Справа № 420/26466/23
17 травня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів, визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач), в інтересах якого діє ОСОБА_2 , звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач, ВЧ НОМЕР_1 ), в якому просять:
визнати протиправним та скасувати наказ Військової частини НОМЕР_1 від 05.10.2022 № 2089 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині позбавлення ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди за вересень 2022 року;
визнати протиправним та скасувати наказ Військової частини НОМЕР_1 (із основної діяльності) від 12.03.2023 № 707 в частині позбавлення ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди за лютий 2023 року;
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно п. 1 положення постанови КМУ від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100000 грн за період з 01.09.2022 по 30.09.2022 та з 01.12.2022 по 28.02.2023 пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100000 грн за період з 01.09.2022 по 30.09.2022 та з 01.12.2022 по 28.02.2023 пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 . У період з 01.09.2022 по 30.09.2022 та з 01.12.2022 по 28.02.2023 позивач приймав безпосередню участь у бойових діях та заходах необхідних для забезпечення оборони України. Як передбачено п. 1 Постанови № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Позивач як військовослужбовець, що приймав безпосередню участь у бойових діях, отримував 100 000 грн. додаткової винагороди передбаченої наведеної постанови за місяць участі у таких заходах. Проте, за спірний період позивачу не було виплачено вказану додаткову грошову винагороду.
Адвокат в інтересах позивача звернувся до відповідача із адвокатським запитом про надання інформації щодо підстав та причин не нарахування та невиплати додаткової винагороди за періоди з 01.09.2022 по 31.10.2022 та з 01.12.2022 по 31.01.2023.
Листом від 02.08.2023 відповідачем була надана відповідь, в якій зазначено, що за вересень 2022 року позивача позбавлено додаткової грошової винагороди відповідно до наказу від 05.10.2022 року № 2089 за вживання спиртних напоїв. Відповідно до наказу № 707 від 12.03.2023 за неповернення із лікування накладено дисциплінарне стягнення та позбавлено додаткової грошової винагороди за лютий 2023 року. За грудень 2022 та січень 2023 року будь-якої інформації або документів надано не було.
Накази та бездіяльність відповідача щодо невиплати додаткової винагороди позивач вважає протиправними, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
У зв'язку із зверненням до суду з адміністративним позовом, який не відповідає вимогам процесуального законодавства, ухвалою суду від 08.08.2023 вказаний позов було залишено без руху з наданням позивачу строку на усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання ухвали.
Позивач ухвалу суду виконав, недоліки позову усунув.
Ухвалою від 16.10.2023 провадження у вказаній справі відкрите, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
23.10.2023 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що останній позов не визнає.
Зокрема, свою позицію обґрунтовує тим, що пунктом 1 наказу командира військової частини НОМЕР_1 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» від 05.10.2022 № 2089 за вживання спиртних напоїв під час виконання службових обов'язків на солдата ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення - сувора догана та вказано не виплачувати премію та додаткову винагороду за вересень 2022 року в повному обсязі та виплатити премію в абсолютному розмірі 80 відсотків за жовтень 2022 року.
Факт перебування в стані алкогольного сп'яніння підтверджується протоколом медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини від 25.09.2022 №1903, випискою із медичної картки № 1902, поясненнями свідків та поясненнями самого ОСОБА_1 .
Як вбачається із матеріалів справи, наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 12.03.2023 №707 за самовільне залишення військової частини на солдата ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення - сувора догана та визначено не виплачувати додаткову винагороду та премію в повному обсязі за лютий 2023 року і знято із усіх видів забезпечення з 11.02.2023.
Військовою частиною НОМЕР_1 повідомлено органи досудового розслідування про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 та ч. 4 ст. 408 КК України ОСОБА_1 .
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 15.05.2023 № 140 солдату ОСОБА_1 призупинено військову службу та облікові документи направлено до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до пунктів 9.4, 9.8 Окремого доручення визначено, що до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 грн не включати військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини, місця служби або дезертирували та вживали алкогольні напої (наркотичні або психотропні речовини) на території військової частини як у службовий, так і в позаслужбовий час, прибували на службу та/або виконували обов'язки військової служби в стані алкогольного (наркотичного) сп'яніння - за місяць, у якому здійснено таке порушення, оголошене наказом командира.
Самовільне залишення військової частини та вживання алкогольних напоїв на території військової частини як у службовий, так і в позаслужбовий час, прибували на службу та/або виконували обов'язки військової служби в стані алкогольного (наркотичного) сп'яніння є грубим порушенням військової дисципліни та суперечить покладеним на позивача обов'язкам та змісту військової присяги.
Військова частина діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому правомірно позбавила позивача права на отримання додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 за вересень 2022 року та лютий 2023 року.
З огляду на викладене відповідач просить відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою суду від 30.10.2023 клопотання Військової частини НОМЕР_1 про розгляд справи № 420/26466/23 за правилами загального позовного провадження залишено без задоволення.
Розглянувши надані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини, суд приходить до таких висновків.
З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_1 від 25.10.2023 № 4327 ОСОБА_1 в періоди з 09.05.2022 по 26.07.2022, з 29.08.2022 по 30.11.2022 та з 05.12.2022 по 10.02.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Підстава: бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 від 09.05.2022 № 739; бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 від 13.10.2022 № 3191; бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 від 24.10.2022 № 3369; бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 від 04.12.2022 № 4098; бойовий наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 07.12.2022 № 1/15т; бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 від 29.01.2023 № 4743; рапорт командира 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 про безпосередню участь військовослужбовця у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України (вх. № 26859 від 23.07.2023).
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 05.10.2022 № 2089 наказано за вживання спиртних напоїв, що призвело до порушення вимог статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, статей 6, 11, 13, 16, 241 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України на солдата ОСОБА_1 , механіка-водія 2 механізованого відділення 2 механізованого взводу 3 механізованої роти 1 механізованого батальйону, накласти дисциплінарне стягнення «СУВОРА ДОГАНА» та не виплачувати премію та додаткову грошову винагороду за вересень 2022 року у повному обсязі та виплатити премію в абсолютному розмірі 80% за жовтень 2022 року.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 12.03.2023 № 707 наказано за самовільне залишення частини без поважних причин 11.02.2023, що призвело до порушення вимог статті 6, абзаців 1,2,4 статті 11, статей 16, 127, абзаців 4, 7, 8, 10, 15, 16 статті 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1, 2, 3, абзаців 1, 5 статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, на солдата ОСОБА_1 , старшого механіка водія 1 механізованого відділення 3 механізованого взводу 3 механізованої роти 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , накласти дисциплінарне стягнення «СУВОРА ДОГАНА» та не виплачувати премію та додаткову грошову винагороду за лютий 2023 року, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 та відповідно до абзацу 1 пункту 14 розділу 34 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України 07 червня 2018 року № 260.
Відповідно до картки особового рахунку № НОМЕР_2 за 09/2022-08/2023 позивачу у період з вересня 2022 по лютий 2023 року нараховано додаткову винагороду, передбачену Постановою № 168, в такому розмірі: за вересень 2022 року - 6774,19 грн, за жовтень 2022 року - 74516,13 грн, за листопад 2022 року - 0,00 грн, за грудень 2022 року - 70000,00 грн, за січень 2023 року - 0,00 грн, за лютий 2023 року - 0,00 грн.
06.07.2023 адвокат Мандрик В.В. в інтересах позивача звернувся до відповідача з адвокатським запитом, у якому просив:
надати обґрунтовану відповідь про підстави і причини ненарахування та невиплати щомісячної доплати у вигляді додаткової винагороди, передбаченою Постановою КМУ №168 від 28.02.2022, військовослужбовцю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за його безпосередню участь у бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за періоди з 01.09.2022 по 31.10.2022 та з 01.12.2022 по 28.02.2023. У разі непроведення виплат вищевказаної підвищеної додаткової грошової винагороди у зв'язку з притягненням до дисциплінарної або адміністративної (кримінальної) відповідальності військовослужбовця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , надати копії документів, які стали підставою для позбавлення такого виду грошового забезпечення, а саме: матеріали службового розслідування з додатками до нього, витяг із наказу командира військової частини про завершення службового розслідування, витяги із наказу командира військової частини про притягнення до відповідальності та витяг із наказу командира військової частини про позбавлення додаткової грошової винагороди;
надати довідку про виплачене та нараховане грошове забезпечення (додаткові виплати, компенсації) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за період з 26.02.2022 по теперішній час;
надати довідку командира військової частини про безпосередню участь військовослужбовця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії. Якщо довідки немає, то надати документи, які підтверджують безпосередню участь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії;
надати витяги із наказу командира військової частини щодо проходження військової служби та місця перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в період з 26.02.2022 по теперішній час, а саме про вибуття (прибуття із) у відрядження для виконання службових обов'язків в зону проведення бойових дій, витяг із журналів бойових дій (журнал ведення оперативної обстановки), витяги з наказів про залучення військовослужбовця до несення служби на блокпостах тощо.
На адвокатський запит від 06.07.2023, зареєстрований за вх. 8164 від 18.07.2023 щодо надання інформації стосовно ОСОБА_1 Військова частина НОМЕР_1 листом від 02.08.2023 № 0666/35/6115 повідомила, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 05.10.2022 № 2089 за вживання спиртних напоїв, що призвело до порушення вимог ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, статей 6, 11, 13, 16, 241 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України на солдата ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення «СУВОРА ДОГАНА», вирішено не виплачувати додаткову винагороду та премію у повному обсязі за вересень 2022 та виплатити премію в абсолютному розмірі 80 % за жовтень 2022 року. З огляду на дату винесення відповідного наказу, вже опісля виплати грошового забезпечення за вересень, було здійснено перерахунок грошового забезпечення у жовтні.
Порядок і умови виплати додаткової винагороди в Збройних силах України станом на дату виникнення спірних правовідносин врегульовано розділом XXXIV Порядку відповідно до пункту 14 Порядку, до наказів про виплату додаткової винагороди не включаються військовослужбовці, які, зокрема самовільно залишили військові частини, місця служби (дезертирували),- за місяць, у якому здійснено порушення, та за весь період самовільного залишення військової частини або місця служби (дезертирства), включаючи місяць повернення, оголошеного наказом командира (начальника).
З огляду на самовільне залишення військової частини та на підставі вищевикладених положень Порядку, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 12.03.2023 № 707 за неповернення з лікування, на солдата ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення «СУВОРА ДОГАНА», вирішено не виплачувати додаткову винагороду та премію у повному обсязі за лютий 2023, знято з усіх видів забезпечення з 11.02.2023 року.
Вважаючи накази та бездіяльність щодо невиплати додаткової винагороди протиправними, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні приписи законодавства.
Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу Військової частини НОМЕР_1 від 05.10.2022 № 2089 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині позбавлення ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди за вересень 2022 року та наказу Військової частини НОМЕР_1 (із основної діяльності) від 12.03.2023 № 707 в частині позбавлення ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди за лютий 2023 року суд зазначає наступне.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII), військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV затверджено Статут внутрішньої служби Збройних Сил України (далі - Статут внутрішньої служби ЗСУ).
Статтею 11 Статуту внутрішньої служби ЗСУ передбачено, що необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов'язки:
свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок;
бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим;
беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини;
постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України;
знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно;
дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України;
поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини;
бути пильним, суворо зберігати державну таємницю;
вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання;
виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни;
додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.
Згідно з приписами статті 13 Статуту внутрішньої служби ЗСУ Військовослужбовець зобов'язаний додержуватися вимог безпеки, вживати заходів до запобігання захворюванню, травматизму, повсякденно підвищувати фізичну загартованість і тренованість, утримуватися від шкідливих для здоров'я звичок.
Статтею 16 Статуту внутрішньої служби ЗСУ передбачено, що кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Статтею 26 Статуту внутрішньої служби ЗСУ визначено, що військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.
Згідно з приписами статей 127, 128 Статуту внутрішньої служби ЗСУ солдат (матрос) (далі - солдат) у мирний і воєнний час відповідає за точне та вчасне виконання покладених на нього обов'язків і поставлених йому завдань, особисту бойову готовність, утримання своєї зброї та дорученої техніки у справному стані, збереження виданого йому майна.
Солдат підпорядковується командирові відділення.
Солдат зобов'язаний:
підтримувати на високому рівні особисту бойову готовність, досконало володіти закріпленою за ним зброєю і технікою, тримати їх завжди справними, чистими, готовими до бою;
знати тактику дій відділення в різних видах бою та вміло діяти в бою;
знати та неухильно дотримуватися норм міжнародного гуманітарного права;
сумлінно вивчати військову справу, зразково виконувати свої службові обов'язки, засвоювати все, чого навчають командири (начальники), бути готовим до виконання завдань за призначенням;
постійно вдосконалювати свої знання за фахом, уміння та навички;
знати посади, військові звання і прізвища своїх безпосередніх та прямих начальників (до командира бригади включно);
додержуватися військової дисципліни, мати охайний зовнішній вигляд, додержуватися правил особистої та колективної гігієни;
бути хоробрим та ініціативним, не допускати негідних вчинків і стримувати від них інших військовослужбовців;
виконувати правила носіння військового одягу і взуття, своєчасно та акуратно їх лагодити, щоденно чистити і зберігати у визначених місцях;
виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням військовослужбовців, шанувати честь і гідність товаришів по службі, додержуватися правил військової ввічливості, поведінки та військового вітання;
повсякденно загартовувати себе, систематично вдосконалювати свою фізичну підготовку;
своєчасно доповідати командирові відділення про захворювання, надзвичайні події та факти порушення військової дисципліни, випадки втрати чи несправності озброєння, техніки та інших матеріальних засобів;
ретельно готуватися особисто, готувати зброю, техніку та інше майно до занять (стрільб, навчань), виконання завдань за призначенням, постійно стежити за їх наявністю і станом, своєчасно чистити зброю і шанцевий інструмент, проводити технічне обслуговування озброєння та техніки;
неухильно виконувати правила безпеки під час використання зброї, в роботі з технікою та в інших випадках, додержуватися правил пожежної безпеки;
виконувати розпорядок дня військової частини; точно, вчасно та сумлінно виконувати накази командирів (начальників);
у разі потреби відлучитися питати дозволу в командира відділення, а після повернення доповідати йому про прибуття;
під час перебування поза розташуванням військової частини поводитися з гідністю і честю, не допускати порушень громадського порядку та негідних вчинків.
Відповідно до статті 241 Статуту внутрішньої служби ЗСУ кожний військовослужбовець повинен піклуватися про збереження свого здоров'я, не приховувати хвороб, суворо додержуватися правил особистої, громадської гігієни та утримуватися від шкідливих звичок (куріння і вживання алкоголю).
Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV затверджено Дисциплінарний статут Збройних Сил України (далі - Дисциплінарний статут).
Згідно із статтями 1, 2 Дисциплінарного статуту військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.
Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.
Статтею 4 Дисциплінарного статуту установлено, що військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів; бути пильним, зберігати державну таємницю; додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби.
Згідно з частиною 1 статті 5 Дисциплінарного статуту, за стан дисципліни у військовому з'єднанні, частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир. Інтереси захисту Вітчизни зобов'язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення. Стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов'язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків.
Статтею 6 Дисциплінарного статуту установлено, що право командира - віддавати накази і розпорядження, а обов'язок підлеглого - їх виконувати, крім випадку віддання явно злочинного наказу чи розпорядження. Наказ має бути виконаний сумлінно, точно та у встановлений строк. Відповідальність за наказ несе командир, який його віддав.
У разі непокори чи опору підлеглого командир зобов'язаний для відновлення порядку вжити всіх передбачених статутами Збройних Сил України заходів примусу аж до притягнення його до кримінальної відповідальності.
Командир зобов'язаний вжити заходів щодо затримання підлеглого при вчиненні або здійсненні ним замаху на вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення, пов'язаного із непокорою, опором чи погрозою начальнику, застосуванням насильства, самовільним залишенням військової частини або місця служби, ухиленням від військової служби чи дезертирством, із негайним доставлянням затриманого до уповноваженої службової особи або вжити заходів щодо негайного повідомлення уповноваженої службової особи про затримання та місцезнаходження особи, яка підозрюється у вчиненні діяння з ознаками кримінального правопорушення.
Згідно з статтею 45 Дисциплінарного статуту, у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення. За вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. За вчинення правопорушень, пов'язаних із корупцією, військовослужбовці несуть відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі вчинення кримінального правопорушення військовослужбовець притягається до кримінальної відповідальності. Командири, які у разі виявлення ознак кримінального правопорушення не повідомили про це орган досудового розслідування, несуть відповідальність згідно із законом.
За приписами статті 48 Дисциплінарного статуту на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти); ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби); д) пониження в посаді; е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу); є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу); ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов'язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).
Порядок накладення дисциплінарних стягнень визначений статтями 83-85 Дисциплінарного статуту.
Так, згідно із статтею 83 Дисциплінарного статуту, на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.
Статтями 84, 85 цього ж Статуту установлено, що прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу. Заборонено проводити службове розслідування особам, які є підлеглими військовослужбовця, чиє правопорушення підлягає розслідуванню, а також особам - співучасникам правопорушення або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення.
Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць.
Якщо під час службового розслідування буде з'ясовано, що правопорушення військовослужбовця містить ознаки кримінального правопорушення, командир військової частини письмово повідомляє про це орган досудового розслідування.
Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України визначається наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях, правоохоронних органах спеціального призначення - наказами державних органів, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, утворені відповідно до законів України, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Згідно з приписами статті 86 Дисциплінарного статуту, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.
Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.
Статтею 86 цього ж Статуту визначено, що дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення, не враховуючи часу перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладено після шести місяців з дня виявлення правопорушення. До зазначеного строку не зараховується час проведення службового розслідування, перебування військовослужбовця на лікуванні, у відпустці, під вартою, а також час відсутності на службі без поважних причин.
Порядок виконання дисциплінарних стягнень установлений, зокрема, статтями 96-98 Дисциплінарного статуту, відповідно до яких дисциплінарне стягнення виконується, як правило, негайно, а у виняткових випадках - не пізніше ніж за три місяці від дня його накладення. Після закінчення зазначеного строку стягнення не виконується, а лише заноситься до службової картки військовослужбовця. До зазначеного строку не зараховується час перебування військовослужбовця на лікуванні та у відпустці.
Особи, з вини яких не було виконане стягнення, несуть дисциплінарну відповідальність. Про накладені дисциплінарні стягнення військовослужбовцям може бути оголошено особисто, у письмовому наказі (розпорядженні), на нараді чи перед строєм військовослужбовців, які мають військові звання (обіймають посади) не нижче за військове звання (посаду) військовослужбовця, який вчинив правопорушення. Під час оголошення дисциплінарного стягнення до відома військовослужбовця доводять, в чому полягає порушення ним військової дисципліни чи громадського порядку.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що підставою притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності є неналежне виконання ним службових обов'язків, порушення військової дисципліни. Для притягнення військовослужбовця до такої відповідальності необхідно, щоб був зафіксований сам факт порушення, вину військовослужбовця повністю доведено, встановлено ступінь його вини та з'ясовано причини і умови, що сприяли вчиненню ним правопорушення.
При цьому, з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення та визначення ступеня вини, прийняттю рішення про накладення на військовослужбовця дисциплінарного стягнення може передувати проведення службового розслідування.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом встановлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 05.10.2022 № 2089 за вживання спиртних напоїв, що призвело до порушення вимог статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, статей 6, 11, 13, 16, 241 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України на солдата ОСОБА_1 , механіка-водія 2 механізованого відділення 2 механізованого взводу 3 механізованої роти 1 механізованого батальйону, накладено дисциплінарне стягнення «СУВОРА ДОГАНА». У наказі зазначено не виплачувати премію та додаткову грошову винагороду за вересень 2022 року у повному обсязі та виплатити премію в абсолютному розмірі 80% за жовтень 2022 року.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 12.03.2023 № 707 за самовільне залишення частини без поважних причин 11.02.2023, що призвело до порушення вимог статті 6, абзаців 1, 2, 4 статті 11, статей 16, 127, абзаців 4, 7, 8, 10, 15, 16 статті 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1, 2, 3, абзаців 1, 5 статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, на солдата ОСОБА_1 , старшого механіка водія 1 механізованого відділення 3 механізованого взводу 3 механізованої роти 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , накладено дисциплінарне стягнення «СУВОРА ДОГАНА». У наказі зазначено не виплачувати премію та додаткову грошову винагороду за лютий 2023 року, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 та відповідно до абзацу 1 пункту 14 розділу 34 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України 07 червня 2018 року № 260.
Суд зазначає, що оскаржувані накази підлягають визнанню протиправними та скасування у разі порушення процедури притягнення до дисциплінарної відповідальності та проведення службового розслідування.
У позовній заяві позивач не зазначає у чому полягає протиправність зазначених наказів, які норми чинного законодавства порушені відповідачем при прийнятті оскаржуваних наказів.
Тобто у даному випадку дослідження підстав прийняття оскаржуваних наказів не здійснюється, через відсутність таких підстав у позовній заяві.
З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для визнання оскаржуваних наказів протиправними, а відтак позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно п. 1 положення постанови КМУ від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100000 грн за період з 01.09.2022 по 30.09.2022 та з 01.12.2022 по 28.02.2023 пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів та зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100000 грн за період з 01.09.2022 по 30.09.2022 та з 01.12.2022 по 28.02.2023 пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-ХІІ від 20.12.1991 (далі - Закон № 2011) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з ч. 2 ст. 1-2 Закону № 2011, у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168).
Відповідно до п. 1 Постанови №168 установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Пунктом 2-1 Постанови №168 установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
Судом встановлено, що позивачу ненараховано та невиплачено додаткову грошову винагороду у розмірі до 100000 грн за вересень 2022 року пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів у зв'язку з тим, що за час проходження військової служби позивач вживав алкогольні напої.
Пунктом 1 наказу командира військової частини НОМЕР_1 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» від 05.10.2022 № 2089 за вживання спиртних напоїв під час виконання службових обов'язків на солдата ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення «сувора догана» та вказано не виплачувати премію та додаткову винагороду за вересень 2022 року в повному обсязі та виплатити премію в абсолютному розмірі 80 відсотків за жовтень 2022 року.
Факт перебування в стані алкогольного сп'яніння підтверджується протоколом медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини від 25.09.2022 №1903, випискою із медичної картки № 1902, поясненнями свідків та поясненнями самого ОСОБА_1 .
Відповідно до пп. 9.8 п. 9 окремого доручення Міністра оборони України № 912/з/29 від 23.06.2022 до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень або 30 000 гривень не включати військовослужбовців, які вживали алкогольні напої (наркотичні та психотропні речовини) на території військової частини як у службовий, так і в позаслужбовий час, прибували на службу та/або виконували обов'язки військової служби в нетверезому стані (у стані наркотичного сп'яніння) - за місяць, у якому здійснено таке порушення, оголошеного наказом командира (начальника).
Згідно з п.14 окремого доручення Міністра оборони України № 912/з/29 від 23.06.2022 це доручення застосовувати з 01.06.2022 (крім абзацу третього пункту 1, абзацу четвертого пункту 7 та підпункту 9.11 пункту 9 (в частині виплати додаткової винагороди військовослужбовцям за час проходження підготовки (навчання) за кордоном щодо порядку застосування, обслуговування та ремонту різних видів озброєння та військової/спеціальної техніки) цього доручення, які застосовувати з 24.02.2022).
Оскільки, позивач у вересні 2022 року вживав алкогольні напої, проходячи військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , тому відповідачем правомірно невиплачено додаткову винагороду у розмірі до 100000 грн за вересень 2022 року.
Щодо невиплати додаткової винагороди за лютий 2023 року суд зазначає наступне.
Відповідно до пп. 9.4 п. 9 окремого доручення Міністра оборони України № 912/з/29 від 23.06.2022 до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн або 30 000 грн не включаються військовослужбовці які самовільно залишили військові частини, місця служби або дезертирували - за місяць у якому здійснено порушення, та за весь період самовільного залишення військової частини або місця служби (дезертирства) включаючи місяць повернення, оголошеного наказом командира (начальника).
З 01.02.2023 питання виплати додаткової винагороди, відповідно до постанови № 168, врегульоване Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 (у редакції наказу Міністерства оборони України від 25.01.2023 № 44) (далі - Порядок № 260).
Відповідно до абзацу 1 пункту 14 розділу XXXIV Порядку № 260 до наказів про виплату додаткової винагороди не включаються військовослужбовці, які самовільно залишили військові частини, місця служби (дезертирували),- за місяць, у якому здійснено порушення, та за весь період самовільного залишення військової частини або місця служби (дезертирства), включаючи місяць повернення, оголошеного наказом командира (начальника).
Судом встановлено, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 12.03.2023 № 707 наказано за самовільне залишення частини без поважних причин 11.02.2023, що призвело до порушення вимог статті 6, абзаців 1, 2, 4 статті 11, статей 16, 127, абзаців 4, 7, 8, 10, 15, 16 статті 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1, 2, 3, абзаців 1, 5 статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, на солдата ОСОБА_1 , старшого механіка водія 1 механізованого відділення 3 механізованого взводу 3 механізованої роти 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , накласти дисциплінарне стягнення «СУВОРА ДОГАНА» та не виплачувати премію та додаткову грошову винагороду за лютий 2023 року, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 та відповідно до абзацу 1 пункту 14 розділу 34 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України 07 червня 2018 року № 260.
Оскільки, позивач 11.02.2023 самовільно залишив частину, тому відповідачем правомірно невиплачено додаткову винагороду у розмірі до 100000 грн за лютий 2023 року.
Щодо невиплати додаткової винагороди за січень 2022 року та за грудень 2023 року суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 1 Постанови № 168 установлено, що на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до пунктів 2, 3 окремого доручення Міністра оборони України № 912/з/29 від 23.06.2022 на період дії воєнного стану військовослужбовцям (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам вищих військових навчальних закладів і військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти) встановлювати виплату щомісячної додаткової винагороди (пропорційно із розрахунку на місяць) в розмірах:
100 000 гривень - військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (пропорційно часу участі у таких діях або заходах);
30 000 гривень - іншим військовослужбовцям (із дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу військової частини у зв'язку зі звільненням з військової служби).
Документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Судом встановлено, що відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_1 від 25.10.2023 № 4327 ОСОБА_1 в періоди з 09.05.2022 по 26.07.2022, з 29.08.2022 по 30.11.2022 та з 05.12.2022 по 10.02.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Підстава: бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 від 09.05.2022 № 739; бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 від 13.10.2022 № 3191; бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 від 24.10.2022 № 3369; бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 від 04.12.2022 № 4098; бойовий наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 07.12.2022 № 1/15т; бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 від 29.01.2023 № 4743; рапорт командира 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 про безпосередню участь військовослужбовця у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України (вх. № 26859 від 23.07.2023).
Так, за наявності одного з наведених документів, військовослужбовець, який брав безпосередню участь у воєнних (бойових) діях має безумовне право на отримання додаткової грошової винагороди до 100000 гривень, а у командира військової частини, в якій такий військовослужбовець проходить службу виникає обов'язок підготувати та видати наказ про здійснення такої виплати такому військовослужбовцю.
Отже, у періоди з 05.12.2022 по 31.01.2023 позивач брав безпосередню участь у бойових діях на підставі бойових розпоряджень, бойового наказу та рапорту рапорт командира 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , що згідно п. 3 окремого доручення Міністра оборони України № 912/з/29 від 23.06.2022 є достатньою підставою для документального підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджується безпосередня участь позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів за періоди з 05.12.2022 по 31.01.2023.
Згідно ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Приписами ч.1 ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).
Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі статті 5 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір».
Керуючись статтями 9, 14, 73 - 78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255, 257 - 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів, визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100000 грн за період з 05.12.2022 року по 31.01.2023 року.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100000 грн за період з 05.12.2022 року по 31.01.2023 року.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя А.С. Пекний