛ «Bogonosovy v. Russia» від 05 березня 2019 року, п. 82).
Згідно зі статтею 257 СК України, баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.
Тлумачення частини другої та третьої статті 257 СК України свідчить, що законодавець визначив механізм здійснення права баби та діда, прабаби, прадіда на виховання внуків і правнуків, який проявляється в: (а) покладенні обов'язку на батьків чи інших осіб, з якими проживає дитина не перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків; (б) закріпленні права баби, діда, прабаби, прадіда у разі наявності перешкод у вихованні та спілкуванні із внуками, правнуками на звернення до суду з позовом про їх усунення.
Відповідно до статті 263 СК України, спір щодо участі баби та діда у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 СК України.
У статті 159 СК України зазначено, що суд визначає способи участі у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця проживання, тощо), місце та час спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі, стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.
Одним із найважливіших прав дитини є право на сімейне виховання. Право дитини на сімейне виховання включає також право на спілкування з іншими членами сім'ї: дідом, бабою, братами, сестрами, іншими родичами.
Право на повагу до сімейного життя, гарантоване статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, охоплює щонайменше зв'язки між близькими родичами, наприклад, між дідусями, бабусями та онуками, оскільки такі родичі можуть відігравати у сімейному житті важливу роль.
Тривалість часу, проведеного дитиною з бабусею чи дідусем може бути важливим фактором у забезпеченні найкращих інтересів дитини (справа «Гокканнен проти Фінляндії», ЄСПЛ від 23 вересня 1994 року, справа «Мамчур проти України» ЄСПЛ від 16 липня 2015 року, справа «Крапівін проти Росії», ЄСПЛ від 12 липня 2016 року).
Системний аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що баба, дід мають право на особисте спілкування з онуками, а мати не має права перешкоджати їх спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 1998 року № 16 «Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім'ю України» роз'яснено, що при розгляді вимог про визначення порядку участі у вихованні дітей і спілкуванні з ними того з батьків, який проживає окремо від них, порядку спілкування діда й баби з онуками, якщо батьки не підкоряються рішенню органів опіки і піклування з цих питань, спорів між батьками про місце проживання дітей, вимог про відібрання батьками дітей в інших осіб, про позбавлення або поновлення батьківських прав та інших спорів, пов'язаних із вихованням дітей, обов'язковими є наявність письмового висновку органів опіки та піклування та їхня участь у судовому засіданні.
Так, з висновку, органу опіки та піклування про участь баби ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з онукою, вбачається, що позивачка проживає за адресою АДРЕСА_1 . Умови проживання задовільні, позивачка проживає у окремому житловому приміщенні, яке складається з однієї кімнати, кухні, коридору, ванної кімнати та бані. ОСОБА_1 не бачиться з онукою ОСОБА_3 , вона любить дівчинку, бажає спілкуватися з нею, проводити спільно час. Матеріальне, моральне, психологічне становище, позивачки, її участь у вихованні та спілкувані онуки не перешкоджатиме нормальному розвитку дитини.
Окрім того, з вказаного висновку вбачається, що неповнолітня ОСОБА_3 любить свою бабу (позивачку ОСОБА_1 ), бажає бачитися з нею, але не за тими днями та годинами, що вказані в позовній заяві, а тоді коли сама того забажає. ОСОБА_3 пам'ятає та позитивно відгукується про часи, коли проводила їх з бабою, видно, що дівчинка болісно сприймає ситуацію, яка склалася між бабою та мамою, не хоче їх образити своїм рішенням чи діями.
Також з вказано висновку вбачається, що відповідачка ОСОБА_2 не чинить перешкод у спілкуванні позивачки ОСОБА_1 з онукою ОСОБА_3 .
Орган опіки та піклування вважає за доцільне участь баби ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у вихованні та спілкуванні з онукою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спілкування дівчинки з бабою відповідатиме лише найкращим інтересам дитини.
В судовому засіданні були допитані свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , які є дочкою та сином позивачки. Свідки в судовому засіданні показали, що до загибелі чоловіка відповідачки (батька ОСОБА_3 ), - ОСОБА_3 , позивачка ОСОБА_1 спілкувалася, проводила час з онукою ОСОБА_3 , а після загибелі ОСОБА_3 , відповідачка перестала спілкуватися з позивачкою, телефон неповнолітньої ОСОБА_3 заблокований або остання не відповідає.
Так, при визначенні способу участі баби у вихованні онуки, з метою забезпечення позитивного психоемоційного стану дитини, у відповідності до вимог та норм СК України, суд враховує вік та стан здоров'я дитини, щотижневий розпорядок дня дитини, індивідуальні потреби дитини даного віку, її особисту прихильність, стосунки усередині родини (конкретними родичами), а також законодавчо закріплені права батьків та інших родичів брати участь у вихованні дитини.
Окрім того, при вирішенні позовних вимог в цій частині, суд враховує, що відносини між сторонами емоційно напружені, а тому суд виходить із того, що особисті конфлікти між сторонами не повинні порушувати інтереси дитини, через що має бути визначений спосіб участі позивачки у вихованні малолітньої онуки, що не суперечить інтересам дитини та з урахуванням її бажання.
При цьому, суд наголошує, що законодавством передбачено право бабусі на участь у вихованні онуки.
Суд, реалізуючи повноваження щодо сприяння сторонам у вирішенні спірних питань, вважає за потрібне зазначити, що сторони перш за все в інтересах самої дитини повинні докладати спільних зусиль для досягнення порозуміння та налагодження відносин між собою, що у наслідку матиме позитивний вплив на дитину та її виховання.
Вимоги позивачки про її участь у вихованні та спілкуванні з онукою суд вважає обґрунтованими, проте, при визначеності тривалості та часу таких зустрічей, має враховуватися думка та бажання неповнолітньої онуки.
Визначаючи часи спілкування бабусі із онукою без участі матері, суд також враховує відсутність доказів негативного впливу бабусі на неї та вважає, що присутність обох сторін під час зустрічей позивачки із дитиною не сприятиме перебуванню дитини у цей час у спокійному та стійкому середовищі, може негативно впливати на її психоемоційний стан, з огляду на стосунки, які склались між сторонами.
Крім того, в ході розгляду справи судом не було встановлено обставин, які б свідчили про те, що спілкування позивачки з дитиною буде перешкоджати нормальному її розвитку, у зв'язку з чим, суд приходить до переконання, що спілкування позивачки із дитиною буде сприяти повноцінному вихованню, останньої, її розвитку, задоволенню життєво-важливих потреб, зростанню під опікою і відповідальністю як матері, так і бабусі, що забезпечить її виховання в атмосфері моральної та матеріальної забезпеченості.
Надаючи оцінку запропонованому позивачкою графіку спілкування та побачень з онукою ОСОБА_3 , дослідивши висновок органу опіки та піклування, письмові пояснення відповідачки, суд вважає вірне внести незначні корективи у запропонований графік, а саме визначити час спілкування у визначені дні, з урахуванням бажання дитини ( ОСОБА_3 ): щотижня з п'ятниці по суботу, у години з урахуванням бажання дитини ОСОБА_3 , за місцем проживання чи перебування ОСОБА_1 без присутності матері дитини; у день народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у години з врахуванням бажання дитини ОСОБА_3 , баба - ОСОБА_1 , проводить час з дитиною ОСОБА_3 , відвідуючи місце проживання баби та інших місць за бажанням дитини ОСОБА_3 , без присутності матері; у день народження баби дитини, ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_7 , з 14 год. до 19 год., баба - ОСОБА_1 , проводить час з дитиною ОСОБА_3 , відвідуючи місце проживання баби та інших місць за бажанням дитини ОСОБА_3 , без присутності матері. В решті запропонований графік залишити без змін.
Підсумовуючи зазначене, суд вважає, що такий спосіб участі бабусі у вихованні онуки та спілкуванні із нею у повній мірі відповідає інтересам як бабусі, так і онуки, а також є достатнім для забезпечення участі бабусі у процесі виховання онуки.
Окремо суд вважає за необхідне звернути уваги на те, що матері дитини, та бабусі слід налагодити відносини між собою в частині досягнення належного спільного виховання дитини та знайти спільні мирні шляхи вирішення питання щодо можливості періодичного рівномірного спілкування матері, та бабусі із онукою.
Враховуючи вищевикладене, а також приймаючи до уваги закріплене у положеннях міжнародних норм та норм чинного законодавства України право на спілкування бабусі із онукою та участь у її вихованні, бажання позивачки брати участь у вихованні та спілкуванні з онукою, взявши до уваги висновок орану опіки та піклування, суд вважає, що позов підлягає до задовлення
При цьому, суд роз'яснює, що сторони не позбавлені в майбутньому права змінити спосіб участі у вихованні дитини, з урахуванням вікових змін, розвитку та потреб дитини, що буде відповідати її інтересам.
Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Пунктом 1 ч.3 цієї статті визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
З матеріалів справи встановлено, що інтереси позивачки представляв адвокат Остапенко В.С. та на підтвердження понесених позивачкою судових витрат на правничу допомогу, до позовної заяви долучено: договір доручення №159 від 01.02.2024, акт приймання - передачі послуг по наданню професійної (правової) допомоги від 05.02.2024, квитанція до платіжної інструкції на переказ готівки №68510553 від 05.02.2024 про оплату послуг адвоката в на суму 4900 грн.
З наданих документів вбачається, що витрати на правову допомогу позивачки по розгляду вищезазначеної справи становлять 4900 грн. (а.с.15-17).
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки, позовні вимоги було задоволено повністю, то з відповідачки на користь позивачки підлягає до стягнення 4900 грн. у відшкодування витрат на правову допомогу.
Окрім того, відповідно до положень ст.141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивачки підлягає до стягнення сплачений судовий збір за подання позовної заяви в сумі 1211,20 грн.
На підставі викладеного, та керуючись Конституцією України, Конвенцією про права дитини, Декларацією прав дитини, Законом України «Про охорону дитинства», статями 19, 141, 150, 151, 153, 157-159, 257, 263 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 4, 76, 77, 81, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування в особі служби у справах дітей Костопільської міської ради Рівненської області про усунення перешкод у здійсненні бабою її прав щодо виховання онуки - задоволити.
Зобов'язати ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 у спілкуванні з неповнолітньою онукою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Встановити ОСОБА_1 спосіб участі у вихованні та спілкуванні з онукою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом надання їй можливості бачитися з онукою у такі дні:
- щотижня з п'ятниці по суботу, у години з урахуванням бажання дитини ОСОБА_3 , за місцем проживання чи перебування ОСОБА_1 без присутності матері дитини;
- у день народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у години з врахуванням бажання дитини ОСОБА_3 , баба - ОСОБА_1 , проводить час з дитиною ОСОБА_3 , відвідуючи місце проживання баби та інших місць за бажанням дитини ОСОБА_3 , без присутності матері;
- у день народження баби дитини, ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_7 , з 14 год. до 19 год., баба - ОСОБА_1 , проводить час з дитиною ОСОБА_3 , відвідуючи місце проживання баби та інших місць за бажанням дитини ОСОБА_3 , без присутності матері;
- спільний відпочинок ОСОБА_1 з малолітньою ОСОБА_3 у літній період - 30 днів з можливістю відвідування дитиною місця проживання баби - ОСОБА_1 , та інших місць за бажанням дитини без присутності матері.
Зобов'язати ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 у спілкуванні з малолітньою дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у спосіб особистого спілкування за допомогою мобільного телефону, а також з використанням інтернет технологій (скайп, електронна пошта, тощо), у будь-який день тижня без обмежень, з дотриманням режиму дня дитини.
У разі хвороби дитини, якщо це припадає на день зустрічі, перенести зустріч на іншу погоджену з бабою дату, враховуючи інтереси дитини (бажання дитини), її стан здоров'я та потреби у повноцінному розвитку відповідно до віку дитини.
Стягнути з відповідачки ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. у відшкодування витрат на сплату судового збору при поданні позовної заяви.
Стягнути з відповідачки ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 4900 (чотири тисячі дев'ятсот) грн. у відшкодування витрат на правову допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду через Костопільський районний суд Рівненської області шляхом подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .\
Третя особа: Орган опіки та піклування в особі служби у справах дітей Костопільської міської ради Рівненської області, м.Костопіль, вул.Незалежності 7, Рівнеснької області.
Повне судове рішення складено 20.05.2024.
СуддяО. С. Цвіркун