Дата документу 20.05.2024Справа № 554/3723/24
Провадження № 1-кс/554/5555/2024
17 травня 2024 року м. Полтава
Слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участі слідчого ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , власника майна ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна в кримінальному провадженні № 12024170000000089 від 19 січня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України,
Адвокат ОСОБА_4 , діючи в інтересах ОСОБА_5 , звернувся до слідчого судді з клопотанням, в якому просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 07 травня 2024 року на автомобіль Volkswagen Passat, д. н. з. НОМЕР_1 , сірого кольору VIN: НОМЕР_2 та ключі від нього, зобов'язавши слідчого невідкладно повернути автомобіль ОСОБА_5 .
В обґрунтування клопотання зазначив, що при зверненні слідчим до суду із клопотанням про накладення арешту на майно, ним не було доведено наявності підстав для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження щодо названого транспортного засобу, який є власністю ДП «Полтавське управління геофізичних робіт», директором якого являється ОСОБА_5 , а тому арешт накладено не обґрунтовано. До того ж із клопотанням про його арешт згідно вимог КПК України мав би звертатися прокурор, а не слідчий. Крім того, наголосив на тому, що цей автомобіль фактично не є речовим доказом в кримінальному провадженні в розумінні статті 98 КПК України, жодні слідчі та процесуальні дії з ним не здійснюються, будь-які експертизи з ним не проводяться, а за таких обставин потреби досудового розслідування не виправдовують такого ступеню втручання в права суб'єкта господарювання щодо володіння, розпорядження та користування його майном. Окремо зазначив, що зберігання автомобіля на відкритому майданчику для зберігання транспортних засобів може призвести до його пошкодження та псування. З огляду на це вважав, що підстав для подальшого застосування арешту майна немає, в зв'язку з чим просив його скасувати.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_4 підтримав клопотання та просив його задовольнити з наведених у ньому підстав.
Власник майна ОСОБА_5 підтримав думку свого захисника.
Слідчий ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечував проти скасування арешту, накладеного на названий транспортний засіб та відповідно ключі від нього, зазначивши, що останній являється речовим доказом в кримінальному провадженні, так як відповідає критеріям, зазначеним в статті 98 КПК України, зокрема є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, а тому арешт на нього накладено обґрунтовано. Поруч із цим, в разі, якщо слідчий суддя дійде висновку про наявність підстав для повернення автомобіля ОСОБА_6 , просив залишити в силі заборони відчуження та розпорядження цим майном.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до такого висновку.
Слідчим суддею встановлено, що слідчими слідчого управління ГУНП в Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024170000000089 від 19 січня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України, за фактом того, що на території Полтавської області група осіб за попередньою змовою здійснюють втягнення осіб жіночої статі в заняття проституцією, з використанням їх уразливого стану та дії по забезпеченню заняття проституцією, тобто сутенерстві.
В ході досудового розслідування кримінального провадження, 02 травня 2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України, як втягнення особи в заняття проституцією з використанням уразливого стану цієї особи та сутенерство, вчинені повторно, за попередньою змовою групою осіб.
Встановлено, що 02 травня 2024 року в ході проведення обшуку в автомобілі Volkswagen Passat, д. н. з. НОМЕР_1 , сірого кольору, VIN: НОМЕР_2 , який належить на праві власності Державному підприємству «Полтавське управління геофізичних робіт», генеральним директором якого являється ОСОБА_5 та який останній використовує у своїй злочинній діяльності, було виявлено та вилучено транспортний засіб Volkswagen Passat, д. н. з. НОМЕР_1 , сірого кольору, який поміщений на територію спецмайданчику ГУНП в Полтавській області та ключі від автомобіля, які поміщені до сейф пакету НПУ №PSP 1110899.
Постановою слідчого від 02 травня 2024 року вищезазначене майно визнане речовими доказами в кримінальному провадженні.
Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 07 травня 2024 року накладено арешт на автомобіль Volkswagen Passat, д. н. з. НОМЕР_1 , сірого кольору та ключі до нього до скасування арешту майна у визначеному нормами КПК України порядку.
Як вбачається із змісту ухвали слідчого судді метою накладення арешту на назване майно було забезпечення його збереження, як речових доказів в кримінальному провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, зокрема вляється знаряддям вчинення кримінального правопорушення та може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно вимог ч. ч 1 і 2 ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі арешт майна, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно положень ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
При тому відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням власника майна, якщо він доведе, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Виходячи з доводів слідчого, який наголошував на нагальній необхідності в збереженні спірного арешту на вилучений транспортний засіб, зважаючи на те, що досудове розслідування в кримінальному провадженні триває, останній має статус речового доказу, так як, всупереч доводам сторони захисту відповідає критеріям, зазначеним в статті 98 КПК України, зокрема являється знаряддям вчинення кримінального правопорушення, враховуючи правову підставу арешту майна, яка обумовлена метою забезпечення збереження речових доказів, слідчий суддя приходить до висновку, що арешт на названий автомобіль накладено обґрунтовано та на даному етапі досудового розслідування потреба у збереженні арешту майна не відпала, так як існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти з дотриманням відповідних положень національного законодавства та принципів верховенства права у кримінальному провадженні.
Водночас, слідчий суддя вважає, що позбавлення прав володіння та користування заявником належним йому автомобілем Volkswagen Passat, д. н. з. НОМЕР_1 , в даному випадку є надмірно обтяжливим і зберігання останнього на відкритому майданчику для зберігання транспортних засобів може призвести до пошкодження майна, на яке накладено арешт, а тому з урахуванням відсутності в сторони обвинувачення заперечень щодо означеного питання, слідчий суддя приходить до висновку про можливість передачі арештованого автомобіля директору ДП «Полтавське управління геофізичних робіт» ОСОБА_5 , як володільцю майна, на відповідальне зберігання та в користування, залишивши чинними заборони відчуження та розпорядження ним, зобов'язавши його за першою вимогою надавати автомобіль слідчому, прокурору для проведення необхідних слідчих дій в разі виникнення необхідності в цьому, що, на переконання слідчого судді, не створить перешкод у проведенні досудового розслідування.
Передаючи на відповідальне зберігання автомобіль власнику, слідчий суддя враховує, що за вчинення незаконних дій щодо майна, на яке накладено арешт, передбачена кримінальна відповідальність за ст. 388 КК України, про що вважає за необхідне попередити власника цього майна.
З огляду на викладене, клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна в кримінальному провадженні № 12024170000000089 від 19 січня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України, підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 174 і 372 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна в кримінальному провадженні № 12024170000000089 від 19 січня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України, - задовольнити частково.
Транспортний засіб Volkswagen Passat, д. н. з. НОМЕР_1 , сірого кольору, VIN: НОМЕР_2 та ключі до нього передати на відповідальне зберігання та в користування власнику ОСОБА_5 , залишивши чинними заборони відчуження та розпорядження ним, зобов'язавши його за першою вимогою надавати автомобіль слідчому, прокурору в разі виникнення необхідності в цьому.
Попередити власника транспортного засобу ОСОБА_5 про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України за незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт.
В іншій частині в задоволенні клопотання відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 20 травня 2024 року о 10 годині.
Слідчий суддя ОСОБА_7